11 листопада 2025 рокусправа № 380/1447/25
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючої-судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Волявська В.С.,
за участю сторін:
представника позивача Реймера В.Є.,
представника позивача Гузової А.А.,
представника відповідача Кравцова В.В.,
розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення, стягнення моральної шкоди, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.01.2025 № 0000431-1306-0436;
- визнати протиправним та скасувати рішення №0000431-1306-0436 про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025;
- стягнути з Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 400000,00 грн (чотириста тисяч гривень 00 копійок);
- отриману ОСОБА_2 , згідно рішення суду, суму завданої шкоди направити на рахунки Головного управління розвідки України (ГУР).
Ухвалою судді від 25.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 14.07.2025 клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - задоволено частково.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення, стягнення моральної шкоди - закрито в частині наступних позовних вимог:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.01.2025 № 0000431-1306-0436;
- визнати протиправним та скасувати рішення №0000431-1306-0436 про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025.
В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року про закриття провадження в частині вимог у справі № 380/1447/25 без змін.
Відтак, у цій справі розглядаються позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача моральної шкоди.
Обґрунтовуючи вищезазначені позовні вимоги, позивач зазначає, що ОСОБА_1 з листопада 2022 року по даний час є постійним учасником судових процесів, який постійно доводить, що дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області є протиправними, що підтверджено судовими рішеннями які набрали законної сили. Фіскальний орган не виконує рішення судів, які набрали законної сили, умисно не вносить зміни в Інтегровану картку платника податків ОСОБА_3 та користуючись цим продовжує тероризувати людину з особливими потребами. Судові процеси забирають дуже багато часу, порушують ритм нормального життя, спричиняють моральні і фізичні страждання та негативно впливають на здоров?я.
Позивач вважає, що відповідач своїми протиправними діями спричинив йому моральну шкоду у розмірі 400000,00 грн, у зв'язку з чим просить позов задовольнити.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому з приводу спірних позовних вимог заперечує. Звертає увагу суду, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
Зазначає, що з боку ГУ ДПС немає факту вчинення протиправних дії чи бездіяльності, немає факту наявності наслідків у вигляді шкоди, що могли б завдатися правам, свободі, законним інтересам ОСОБА_1 , а також відсутні докази наявності та фактів заподіяння ОСОБА_1 моральних чи фізичних страждань. Тому вимога позивача про стягнення з ГУ ДПС у Дніпропетровській області моральної шкоди не підлягає задоволенню.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позовні вимоги.
Протокольною ухвалою суду від 23.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи, а також відомостей ЄДРСР з'ясовано, що станом на дату відкриття провадження у цій справі відповідно до даних ІКС «Податковий блок» по платнику податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковувалася заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (ККДБ 18010300) у сумі 44374,43 грн, яка виникла на підставі податкових повідомлень - рішень (форми «Ф») за 2022 рік, які винесені ГУ ДПС у Львівській області (код ДПІ 1303), а саме:
- ППР № 1145334-2411-1303 від 02.05.2023 на суму 17386,43 грн;
- ППР № 1145335-2411-1303 від 02.05.2023 на суму 16740,75 грн;
- ППР № 1145336-2411-1303 від 02.05.2023 на суму 5937,75 грн;
- ППР № 1145337-2411-1303 від 02.05.2023 на суму 4309,50 грн.
У зв'язку із несплатою платником податку вищевказаної заборгованості, відповідачем винесено податкову вимогу форми «Ф» №0000431-1306-0436 від 10.01.2025 на суму 44374,43 грн та рішення про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025 №0000431-1306-0436.
Не погоджуючись із зазначеною податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому також просить стягнути з відповідача моральну шкоду.
Спірним у цій справі залишається питання про право позивача на відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача моральної шкоди.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Як зазначено у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 3 статті 23 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як зазначено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди слід надавати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, чи існує причинний зв'язок, чи обґрунтовано грошовий вираз заявленої шкоди та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині. Ці обставини входять до предмету доказування у справі.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Суд дійшов висновку, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (п. 56).
У цій справі позивач посилається на те, що діями відповідача, які полягали у неправомірному прийнятті податкової вимоги від 10.01.2025 № 0000431-1306-0436 та рішення №0000431-1306-0436 про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025, йому заподіяна моральна шкода у розмірі 400000,00 грн.
Водночас, суд зауважує, що обов'язковою умовою для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди є встановлення протиправності у таких діях суб'єкта владних повноважень.
