Справа №295/14541/25
1-кс/295/5896/25
17.11.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 ,-
встановив:
Слідчим суддею Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 здійснюється розгляд скарги представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення.
13.11.2025 року представником заявника подано заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що скарга стосується введення заявника в оману щодо написання ним боргової записки в інтересах ТОВ «УДТК» та ОСОБА_6 з метою працевлаштування, яку ОСОБА_6 використовує, як спосіб отримання належних ОСОБА_3 грошових коштів в порядку стягнення боргу у судовій справі №295/16069/25, яка перебуває в провадженні судді ОСОБА_5 , а тому розгляд нею скарги на бездіяльність слідчого може впливати на об'єктивність суду при вирішенні однієї із прав по суті.
В судове засідання представник заявника, слідчий не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості доцільно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплене право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення у справі Веттштайн (Wettstein v. Switzerland)).
Як вбачається з матеріалів скарги, в провадженні судді ОСОБА_5 перебуває цивільна справа №295/16069/25 за позовом представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання договору позики недійсним.
Таким чином, розгляд скарги слідчим суддею ОСОБА_5 може виявляти розумний сумнів у об'єктивності та неупередженості судді та призведе до реального конфлікту інтересів, оскільки в поданій скарзі висловлено вимогу внести відомості до ЄРДР відносно дій ОСОБА_6 щодо укладення договору позики із ОСОБА_3 , який є предметом позову у цивільній справі, яка перебуває в провадженні судді ОСОБА_5 , а тому з метою усунення наведених причин, заява про відвід слідчого судді є обґрунтованою.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 75, 80-82 КПК України, -
ухвалив:
Заяву представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 , задовольнити.
Справу передати до канцелярії суду для визначення у порядку ст.35 КПК України іншого судді для її розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: