21 листопада 2025 року справа № 580/6587/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
10.06.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Борзова Я.Е. від імені ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) (далі відповідач 1) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період позивачу;
зобов'язання відповідача у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законодавством повторно розглянути його заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та за наслідками її розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення.
Вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства не прийняв рішення за результатами розгляду його заяви.
Ухвалою від 16.06.2025 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Ухвалою від 18.06.2025 суд відмовив повністю у задоволенні заяви адвоката Борзова Я.Е. від імені позивача вх.№30853/25 від 17.06.2025 про забезпечення позову.
04.07.2025 на адресу суду надійшло клопотання вх.№34265/25 відповідача, у якому просить відмовити повністю у позовних вимогах.
08.07.2025 на адресу суду надійшло клопотання вх.№34736/25 про залучення співвідповідача. Також цього дня надійшла заява вх.№34743/25 про зміну предмету позову, в якій уточнив позовні вимоги та просив:
скасувати протокол Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.05.2025 №18 в частині відмови позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
зобов'язати відповідача 1 розглянути його заяву від 12.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за наслідком розгляду якої прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або відмову у наданні відстрочки з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
09.07.2025 ухвалою суд задовольнив вказані клопотання, залучив співвідповідачем Комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) (далі - відповідач 2), продовжив судовий розгляд адміністративної справи з урахуванням заяви позивача вх.№34743/25 про зміну предмета позову.
14.07.2025 від Шостого апеляційного адміністративного суду до суду першої інстанції надійшла ухвала вх. №35781/25, якою серед іншого суд апеляційної інстанції витребовує матеріали адміністративної справи №580/6587/25 у зв'язку з надходженням від позивача апеляційної скарги на ухвалу суду від 18.06.2025. Тому 15.07.2025 суд ухвалою зупинив провадження в адміністративній справі до часу повернення матеріалів судової справи №580/6587/25 до Черкаського окружного адміністративного суду.
Постановою від 16.09.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив Заяву позивача про забезпечення позову. Заборонив вчиняти дії, пов'язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відносно позивача до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі.
27.10.2025 на адресу Черкаського окружного адміністративного суду з листом вх.№51279/25 повернулися матеріали справи. Вказана справа передана для продовження розгляду судді Бабич А.М.
Ухвалою від 11.11.2025 суд вирішив поновити провадження в адміністративній справі та продовжити її судовий розгляд.
Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Позивач звернувся до відповідача-1 заявою від 12.05.2025 передбаченої форми, в якій просив надати відстрочку від призову згідно з п.13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До неї додав засвідчені копії: паспортів, витягу з Єдиного демографічного реєстру Витяг з Резерву+, свідоцтва про переміну прізвища, свідоцтва про народження, повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження; пенсійного посвідчення, довідки до акту огляду МСЕК, довідки форми ОК-5 та ОК-7, заяву матері.
Повідомленням від 03.06.2025 №А/529 відповідач 1 письмово зазначив, що відповідач-2 протоколом від 23.05.2023 №18 розглянув рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1197/25 та заяву позивача від 12.05.2025. Вказаним протоколом відповідач 2 на засіданні ухвалив рішення про відмову у наданні відстрочки, оскільки не підтверджено потребу в матеріальній допомозі матері.
Листом від 05.06.2025 відповідач 1 повідомив позивача, що йому видано направлення на проходження військово-лікарської комісії для уточнення ступеню придатності до військової служби. За повісткою позивач не з'явився, у зв'язку з чим його оголошено в розшук 26.05.2025. Зазначено, за результатом розгляду заяви позивача складено протокол №17 від 16.05.2025, у якому міститься рішення про те, що заява та підтверджуючі документи позивача розглядатимуться у випадку їх завірення в установленому порядку. За неявку 23.01.2025 до відповідача 1 щодо позивача складено протокол та постанову про адміністративне правопорушення.
Тому позивач звернувся до суду позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - ЗУ № 3543-XII).
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення згідно з ч.ч.7, 8 ст.23 ЗУ №3543-XII здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абз.9 п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, адже були внесені зміни до ст.23 ЗУ №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п.56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Згідно з п.59 Порядку №560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов'язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п.59 Порядку №560).
Тобто, закон передбачає можливість подання документів для отримання відстрочки як шляхом особистого прибуття, так і дистанційно. Вимога для особистого прибуття в приміщення має бути обумовлена легітимною метою.
Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Встановлені обставини доводять, що відповідач-2 розглянув заяву позивача щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову дотримуючись передбаченого законом способу дій - ухваливши протокольне рішення. У контексті його підстав суд урахував.
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 ЗУ № 3543-XII.
Згідно з п.13 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII, на який посилався позивач у заяві в спірних правовідносинах, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», затверджений додатком 5 до Порядку №560, для вказаної підстави для відстрочки вказує на необхідності надати:
для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
То ж відповідач-2 у спірних правовідносинах мав обов'язок перевірити дотримання позивачем вказаного переліку документів та за наявності підстав - прийняти рішення по суті того права, на яке позивач має законне сподівання.
Встановлені обставини спору свідчать, що позивач надав відповідачам докази родинних стосунків із матір'ю ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідку МСЕК про її інвалідність з дитинства ІІ групи (з рекомендацією стаціонарного лікування в профільному закладі та нагляд сімейного лікаря).
Згідно з ч.7 ст.23 ЗУ № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, це повноваження відповідача-1 згідно з законом.
Вказана в протокольному рішенні підстава має посилання на врахування ч.1 ст.202 Сімейного кодексу України, яка встановлює, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Зазначене посилання є загальним та не вказує на вид документа, який відсутній серед поданого позивачем пакету документів. Вважаючи, що в ньому нема доказів потреби матері у догляді, відповідачі безпідставно не звернули увагу на зміст отриманого акту огляду МСЕК матері позивача, в якому зазначено про її інвалідність з дитинства та потребу в стаціонарному лікуванні. Не було встановлено інших осіб, які допустимо могли здійснювати догляд за нею замість позивача. Водночас загальний перелік документів відповідає вказаним вище вимогам Порядку. Отже, його документи для отримання відстрочки розглянуті неналежно. Відмовляючи у її наданні, відповідачі мали вказати вид документа, якого не було надано та який є обов'язковим згідно з Порядком. Тому протокольне рішення не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідач-2 допустив порушення щодо належного розгляду документів позивача, а відповідач-1 не виконав покладених ч.7 ст.23 ЗУ №3543-XII обов'язків. Відмова у наданні відстрочки вважатиметься обгрунтованою за умови чітковї вказівки у рішенні, яких документів згідно з додатком 5 до Порядку №560, серед отриманих від позивача документів не надано та яка умова не виконана, що передбачена в п.13 ч.1 ст.23 ЗУ №3543-ХІІ.
Відмова позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як дія, отримала результат у вигляді протокольного рішення. Отже, саме воно безпосередньо порушує заявлене право позивача.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина друга ст.9 КАС України приписує, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому належним способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправним і скасування згаданого вище протокольного рішення та зобов'язання відповідача розглянути його заяву від 12.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 ЗУ №3543-ХІІ, за наслідком розгляду якої прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або відмову у наданні відстрочки з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
Понесені позивачем судові витрати, підтверджені платіжною інструкцією від 09.06.2025 про сплату судового збору в сумі 968,96грн за звернення до адміністративного суду позовною заявою, відповідно до вимог ст.ст.132-139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, при якому діє відповідач-2, що не має статусу юридичної особи та особистих бюджетних асигнувань, пропорційно задоволеній частині позову - повністю.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Задовольнити повністю позовні вимоги ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
Визнати протиправним і скасувати протокол Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.05.2025 №18 в частині відмови йому в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації .
Зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_4 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заяву від 12.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за наслідком розгляду якої прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або відмову у наданні відстрочки з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
2. Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_6 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