21 листопада 2025 року м. Рівне №460/18724/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі іменується - відповідач №1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується - відповідач №2) в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На обґрунтування спірних правовідносин зазначив, що він як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на пільгову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, проте відповідач відмовив йому у призначенні такої пенсії. Позивач вважає, що факт його проживання в зоні радіологічного контролю повністю підтверджується відповідними довідками, а тому він має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні).
Відповідачі, належним чином повідомлені про розгляд справи, у встановлений судом строк відзиви на позовну заяву не подали, причини неможливості подання відзиву суду не повідомили. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (4 категорія), що підтверджується відповідним посвідченням, копія якого знаходиться з матеріалах справи.
26.08.2025 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №172450008953 від 02.09.2025 відмовлено у призначенні пенсії за віком. В якості підстави зазначено: період проживання або роботи станом на 1 січня 1993 року становить менше 4 років. Тому зроблено висновок про відсутність підстав для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796).
Згідно з ст. 9 Закону № 796 (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.
Згідно з ст.55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років, на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до пп.5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами внесеними згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України №13-2 від 30.07.2015, далі - Порядок №22-1), документом, що засвідчує особливий статус особи, зокрема є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
При цьому, суд звертає увагу на те, що зменшення пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону № 796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов:
1) початкова величина зниження пенсійного віку 2 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період;
2) проживання щонайменше 4 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 3 роки проживання, роботи.
Водночас, застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01 січня 1993 року щонайменше 4 років.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Вінницькій області відмовлено позивачу у призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посилаючись на відсутність необхідного періоду проживання в зоні посиленого радіологічного контролю.
Водночас, наявними у матеріалах справи повністю спростовується висновки пенсійного органу про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням віку.
Відповідно до довідки, виданої Старостинським округом №2 (с.Білка) Рівненського (Березнівського) району №263 від 28.05.2024, позивач з 08.12.1986 по 21.04.1987, з 05.06.1989 по даний час зареєстрований та проживає в с.Білки Березівського району Рівненської області.
Крім того, вбачається з матеріалів справи, рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.07.2025 у справі №556/1458/25 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 постійно проживав в в с.Білки Березівського району Рівненської області в період з 26.04.1986 по 08.12.1986.
Рішення суду набрало законної сили 16.08.2025, а тому вищезазначені обставини в силу положень ч.4 ст. 78 КАС України доказуванню не підлягають.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що висновки пенсійного органу щодо не підтвердження періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення є необґрунтованими.
Село Білка Березнівського району Рівненської області, згідно з Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 до 31.12.2014 було віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю (ІV категорія) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Пунктом 2 розділу І Закону № 76-VІІІ у статтю 2 Закону № 791а-ХІІ внесено зміни, якими абз.5 ч. 2 ст. 2 цього закону виключено. Зазначені зміни набрали законної сили з 01.01.2015.
Отже, з 01.01.2015 стаття 2 Закону № 791а-ХІІ визначає такі категорії зон радіоактивного забруднення територій:
1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;
2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км-2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км-2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км-2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;
3) зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км-2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км-2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км-2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
Отже, з 01.01.2015 зона посиленого радіоекологічного контролю виключена з переліку зон радіоактивного забруднення територій, визначених Законом № 791а-ХІІ.
Суд зауважує, що відповідно до наведених вище положень законодавства, підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю.
Висновок аналогічного характеру містяться в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №572/245/17, від 17.06.2020 у справі №572/456/17, що обов'язково враховується судом при вирішенні даних спірних правовідносин.
З системного аналізу норм права слідує, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Аналогічна правова позиція щодо встановлення початкової величини зниження пенсійного віку висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №556/1153/17.
Щодо застосування початкової величини.
В матеріалах справи відсутні докази проживання позивача у період з 26.04.1986 по 31.07.1986 в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Відтак, наведене свідчить про відсутність підстав для зарахування початкової величини та зниження пенсійного віку на 2 роки.
Крім того, проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 понад 4 роки та станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії понад 19 років (врахований період проживання/роботи станом на 01.01.2015) , надає такій особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку додатково на 1 рік за 3 повні роки проживання в такій зоні (на 5 років), тобто у 55 роки відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема:
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
При цьому, частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ обумовлено, що особам, з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-ІV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
В даному випадку достатність необхідного страхового стажу відповідачем не заперечується, відтак доказуванню не підлягає.
З метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити позивачу пенсію у відповідності до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Визначаючись щодо дати з якої слід призначити позивачу пенсії, суд зауважує, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:
- пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач звернувся до пенсійного орану із заявою про призначення пенсії 26.08.2025 року, тобто поза межами трьох місячного строку з дня досягнення 55 річного віку, відповідно призначення пенсії має відбутися саме з 26.08.2025 року - з дня, звернення із заявою про призначення пенсії.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 02.09.2025 №172450008953 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити ОСОБА_1 з 26.08.2024 року пенсію за віком згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплачувати ОСОБА_1 з 26.08.2024 року пенсію за віком згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 21 листопада 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 21084076)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул.А.Саєнка, 10, м.Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 21084076)
Суддя В.В. Щербаков