Справа № 560/9875/25
іменем України
21 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБУТ ПОСТАЧ» до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОБУТ ПОСТАЧ» звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000122/2 від 29.05.2025, №UA400000/2025/000126/2 від 30.05.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000304 від 29.05.2025, №UA40000/40/2025/000306 від 30.05.2025.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним до митного оформлення були подана електронна митна декларація щодо товарів, митна вартість яких визначалась за ціною договору (контракту), а також відповідний пакет документів. За результатами перевірки митним органом було прийняте рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів. З урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів позивачем було подано іншу електронну декларацію, стосовно якої митним органом повторно складено картку відмови та прийняте наступне рішення про коригування митної вартості. Підставою прийняття спірних рішень є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів відповідно до вимог п. 3, п. 4 статті 53 Митного кодексу України. Позивач вважає, що рішення та картки відмови є неправомірними та підлягають скасуванню, адже, на думку декларанта, митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджували числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом.
Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України. Під час перевірки правильності визначення митної вартості у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо задекларованої позивачем митної вартості товарів, відтак були прийняті оскаржені рішення і картки відмови, які митний орган вважає правомірними та обґрунтованими.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Оцінюючи правомірність спірних рішень та карток відмови, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів ( ст. 246 МКУ).
Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, до якої приєдналась Україна. Відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди визначено, що:
a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості,
b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або і) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту,
c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту Ь) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов'язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У випадку якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
У випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Стаття 64 МКУ передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Згідно з частиною 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Статтею 54 МКУ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Глава 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) передбачає, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:
- перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;
- перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;
- перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;
- перевірка документів, що містять відомості про страхування;
- перевірки включення/не включення складових митної вартості;
- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;
- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .
Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).
Згідно зі змістом глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись, серед іншого, такі джерела інформації як: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація отримана з мережі Інтернет.
Митні органи мають право витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Водночас, витребувати необхідно саме ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі, що передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніви у достовірності наданої інформації (постанова Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16)
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
23.08.2023 приватним підприємством "СВІТ -ХІМ" (покупець) та компанією "NINGBO AMA INDUSTRY TRADE CO., LTD" (продавець) був укладений контракт купівлі-продажу №N1-23, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар на умовах Інкотермс -2010 відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних в інвойсах. Згідно з п. 2.1 контракту загальна сума зазначається в внвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. Валюта контракту USD. Відповідно до п 2.4 контракту визначено умови оплати, а саме 100% передоплата.
Додатковою угодою №1 до контракту №N1-23 внесені зміни до п. 2.4 контракту та визначено, що умови оплати уточнюються у кожному інвойсі.
15 травня 2025 приватним підприємством "СВІТ -ХІМ" та товариством з обмеженою відповідальністю «ПОБУТ ПОСТАЧ» укладений договір про заміну сторони контракту №N1-23 від 23.08.2023. Вказаним договором сторони погодили заміну первісного покупця - приватного підприємства "СВІТ -ХІМ" на нового покупця - товариство з обмеженою відповідальністю «ПОБУТ ПОСТАЧ» в межах зобов'язань щодо поставки товару, передбаченого інвойсом №2511 від 18.03.2025 на суму 32 054,66 доларів США (п.1 договору про заміну сторони контракту). Внаслідок підписання цього договору позивач набув статусу сторони контракту №N1-23 у частині, що стосується поставки товару відповідно до інвойсу №2511 від 18.03.2025, та став повним правонаступником приватного підприємства «СВІТ-ХІМ» щодо всіх прав і обов'язків покупця за контрактом (п.3 договору про заміну сторони контракту).
26.05.2025 до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №25UA400040012553U7 (далі також МД ) на групу товарів.
У вказаній митній декларації митну вартість задекларованої партії товарів було визначено позивачем за першим (основним) методом визначення митної вартості шляхом додавання до фактурної вартості оцінюваних товарів у розмірі 32054,66 дол. США витрат на транспортування у розмірі 228636,80 грн.
До митної декларації були надані наступні товаросупровідні документи:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1-23 від 23.08.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів без номера від 15.05.2025;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 03.12.2025;
- рахунок-фактура (інвойс) Commercial invoice №2511 від 18.03.2025;
- автотранспортна накладна №463414 від 21.05.2025;
- декларація про походження товару (Dеclaration of origin) 2511 від 18.03.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4646363 від 21.05.2025;
- калькуляція транспортних витрат №463414-1 від 21.05.2025;
- договір про перевезення №05/05 від 05.05.2025, №14541 від 14.05.2025;
- документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України №UA.276.134.02-25 від 14.05.2025, №UA.D.134.01-25 від 14.05.2025.
За вказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) генеровані ризики. Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару у митного органу також виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів.
В результаті опрацювання документів, поданих згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені розбіжності, що, на думку відповідача, впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності/ невключення окремих складових митної вартості товару: заявлений рівень митної вартості товарів 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 12, 13, 14 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби, крім того, декларантом самостійно заявлено рівень митної вартості товару №11 за 6 (резервним) методом; в поданих документах, що підтверджують вартість транспортування, не відображені витрати на транспортування товару з місця відвантаження до порту відправлення; не надано платіжні документи на оплату вартості фрахту, хоча заявкою на перевезення та протоколом узгодження розбіжностей до договору про транспортно-експедиторське обслуговування передбачено 100% передоплату на момент прибуття на склад вивантаження до прибуття судна до порту; особа, яка надає інформацію про вартість перевезення, не відповідає особі, яка здійснює перевезення, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка хоча і передбачена рахунком на оплату, але не включена до складових митної вартості товарів; номер та дата договору на перевезення, зазначені в заявці на перевезення, не відповідає номеру та даті договору про транспортно-експедиційне обслуговування, який поданий до митного оформлення. Крім того, умови поставки, зазначені в заявці на перевезення (EXW Gdansk) не відповідають умовам поставки, заявленим до митного оформлення та вказаним в інших поданих документах (EXW Ningbo); наявні розбіжності в частині виробника товару, зазначеного на етикетці, та заявленого до митного оформлення; вартість транспортування автомобільним транспортом з Гданська до Хмельницького, передбачена заявкою на перевезення, є вищою, ніж зазначена в рахунку-фактурі на перевезення; наявні розбіжності в частині умов оплати за товар, а саме, відповідно до додаткової угоди до контракту умови оплати визначаються в інвойсі. Поданим інвойсом передбачена оплата протягом 180 днів від дати інвойсу, однак це не відповідає п. 3.1 контракту, де передбачено, що поставка товару повинна бути здійснена не пізніше 180 днів з моменту перерахування суми зазначеної в інвойсі, тобто з даних пунктів випливає, що поставка товару повинна здійснюватись після його оплати, натомість банківських платіжних документів, які б підтверджували оплату за товар до митного оформлення не подано; витрати на транспортування до митного кордону України нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення, що ставить під сумнів достовірність включення складових митної вартості товарів таких як транспортування, оскільки відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати, вартість перевезення вантажу за 1 км до кордону України нижча ніж вартість після кордону (тариф на перевезення до кордону складає 70,67 грн/км, після кордону України - 87,55 грн/км). Отже, подані до митного оформлення документи не містять усіх числових значень складових митної вартості, які визначені частиною 10 статті 58 МКУ, у тому числі витрати на доставку товару до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; транспортні (перевізні) документи, якщо за умови поставки витрати на транспортування не включенні у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що місять відомості про вартість страхування.
З огляду на це, митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000304 від 29.05.2025 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000122/2 від 29.05.2025.
30.05.2025 позивачем складено та подано до Хмельницької митниці електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №25UA400040012952U7.
За вказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) також були генеровані ризики. Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів.
В результаті опрацювання документів, поданих згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені розбіжності, що, на думку відповідача, впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності/ не включення окремих складових митної вартості товару: заявлений рівень митної вартості товару № 11 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби. Крім того, декларантом попередньо самостійно здійснено коригування товару за 6 резервним методом, внаслідок чого не підтверджено ціну згідно з рахунком-фактурою; в поданих документах, що підтверджують вартість транспортування, не відображені витрати на транспортування товару з місця відвантаження до порту відправлення. Також не надано платіжні документи на оплату вартості фрахту, хоча заявкою на перевезення та протоколом узгодження розбіжностей до договору про транспортно-експедиторське обслуговування передбачено 100% передоплату на момент прибуття на склад вивантаження / до прибуття судна до порту; особа, яка надає інформацію про вартість перевезення, не відповідає особі, яка здійснює перевезення, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка хоча і передбачена рахунком на оплату, але не включена до складових митної вартості товарів; номер та дата договору на перевезення, зазначена в заявці на перевезення, не відповідає номеру та даті договору про транспортно-експедиційне обслуговування, який поданий до митного оформлення. Крім того, умови поставки, зазначені в заявці на перевезення (EXW Gdansk) не відповідають умовам поставки, заявленим до митного оформлення та вказаним в інших поданих документах (EXW Ningbo); наявні розбіжності в частині виробника товару, зазначеного на етикетці, та заявленого до митного оформлення; вартість транспортування автомобільним транспортом з Гданська до Хмельницького, передбачена заявкою на перевезення, є вищою, ніж зазначена в рахунку-фактурі на перевезення; наявні розбіжності в частині умов оплати за товар, а саме, відповідно до додаткової угоди до контракту, умови оплати визначаються в інвойсі. Поданим інвойсом передбачена оплата протягом 180 днів від дати інвойсу, однак це не відповідає п. 3.1 контракту, де передбачено, що поставка товару повинна бути здійснена не пізніше 180 днів з моменту перерахування суми зазначеної в інвойсі, тобто з даних пунктів випливає, що поставка товару повинна здійснюватись після його оплати, натомість банківських платіжних документів, які б підтверджували оплату за товар, до митного оформлення не подано; витрати на транспортування до митного кордону України нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення, що ставить під сумнів достовірність включення складових митної вартості товарів, таких як транспортування, оскільки відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати вартість перевезення вантажу за 1 км до кордону України нижча, ніж вартість перевезення після кордону (тариф на перевезення до кордону складає 70,67 грн/км, після перетину кордону України - 87,55 грн/км). Отже, подані до митного оформлення документи не містять усіх числових значень складових митної вартості, які визначені частиною 10 статті 58 МКУ, у тому числі: витрати на доставку товару до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; транспортні (перевізні) документи, якщо за умами поставки витрати на транспортування не включенні у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що місять відомості про вартість страхування.
30.05.2025 відповідачем повторно складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2025/000306 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2025/000126/2 в сторону збільшення за резервним методом.
Оцінюючи доводи сторін, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що з метою підтвердження числових значень суми витрат на транспортування позивачем під час митного оформлення було надано договір про транспортно - експедиторське обслуговування №05/05, укладений 05.05.2025 з ТОВ «Ламан Шипінг» ( Експедитор). Відповідно до умов договору експедитор ТОВ «Ламан Шипінг» не організовує морське перевезення вантажу, а лише здійснює внутрішньо - портове експедирування. За позивачем визначений обов'язок надати експедитору коносамент, на підставі якого перераховується сума фрахту за морське перевезення.
Суд бере до уваги положення Правил Incoterms, відповідно до яких умови поставки EXW (Китай) та EXW (Польща) передбачають різний обсяг прав та обов'язків сторін, зокрема щодо виконання завантажувальних, розвантажувальних операцій, організації транспортування, страхування, а також моменту переходу ризиків.
Термін EXW (франко-завод) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки в момент надання товару у розпорядження покупця на території свого підприємства або в іншому узгодженому місці (завод, склад тощо), без здійснення митного очищення товару для експорту та без обов'язку завантаження його на транспортний засіб. У зв'язку з цим, EXW покладає мінімальні обов'язки на продавця, тоді як покупець несе всі витрати та ризики, пов'язані з подальшим транспортуванням товару. Якщо сторони мають намір покласти на продавця обов'язок щодо завантаження або інші додаткові дії, це повинно бути прямо передбачено у договорі/контракті.
Водночас, до митного оформлення позивач не надав коносамент, який є основним документом для визначення дати фактичного відправлення товару з Китаю, дати його прибуття до Польщі, а також для з'ясування можливості експедитора виконати відповідні логістичні операції в межах укладеного 05.05.2025 договору. Відсутність коносамента не дає можливості встановити, чи міг експедитор, отримавши від позивача заявку 21.05.2025, надати такі послуги, як експедирування в порту (покриття D/O, ВВР, портові та адміністративні збори), доставка контейнера на ліцензійний склад у Польщі та перевантаження товару в автотранспорт, оформлення транзитної декларації, морське перевезення з порту Нінгбо (Китай) до порту Гданськ (Польща). З урахуванням того, що заявка була оформлена одночасно з автотранспортною накладною CMR 463414, тобто вже після прибуття вантажу до Польщі, зазначені у ній умови поставки EXW Gdansk відповідають фактичним етапам переміщення товару, а не умовам його морського транспортування з КНР.
Згідно із заявкою на перевезення та протоколом узгодження розбіжностей до договору транспортно-експедиторського обслуговування оплата за ці послуги передбачалась у формі 100% передоплати на момент прибуття товару на склад вивантаження / до прибуття судна до порту. Водночас, належних документів, які б підтверджували здійснення такої передоплати, надано не було. Крім того, відповідачем обґрунтовано зазначено про відсутність відомостей щодо вартості транспортування територією Китаю - від місця відвантаження продавцем (Sheniao Village, Gulin Town, Haishu District, Ningbo 315177, China) до порту відправлення (Ningbo, Китай), оскільки відомості про такі витрати не відображені ані у заявці, ані у рахунку-фактурі, ані у довідці. Зазначене унеможливлює підтвердження складових митної вартості товару в цій частині.
Для усунення встановлених розбіжностей позивач не надав необхідних додаткових документів.
Суд звертає увагу на вимоги до заповнення автотранспортної накладної CMR, у графі 16 якої зазначаються номер транспортного засобу та проставляється штамп транспортної компанії, а графи 22 - 24 містять підписи відправника, перевізника та отримувача, що підтверджують відповідно передачу, прийняття та отримання вантажу.
Зі змісту автотранспортної накладної CMR№463414 від 21.05.2025 (дата співпадає з датою заявки №22) судом встановлено, що фактичним відправником вантажу була польська компанія STL Trans Logistic Sp. z o.o., а фактичним перевізником - українське підприємство ПП «ЛЕКО Транс» (м. Луцьк, ЄДРПОУ 41491458). Разом з тим, у графі 44 митної декларації позивач зазначив документ «4301» - Договір про перевезення №14541 від 14.05.2025, укладений між ТОВ «Ламан Шипінг» (Замовник) та ТДВ «АТП ДЕЛІВЕРІ» (Виконавець). Водночас, належних доказів того, що цей договір має відношення до фактичного перевезення імпортованого товару, не надано.
Стаття 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачає, що експедитор зобов'язаний за рахунок клієнта виконувати або організовувати виконання послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу, а плата експедитору не включає витрат, понесених ним при залученні інших суб'єктів господарювання. Підтвердженням таких витрат є документи, видані цими суб'єктами.
З огляду на це, наявні очевидні розбіжності між умовами договору №05/05 від 05.05.2025, укладеного з ТОВ «Ламан Шипінг», та фактичними обставинами перевезення, в якому брали участь інші суб'єкти, зокрема ПП «ЛЕКО Транс». Зазначені обставини свідчать про існування експедиторської (комісійної) винагороди, відомості про яку не вказані у поданих позивачем документах, а числові значення цієї складової не включені до митної вартості товару.
Відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та умов договору №1507 від 05.07.2024 належним підтвердженням вартості транспортних послуг у разі залучення сторонніх перевізників є рахунки фактичних перевізників, а не довідки, складені експедитором. Довідка про транспортні витрати №463414-1 від 21.05.2025, надана позивачем як «калькуляція транспортних витрат» (код 3006), видана ТОВ «Ламан Шипінг», не містить підпису головного бухгалтера, хоча форма довідки містить такий обов'язковий реквізит.
