20 листопада 2025 р.Справа № 480/8329/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
представників сторін : позивача - Коваленка О.І., відповідача - Свистун Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «АНТАГРО» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2025, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, м. Суми, повний текст складено 16.06.25 року по справі № 480/8329/24
за позовом Фермерського господарства «АНТАГРО»
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фермерське господарство «АНТАГРО» (далі - позивач, ФГ «АНТАГРО» ) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС в Сумській області, відповідач, контролюючий орган), в якій просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.09.2024 № 1085118280707 про застосування штрафних санкцій у сумі 3067873,70 грн.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та безпідставність податкового повідомлення-рішення від 02.09.2024 № 1085118280707 (далі - ППР) про застосування відносно ФГ «АНТАГРО» штрафних санкцій у сумі 3067873,70 грн за порушення граничних строків розрахунків за експортним контрактом, оскільки у спірних правовідносинах ФГ «АНТАГРО» відступило ТОВ «Млин 2018» право вимоги за зовнішньоекономічним контрактом, укладеним із OU Everwelle (Евервелі), що не суперечить чинному законодавству, а відтак, позивач не має право втручатись у господарську діяльність іншого товариства, а тим більше, нести відповідальність за таку діяльність.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 480/8329/24 у задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства «Антагро» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2024 № 1085118280707 - відмовлено.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, не повне з'ясування обставин у справі та не надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 480/8329/24 та ухвали нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що є підставою для його скасування.
Наполягав, що висновок контролюючого органу про те, що правовідносини між ФГ «АНТАГРО» , OU Everwelle, ТОВ «Млин -2018» свідчать про зарахування зустрічних однорідних вимог, що заборонено постановою НБУ, є таким, що не відповідає дійсності, оскільки у спірних правовідносинах зустрічного зарахування однорідних вимог між сторонами не відбувалося, а мало місце відступлення права вимоги, що не є тотожним.
Щодо викладених у спірному рішенні тверджень про не отримання ФГ «АНТАГРО» від нового кредитора - ТОВ «Млин-2018» коштів у зв'язку з відступленням права вимоги на отримання коштів у сумі 91000 дол. США повідомив, що у даному випадку взагалі не важливо, чи розрахувалися між собою первісний та новий кредитор. До того ж, ФГ «АНТАГРО» не мало можливості отримати на розрахунковий рахунок 91000 дол. США від ТОВ «Млин -2018», оскільки єдиною валютою розрахунку між резидентами України є гривня.
При цьому, судом взагалі не враховано долучені до матеріалів справи докази, що підтверджують розрахунок ТОВ «Млин-2018» та ФГ «АНТАГРО» у сумі 91000 дол. США в еквіваленті по курсу НБУ станом на день підписання Акту взаємозаліку (28.10.2022). Також, залишені поза увагою суду надані позивачем докази на підтвердження наявності станом на дату підписання Акту взаємозаліку ФГ «АНТАГРО» боргу перед ТОВ «Млин-2018» у більшій сумі ніж 91 тис. дол. США, а також первинні документи про існування такого боргу.
З приводу розрахунків між ТОВ «Млин -2018» (новим кредитором) та OU Everwelle (боржником) у сумі 91 тис. дол.. США за контрактом від 08.07.2022 № 2022-08-05, пояснив, що розрахунки за контактом від 08.07.2022 № 2022-08-05 OU здійснені Everwelle шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок ТОВ «Млин -2018» відповідно до платіжних доручень від 22.02.2022 на суму - 81000,00 дол. США та 05.08.2022 на суму 10000,00 дол. США.
Обґрунтовуючи настання станом на 28.10.2022 (дату укладання договору про відступлення права вимоги ФГ «АНТАГРО») права вимоги на стягнення грошових коштів у розмірі 91 тис. дол. США, послався на статтю 204 ЦК України, та вказав, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Пояснив, що відсутність у митній декларації від 07.11.2022 посилання на договір про відступлення права вимоги від 28.10.2022 жодним чином не вплинуло на чинність та обов'язки сторін по контракту № 2022-08-05 від 08.07.2022, укладеному між ФГ «АНТАГРО» та OU Everwelle, оскільки ТОВ «Млин - 2018» - новому кредитору передано лише право вимоги на суму 91000 дол. США, інших прав чи обов'язку до ТОВ «Млин-2018» не переходило.
Вкотре наголосив, що відступаючи право вимоги на стягнення грошових коштів з OU Everwelle (Евервелі) новому кредитору - ТОВ «Млин 2018», не відбулося взаємозаліку однорідних зустрічних вимог між ФГ «АНТАГРО» та OU Everwelle (Евервелі), оскільки таких вимог і не існувало.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Обґрунтовуючи правомірність винесення податкового повідомлення - рішення від 02.09.2024 № 1085118280707 про застосування до ФГ «АНТАГРО» штрафних санкцій у сумі 3067873,70 грн, вказував, що у спірних правовідносинах у ФГ «АНТАГРО» станом на 28.10.2022 не було права на укладення договору про відступлення права вимоги № б/н, позаяк на цю дату заборгованості у сумі 91 000,00 дол. США не існувало, а виникла вона вже після відвантаження ФГ «АНТАГРО» товару нерезиденту OU Everwelle (Евервелі) по митній декларації від 07.11.2022 № 22UA500090014892U8 на суму 83 893,66 дол. США, оскільки обов'язок оплати такої партії товару настав після укладення договору про відступлення права вимоги (28.10.2022).
Разом з цим, за договором відступлення права вимоги може передаватись дійсне уже наявне право вимоги щодо сплати грошових коштів, строк перерахування яких настав. Водночас, як вбачається з вищенаведеного, станом на 28.10.2022 - дату укладення договору, у позивача було відсутнє право вимоги щодо сплати партії товару на суму 83 893,66 дол. США, оскільки такий товар був поставлений лише 07.11.2022.
З приводу покликання позивача на інвойс № 1 від 01.09.2022 та № 2 від 06.10.2022, про зміну сторонами експортного Контракту порядку оплати, звернув увагу, що сторонами не укладались додаткові угоди до Контракту з метою зміни порядку оплати, регламентованого п.п. 5.2, 5.5 Контракту. Жодний пункт експортного контракту не містить посилання на рахунки-фактури як такі, що визначають порядок оплати товару.
На переконання контролюючого органу, договір від 28.10.2022 б/н про відступлення права вимоги до компанії нерезидента OU «EVERWELLE» (Estonia) за контрактом від 08.07.2022 № 2022-08-05 в дійсності не був спрямований на досягнення його мети - заміни кредитора у зобов'язанні, а мав на меті створення формальних підстав для зняття експортного контракту з валютного контролю, так як позивачу за товар, який поставлявся нерезиденту OU «EVERWELLE» (Republic of Estonia), на поточний рахунок № НОМЕР_1 (USD) в АТ «ПУМБ» вже після відступлення права вимоги від нерезидента, надходили кошти у сумі 118 468,06 дол. США (екв. 4 332 211,10 грн) (платіжні документи від 02.11.2022 № 16966_6 в сумі 20206,80 дол. США (екв. 738 934,39 грн) та від 15.12.2022 №16966_8 в сумі 8261,26 дол. США (екв. 302 102,71 грн).
До того ж, у випадку, якщо виконання зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом пов'язане з відступленням права вимоги по такому контракту іншому кредитору, підставою для висновку про виконання суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII, та зняття з валютного контролю, є зарахування коштів на рахунок нового кредитора в межах відповідного зовнішньоекономічного договору, право вимоги по якому було відступлено, а не здійснення взаємозаліку існуючих по іншому зовнішньоекономічному договору боргових вимог між новим кредитором та нерезидентом.
У свою чергу, зарахування коштів на рахунок резидента - нового кредитора ТОВ «Млин-2018» в межах зовнішньоекономічного договору від 08.07.2022 № 2022-08-05, укладеного між апелянтом та OU «EVERWELLE» (Estonia), не відбулося, оскільки валютна виручка, яка було об'єктом валютного контролю, не надійшла.
Позивачем надано до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення у справі від 20.10.2025, в яких зазначено, що підтвердженням надходження валюти по контракту № 2022-08-05 від 08.07.2022, укладеному між ФГ «АНТАГРО» та OU Everwelle, є зокрема, договір № 1 від 04.11.2022 щодо зміни призначення платежу (а. с. 21-22 т. 1), банківська виписка з клієнт банку ТОВ «Млин - 2018» за період з 01.01.2022- 31.12.2022, відповідно до якої на р/р надійшло 91000,00 дол. США (а. с. 19 т. 1), свіфт платіж на користь ТОВ «Млин - 2018» № 16966_26 від 22.02.2022 на суму 81000,00 дол. США з призначенням платежу «інвойс 1 від 07.02.2022 контракт № 2022-02-07 - ФД від 07.02.2022» (а.с. 19 т. 1 зворотній бік), свіфт платіж на користь ТОВ «Млин - 2018» № 16966_7 від 05.08.2022 на суму 10000,00 дол. США з призначенням платежу «інвойс 2 від 07.02.2022 контракт № 2022-02-07 - ФД від 07.02.2022» (а.с. 20 т. 1).
Щодо підстав зарахування коштів, сплачених за контрактом № 2022-02-07 - ФД від 07.02.2022 в рахунок контракту № 2022-08-05 від 08.07.2022, зазначив, що оскільки ТОВ «Млин - 2018» не поставив товар за попередньою оплатою, OU Everwelle звернувся з листом від 29.10.2022 щодо врахування попередньої оплати в рахунок погашення заборгованості, яка виникла на підставі договору про відступлення права вимоги від 28.10.2022 за контрактом № 2022-08-05 від 08.07.2022, укладеним між ФГ «АНТАГРО» та OU Everwelle. а ТОВ «Млин - 2018» не заперечував проти врахування попередньої оплати в рахунок оплати за договором відступлення права вимоги, що також підтверджується договором № 1 від 04.11.2022.
