про залишення позову без розгляду
21 листопада 2025 року Справа № 320/61216/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 із позовом до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства закордонних справ України, в якому просить суд:
- визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати наказ МЗС №83 від 16.02.2018 в частині внесення до Переліку відомостей, які містять службову інформацію і яким надається гриф обмеження доступу “Для службового користування», Плану ротації працівників дипломатичної служби України на відповідний рік.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 року в адміністративній справі відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання.
16.09.2025 року від позивача надійшла заява про відвід судді Терлецької О.О. від розгляду справи 320/61216/24.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 року заяву про відвід судді Терлецької О.О. від розгляду справи №320/61216/24 - задоволено.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №320/61216/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.
На адресу суду надійшло клопотання Міністерства закордонних справ України про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позовна заява залишена без руху та зазначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.
- оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви у якій позивач зазначає, що на його думку строк звернення до суду ним не пропущено.
Вирішуючи питання про наявність підстав для залишення позову без розгляду, суд виходив з такого.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому днем, коли особа дізналася про порушення свого права, є підтверджений доказами день, у який вона дізналася про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок яких відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позовна заява подана до Київського окружного адміністративного суду через підсистему “Електронний суд» 11.12.2024, але її вимогами є дії та рішення МЗС, які мали місце у січні - лютому 2018 року.
Тобто, позовна заява подана за межами строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України “Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон).
Згідно частини третьої статті 9 Закону, Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
Разом з тим, підпунктом 9 пункту 2 Указу Президента України “Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» від 05.05.2011 № 547/2011 визначено, що на центральні органи виконавчої влади покладено обов'язок затвердити переліки відомостей, що становлять службову інформацію та оприлюднити їх в установленому порядку. На виконання вимог вище вказаних норм, МЗС було розроблено Перелік відомостей, які містять службову інформацію і яким надається гриф обмеженого доступу “Для службового користування» в системі органів дипломатичної служби України, який було затверджено наказом МЗС від 16.02.2018 № 83 “Про затвердження Переліку відомостей, які містять службову інформацію в системі органів дипломатичної служби України» (далі - Перелік).
Вказаний Перелік було опубліковано на офіційному сайті МЗС 12.01.2022 о 12:45 (https://mfa.gov.ua/pro-ministerstvo/gromadskosti/publichna-informaciya/perelik_vidomostej-yaki-mistyat-sluzhbovu-informaciyu-i-yakim-nadayetsya-grif-obmezhennya_dostupu-dlya-sluzhbovogo-koristuvannya-v-sistemi-organiv-diplomatichnoyi-sluzhbi_ukrayini). Таким чином, на думку відповідача день коли позивач дізнався або мав дізнатися про прийняття Наказу МЗС є саме 12.01.2022.
З огляду на вищезазначене, відповідач вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Розглянувши заяву позивача про усунення недоліків суд зазначає таке.
У зазначеній заяві позивачем зазначено що в поданні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду немає необхідності, оскільки строк звернення до суду з даним позовом ним не пропущено.
Отже позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду та не наведено підстав такого пропуску, які могли бути визнані судом поважними. Будь-яких доказів поважності пропуску строку позивач суду не надав.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.07.2021 року у справі №380/5208/20 вказав, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Згідно частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У відповідності до пункту 8 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За наведеного, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Міністерства закордонних справ України про залишення позову без розгляду задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправним та скасування наказу залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Леонтович А.М.