Так, як вже йшлося вище, з матеріалів справи, а також відомостей ЄДРСР судом з'ясовано, що станом на дату відкриття провадження у цій справі відповідно до даних ІКС «Податковий блок» по платнику податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковувалася заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (ККДБ 18010300) у сумі 44374,43 грн, яка виникла на підставі податкових повідомлень - рішень (форми «Ф») за 2022 рік, які винесені ГУ ДПС у Львівській області (код ДПІ 1303), а саме:
- ППР № 1145334-2411-1303 від 02.05.2023 на суму 17386,43 грн;
- ППР № 1145335-2411-1303 від 02.05.2023 на суму 16740,75 грн;
- ППР № 1145336-2411-1303 від 02.05.2023 на суму 5937,75 грн;
- ППР № 1145337-2411-1303 від 02.05.2023 на суму 4309,50 грн.
У зв'язку із несплатою платником податку вищевказаної заборгованості, відповідачем винесено податкову вимогу форми «Ф» №0000431-1306-0436 від 10.01.2025 на суму 44374,43 грн та рішення про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025 №0000431-1306-0436.
Водночас, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №380/11533/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Держави України в особі Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії, зокрема визнання протиправними та скасування ППР №1145334-2411-1303 від 02.05.2023, №1145335-2311-1303 від 02.05.2023, №1145336-2411-1303 від 02.05.2023, №1145337-2411-1303 від 02.05.2023.
За змістом п.14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
Згідно з абз.4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом міністерством фінансів України від 12.01.2021 №5 на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються первинні показники оперативного обліку щодо її виключення.
Згідно з пп. 60.1.1 п.60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
Відповідно до пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
За змістом розділу VI «Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі.
Згідно з пп. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку.
Так, згідно з оновленою інформацією даних ІС «Податковий блок» та пояснень представника відповідача, Головне управління ДПС у Львівській області виключило з обліку грошові зобов'язання ОСОБА_1 за податковими повідомленнями-рішеннями №1145334-2411-1303 від 02.05.2023, №1145335-2411-1303 від 02.05.2023; №1145336-2411-1303 від 02.05.2023; №1145337-2411-1303 від 02.05.2023 на загальну суму 44374,43 грн, у зв'язку з їхнім оскарженням у судовому порядку (справа №380/11533/24).
Отже, станом на теперішній час, згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу, у фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг, недоїмка зі сплати єдиного внеску, інша заборгованість з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, відсутні, тому спірна податкова вимога форми «Ф» №0000431-1306-0436 від 10.01.2025 на суму 44374,43 грн вважається відкликаною, а рішення про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025 №0000431-1306-0436 є таким, що втратило правові наслідки.
Наведене додатково підтверджується листом начальника Придніпровського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області №10656/04/36-13-06-23 від 23.06.2025.
Враховуючи вищенаведене, суд ухвалою від 14.07.2025, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 закрив провадження у цій справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про:
- визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.01.2025 № 0000431-1306-0436;
- визнання протиправним та скасування рішення №0000431-1306-0436 про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025.
Таким чином, вищевказані вимога та опис майна у податкову заставу фактично були прийняті контролюючим органом у зв'язку з наявністю у позивача чинної на той час заборгованості та відкликані у зв'язку з оскарженням ОСОБА_1 такої заборгованості у судовому порядку.
При цьому, вимога від 10.01.2025 № 0000431-1306-0436 та рішення №0000431-1306-0436 про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025 судом у цій справі не визнавалися протиправними та не скасовувалися, адже провадження у цій частині позовних вимог закрито. Відтак, суд дійшов висновку, що в позивача не виникло право на відшкодування моральної шкоди, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.
Більше того, позивачем під час розгляду справи не надано жодного доказу на підтвердження моральних страждань, а також не надано обґрунтувань щодо заявленого розміру моральної шкоди та доказів того, що саме така сума є співмірною із завданою шкодою.
При цьому, аргументи ОСОБА_1 про те, що з листопада 2022 року по даний час є постійним учасником судових процесів, який постійно доводить, що дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області є протиправними, що підтверджено судовими рішеннями які набрали законної сили, а також про те, що фіскальний орган не виконує рішення судів, які набрали законної сили, умисно не вносить зміни в Інтегровану картку платника податків ОСОБА_3 , суд оцінює критично, адже такі не пов'язані конкретно з даною справою.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволенні позову необхідно відмовити.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2025.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна