21 листопада 2025 року Київ № 320/51989/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач).
Просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до довідки, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 22.09.2020 № 21/3/2-9/878-1273 та відмови здійснити перерахунок та виплату у підвищеному розмірі (після виконання рішень суду у справі № 320//11368/24) з 01.09.2023 з урахуванням доплати до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01.03.2024 з урахуванням доплати до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та здійснити виплату пенсії позивачу з 01.09.2023 у розмірі 24699,34 грн, на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення від 22.09.2020 № 21/3/2-9/878-1273 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням набутого права на виплату пенсії з урахуванням розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення, підтвердженого рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 № 640/7706/22 та Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі № 320/47703/23, права на доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», підтверджене рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 320/11368/24, права на індексацію пенсії, передбачену постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; з 01.03.2024 у розмірі 26169,34 грн, на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення від 22.09.2020 № 21/3/2-9/878-1273 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням набутого права на виплату пенсії з урахуванням розміру 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, підтвердженого рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 № 640/7706/22 та Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі № 320/47703/23, права на доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», підтверджене рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 320/11368/24, права на індексацію пенсії, передбачену постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження розміру його пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з урахуванням раніше проведених виплат та виплатити позивачу відповідну суму різниці (до виплати після нарахування).
На обґрунтування позову зазначив, що відповідачем безпідставно обмежено виплату пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, у той час як позивач з 01.09.2023 має право на виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, у т.ч. на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення від 22.09.2020 № 21/3/2-9/878-1273 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням набутого права на виплату пенсії з урахуванням розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення, підтвердженого рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 № 640/7706/22 та Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі № 320/47703/23, права на доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», підтверджене рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 320/11368/24, права на індексацію пенсії, передбачену постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», а також із 01.03.2024 у розмірі 26169,34 грн, на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення від 22.09.2020 № 21/3/2-9/878-1273 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням набутого права на виплату пенсії з урахуванням розміру 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, підтвердженого рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 № 640/7706/22 та Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі № 320/47703/23, права на доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», підтверджене рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 320/11368/24, права на індексацію пенсії, передбачену постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та на виплату відповідної суми різниці (до виплати після нарахування).
Ухвалою від 06.01.2025 судом відкрито провадження, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, натомість надіслав копії матеріалів пенсії справи позивача.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , позивач є пенсіонером СБУ, отримує пенсію за вислугу років.
Судом установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2022 (уточнення, позивач помилково зазначив дату - 26.09.2022) № 640/7706/22, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80 відсотків до 70 відсотків належного пенсійного забезпечення з 01.01.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2018, виходячи з розміру 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених раніше виплат.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80 відсотків до 70 відсотків від суми грошового забезпечення - 23212,00 грн, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, яка видана Фінансово-економічним управління Служби безпеки України від 22.09.2020 № 21/3/2-9/878-1273.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків від суми грошового забезпечення - 23212,00 грн, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, яка видана Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 22.09.2020 № 21/3/2-9/878-1273, згідно зі статтею 63 Закону України від 09.04.1992 № 2261-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.04.2019, з урахуванням проведених раніше виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі № 320/47703/23, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 22.09.2020 № 21/3/2-9/878-1273, виходячи з 80% сум грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01.05.2023 з урахуванням проведених раніше виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі № 320/11368/24, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.09.2023 доплату в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень) до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.09.2024 № 34325-32977/М-02/8-2600/24 у відповідь на звернення позивача від 02.08.2024 ВЕБ-26002-Ф-С-127949, що надійшло на веб-портал Пенсійного фонду України, зареєстроване 05.08.2024 за № 32977/М-2600-24, повідомлено про таке.
Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У серпні 2024 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі № 320/11368/24, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.09.2023, а саме доплату у розмірі 2000,00 грн на підставі постанови КМУ № 713. Заборгованість на виконання названого рішення суду відсутня.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 12.09.2024 (зареєстрована 13.09.2024), у відповідь на яку Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 11.10.2024 № 39750-38565/М-02/8-2600/24 повідомило, що у випадках, коли зобов'язання, що покладені судовим рішенням на органи Пенсійного фонду України, не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, перерахунок здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства. На виконання рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок.
Відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі № 320/47703/23, розмір пенсії позивача перераховано: на підставі довідки, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 22.09.2020 № 21/3/2-9/878-1273, виходячи з 80% сум грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01.05.2023 з урахуванням проведених раніше виплат. Відповідно до статті 43 Закону (зі змінами) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) з 01.01.2018 не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Статтями 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2018-2024 роках прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2018 - 1373,00 грн, з 01.07.2018 - 1435,00 грн, з 01.12.2018 і з 01.01.2019 - 1497,00 грн, з 01.07.2019 - 1564,00 грн, з 01.12.2019 і з 01.01.2020 -1638,00 грн, з 01.07.2020 - 1712,00 грн, з 01.12.2020 і з 01.01.2021 - 1769,00 грн, з 01.07.2021 -1854,00 грн,з 01.12.2021 і з 01.01.2022 - 1934,00 грн, з 01.07.2022 - 2027,00 грн, з 01.12.2022 -2093,00 грн, з 01.01.2024 - 2361,00 грн.
Ураховуючи викладене, починаючи з 01.04.2019, після виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 у справі № 320/42400/23 пенсія позивача виплачувалась у розмірі - 18100,65 грн.
Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати з 01.05.2023 по 28.02.2024 встановлено відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», та становить 22669,34 грн, а починаючи з 01.03.2024, визначається з урахуванням обмеження максимального розміру відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, оскільки перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки з 01.03.2024 було збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 2093,00 грн до 2361,00 грн, позивачу проведено перерахунок пенсії та встановлено її в розмірі 23610,00 грн.
У серпні 2024 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 320/11368/24 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.09.2023, зокрема, доплату в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень) до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», із урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Заборгованість на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі № 320/11368/24 - відсутня.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду в місті Києві від 28.07.2022 по справі № 640/7706/22 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії: з 01.01.2018, виходячи з розміру 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених раніше виплат; ??у розмірі 80 відсотків від суми грошового забезпечення - 23212,00 грн, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, яка видана Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 22.09.2020 № 21/3/2-9/878-1273, згідно зі статтею 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.04.2019, із урахуванням проведених раніше виплат.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2022 по справі № 640/7706/22 не зобов'язано Головне управління виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром.
У якості додатків надано розрахунки станом на 01.08.2023, 01.09.2023, 01.10.2023, 31.12.2023, 01.02.2024, 01.03.2024, 01.04.2024, 01.07.2024, 01.08.2024, 01.09.2024.
Як убачається з розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01.09.2023 по пенсійній справі 2602023291, пенсія позивачу призначена (обчислена) з 05.04.2014, у розмірі 80% грошового забезпечення у розмірі 24669,34 грн. Підсумок пенсії з надбавками та індексацією становить 24669,34 грн. Із урахуванням максимального розміру пенсії - 22669,34 грн.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01.03.2024 по пенсійній справі 2602023291, пенсія позивачу призначена (обчислена) з 05.04.2014, у розмірі 80% грошового забезпечення у розмірі 26169,34 грн. Підсумок пенсії з надбавками та індексацією становить 26169,34 грн. Із урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн.
Уважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті пенсії без обмеження максимальним розміром протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав законної сили 01.10.2011.
За положеннями статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У свою чергу, згідно із частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка набрала чинності з 01.01.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини названого рішення, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
За правилами частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відтак правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016, є втрата чинності з 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України наголошує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 36-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI. Оскільки норми названих законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що ухвалена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.07.2022 у справі № 620/613/21, від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та від 21.04.2023 у справі № 380/8024/21.
Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-ХІІ із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
За викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині наявності права на пенсію позивача без обмеження максимального розміру.