При цьому, зауважив, що чинне законодавство України не передбачає жодних обмежень щодо права платника за згодою іншої сторони на зміну платежу, чи то в межах України чи то за ЗЕД контрактом.
З приводу зазначення у CMR від 07.11.2022 ФГ «АНТАГРО», а не ТОВ «Млин - 2018» та твердження, що ФГ «АНТАГРО» після укладання договору про відступлення права вимоги продовжувало отримувати кошти на р/р від OU Everwelle, вказував, що у даному випадку, відповідач помилково ототожнює поняття «зміна сторони зобов'язання» зі «зміною сторони договору».
Так, на підставі договору про відступлення права вимоги до ТОВ «Млин - 2018» перейшло лише право на отримання 91000,00 дол. США від OU Everwelle, не більше і не менше. При цьому, не відбувалося заміни сторони у договорі, інші зобов'язання по контракту продовжувалися виконуватися.
Щодо неотримання ФГ «АНТАГРО» від ТОВ «Млин - 2018» грошових коштів у сумі 91000,00 дол. США, наполягав, що позивач і не міг отримати від ТОВ «Млин - 2018» вказаної суми, оскільки єдиною валютою для розрахунку в Україні є гривня.
У клопотанні від 27.10.2025 позивач просив долучити до матеріалів справи довідку № КНО-59.3/875 від 20.10.2025, видану ПАТ "ПУМБ" про те, що контракт № 2022-02-07-дф від 07.02.2022, укладений між OU Everwelle та ТОВ «Млин - 2018» г на валютному контролі не перебуває.
ГУ ДПС у Сумській області також надало додаткові пояснення від 03.11.2025, в яких повідомило, що зарахування коштів на рахунок резидента - нового кредитора ТОВ «Млин-2018» в межах зовнішньоекономічного договору від 08.07.2022 №2022-08-05, укладеного між позивачем та OU «EVERWELLE» (Estonia), дотримання граничних строків надходження валютної виручки по якому і було об'єктом валютного контролю, не відбулось.
У свою чергу, Договір № 1 від 04.11.2022, банківська виписка з рахунку ТОВ «Млин-2018» та свіфт платежі на користь ТОВ «Млин-2018» не є підтвердженням зарахування коштів від OU «EVERWELLE» (Estonia) на рахунок ТОВ «Млин-2018» як нового кредитора, оскільки з наведених документів вбачається, що кошти від нерезидента надходили на рахунок ТОВ «Млин-2018» по іншому контракту - № 2022-02-07-ФД від 07.02.2022.
З огляду на вказане, враховуючи наявність у ТОВ «Млин-2018» не виконаного зобов'язання по іншому контракту № 2022-02-07-ФД від 07.02.2022 та отримання останнім статусу нового кредитора по відношенню до нерезидента згідно з договором про відступлення права вимоги, між ТОВ «Млин-2018» та OU «EVERWELLE» (Estonia) відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог, наслідком чого стала зміна призначення раніше здійснених платежів, що не є підставою для завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів у відповідності до пункту 14-6 постанови Національного банку України від 02 вересня 2022 року № 197 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18».
Також повідомив, що апелянтом взагалі не надано доказів того, що договір про відступлення права вимоги від 28.10.2022 виконаний і кошти в сумі 91 000 дол. США було отримано від ТОВ «Млин-2018» і така сума обліковується у бухгалтерському та податковому обліку ФГ «АНТАГРО» .
Просив врахувати, що ПАТ «ПУМБ» експортний контракт з валютного нагляду не зняв, що підтверджується як поясненнями, наданими представником апелянта у суді апеляційної інстанції, так і скріншотами із кабінету ФГ «АНТАГРО» у застосунку ПАТ «ПУМБ».
Окремо акцентував увагу на тому, що ТОВ «Млин-2018» звернувся до ПАТ «ПУМБ» з повідомленням про розірвання договору з метою внесення відповідних даних до банківських реєстрів лише 16.10.2025, тобто майже через 3 роки після розірвання договору. Вказане ставить під сумнів доводи сторони про припинення договору №2022-02-07-ФД від 07.02.2022, укладеного між ТОВ «Млин-2018» та OU «EVERWELLE» у 2022 році.
У поясненнях від 10.11.2025 та від 12.11.2025 позивачем наведено свою хронологію подій, пов'язаних із договірними відносинами з ТОВ «Млин-2018» та OU «EVERWELLE».
