20 листопада 2025 р. Справа № 440/7610/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, м. Полтава, повний текст складено 03.06.25 по справі № 440/7610/24
за позовом ОСОБА_1
до Полтавської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської міської ради (далі по тексту - ПМР, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради щодо не розгляду заяви гр. ОСОБА_1 про викуп земельної ділянки земельної ділянки від 21.11.2023;
- зобов'язати Полтавську міську раду прийняти рішення про продаж ОСОБА_1 земельної ділянки загальною кадастровий номер 5324080100:00:013:0053, площею 10,2 га, цільове призначення 01.02 Для ведення фермерського господарства (категорія земель: землі сільськогосподарського призначення), яка розташована за межами населених пунктів на території Абазівського старостинського округу, Полтавської міської територіальної громади та земельної ділянки з кадастровим номером 5324080100:00:016:0007, площею 10,7 га, цільове призначення 01.02 Для ведення фермерського господарства (категорія земель: землі сільськогосподарського призначення), яка розташована за межами населених пунктів на території Абазівського старостинського округу, Полтавської міської територіальної громади за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки щодо кожної земельної ділянки з розстроченням платежів терміном на 10 років.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 по справі № 440/7610/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 24388285) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.11.2023 про надання дозволу на викуп земельної ділянки.
Зобов'язано Полтавську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 12111.2023 про викуп земельної ділянки земельної ділянки та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 128 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 24388285) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі № 440/7610/24 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 24388285) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Позивач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилавшись на протиправність рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, просив суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/7610/24 від 03.06.2025 в частині відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20500,00 грн і ухвалити нове судове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 24388285) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, понесені Позивачем на професійну правничу допомогу (на оплату послуг адвоката) в розмірі 20500 (двадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції безпідставно, з порушенням норм права зменшено суму судових витрат на професійну правничу допомогу із 20500 грн до 5000,00 грн, оскільки розмір понесених ОСОБА_1 витрат під час судового розгляду справи у повному обсязі підтверджується належними та допустимими у розумінні КАС України доказами.
Наполягав, що приймаючи оскаржуване додаткове рішення судом першої інстанції не враховано, що хоча справа і була незначної складності, однак її розгляд тривав майже рік та охоплював комплекс процесуальних дій, таких як, дослідження доказів, подання позову, заяв, клопотань, заперечень, та адвокатських запитів для будування якісної стратегії захисту прав клієнта. У сукупності це вимагає не лише базових правничих дій, а й професійної підготовки, часу, та аналітичної роботи адвоката.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги додаткове рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 5000,00 грн.
Надаючи оцінку визначеному судом першої інстанції розміру відшкодування за понесені позивачем витрати на правову допомогу, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини 1 пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Положеннями частин 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Положеннями статті 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Надаючи оцінку рівню адвокатських витрат, що мають бути присуджені у цій справі позивачу, колегія суддів оцінює чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою понесеним позивачем витратам на правничу допомогу. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Колегією суддів встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено копії : договору про надання правової допомоги від 12.06.2024, акту виконаних робіт (наданих послуг) від 15.04.2025, квитанції № 11 від 15.04.2025, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Дослідивши надані представником позивача вищевказані документи, колегією суддів встановлено, що між адвокатом Кумечко Мариною Сергіївною та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги від 12.06.2024, відповідно до пункту 1.1 якого, предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у справі про оскарження бездіяльності Полтавської міської ради щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви про викуп земельних ділянок кадастровий номер 5324080100:00:013:0053, площею 10,2 га, та кадастровий номер 5324080100:00:016:0007, площею 10,7 га, цільове призначення 01.02 для ведення фермерського господарства (категорія земель: землі сільськогосподарського призначення), які розташовані за межами населених пунктів на території Абазівського старостинського округу, Полтавської міської територіальної громади та зобов'язання прийняти рішення.
Згідно із пунктом 4.2 договору про надання правової допомоги від 12.06.2024, гонорар адвоката визначається обсягом виконаної роботи та погоджується сторонами окремо на підставі складених додатків до цього договору, а також Актів виконаних робіт (наданих послуг).
Актом виконаних робіт (наданих послуг) від 15.04.2025 сторони узгодили наступну вартість за послуги:
- складання та подання адміністративного позову - 9 год, сума 9000 грн;
- складання та подання клопотання по справі № 440/7610/24 від 05.07.2024 - 3 год, сума 3000 грн;
- складання та подання заяви про стягнення судових витрат; заяви про ознайомлення з матеріалами справи - 1 год, сума 1000 грн;
- додаткові пояснення по справі № 440/7610/24 - 3 год, сума 3000 грн;
- заява від 26.08.2024 - 2,5 год, сума 2500 грн;
- заява про розгляд справи за наявними матеріалами - 1 год, сума 1000 грн;
- клопотання про долучення доказів - 0,5 год, сума 500 грн;
- клопотання про прискорення розгляду справи - 0,5 год, сума 500 грн.
Всього надано послуг на 20500 грн.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, колегія суддів на підставі належних та допустимих доказів враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм частини 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач, наполягаючи на наявності підстав для збільшення розміру витрат, що підлягає до стягнення з відповідача, вказував на значний обсяг опрацьованих адвокатом документів, складність справи та велику кількість складених документів.
Так, матеріалами справи підтверджено, що представником позивача складено позовну заяву, додаткові пояснення, клопотання.
Дослідивши позовну заяву, вартість за написання якої представником позивача визначено на рівні 9000 грн, колегією суддів встановлено, що остання є незначною за обсягом (7 сторінок), не містить будь-якої правової новизни та покликань на актуальну судову практику, здебільшого складається із викладу обставин справи та не містить власних висновків адвоката.
Отже, за вказаних обставин витрачений адвокатом час на складення позовної заяви (9 год) не відповідає реальному фактично витраченому часу на складення такого, є завищеним та неспівмірним із обсягом та складністю виконаних робіт, а тому підлягав зменшенню до 4000 грн, що дорівнює 4 годинам роботи адвоката.
Не підлягають відшкодуванню і понесені витрати за підготовку та написання заяви про ухвалення додаткового рішення вартістю 500 грн, позаяк заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 2 лютого 2024 року по cправі № 910/9714/22.
Водночас, витрати, пов'язані зі складенням додаткових пояснень по справі № 440/7610/24 із долученими доказами, вартістю 3000 грн є обґрунтованими, пропорційними та такими, що підлягали відшкодуванню у повному обсязі.
Оцінюючи витрати, пов'язані зі складенням процесуальних заяв (про долучення доказів, прискорення розгляду справи, про розгляд справи за наявними матеріалами, про ознайомлення зі справою і тд), вартість за складення яких у загальному становить 8000 грн, колегія суддів зауважує, що останні є незначними за обсягом (від 1 сторінки до 3 сторінок), їх зміст не впливав на вирішення спору та не містив будь-якої доказової інформації, а тому пропорційною сумою за їх складення є 3000 грн, що становить 3 години роботи адвоката.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що стягнутий судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу сумою 5000 грн є непропорційно зменшеним, як такий, що здійснений без надання оцінки кожній викладеній у Акті надання послуг послузі адвоката, а відтак, підлягає збільшенню до 10000 грн, що становить 10 годин роботи адвоката.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Підставами для зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).
З огляду на те, що суд першої інстанції задовольняючи вимогу представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, неправильно визначив їх розмір, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі № 440/7610/24 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід змінити шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а абзац перший резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 24388285) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.»
В іншій частині додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 440/7610/24 залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі № 440/7610/24 - змінити шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а абзац перший резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 24388285) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.».
В іншій частині додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 440/7610/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко