17 листопада 2025 року Справа № 480/5361/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Т.М. Мороз,
представника позивача - адвоката О.А. Сінько,
представника відповідачів - В.В. Кошиленко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5361/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Десна" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Десна" просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області: № 10663717/03779596 від 05.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 06.02.2024 на суму 3738189,55 грн в тому числі податок на додану вартість - 459075,91 грн; № 10663718/03779596 від 05.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 07.02.2024 на суму 4345151,45 грн в тому числі податок на додану вартість - 533615,09 грн; № 1063719/03779596 від 05.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 09.02.2024 на суму 932526,56 грн в тому числі податок на додану вартість - 114520,81 гривень;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати ці податкові накладні днем їх подання.
Свої вимоги мотивує тим, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України була складена та подана на реєстрацію в ЄРПН податкова накладна № 1 від 06.02.2024 на суму 3738189,55 грн в тому числі податок на додану вартість - 459075,91 грн, № 2 від 07.02.2024 на суму 4345151,45 грн в тому числі податок на додану вартість - 533615,09 грн, № 3 від 09.02.2024 на суму 932526,56 грн в тому числі податок на додану вартість - 114520,81 гривень.
Позивачу надійшли квитанції про зупинення реєстрації цих податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України з посиланням на те, що обсяг постачання товару 1005 перевищує величину залишку визначеного як різницю обсягу придбання та обсягу його постачання, що відповідає критерію № 1 ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
З метою реєстрації податкових накладних господарством було направлено ГУ ДПС у Сумській області вичерпний перелік документів, який необхідний для реєстрації ПН/РК в ЄРПН щодо податкових накладних реєстрацію яких було зупинено. Однак, рішеннями від № 10663717/03779596 від 05.03.2024, № 10663718/03779596 від 05.03.2024, № 1063719/03779596 від 05.03.2024 позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних.
Позивач не погоджується із оскаржуваними рішеннями про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, вважає їх незаконними і такими що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 26.06.2024 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви у встановлений строк.
Ухвалою суду від 05.07.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідачів подав до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що за результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС в Сумській області встановлено факт ненадання платником податків первинних документів для підтвердження інформації, зазначеної у спірних податкових накладних, та наявності відомостей щодо проведення ризикових операції, що слугувало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
Зазначає, що позовна вимога щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 06.02.2024, № 2 від 07.02.2024 та № 3 від 09.02.2024 є втручанням в дискреційні повноваження відповідачів, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката то відповідач 1 заперечує щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області на користь ТОВ "ДЕСНА" судових витрат на правничу допомогу, акцентує увагу суду на тому, що обов'язковим переліком документів на підтвердження судових витрат є договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог відшкодування таких витрат.
Наголошує на тому, що у матеріалах справи відсутній договір про надання правничої допомоги, на підставі якого встановлюється розмір витрат на правову допомогу.
Просимо суд врахувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Вислухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що ТОВ "Десна" розпочало свою виробничо-господарську діяльність у 2000 року шляхом реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства пайовиків ім. Калініна (КСПп ім.Калініна). Дата реєстрації : 19.02.2000 у Кролевецькій районній державній адміністрації, номер запису № 16151080001000217.
Основою господарської діяльності з часу утворення товариства - було вирощування зернових, технічних та овочевих культур, виробництво молока та м'яса ВРХ.
На даний період основними видами діяльності ТОВ "Десна" є КВЕДи:
01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних
культур на орендованих та власних землях,
01.61 - допоміжна діяльність у рослинництві, 69.10 - юридичні послуги.
Загальна кількість земель на 01.01.2024 становить - 5867,0079 га, з них сіножаті - 249,4187га, рілля - 5509,5867га, пасовища - 108,0025га. Договори оренди земельних ділянок з власниками паїв (фіз.особами) укладено на 7, 10, 30, 49 років. Договори оренди земель запасу та невитребуваних паїв з райдержадміністрацією укладено на 7, 15 років. Інформацію про наявність земель можна побачити у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024р.
ТОВ "ДЕСНА" має виробничі дільниці :
с. Обтове - будівлі для зберігання зернових : 4 зернотоки, 8 кладових, також підприємство має і 3 сховища для зберігання овочів. майстерня для ремонту техніки, ангар для зберігання техніки 1054 кв. м., їдальня. Крім того на цій ділянці розміщені: трансформаторна підстанція, адміністративна будівля;
Молочно-товарна ферма (с. Обтове) на площі 46000 км. м. де знаходяться приміщення для утримання ВРХ - корівники, телятники, склад кормів, вагова, будинок охорони, адміністративна будівля (на даний час не використовується);
Машино-тракторний парк (м. Кролевець, вул.Сільськогосподарська,46), площею 76000 кв.м; де розміщені: будівлі для зберігання зернових : 5 зернотоків, 7 складів, зерносушарка, майстерня для ремонту техніки, ангари для зберігання техніки. На цій ділянці розміщені: трансформаторна підстанція. Вся площа огороджена парканом;
Машино-тракторний парк (м. Кролевець, вул. Кооперативна, 7), розміщені майстерня для ремонту техніки, ангар для зберігання техніки, 1 заправочна колонка, цистерни для дизельного палива : 2шт -25 м/3; 1шт-10м/3. Вся площа огороджена бетонним парканом.
Станом на 01.01.2024 фактична кількість працюючих - 100 чоловік.
Вартість основних засобів станом на 01.01.2024 складає 154151,1 тис. гривень. Інформація про основні засоби подається до податкової за формою 20-ОПП, до статистики за формою 10-мех.
Для проведення повного комплексу вирощування зернових та технічних культур в господарстві наявні трактори, вантажні автомобілі, навісний та причіпний інвентар (плуги, культиватори, сівалки) та інше: трактори , всього 25 шт., вантажні автомобілі , всього 20 шт., зернозбиральні комбайни, всього 5 шт., тракторні причепи 17 шт., косарки 3 шт., прес-підбирач 2 шт., плуги тракторні 9 шт., сівалки 18 шт., культиватори 18 шт., диски 5 шт.
У технології вирощування зернових культур використовується насіння еліти та І репродукції для посіву зернових культур; застотовуються засоби захисту рослин від кращих товаровиробників.
Технологічний процес вирощування зернових культур складається із наступних етапів: оранка на зяб; внесення міндобрив; дискування; культивація в 2 сліди; посів; коткування; підживлення і захист рослин; збирання врожаю; сушіння, очистка і зберігання зерна.
Після збирання врожаю зерно доводиться до необхідних стандартів і реалізується.
Основними постачальниками сировини (палива, насіння, добрива, запчастин, засобів захисту рослин, послуг елеватора та ін.) є ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" (ЄДРПОУ 34721650), ТОВ "Фірма Ерідон" (ЄДРПОУ 43106699), ТОВ "ТД Нейрон" (ЄДРПОУ 43013840), ТОВ "Техноторг-Дон" (ЄДРПОУ 31764816), ТОВ "Агро Експерт" (ЄДРПОУ 32010004), ПАТ ДПЗКУ Філія "Кролевецький КХП" (ЄДРПОУ 37506122).
Як встановлено судом, 05.02.2024 ТОВ "ДЕСНА" укладено договір поставки № 05/02/24 з покупцем ТОВ "Фінансова технологічна компанія" (ЄДРПОУ 40899186).
5.02.2024 позивачем виписано рахунок на оплату № DE-0000001 від 05.02.2024.
06.02.2024 відвантажено першу партію кукурудзи після чого складено і направлено покупцеві видаткову накладну № DE-0000003.
07.02.2024 отримано часткову оплату за кукурудзу від ТОВ "Фінансова технологічна компанія" згідно платіжного доручення № від в сумі 8083341,00 грн.
07.02.2024 відвантажено другу партію кукурудзи після чого складено і направлено покупцеві видаткову накладну № DE-0000004.
08.02.2024 відвантажено третю партію кукурудзи після чого складено і направлено покупцеві видаткову накладну № DE-0000006.
09.02.2024 відвантажено останню партію кукурудзи після чого складено і направлено покупцеві видаткову накладну № DE-0000007.
Таким чином ТОВ "Десна" (позивач) реалізувало власно вирощену на орендованих землях продукцію (кукурудзу) ТОВ "Фінансова технологічна компанія" і отримало від них часткову оплату за відвантажений товар.
За результатом господарських операцій, позивачем складено і подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 1 від 06.02.2024, № 2 від 07.02.2024, № 3 від 09.02.2024.
Разом з тим, отримано квитанції, в яких вказано, що реєстрація податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України на підставі того, що обсяг постачання товару 1005 перевищує величину залишку визначеного як різницю обсягу придбання та обсягу його постачання, що відповідає критерію № 1 ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
20.02.2024 з метою реєстрації податкових накладних, позивачем було подано до Державної податкової служби України вичерпний перелік документів, який необхідний для реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Кількість документів/додатків, зазначена повідомленнях про подання пояснень, де зазначається кількість доданих до пояснень додатків.
Прийняття відповідачем пояснення з додатками підтверджується квитанцією до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Проте, рішенням комісії Державної податкової служби від 19.05.2023:
- № 10663717/03779596 від 05.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 06.02.2024 на суму 3738189,55 грн в т.ч. ПДВ 459075,91 грн;
- № 10663718/03779596 від 05.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 07.02.2024 на суму 4345151,45 грн в т.ч. ПДВ 533615,09 грн;
- № 1063719/03779596 від 05.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 09.02.2024 на суму 932526,56 грн в т.ч. ПДВ 114520,81 грн позивачу було відмовлено у реєстрації ПН/РК в ЄРПН у зв'язку з ненаданням/ частковим ненаданням платником податків письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних. В додатковій інформації стосовно того які саме документи та підтвердження не надані податковий орган не зазначив нічого.
Не погодившись з вказаними рішеннями позивач звернувся до суду.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення ЄРПН встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 201.16. ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Відповідно до п. 5 Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку Критерії ризиковості здійснення операцій відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Згідно з п. п. 10, 11 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
При цьому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН (далі - Порядок № 520).
Відповідно до п. 1 цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. п. 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п. 11 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стала відповідність операції п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, у зв'язку із чим позивачу було запропоновано подати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем було подано пояснення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по відмовленій ПН.
За результатами розгляду наданих позивачем письмових пояснень та документів, комісією ГУ ДПС у Сумській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
На момент розгляду даної справи позивачем надано необхідний обсяг документів на підтвердження проведеної господарської операції та даних, зазначених у податковій накладній № 1 від 06.02.2024, № 2 від 07.02.2024, № 3 від 09.02.2024.
При зупиненні реєстрації податкової накладної, податковий орган не навів переліку документів, які необхідно надати позивачу на підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній, а у спірному рішенні не зазначив, що надані документи, складені з порушенням законодавства, про що свідчить відсутність відповідної відмітки у таких рішеннях.
У даному випадку, як підтверджено доказами, що наявні в матеріалах справи, на виконання вимоги податкового органу позивачем було надано відповідні пояснення, до яких додано ті первинні документи, які на переконання позивача, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції.
У зв'язку з викладеним, суд визнає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і підлягає скасуванню.
Судом ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки.
Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.
Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкової накладної визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, суд доходить висновку про те, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 06.02.2024 на суму 3738189,55 грн в тому числі податок на додану вартість - 459075,91 грн, № 2 від 07.02.2024 на суму 4345151,45 грн в тому числі податок на додану вартість - 533615,09 грн, № 3 від 09.02.2024 на суму 932526,56 грн в тому числі податок на додану вартість - 114520,81 гривень, подані на реєстрацію позивачем, днем її надходження.
Позивач просить стягнути на свою користь судові витрати на сплату судового збору та витрат на правничу допомогу.
Копією платіжної інструкції від 26.06.2024 підтверджується сплата судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу вартість однієї години роботи адвоката становить 1342 грн.
Відповідачі, не заперечуючи самого факту надання правничої допомоги, вважають заявлену до відшкодування суду завищеною та неспівмірною зі складністю справи, значущістю її для позивача. Також вказують на відсутність розрахунку вартості правничої допомоги, неподання договору та документів на підтвердження витрат.
Відповідно до ст. 132 ч.ч 1, 3 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу віднесено до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До позову додано довіреність на адвоката Сінько О.А., ордер адвоката. Також позивачем договір про надання правової допомоги від 14.05.2024, надано платіжну інструкцію № 1301 про сплату 9000 грн за договором про надання правової допомоги.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 26 закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 зазначеного закону договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до вимог ст. 30 закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до розділу 4 договору сторони погодили розмір гонорару у 9000 грн. Крім того, за участь адвоката у судових засіданнях клієнт, не пізніше наступного робочого дня після судового засідання, додатково сплачує 2500 грн за засідання, яке відбулось та 300 грн, якщо засідання відкладено не з ініціативи адвоката. Гонорар визначено сторонами у фіксованому розмірі, що суперечить порядку розрахунку та розміру гонорару, зазначеному у попередньому розрахунку витрат. Справа призначалась до розгляду, судове засідання відкладалось через оголошення повітряної тривоги, тобто за обставин, що не залежать від волевиявлення учасників справи та не з вини відповідача. Покладання на відповідачів обов'язку відшкодувати витрати на оплату послуг адвоката у зв'язку з перенесенням судового засідання за таких обставин суд вважає безпідставним.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, суд виходячи з критеріїв пропорційності, співмірності та реальності, вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача частково, в сумі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Десна" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Сумській області № 10663717/03779596 від 05 березня 2024 року про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Десна" в реєстрації податкової накладної № 1 від 06 лютого 2024 року на суму 3738189,55 грн, в тому числі податок на додану вартість - 459075,91 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Сумській області № 10663718/03779596 від 05 березня 2024 року про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Десна" в реєстрації податкової накладної № 2 від 07 лютого 2024 року на суму 4345151,45 грн, в тому числі податок на додану вартість - 533615,09 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Сумській області № 10663719/03779596 від 05 березня 2024 року про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Десна" в реєстрації податкової накладної № 3 від 09 лютого 2024 року на суму 932526,56 грн, в тому числі податок на додану вартість - 114520,81 грн.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариству з обмеженою відповідальністю "Десна" № 1 від 06 лютого 2024 року на суму 3738189,55 грн, в тому числі податок на додану вартість - 459075,91 грн, податкову накладну № 2 від 07 лютого 2024 року на суму 4345151,45 грн, в тому числі податок на додану вартість - 533615,09 грн та податкову накладну № 3 від 09 лютого 2024 року на суму 932526,56 грн, в тому числі податок на додану вартість - 114520,81 грн датою надходження цих податкових накладних на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Сумській області (код ЭДРПОУ 43995469) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Десна" (код ЭДРПОУ 03779596) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,4 грн та 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Десна" - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.11.2025.
Суддя М.М. Шаповал