Контролюючий орган, у поясненнях від 13.11.2025 зазначив, що наведені позивачем пояснення та розрахунки ґрунтуються на порядку оплати, який експортним контрактом від 08.07.2022 № 2022-08-05, укладеним між апелянтом та OU «EVERWELLE», не передбачений.
Вкотре наголосив, що за договором відступлення права вимоги може передаватись дійсне уже наявне право вимоги щодо сплати грошових коштів, строк перерахування яких настав. Водночас, у спірних правовідносинах, станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги (28.10.2022), у позивача було відсутнє право вимоги щодо сплати партії товару на суму 83 893,66 дол. США, оскільки такий товар був поставлений лише 07.11.2022.
Представник позивача в судових засіданнях підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.
Представник відповідача в судових засіданнях підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області відповідно до підпункту 191.1.4 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 44.5 статті 44, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, інформації Державної податкової служби України (лист від 05.07.2023 № 15823/7/99-00-07-05-02-07) про встановлені факти порушення граничних строків розрахунків ФГ «АНТАГРО» по контракту від 08.07.2022 № 2022-08-05, отриманої від Національного банку України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 26.07.2024 № 1554- кп, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФГ «АНТАГРО» з питань дотримання валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 08.07.2022 №2022-08-05 за період діяльності з 08.07.2022 по 26.04.2024.
Як встановлено під час перевірки, у перевіряємий період позивач здійснював зовнішньоекономічні експортні операції з OU «EVERWELLE» (Republic of Estonia).
Зведені дані щодо зовнішньоекономічних операцій та стан розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 08.07.2022 № 2022-08-05 наведено у додатку 4 до акту перевірки.
Так, ФГ «АНТАГРО» (Продавець) уклало контракт від 08.07.2022 № 2022-08-05 з OU «EVERWELLE» (Estonia) (Покупець) на постачання сільськогосподарської продукції.
Відповідно до умов Контракту, Продавець зобов'язується поставити Покупцеві сільськогосподарську продукцію українського походження, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Контрактом (п.1.1 Контракту).
Загальна кількість товару за контрактом визначається як сума всіх поставлених партій товару. Кількість кожної партії товару визначається окремо у відповідному додатку на таку партію, який є невід'ємною частиною контракту, в метричних тонах, з опціоном за згодою сторін (п.2.1 Контракту).
Загальна вартість цього контракту визначається як сума всіх поставлених за цим контрактом партій товару (пункт 4.2 Контракту).
ФГ «АНТАГРО» на виконання контракту від 08.07.2022 № 2022-08-05 відвантажило OU «EVERWELLE» товар (пшениця, код товару 1001990000) на загальну суму 209 468,06 дол. США (екв. 7 659 953,70 грн) по митних деклараціях:
- від 08.09.2022 № 805020/2022/009890 на суму 125 574,40 дол. США (екв. 4 592 080,00 грн), граничний строк надходження валютної виручки - 06.03.2023;
- від 07.11.2022 № 22UA500090014892U8 на суму 83893,66 дол. США (екв. 3067873,70 грн), граничний строк надходження валютної виручки - 05.05.2023.
При цьому, позивачем за товар, який поставлявся, на поточний рахунок № НОМЕР_1 (USD) в АТ «ПУМБ» від нерезидента OU «EVERWELLE» (Republic of Estonia) отримано оплату на загальну суму 118 468,06 дол. США (екв. 4 332 211,10 грн), за платіжними документами, а саме:
- 16.09.2022 №16966_12 в сумі 50000,00 дол. США (екв. 1 828 430,00 грн);
- 25.10.2022 №16966_9 в сумі 40000,00 дол. США (екв. 1 462 744,00 грн);
- 02.11.2022 №16966_6 в сумі 20206,80 дол. США (екв. 738 934,39 грн);
- 15.12.2022 №16966_8 в сумі 8261,26 дол. США (екв. 302 102,71 грн).
Податковим органом встановлено, що станом на 26.04.2024 розрахунки по Контракту не завершені, зокрема перевіркою встановлено прострочену дебіторську заборгованість по контракту від 08.07.2022 № 2022-08-05, укладеному ФГ «АНТАГРО» з OU «EVERWELLE» (Estonia), в сумі 91000,00 дол. США (екв.3 609 988,20 грн), яка виникла по митних деклараціях :
- від 08.09.2022 № 805020/2022/009890 на суму 7 106,34 дол. США (екв. 281 909,93 грн),
- від 07.11.2022 № 22UA500090014892U8 в сумі 83 893,66 дол. США (екв. 3 328 078,27 грн) за період з 06.05.2023 по 26.04.2024.
За даними бухгалтерського обліку ФГ «АНТАГРО», заборгованість по контракту від 08.07.2022 №2022-08-05 не обліковується.
За результатами камеральної перевірки складено акт від 06.08.2024 року № 8659/18- 28-07-07-07/42042074/229, яким встановлено порушення ФГ «АНТАГРО» частини 2 статті 13 Закону № 2473-VIII, пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту від 08.07.2022 № 2022-08-05 з OU «EVERWELLE» (Estonia) у сумі 83893,66 дол. США за період з 06.05.2023 по 26.04.2024.
