Справа № 158/1476/25
Провадження № 2/0158/591/25
11 листопада 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі :
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участі секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук Ірина Володимирівна, державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Лариса Василівна про визнання правочинів недійними та скасування державної реєстрації, об'єднану в одне провадження із зустрічним позовом зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук Ірини Володимирівни, державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Лариса Василівна про усунення від спадкування,-
Адвокат Стретович І.С. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В., державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Л.В. про визнання правочинів недійними та скасування державної реєстрації.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який остання успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 .
Вказує, що на випадок своєї смерті ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 18.12.2017 року, приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Кузьміч Н.В. за реєстровим № 1638, згідно якого, заповіла належне їй майно сину - ОСОБА_2 .
Зазначає, що на підставі вищевказаного заповіту, 31.01.2022 року державним нотаріусом Ківерцівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого, останній успадкував житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, 12.07.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. за реєстровим № 1743, відповідно до умов якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 належний йому житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стверджує, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.08.2023 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 22.11.2023 року, визнано недійсним заповіт ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Кузьміч Н.В. 18.12.2017 року.
Посилаючись на те, що оспорюване свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане на підставі заповіту, який в подальшому визнаний недійсним, просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 31.01.2022 року та скасувати рішення № 63667166 від 10.05.2022 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також посилаючись на те, що ОСОБА_2 відчужив вказує, що житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , фактично немаючи права власності на вищевказане нерухоме майно, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 12.07.2022 року, приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І.В. за реєстровим № 1743 та скасувати рішення № 64151924 від 12.07.2022 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, просить стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 26.05.2025 року відкрито загальне позовне провадження у дані справі та призначено підготовче засідання.
16.06.2025 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В., державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Л.В. про припинення права на спадкування та стягнення грошової компенсації.
Зустрічний позов обґрунтовує тим, що вона є добросовісним набувачем житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому просить припинити право власності ОСОБА_1 на належну йому частку в спадщині, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 1/4 частку житлового будинку, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 82641,50 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі.
24.06.2025 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В., державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Л.В. про усунення спадкоємця ОСОБА_1 від спадкування за законом.
Зустрічний позов обґрунтовує тим, що його матір, згідно рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.02.2018 року визнано недієздатною, через наявність у неї хвороби, яка частково позбавляла її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Вказує, що ініціатором судового процесу щодо визнання матері недієздатною був ОСОБА_1 , проте не ставив питання про встановлення опіки над недієздатною.
Зазначає, що ОСОБА_1 після визнання матері недієздатною, не навідувався до неї, не опікувався, її життям не цікавився; систематично виїжджав за кордон.
Стверджує, що догляд за матір'ю постійно здійснював він разом із дружиною, допомагав матеріально та виконував усю домашню роботу.
Посилаючись на викладене, просить усунути ОСОБА_1 від спадкування за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі.
07.07.2025 року представником позивача ОСОБА_1 -адвокатом Стретович І.А. до суду поданий відзив на зустрічний позов відповідача ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В., державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Л.В. про припинення права на спадкування та стягнення грошової компенсації, відповідно до якого позовні вимоги зустрічним позовом не визнає, вважає його завідомо безпідставним, свідчить про зловживання процесуальними правами, а тому в його задоволені просить відмовити.
Цього ж числа, представником позивача ОСОБА_1 -адвокатом Стретович І.А. до суду поданий відзив на зустрічний позов відповідача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В., державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Л.В. про усунення від права на спадкування, відповідно до якого позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що вказана позовна заява не містить доказів, які підтверджували обставини підстави для усунення ОСОБА_1 від спадкування, просить в задоволенні вказаного позову відмовити.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.08.2025 року прийнято зустрічні позови, вимоги за якими об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 11.09.2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 11.11.2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук Ірина Володимирівна, державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Лариса Василівна про припинення права на спадкування та стягнення грошової компенсації - залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник - адвокат Стретович І.С. в судове засідання не з'явились До суду подано заяви про підтримання первісного позову та розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та його представник - адвокат Терлецький О.М., в судове засідання не з'явився. До суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Вимоги за первісним позовом не визнає, зустрічний позов просить задовольнити. Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 покладається на розсуд суду.
Відповідач за первісним позовом та зустрічним позовом ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Третя особа - державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Єрмолай Л.В. в судове засідання не з'явилась. До суду подала заяву про проведення судового засідання у її відсутності. Щодо вирішення даної справи покладається на розсуд суду.
Третя особа - приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В., будучи належним чином повідомлена про час місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.08.2024 року.
Родинні відносини між позивачем у справі ОСОБА_1 спадкодавцем ОСОБА_4 , підтверджуються повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17.08.2021 року (а.с.24).
Згідно із наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_1 13.09.2021 року звернувся до Ківерцівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30).
Як вбачається із заповіту, посвідченого 18.12.2017 року приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Кузьміч Н.В. за реєстровим номером 1638, ОСОБА_4 на випадок своє, заповіла все належне їй майно на користь ОСОБА_2 (а.с.25).
31.01.2022 року державним нотаріусом Ківерцівської державної нотаріальної контори Єрмолай Л.В., за реєстровим № 1-67, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченим 18.12.2017 року приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Кузьміч Н.В. за реєстровим номером 1638, згідно якого ОСОБА_2 успадкував житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_4 (а.с.26).
На підставі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, державним нотаріусом Ківерцівської державної нотаріальної контори Єрмолай Л.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 63667166 від 10.05.2022 року (а.с.7-8).
Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І.В. за реєстровим № 1743, ОСОБА_2 відчужив ОСОБА_3 належний йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим Ківерцівською державною нотаріальною конторою 31.01.2022 року за Р№1-67, житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-16).
На підставі вищевказаного договору купівлі-продажу, приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 64151924 від 12.07.2022 року (а.с.7).
Постановою Волинського апеляційного суду від 22.11.2023 року залишено без змін рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.08.2023 року, яким визнано недійсним заповіт ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Кузьміч Н.В. 18.12.2017 року (а.с.17-21).
Щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до положень ст 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч. 1 ст 1296 ЦК України).
Статтею 1301 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) зроблено висновок, що у статті 1301 ЦК України підставою визнання свідоцтва недійсним передбачено відсутність права спадкування в особи, на ім'я якої видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.
Оскільки, заповіт, посвідчений 18.12.2017 року приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Кузьміч Н.В. за реєстровим номером 1638, рішенням суду визнано недійсним, суд приходить до висновку про скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 31.01.2022 року державним нотаріусом Ківерцівської державної нотаріальної контори Єрмолай Л.В., за реєстровим № 1-67 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
За змістом статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).
З огляду на зазначені приписи та правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов'язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.
Таким чином, захисту у суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині згаданого Рішення Конституційного Суду України.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов'язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу спірного майна від 12.07.2022 року, однак має право на оскарження даного правочину, оскільки є заінтересованою особою, яка має право на спадкування майна.
З врахуванням того, що у ОСОБА_2 як продавця за договором купівлі-продажу спірного майна від 12.07.2022 року, не виникло право продажу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки заповіт від 18.12.2017 року, складений на ім'я ОСОБА_2 визнаний недійсним, оформлення спадкових прав ОСОБА_2 на спірне майно, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину, скасоване судом, суд встановив, що ОСОБА_2 при укладенні договору купівлі-продажу від 12.07.2022 року з ОСОБА_3 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки фактично не був власником спірного, яке ним було відчужено та дійшов висновку про визнання цього договору недійсним.
Оскільки вимога про скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання недійсним договору купівлі-продажу підлягають до задоволення, тому підлягають до задоволення і похідні позовні вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав державного нотаріуса Ківерцівської державної нотаріальної контори Єрмолай Л.В. № 63667166 від 10.05.2022 року та приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. № 64151924 від 12.07.2022 року.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В., державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Л.В. про усунення від спадкування, суд зазначає наступне.
З долученого позивачем за зустрічним позовом висновку судово-психіатричного експерта № 12 від 03.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_4 , на момент проведення експертизи, виявляла ознаки хронічної психічної хвороби (недоумства) у вигляді деменції при хворобі Альцгеймера з раннім початком, що позбавляє її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.02.2018 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_1 - недієздатною.
Відповідно до акту № Н727/2/02-07 від 11.12.2023 року, ОСОБА_1 зі слів сусідів з 2000 року за адресою: АДРЕСА_1 , не проживав (а.с.88).
Відповідно до повідомлення Державної прикордонної служби № 19-40809/18/24 вих від 12.06.2024 року, ОСОБА_1 за період з 08.11.2017 року по 01.01.2022 року неодноразово перетинав кордон України (а.с.93).
Крім того, на підтвердження заявлених вимог за зустрічним позовом, ОСОБА_2 долучив до позовної заяви протоколи опитування осіб адвокатом № № 1557, 1558 від 24.01.2024 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.89-90, 91-92).
Частиною 3 ст. 1224 ЦК України передбачено, що не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Частиною п'ятою ст. 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності у сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за позовом заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому необхідно враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
Ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій (див. постанови Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15 та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною першою ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, на підтвердження заявлених вимог за зустрічним позовом, ОСОБА_2 долучив до позовної заяви протоколи опитування осіб адвокатом свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 № № 1557, 1558 від 24.01.2024 року (а.с.89-90, 91-92).
Такого порядку надання показань свідків цивільно-процесуальним законодавством України не передбачено.
Зокрема, ст. ст. 90-91 ЦПК України встановлює спеціальний порядок допиту свідків, що передбачає виклик свідків у судове засідання з наданням права задати питання свідкам усім учасникам справи.
Відповідно до ст. 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин. У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
Надання показів свідків, шляхом опитування адвокатом, не сприяє всебічному забезпеченню права учасників справи на задання питань свідкам стосовно обставин справи.
Таким чином, суд не приймає до уваги протоколи опитування осіб адвокатом Люшук Н.М. та ОСОБА_7 № № 1557, 1558 від 24.01.2024 року під час ухвалення рішення по суті спору, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 200/17947/16-ц (провадження № 61-11275св19).
Враховуючи викладене, суд, надаючи належну оцінку зібраним у справі доказам та встановленим на їх підставі обставинам, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за зустрічним позовом про усунення відповідача ОСОБА_1 від права на спадкування на підставі ч. 5 ст. 1224 ЦК України, оскільки у порушення норм процесуального права щодо обов'язку доказування і подання доказів, позивачем не надано належних і допустимих доказів потреби спадкодавця у наданні допомоги саме відповідачем, а також доказів того, що останній свідомо не виконував встановленого законом обов'язку щодо надання допомоги спадкодавцю, що могло бути підставою для усунення ОСОБА_1 від права на спадкування після смерті матері.
Таким чином, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В., державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Л.В. про усунення від спадкування, слід відмовити.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3875,84 гривень.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 69, 76, 77, 80, 81, 82, 89, 90-91, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 16, 202, 203, 215, 655,658, 1217, 1218, 1224, 1296, 1301ЦК України, суд -
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук Ірина Володимирівна, державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Лариса Василівна про визнання правочинів недійними та скасування державної реєстрації - задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 31.01.2022 року, видане державним нотаріусом Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Л.В. за реєстровим № 1-67, видане на ім'я ОСОБА_2 .
Скасувати рішення № 63667166 від 10.05.2022 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 12.07.2022 року, приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук Іриною Володимирівною за реєстровим № 1743.
Скасувати рішення № 64151924 від 12.07.2022 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3875 (три тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 84 коп., по 1937 (одній тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн. 92 коп. з кожного.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук Ірини Володимирівни, державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Лариса Василівна про усунення від спадкування - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) - адвокат Стретович Інна Сергіївна, адреса: м. Луцьк, просп. Волі, 48, Волинської області.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) - адвокат Терлецький Олександр Миколайович, адреса: м. Луцьк, а/с №7, Волинської області.
Відповідач ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 .
Третя особа - приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук Ірина Володимирівна, адреса: проспект вул. Грушевського, 5/53, м. Луцьк Волинської області.
Третя особа - державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Єрмолай Лариса Василівна, адреса: вул. Шевченка, 6, м. Ківерці Волинської області.
Рішення суду ухвалене 11.11.2025 року.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч