про залишення позовної заяви без руху
21 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/9377/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДМС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Адвокат Лукачко Іван Йосипович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , якою просить:
- Визнати протиправним та скасувати рішення прийняте 06.10.2021року та затверджене 12.10.2021року Головного управління ДМС України в Закарпатській області про анулювання тимчасового посвідчення громадянина України, виданого ОСОБА_1 23.08.2019 року.
- Зобов'язати ГУ ДМС України поновити дію посвідчення громадянина України позивача
Відповідно до статті 171 ч.1 ч.3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020р. №340/1019/19).
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Зі змісту позову слідує, що позивач не погоджується із діями відповідача, які полягають у прийнятті рішення від 06.10.2021року та яке було затверджене 12.10.2021 року про анулювання тимчасового посвідчення громадянина України, виданого ОСОБА_1 23.08.2019 року.
Таким чином, позивач оскаржує рішення від 06.10.2021 року. Однак до суду з позовної заявою звернувся тільки 18.11.2025 року, тобто через 4 роки.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч вказаному, позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та не надано будь-яких доказів поважності причин його пропуску.
Отже позивач не довів, що строк звернення до суду пропущений ним з поважних причин.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Також, відповідно до п.5, 8 ч.1 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
2. Крім того , зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати
- рішення прийняте 06.10.2021 року та затверджене 12.10.2021 року Головного управління ДМС України в Закарпатській області про анулювання тимчасового посвідчення громадянина України, виданого ОСОБА_1 23.08.2019 року.
Однак до позовної заяви не долучено оскаржуваного рішення, що суперечить вищевказаним вимогам КАС України, оскільки в матеріалах справи міститься рішення ГУ ДАМС "про скасування рішення пор набуття громадянства".
Окрім того, позивачем та його представником не подано клопотання про витребування доказів, у разі не можливості самостійно їх надати .
Таким чином, позивачем не надано всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, також позивачем письмово не повідомлено про неможливість надання доказів, не зазначено причин, з яких такі докази не можуть бути подані, крім того, позивачем не надано докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.
Наведене вказує на недотримання позивачем вимог частини четвертої статті 161 КАС України в частині надання доказів в обґрунтування позовних вимог про порушення прав рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати:
1. Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.
2. Належним чином завірені копії оскаржуваного рішення.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Керуючись ст. 160,169,248 КАСУ суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДМС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.Б.Плеханова