ФГ «АНТАГРО» не погодилося з висновками, викладеними в акті перевірки, та подало заперечення до акту перевірки від б/д № б/н (вх. Головного управління ДПС у Сумській області № 19346/6 від 12.08.2024).
За результатами розгляду заперечення ФГ «АНТАГРО» висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки залишено без змін, про що повідомлено позивача листом від 26.08.2024 №2077/12/18- 28-07-07-07.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 1085118280707 від 02.09.2024 про застосування до ФГ «АНТАГРО» штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 3 067 873,70 грн.
Позивач не погодився із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку із чим звернувся до суду про його скасування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із правомірності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 02.09.2024 № 1085118280707, оскільки вважав, що станом на 28.10.2022 у позивача було відсутнє право на передачу права вимоги до OU «EVERWELLE» (Estonia) в сумі 91000 дол. США, а матеріалами справи не підтверджується, що до банківської установи було направлено додаткову угоду від 29.10.2022 до договору про відступлення права вимоги б/н від 28.10.2022 та документи, які стосуються проведених оплат та зміни призначення платежів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону № 2473-VIII.
Статтею 13 Закону № 2473-VIII врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Зокрема частиною першої статті 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно із частини 2 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Заходи захисту, запроваджені Національним банком України (далі - Національний банк), порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті визначено у Положенні про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженому Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі по тексту Положення № 5).
Відповідно до пунктів 21-23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.
Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правлінням Національного банку України затверджено Постанову про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану від 24.02.2022 № 18 (далі Постанова № 18).
Пунктом 14-2 Постанови № 18 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України “Про Національний банк України», статей 12, 13 Закону України “Про валюту і валютні операції» та встановлення порядку здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі по тексту - Інструкція № 7).
Відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції № 7 банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.
Відповідно до статей 627, 628 ЦК України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг визначено Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII (далі по тексту Закон № 959-XII).
Приписами № 959-ХІІ визначено, що до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України.
Відповідно до статті 14 Закону № 959-ХІІ всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Згідно із положеннями частини четвертої статті 6 та частини першої статті 14 Закону № 959-ХІІ суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, та самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Зазначені норми однозначно вказують на те, що суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.
Відтак, чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне законодавство не пов'язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов'язковою умовою припинення зобов'язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.
Закон № 2473-VIII встановлює тільки одну підставу визнання зобов'язання між резидентом і нерезидентом таким, що припинене, а саме - виконання зобов'язання; разом з тим, це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 вже зробив висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
У розвиток наведеної правової позиції щодо застосування норм частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 817/1200/15 сформував такий висновок: у разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов'язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
Ці висновки Верховного Суду цілком застосовні у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки у разі відступлення права вимоги новому кредитору.
Аналогічна права позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2023 по справі № 826/5478/18, від 11.04.2024 по справі № 802/1905/16-а, від 28.05.2025 по справі № 340/10367/23.
У постановах від 22.04.2021 (справа № 806/2099/17), від 12.06.2020 (справа № 805/1251/15-а) Верховний Суд зробив висновок про можливу, як правомірну, заміну експортера у зовнішньоекономічному зобов'язанні з переходом права вимоги експортера до іншого резидента.
При цьому, колегія суддів враховує, що викладені вище правові висновки Верховного Суду були сформульовані у контексті застосування положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який станом на момент виникнення правовідносин у тих справах був чинним.
Разом з тим, хоча зазначений Закон втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII, наведені вище висновки Верховного Суду залишаються актуальними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Це пояснюється тим, що Закон № 2473-VIII не запровадив нових концептуальних підходів до вирішення питання припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог або відступлення права вимоги, не змінив засад свободи вибору способу розрахунків у межах законодавчо дозволених форм, а також не заперечив можливість припинення валютних зобов'язань способами, передбаченими цивільним законодавством.
Отже, правові висновки, сформульовані Верховним Судом у наведених вище постановах, зберігають свою правову значущість і можуть бути враховані при вирішенні цієї справи.
За приписами підпункту 6 пункту 9 Інструкції № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.
Відповідно до пунктів 14 та 16 Інструкції № 7, банки здійснюють валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків на підставі оригіналів відповідних документів (включаючи електронні документи) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації.
Банки для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків мають право в разі переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних МД, вимагати від останнього (залежно від виду операції) оригінали або копії договору з нерезидентом, актів, рахунків (інвойсів) або інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) товарів та інших документів, необхідних банку для здійснення валютного нагляду за своєчасністю розрахунків за експорт, імпорт товарів його клієнтів.
