Справа № 158/2652/25
Провадження № 2/0158/1041/25
07 листопада 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі :
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участі секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Міністерства оборони України, Рожищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області про встановлення факту батьківства,-
Адвокат Огородник О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - Міністерства оборони України, Рожищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області про встановлення факту батьківства.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син ОСОБА_3 .
Вказує, що 22.11.2022 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_4 який, після реєстрації шлюбу, подав заяву про визнання батьківства відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі вищевказаної заяви були внесені зміни до актового запису № 4 від 11.02.2016 року про народження ОСОБА_3 , складеного виконавчим комітетом Дідичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, а саме прізвище дитини було змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». Також, ОСОБА_4 було записано батьком дитини.
Стверджує, що ОСОБА_4 не є біологічним батьком дитини. Вказана обставина встановлена рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.05.2024 року.
Вказує, що біологічним батьком сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_10 , який визнавав себе батьком дитини, піклувався та утримував його, однак, будучи військовослужбовцем та здійснюючи захист України від російської військової агресії 10.10.2023 року, загинув під час виконання бойового завдання.
Зазначає, що встановлення факту батьківства ОСОБА_10 по відношенню до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення права ОСОБА_3 , як сина померлого, на отримання грошових виплат у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, а також спадкування усіх прав та обов'язків, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
З урахуванням вищевикладеного, просить встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_10 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внести відповідні зміни до актового запису про народження.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.09.2025 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільний справі та призначено підготовче засідання.
23.09.2025 року представником третьої особи Міністерства оборони України - Кравців Р.Ю. до суду подано письмові пояснення, згідно яких заявлені позовні вимоги не визнає. Посилаючись на те, що матеріали позовної заяви не містять належних та обґрунтованих доказів, які засвідчують батьківство ОСОБА_10 відносно сина ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в задоволенні просить відмовити.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.09.2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.10.2025 року витребувано з Рожищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію свідоцтва про смерть ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 14.10.2025 року витребувано з Рожищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Повний витяг про державну реєстрацію смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Представником позивача - адвокатом Огородником О.В. до суду подано заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи Міністерства оборони України - Кравців Р.Ю., через технічні причини, участь в судовому засіданні не приймав.
Представник заінтересованої особи - Рожищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Водночас, суд зазначає, що пояснення вказаних осіб суд отримав у попередніх судових засіданнях. Учасники провадження не були позбавленні можливості ставити запитання один одному та були усвідомленими в позиціях один одного. Принцип змагальності судом було дотримано.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Згідно зі ст.128СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.
При цьому, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в порядку позовного провадження, зважаючи на те, що вирішення питання щодо встановлення батьківства загиблого ОСОБА_10 може вплинути, зокрема, на спадкові права відповідача ОСОБА_2 (брата загиблого), а також на одержання виплат членами сім'ї загиблого.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.02.2016 року (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 22.11.2022 року, між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 було укладено шлюб, який зареєстрований Старосамбірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Старосамбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (а.с.14).
Як вбачається із повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09.05.2023 року, ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 11 лютого 2016 року виконавчим комітетом Дідичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області складено відповідний актовий запис № 4. Його батьками зазначено: батько - ОСОБА_4 ; мати - ОСОБА_1 (а.с.14 - зворотня сторона).
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області 23.05.2024 року ухвалено виключити відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_4 , як батька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження № 4, складеного 11.02.2016 року виконавчим комітетом Дідичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області. (а.с. 16 зворотня сторона - 17).
Відповідно до копії сповіщення № 182 встановлено, що солдат ОСОБА_10 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання обов'язків військової служби, завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області (а.с. 13)
Вищезазначене також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00054190592 від 15.10.2025 року та копією повторно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 16.10.2025 року (а.с. 81-84, 97).
Відповідно до довідки № 7 від 04.11.2023 року Свято-Стрітенської-релігійної громади Волинської Єпархії УПЦ, 15.05.2016 року в Свято-Стрітенському храмі с. Залісоче було звершено Таїнство Хрещення над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на прохання батька дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.7 зворотня сторона).
Будучи допитаний в якості свідка - настоятель Свято-Стрітенського храму ОСОБА_12 суду показав, що ОСОБА_13 та ОСОБА_10 тривалий час проживали однією сім'єю. З час спільного проживання у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 15.05.2016 року на прохання батька дитини ОСОБА_10 , було звершено Таїнство Хрещення над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_2 (рідного брата ОСОБА_10 ) від 19.10.2023 року, останній підтверджує факт спільного проживання ОСОБА_10 з ОСОБА_1 у цивільному шлюбі від якого у них народився син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13-зворотня сторона).