Крім того, згідно з пунктом 4.1 договору №05/05 від 05.05.2025 та протоколом розбіжностей, оплата послуг здійснюється на підставі рахунку-фактури та підтверджується банківськими і платіжними документами, які митному органу не були надані. Не надано також документ, що підтверджує оплату морського перевезення.
Встановлено також, що заявкою №22 було передбачено 100% передоплату до моменту прибуття товару на склад вивантаження, а не під час його прибуття. Це означає, що на момент здійснення митного оформлення позивач повинен був здійснити оплату за надані експедитором послуги. У той же час, до митного оформлення не були надані банківські платіжні документи, які підтверджують фактичну оплату вартості транспортно-експедиційних послуг. Відсутність цих документів не дає можливості підтвердити заявлену складову митної вартості товару.
З огляду на це, наявні істотні і не спростовані належними доказами розбіжності у документах, які супроводжували надання експедиторських послуг, що фактично вплинуло на складові митної вартості і давало митному органу підстави для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.
Під час митного огляду також встановлено, що частина товарів є товарами інших торговельних марок та виробників, ніж зазначено у митній декларації.
Згідно з ч. 2 ст. 59 МКУ виробник є одним із критеріїв визначення ідентичності товарів, що безпосередньо впливає на можливість порівняння цінового діапазону при визначенні митної вартості. У зв'язку з цим невідповідність відомостей щодо виробників та марок також є підставою для сумнівів у достовірності заявленої вартості товарів.
Встановлено, що у заявці на перевезення визначена вартість транспортування з Гданська до Хмельницького 2320 дол. США (96 245,43 грн. станом на 21.05.2025), натомість у рахунку №LS-4646363 від 21.05.2025 зазначено 33 443,20 грн., що є суттєво нижчим.
Зважаючи на це, митний орган обґрунтовано витребував додаткові докази фактичних транспортних витрат, які позивач не надав.
Згідно з наданим до митного оформлення інвойсом передбачена оплата за товар протягом 180 днів від дати його складання. Водночас згідно з п. 3.1 контракту поставка товару має бути здійснена не пізніше 180 днів з моменту перерахування оплати, тобто після здійснення платежу. Банківські платіжні документи, які підтверджують оплату товару до моменту митного оформлення, не надані.
З довідки про транспортні витрати вбачається, що тариф на перевезення до кордону України (70,67 грн/км) є нижчим, ніж після перетину кордону (87,55 грн/км). Оскільки витрати до кордону включаються до митної вартості, а після перетину кордону - ні, така різниця у тарифах ставить під сумнів правильність визначення транспортної складової митної вартості та потребувала підтвердження.
У постанові від 15.05.2018 у справі №809/1260/17 Верховний Суд зазначив про те, що обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
У постановах від 04 серпня 2021 у справі №520/3421/19 та від 04 серпня 2021 у справі №520/4787/19 Верховний Суд зазначає, що наявність у ЄАІС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. У постанові від 17 лютого 2022 у справі № 520/4051/19 Верховний Суд зазначив, що оскільки під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару та виявлено неможливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів, митний орган правомірно використав інформацію з програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.
Суд погоджується з тим, що з огляду на зміст наданих до митного оформлення документів, у відповідача могли виникнути обґрунтовані сумніви у правильності заявленого декларантом рівня митної вартості. Встановлені у документах розбіжності, які не були спростовані належними доказами, давали підстави для витребування додаткових документів. У зв'язку з тим, що позивачем не було надано необхідні документи, які спростували виявлені митним органом сумніви та розбіжності, останній правомірно прийшов до висновків про наявність підстав для коригування митної вартості та прийняв спірні рішення, які суд вважає обґрунтованими.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач під час розгляду справи довів правомірність спірних рішень та спростував доводи, зазначені у позові, відтак позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21 листопада 2025 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОБУТ ПОСТАЧ» (вул. Костя Степанкова, 3/1,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29025 , код ЄДРПОУ - 45790610)
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя І.С. Козачок