Банк самостійно приймає рішення про необхідність подання резидентами документів, пов'язаних зі здійсненням операції з експорту, імпорту товарів, а також перелік таких документів за відповідною операцією з експорту/імпорту товару, для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.
Копії документів в електронній формі створюються резидентом шляхом сканування з оригіналу документа на паперовому носії інформації та засвідчуються кваліфікованим електронним підписом/удосконаленим електронним підписом цього резидента (для юридичних осіб - підписом уповноваженої особи) відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги» (далі - електронна копія документа). Електронні копії документів можуть подаватися засобами програмно-технічного комплексу “клієнт-банк», “клієнт-Інтернет-банк» або іншими програмно-технічними комплексами, що використовуються банком, та повинні залишатися в банку на зберіганні. Копії документів у паперовій формі мають бути засвідчені підписом резидента (для юридичних осіб - підписом уповноваженої особи) і залишаються в банку на зберіганні.
Банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів за кожним фактом здійснення поставки товару, а за операцією з імпорту товарів - окремо за кожним фактом здійснення платежу, якщо договір передбачає поставку товару, здійснення платежу в кілька етапів.
Отже, оскільки у разі відступлення права вимоги за експортним контрактом до нового кредитора-резидента переходить право вимоги у повному обсязі, то і відповідальність за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними операціями покладається на нього.
Колегія суддів враховує, що відступлення права вимоги у зовнішньоекономічному зобов'язанні є правом сторін зовнішньоекономічного контракту (договору).
Разом з тим, особа (первісний кредитор) залишається відповідальною особою за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними операціями допоки не повідомить банк про зміну кредитора в зобов'язанні іншою особою. У такому разі відповідальність за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними операціями буде покладатись на нового резидента-кредитора, якому передано право вимоги.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2023 у справі № 826/5478/18, від 11.04.2024 по справі № 802/1905/16-а, від 28.05.2025 по справі № 340/10367/23, які в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковими для врахування.
Колегією суддів встановлено, що ФГ «АНТАГРО» (Продавець) уклало контракт від 08.07.2022 № 2022-08-05 з OU «EVERWELLE» (141 Parnu mnt., Tallinn, 11314 Republic of Estonia) (Покупець) на постачання сільськогосподарської продукції.
Відповідно до умов Контракту Продавець зобов'язується поставити Покупцеві сільськогосподарську продукцію українського походження, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Контрактом (п.1.1 Контракту).
Загальна кількість товару за контрактом визначається як сума всіх поставлених партій товару. Кількість кожної партії товару визначається окремо у відповідному додатку на таку партію, який є невід'ємною частиною контракту, в метричних тонах, з опціоном за згодою сторін (п.2.1 Контракту).
Загальна вартість цього контракту визначається як сума всіх поставлених за цим контрактом партій товару (п.4.2 Контракту).
ФГ «АНТАГРО» на виконання контракту від 08.07.2022 № 2022-08-05 відвантажило OU «EVERWELLE» товар (пшениця, код товару 1001990000) на загальну суму 209 468,06 дол. США (екв. 7 659 953,70 грн) по митних деклараціях:
- від 08.09.2022 № 805020/2022/009890 на суму 125 574,40 дол. США (екв. 4 592 080,00 грн), граничний строк надходження валютної виручки - 06.03.2023;
- від 07.11.2022 № 22UA500090014892U8 на суму 83893,66 дол. США (екв. 3067873,70 грн), граничний строк надходження валютної виручки - 05.05.2023.
При цьому, позивачем за товар, який поставлявся, на поточний рахунок № НОМЕР_1 (USD) в АТ «ПУМБ» від нерезидента OU «EVERWELLE» (Republic of Estonia) отримано оплату на загальну суму 118 468,06 дол. США (екв. 4 332 211,10 грн), згідно з платіжними документами, а саме:
- 16.09.2022 №16966_12 в сумі 50000,00 дол. США (екв. 1 828 430,00 грн);
- 25.10.2022 №16966_9 в сумі 40000,00 дол. США (екв. 1 462 744,00 грн);
- 02.11.2022 №16966_6 в сумі 20206,80 дол. США (екв. 738 934,39 грн);
- 15.12.2022 №16966_8 в сумі 8261,26 дол. США (екв. 302 102,71 грн).
Тобто, станом на 26.04.2024 розрахунки по Контракту не завершені, зокрема перевіркою встановлено прострочену дебіторську заборгованість по контракту від 08.07.2022 №2022-08-05, укладеному ФГ «АНТАГРО» з OU «EVERWELLE» (Estonia), в сумі 91000,00 дол. США (екв.3 609 988,20 грн), яка виникла по митних деклараціях :
- від 08.09.2022 №805020/2022/009890 на суму 7 106,34 дол. США (екв. 281 909,93 грн),
- від 07.11.2022 №22UA500090014892U8 в сумі 83 893,66 дол. США (екв. 3 328 078,27 грн) за період з 06.05.2023 по 26.04.2024.
Водночас, 28.10.2022 між ФГ «АНТАГРО», ТОВ «Млин-2018» та OU Everwelle (Евервелі) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого, ФГ «АНТАГРО» (первісний кредитор) передає право вимоги ТОВ «Млин-2018» (новому кредитору) вимагати сплати від OU Everwelle (Евервелі) (боржник) грошову суму у розмірі 91000,00 дол. США по контракту № 2022-08-05 від 08.07.2022.
Внаслідок укладення договору відступлення права вимоги, на переконання апелянта, заборгованість компанії нерезидента OU «EVERWELLE» (Estonia) перед ФГ «АНТАГРО» відсутня, оскільки право вимоги боргу у розмірі 91000,00 дол. США по контракту № 2022-08-05 від 08.07.2022 перейшло до ТОВ «Млин-2018».
З приводу наведеного колегія суддів зауважує, що в силу приписів статті 514 ЦК України за договором відступлення права вимоги може передаватись дійсне та уже наявне право вимоги щодо сплати грошових коштів, строк перерахування яких настав.
Водночас, відповідно до пункту 5.2 контракту № 2022-08-05 від 08.07.2022, укладеного між ФГ «АНТАГРО» та OU «EVERWELLE» (Estonia), порядок оплати товару визначено наступним чином:
100% вартості кожної партії товару, не менше 250 метричних тон, оплачується протягом трьох днів з моменту вивантаження товару та надання Продавцем Покупцеві копій наступних документів:
інвойсу (з подальшим надання оригіналу);
залізничних накладних з відміткою станції відправлення і Митної служби України;
вантажних митних декларацій з підтвердженням про перетин кордону.
Всі платежі мають бути здійснені протягом 3 банківських днів з моменту виникнення зобов'язання зі здійснення таких платежів (пункт 5.5 контракту).
Кількість кожної партії товару визначається окремо у відповідному додатку на таку партію, який є невід'ємною частиною контракту, в метричних тонах, з опціоном за згодою сторін (пункт 2.1 Контракту).
Таким чином, оскільки ФГ «АНТАГРО» відвантажило нерезиденту товар по митній декларації від 07.11.2022 № 22UA500090014892U8 на суму 83 893,66 дол. США 07.11.2022, обов'язок із сплати OU «EVERWELLE» (Estonia) на користь ФГ «АНТАГРО» грошових коштів, з урахуванням пункту 5.2 контракту № 2022-08-05 від 08.07.2022 настав не раніше 07.11.2022 (протягом 3 днів з моменту відвантаження товару).
З огляду на вказане, враховуючи, що станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги (28.10.2022) позивач не набув права вимоги щодо сплати грошових коштів за поставлену 07.11.2022 партію товару на суму 83 893,66 дол. США за умовами контракту № 2022-08-05 від 08.07.2022, ФГ «АНТАГРО» відповідно 28.10.2022 і не набуло права відступлення права вимоги щодо сплати 83 893,66 дол. США, оскільки строк їх перерахування не настав та такої заборгованості не існувало.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що у пункті 1 додаткової угоди від 29.10.2022 до договору про відступлення права вимоги від 28.10.2022 сторонами наперед вказано, що боржником фактично здійснено оплату на загальну суму 68468,06 дол. США, в т.ч. 02.11.2022 в сумі 20206,8 дол. США., 15.12.2022 в сумі 8261,26 дол. США в рахунок погашення заборгованості.
Тобто, укладаючи у жовтні 2022 року таку угоду, сторони зазначили про фактично здійснені платежі у листопаді та грудні 2022 року, які на 28.10.2022 не могли відбутися, що взагалі викликає сумніви у реальності такої господарської операції (т. 1 а. с. 36 зворот).
Колегія суддів відхиляє покликання апелянта на те, що отримання ФГ «АНТАРГО» попередньої оплати за рахунками фактури (інвойсами) № 1 від 01.09.2022 та № 2 від 06.10.2022 свідчить про зміну сторонами порядку оплати та, відповідно, і настання права вимоги щодо сплати грошових коштів, оскільки доказів того, що сторонами до контракту № 2022-08-05 від 08.07.2022 вносились зміни в частині порядку оплати, матеріали справи не містять, а експортний контракт не містить посилання на те, що порядок оплати товару визначається у рахунках-фактурах.
До того ж, суд апеляційної інстанції зауважує, що при встановленні обставин щодо припинення зобов'язань внаслідок відступлення права вимоги за зовнішньоекономічними договорами слід з'ясовувати, чи зміна боржника/кредитора за грошовими вимогами не завдала шкоди експортно-імпортному торговому балансу України, з метою захисту якого і введено відповідні обмеження згідно із Законом № 2473-VIII.
Так, порушенням експортно-імпортного балансу буде: ненадходження товару за імпортними операціями за умови оплати такого товару, внаслідок чого відбувається непродуктивний відтік капіталу з України, або несплата за поставлений товар згідно з експортними операціями, що призведе до ненадходження валютної виручки до України.
За приписами підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПК України відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у пункті 3 Договору про відступлення права вимоги від 28.10.2022 сторони узгодили, що за передане право вимоги до боржника за основним договором, новий кредитор зобов'язується здійснити оплату у сумі 91000 доларів США, що дорівнює сумі заборгованості.
Всупереч наведеному, матеріали справи не містять відомостей про те, що первинний кредитор (ФГ «АНТАГРО» ) отримав від нового кредитора - ТОВ «Млин-2018» оплату у сумі 91000 доларів США, що в свою чергу, свідчить про недотримання законодавчих умов, за яких допускається відступлення права вимоги.
При цьому, колегія суддів критично оцінює твердження позивача про взаємозалік зустрічних вимог ФГ «АНТАГРО» та ТОВ «Млин-2018», оскільки Договором про відступлення права вимоги від 28.10.2022, яким ФГ «АНТАГРО» (первісний кредитор) передало право вимоги ТОВ «Млин-2018» (новому кредитору) вимагати сплату OU Everwelle (Евервелі) (боржником) грошову суму у розмірі 91000,00 дол. США не передбачено, що заборгованість може бути погашена шляхом здійснення зарахування раніше існуючого боргу позивача перед ТОВ «Млин-2018».
Також, слід зауважити, що відповідно до наявного в матеріалах справи запиту документів по клієнтам № SMI-52/40 від 15.11.2023, АТ «ПУМБ» зверталось до ФГ «АНТАРГО» із листом про надання пояснень по термінам закриття та причинам порушення граничних термінів розрахунків згідно з контрактами, зокрема, № 2022-08-05 від 08.07.2022 з нерезидентом OU Everwelle Естонія у сумі 83893,66 євро.
Колегією суддів встановлено, що у електронному кабінеті позивача, як користувача АТ «ПУМБ» у розділі «контракти», зовнішньоекономічний контракт № 2022-08-05 від 08.07.2022 відображено як «діючий», сума на контролі - «83893, 66».
Таким чином, з приведеного вбачається, що ФГ «АНТАГРО» не повідомляв банк про зміну кредитора в зобов'язанні на іншу особу. Відтак, позивач, як первісний кредитор, залишається відповідальною особою за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними операціями.
Долучений позивачем до матеріалів справи скрін-шот листування із банківською установою жодним чином не спростовує наведені обставини, оскільки з нього чітко вбачається, що ФГ «АНТАГРО» з метою зняття з експортного контролю зовнішньоекономічного договору, укладеного з OU «EVERWELLE», надсилало на адресу ПАТ «ПУМБ» лише договір про відступлення права вимоги від 28.10.2022 без невід'ємних додатків : додаткової угоди від 29.10.2022 до договору про відступлення права вимоги б/н від 28.10.2022, документів, які стосуються проведених оплат та зміни призначення платежів.
При цьому, за наслідками розгляду листа позивача банківська установа зазначила стан договору про відступлення права вимоги б/н від 28.10.2022 «забракований», тобто фактично, операцію було відхилено, а стан договору по зовнішньоекономічних операціях із нерезидентом OU «EVERWELLE» (Estonia) банківською установою визначений як «діючий». Відомостей про оскарження позивачем дій банківської установи із відхилення операції про зняття з експортного контролю зовнішньоекономічного договору, укладеного ФГ «АНТАГРО» з OU «EVERWELLE» матеріали справи не містять.
Відтак, колегія суддів вважає, що станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги (28.10.2022) позивач не набув права вимоги щодо сплати грошових коштів за поставлену 07.11.2022 партію товару на суму 83 893,66 дол. США, та як наслідок, ФГ «АНТАГРО» не набуло права відступлення права вимоги щодо сплати 83 893,66 дол. США, оскільки строк їх перерахування не настав та такої заборгованості станом на 28.10.2022 не існувало, що свідчить про не припинення зобов'язань сторін з експорту та імпорту товарів за контрактом № 2022-08-05 від 08.07.2022 відповідно до вимог Інструкції № 7.
З урахуванням вищенаведеного, оскільки у передбачений законодавством строк надходження валютної виручки (за період з 06.05.2023 по 26.04.2024) грошова сума у розмірі 83893,66 дол. США не повернулась, відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення - рішення від 02.09.2024 № 1085118280707 про застосування до ФГ "АНТАГРО" штрафних санкцій у сумі 3067873,70 грн за порушення позивачем граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічним контрактом № 2022-08-05 від 08.07.2022.
Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.09.2024 № 1085118280707 про застосування штрафних санкцій у сумі 3067873,70 грн задоволенню не підлягають.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків на підставі встановлених фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «АНТАГРО» - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 480/8329/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено та підписано 20.11.2025 року.