Справа № 560/11666/25
іменем України
21 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку. В обґрунтування позову зазначає, що станом на день видання наказу про виключення його зі списків особового складу відповідачем не був проведений повний розрахунок. Фактично остаточний розрахунок відповідач здійснив 20.06.2025, проте після цього середній заробіток за несвоєчасний розрахунок не виплатив.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві відповідач позов не визнає. Зазначає, що оскільки при виплаті позивачу коштів, належних при звільненні, був відсутній спір, підстави для застосування до спірних правовідносин положень про виплату середнього заробітку відсутні.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , наказом командира якої за №155 від 30.05.2025 був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 30.05.2025.
Відповідач 12.06.2025 та 20.06.2025 виплатив позивачу грошове забезпечення у розмірі 108762,60 грн. та 26690,31 грн., що вбачається з наданих банківських виписок (а.с. 12, 13).
Згідно із статтею 116 КЗпП України (в редакції чинній на момент звільнення позивача) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму. Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з яким виплата працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюється не більш як за шість місяців. Зміни у ст.116 та 117 КЗпП України підкреслюють намір законодавця не допустити випадків, за яких порушення прав працівника на своєчасний розрахунок при звільненні триває впродовж значного періоду часу. З урахуванням цих змін працівник повинен бути зацікавленим у швидкому ініціюванні та вирішенні спору, оскільки зволікання з тих чи інших причин у зверненні до суду не даватиме підстави в подальшому претендувати на виплату суми середнього заробітку за весь період, впродовж якого триває порушення його права на своєчасне отримання грошового забезпечення.
З огляду на дату проведення остаточного розрахунку з позивачем, до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 117 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Період виплати коштів за час затримки розрахунку при звільненні обмежений шістьма місяцями (184 календарних дні).
Сума середнього заробітку розраховується згідно з Порядком №100 (середньоденна заробітна плата * 184 кількість днів затримки розрахунку).
Раніше встановлено, що ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу з 30.05.2025, отже у цей день з ним повинен був бути проведений остаточний розрахунок, тоді як 31.05.2025 є днем початку періоду невиплати.
Згідно з банківськими виписками по картковому рахунку позивача остаточна виплата грошового забезпечення здійснена 20.06.2025.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача слід обчислювати починаючи з 31.05.2025 по 19.06.2025 (20 червня як день виплати не враховується) тобто за 20 календарних днів.
Судом встановлено, що згідно з розрахунком середньоденного розміру грошового забезпечення за березень - квітень 2025 середньоденне грошове забезпечення позивача становило 726,81 грн. (березень 2025 - 22167,68 грн. + квітень 2025 - 22167,68 грн. /61 день).
Виплата за період затримки остаточного розрахунку складає 14536,20 грн. (726,81 грн. х 20 днів).
У вказаний період підлягають врахуванню норми статті 117 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022, якою законодавець обмежив виплату 6 місяцями, однак без застосування принципу співмірності цієї суми щодо коштів, які відповідач невчасно виплатив.
Наведена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2023 у справі №380/19103/22, від 28 червня 2023 у справі №560/11489/22, від 29 січня 2024 у справі №560/9586/22, від 15 лютого 2024 у справі №420/11416/23, від 22 лютого 2024 у справі № 560/831/23.
Судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.12.2024 у справі № 440/6856/22 також зазначила, що належить враховувати приписи чинної редакції статті 117 Кодексу законів про працю України щодо виплат за період з 19.07.2022, позаяк законодавець обмежив виплату шістьма місяцями, проте не обмежив розміри виплати ( принцип співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець невчасно сплатив працівникові, для періоду після 19.07.2022 не застосовується)
Відтак, оскільки відповідач не спростував право позивача на отримання коштів за час затримки розрахунку при звільненні, позов підлягає задоволенню (частково).
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправною невиплату військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні/компенсацію за несвоєчасний розрахунок в сумі 14536,20 грн. (з вирішенням питання утримання податків, зборів та інших обов'язкових платежів відповідно до вимог закону).
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21 листопада 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя І.С. Козачок