При цьому, суд зазначає, що у позовній заяві позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром, із приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із метою ефективного захисту прав позивача суд уважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 11.10.2024 № 39750-38565/М-02/8-2600/24 щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, суд уважає за необхідне зазначити, що за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії.
Щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає таке.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Із урахуванням тієї обставини, що дії (рішення) відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко регламентований законодавчо, у цьому випадку задоволення позову шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання відповідача здійснити виплату різниці пенсії (до виплати після нарахування), суд зазначає, що позовні вимоги у цій частині є складовою частиною вимог про перерахунок та виплату пенсії, та дублюють ці вимоги, про що зазначено судом вище, а відтак позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо дати, з якої слід здійснити спірний перерахунок, суд зазначає таке.
Як вбачається із прохальної частини позову, позивач просив здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, починаючи як з 01.09.2023, так і з 01.03.2024.
Оскільки спірний перерахунок пенсії буде здійснено відповідачем на виконання цього рішення суду у разі, якщо воно набере законної сили, з моменту набрання ним законної сили, то період із 01.03.2024 поглинається періодом з 01.09.2023, тож перерахунок пенсії має бути здійснено саме з 01.09.2023.
При цьому суд зазначає, що вимога зобов'язального характеру в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з розрахунку 80% від суми грошового забезпечення не підлягає задоволенню, оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право, а названа вимога спрямована на майбутнє, оскільки фактично у спірних правовідносинах відсутні докази щодо майбутньої зміни (зменшення) відповідачем відсоткового значення розміру пенсії від суми грошового забезпечення.
Крім того, відповідно до наявних у справі розрахунків пенсії за вислугу років станом на 01.09.2023, 01.10.2023, 31.12.2023, 01.02.2024, 01.03.2024, 01.04.2024, 01.07.2024, 01.08.2024, 01.09.2024, основний розмір пенсії позивача - 80% грошового забезпечення.
Одночасно суд наголошує, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у рішенні від 04.02.2019 по зразковій справі № 240/5401/18, під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення (обов'язково підвищений), натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до вислуги років, є незмінним, що має бути враховано відповідачем під час виконання цього рішення, у разі набрання ним законної сили.
У той же час позивачем не надано жодних документально підтверджуючих доказів зменшення відсоткового значення розміру його пенсії. Тож судом не встановлено порушення прав позивача у названій частині позовних вимог.
Крім того, позивачем не надано доказів порушеного права на обмеження пенсійних виплат на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення від 22.09.2020 № 21/3/2-9/878-1273 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням набутого права на виплату пенсії з урахуванням розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення, підтвердженого рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2022 № 640/7706/22 та Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі № 320/47703/23, права на доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», підтверджене рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 320/11368/24, права на індексацію пенсії, передбачену постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», оскільки такі права позивача вже захищені судом, про що свідчать рішення суду від 28.07.2022 у справі № 640/7706/22, від 20.03.2024 у справі № 320/47703/23 та від 02.07.2024 по справі № 320/11368/24, що набрали законної сили та є обов'язковими до виконання.
Ключовим питанням у межах розглядуваної справи є саме право позивача на пенсію без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, тож оцінка правомірності дій відповідача надана судом у повній мірі тим обставинам, на підставі яких позивач обґрунтував свої вимоги.
Крім того, судом не встановлено порушень прав позивача на індексацію пенсії, передбачену постановами КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», оскільки відмова відповідача у формі листа від 11.10.2024 № 39750-38565/М-02/8-2600/24 не містить обмежень прав позивача у названій частині.
При цьому, відповідно до наявних у матеріалах справи розрахунків пенсії, установлено, що позивачу нараховувалася індексація базового ОСНП 2022 у розмірі 2599,74 грн, базового ОСНП 2023 у розмірі 1500,00 грн та базового ОСНП 2024 у розмірі 1500,00 грн, тож при перерахунку пенсії на виконання цього рішення суду, ці суми мають бути враховані відповідачем під час виплати пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром.
Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тож керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 1211,20 грн понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 11.10.2024 № 39750-38565/М-02/8-2600/24 щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.