Крім того, позивач ОСОБА_1 , будучи допитана в якості свідка та попереджена про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України, підтвердила факт батьківства ОСОБА_10 щодо дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до висновку про біологічну спорідненість № MGU2739 від 31.10.2024 року, за результатами генетичного аналізу ОСОБА_2 (рідний брат ОСОБА_10 ) може бути біологічним дядьком ОСОБА_9 . Ймовірність спорідненості 64.64189244% (а.с.96).
Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Також, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18) зазначено, що «доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір'ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги».
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК - тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення від 07 травня 2009 року в справі Калачова проти РФ №3451/05, § 34).
Також, Європейський суд з прав людини, зокрема, вказував, що: «раніше розглядав справи, в яких чоловік бажав ініціювати провадження про оспорювання батьківства щодо дитини. Суд неодноразово встановлював, що провадження щодо встановлення батьківства або його оспорювання стосуються «приватного життя» чоловіка за статтею 8 Конвенції, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності (див. рішення у справі «А.Л. проти Польщі» (A.L. v. Poland), заява № 28609/08, пункт 59, від 18 лютого 2014 року, з подальшими посиланнями). Суть позову заявника полягає не у тому, що держава повинна була утриматися від дій, а радше у неспроможності національних судів вирішити питання його біологічних відносин з дитиною, тим самим забезпечивши «повагу» до «приватного життя» заявника. Хоча основною ціллю статті 8 Конвенції є захист особи від свавільного втручання органів державної влади, вона не лише зобов'язує державу утримуватися від такого втручання, на додаток до цього негативного зобов'язання можуть існувати позитивні зобов'язання, притаманні ефективній повазі до приватного або сімейного життя. Ці зобов'язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя навіть у сфері відносин осіб між собою (див. рішення у справі «Фон Ганновер проти Німеччини (№ 2)» [ВП] (Von Hannover v. Germany (no. 2) [GC], заяви № 40660/08 та № 60641/08, пункт 98, ЄСПЛ 2012). Межа між позитивними та негативними зобов'язаннями держави за статтею 8 Конвенції не підлягає чіткому визначенню; проте застосовні принципи є подібними. В обох контекстах слід враховувати справедливий баланс, який має бути встановлений між конкуруючими інтересами (там само, пункт 99) (YAKUSHEV v. UKRAINE, № 15978/09, § 16, 21, 22, ЄСПЛ, від 14 грудня 2018 року);
«провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» чоловіка за статтею 8 Конвенції, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності (див. рішення у справі «А.Л. проти Польщі» (A.L. v. Poland), заява № 28609/08, пункт 59, від 18 лютого 2014 року, з подальшими посиланнями). … У цій справі питання полягає не в діях держави, а в стверджуваній неналежності захисту національними судами приватного життя заявника у спорі між приватними сторонами. У справах такого типу має враховуватись справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами (див., наприклад, рішення у справі «Фон Ганновер проти Німеччини (№ 2)» [ВП] (Von Hannover v. Germany (no. 2) [GC], заяви № 40660/08 та № 60641/08, пункти 98 і 99, ЄСПЛ 2012). До того ж усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення (див. рішення у справі «Нойлінгер і Шурук проти Швейцарії» [ВП] (Neulinger and Shuruk v. Switzerland) [GC], заява № 41615/07, пункт 135, ЄСПЛ 2010)» (M. T. v. UKRAINE, № 950/17, § 18, 23, ЄСПЛ, від 19 березня 2019 року).
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У ч. 2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В силу ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що зібрані у справі докази свідчать про те, що ОСОБА_10 є батьком дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Поряд з цим, відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 89, 206, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 126, 128, 130,135, СК України, суд -
Позов задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести зміни до актового запису про народження № 4, складеного 11.02.2016 року виконавчим комітетом Дідичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, вказавши батьком дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 .
Представник позивача - адвокат Огородник Олег Валентинович, адреса: вул. Лесі Українки, 10, оф. 21, м. Луцьк Волинської області.
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_7 .
Третя особа - Міністерство оборони України, проспект Повітряних Сил., 6, м. Київ, код ЄДРПОУ - 00034022.
Третя особа - Рожищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: вул. Кондратюка, 3, м. Рожище, Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ - 26039011.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч