Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 листопада 2025 року Справа№200/7000/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
12.09.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при розгляді заяви від 12.08.2025 в частині не зарахування до страхового стажу певних періодів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 10.09.2025 із зарахуванням до страхового стажу періодів з 01.09.1980 по 20.06.1983, з 28.09.1983 по 16.07.1985, з 25.06.2018 по 31.03.2019, з 20.05.2019 по 31.05.2019, з 29.12.2021 по 31.12.2021, з 16.01.2022 по 31.01.2022, з 17.02.2022 по 28.02.2022, з 08.03.2022 по 31.03.2022, з 17.04.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 31.05.2022, з 15.06.2022 по 30.06.2022, з 15.07.2022 по 31.07.2022, з 04.08.2022 по 14.11.2022, з 01.09.2024 по 09.09.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 12.04.2018 отримувала пенсію по інвалідності в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. З 10.09.2025 на підставі рішення територіального органу Пенсійного фонду України № 056650000315 від 22.08.2025 призначено пенсію за віком.
Позивач зазначає, що при призначенні пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно не зараховано до страхового стажу періодів з 01.09.1980 по 20.06.1983, з 28.09.1983 по 16.07.1985, з 25.06.2018 по 31.03.2019, з 20.05.2019 по 31.05.2019, з 29.12.2021 по 31.12.2021, з 16.01.2022 по 31.01.2022, з 17.02.2022 по 28.02.2022, з 08.03.2022 по 31.03.2022, з 17.04.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 31.05.2022, з 15.06.2022 по 30.06.2022, з 15.07.2022 по 31.07.2022, з 04.08.2022 по 14.11.2022, з 01.09.2024 по 09.09.2025. Тому з метою захисту своїх прав та інтересів звернулась до суду із цим позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 263 КАС України. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи позивача.
24.09.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-1) просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Обгрунтовуючи відзив відповідач-1 зазначає, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 20.06.1983 в Середньому міському професійно-технічному училищі №83 м. Білицьке, оскільки за дипломом серія НОМЕР_2 неможливо визначити правильну дату закінчення навчання - зазначено дві різні дати «20 червня 1983» та «20 июля 1983», тобто період навчання потребує документального уточнення. Також до страхового стажу не зараховано період роботи з 28.09.1983 по 16.07.1985 в «Красноармейский ОРС обьединения «Красноармейскуголь» за трудовою книжкою від 27.09.1983 НОМЕР_3 , який завірено печаткою не придатною до сприйняття змісту, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162.
Щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за віком з 10.09.2025 із зарахуванням до страхового стажу періодів з 25.06.2018 по 31.03.2019, з 20.05.2019 по 31.05.2019, з 29.12.2021 по 31.12.2021, з 16.01.2022 по 31.01.2022, з 17.02.2022 по 28.02.2022, з 08.03.2022 по 31.03.2022, з 17.04.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 31.05.2022, з 15.06.2022 по 30.06.2022, з 15.07.2022 по 31.07.2022, з 04.08.2022 по 14.11.2022, з 01.09.2024 по 09.09.2025 відповідач-1 зазначає, що чинним законодавством не передбачено зарахування періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону № 1058 при обчисленні пенсії за віком.
Також відповідачем-1 заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача у справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
24.09.2025 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залучення в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у задоволенні клопотання відповідача-1 про заміну неналежного відповідача у справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - відмовлено. Клопотання позивача про залучення в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задоволено. Залучено до участі в адміністративній справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та розпочато розгляд справи спочатку.
30.10.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач-2) надійшов відзив на позовну заяву, в якому зміст відзиву ідентичний змісту відзиву відповідача-1.
Дата прийняття рішення у справі обумовлена перебуванням судді в період із 07.11.2025 по 14.11.2025 у відпустці.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
З 12.04.2018 позивач отримувала пенсію по інвалідності в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
12.08.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перехід на інший вид пенсії.
За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
На підставі заяви від 12.08.2025 за № 6451 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 22.08.2025 прийнято рішення № 056650000315 про перерахунок пенсії «перехід на інший вид пенсії» та з 10.09.2025 призначено позивачу пенсію за віком, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
З протоколу розрахунку стажу вбачається, що при призначенні пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не зараховано до страхового стажу позивача періодів з 01.09.1980 по 20.06.1983, з 28.09.1983 по 16.07.1985, з 25.06.2018 по 31.03.2019, з 20.05.2019 по 31.05.2019, з 29.12.2021 по 31.12.2021, з 16.01.2022 по 31.01.2022, з 17.02.2022 по 28.02.2022, з 08.03.2022 по 31.03.2022, з 17.04.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 31.05.2022, з 15.06.2022 по 30.06.2022, з 15.07.2022 по 31.07.2022, з 04.08.2022 по 14.11.2022, з 01.09.2024 по 09.09.2025.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII (далі-Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі-Закон № 1058-IV).
Закон № 1788-XII був введений в дію з 01 січня 1992 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року в повному обсязі.
01 січня 2004 року набув чинності Закон № 1058-IV.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, страховий стаж здобутий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону № 1058-IV.
Згідно вимог ст. 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Норма про пріоритетність трудової книжки як документу, що підтверджує стаж роботи міститься й у Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок № 637).
І лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відтак, за чинними на момент розгляду заяви позивача нормами законодавства про пенсійне забезпечення, саме трудова книжка вважається основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з відзивів на позовну заяву, відповідачами зазначено, що до страхового стажу не зараховано:
- період навчання з 01.09.1980 по 20.06.1983 в Середньому міському професійно-технічному училищі № 83 м. Білицьке, оскільки за дипломом серія НОМЕР_2 неможливо визначити правильну дату закінчення навчання - зазначено дві різні дати «20 червня 1983» та «20 июля 1983», тобто період навчання потребує документального уточнення;
- період роботи з 28.09.1983 по 16.07.1985 в «Красноармейский ОРС обьединения «Красноармейскуголь» за трудовою книжкою від 27.09.1983 НОМЕР_3 , який завірено печаткою не придатною до сприйняття змісту, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162;
- періоди з 25.06.2018 по 31.03.2019, з 20.05.2019 по 31.05.2019, з 29.12.2021 по 31.12.2021, з 16.01.2022 по 31.01.2022, з 17.02.2022 по 28.02.2022, з 08.03.2022 по 31.03.2022, з 17.04.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 31.05.2022, з 15.06.2022 по 30.06.2022, з 15.07.2022 по 31.07.2022, з 04.08.2022 по 14.11.2022, з 01.09.2024 по 09.09.2025, оскільки чинним законодавством не передбачено зарахування періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону № 1058 при обчисленні пенсії за віком.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1980 по 20.06.1983, суд зазначає наступне.
Як видно із копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 27.09.1983, позивач у період з 01.09.1980 по 20.07.1983 навчалася в професійно-технічному училищі № 83 м. Білицьке.
Згідно пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Згідно п. «д» статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
В матеріалах наявний диплом серії НОМЕР_2 , відповідно до якого судом встановлено, що позивач у період з 1980 по 1983 навчалася в Міському професійно-технічному училищі № 83 за професією «Кухар».
Так, суд зазначає, що диплом містить розбіжності в даті видачі та даті закінчення навчання, а саме на українській мові «20 червня 1983» а на російській мові «20 июля 1983». Згідно Російсько-Українського словника «июль» перекладається як «липень».
Однак зазначена розбіжність у датах не спростовує встановленого факту навчання позивача у Міському професійно-технічному училищі № 83 у період з 01.09.1980 по 20.06.1983, що підтверджується як записами у трудовій книжці, так і самим дипломом.
Як вже зазначалося судом, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, суд приходить до висновку, що період навчання позивача у професійно-технічному училищі з 01.09.1980 по 20.06.1983 підтверджений належними доказами та підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 28.09.1983 по 16.07.1985, суд зазначає наступне.
Як видно із копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 27.09.1983, позивач у період з 28.09.1983 по 16.07.1985 працювала кухарем в Красноармійському ОРС Об'єднанні “Красноармійськвугілля».
Відповідачі зазначають, що такий період не підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки завірено печаткою не придатною до сприйняття змісту.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі № 687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Крім цього слід врахувати, що у випадку якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини.
Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
При цьому суд зазначає, що попри нечитабельність печатки, спірний запис у трудовій книжці містить усі необхідні дані для ідентифікації факту трудової діяльності позивача, а саме: найменування підприємства, посаду, дату прийняття та дату звільнення з роботи. Запис виконаний у встановленому порядку, має підпис відповідальної посадової особи та відмітку про звільнення, що дає змогу встановити зміст такого запису та підтверджує його належність.
Нечіткість або часткова втрачена читабельність відбитку печатки сама по собі не може бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи, оскільки працівник не несе відповідальності за технічні недоліки оформлення документації, допущені роботодавцем. Відсутність повної читабельності печатки не спростовує змісту запису та не ставить під сумнів сам факт виконання трудових обов'язків у зазначений період.
Більше того, як убачається з матеріалів справи, відповідачами не було наведено жодних доказів на підтвердження недостовірності внесених до трудової книжки відомостей, не здійснено запитів або перевірок до архівних установ чи правонаступників підприємства, що суперечить їх обов'язку щодо повного й об'єктивного з'ясування обставин при вирішенні питання про призначення пенсії.
За таких обставин суд доходить висновку, що період роботи позивача з 28.09.1983 по 16.07.1985 у Красноармійському ОРС Об'єднання “Красноармійськвугілля» підтверджений належними доказами та підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Щодо зарахування до страхового стажу періодів з 25.06.2018 по 31.03.2019, з 20.05.2019 по 31.05.2019, з 29.12.2021 по 31.12.2021, з 16.01.2022 по 31.01.2022, з 17.02.2022 по 28.02.2022, з 08.03.2022 по 31.03.2022, з 17.04.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 31.05.2022, з 15.06.2022 по 30.06.2022, з 15.07.2022 по 31.07.2022, з 04.08.2022 по 14.11.2022, з 01.09.2024 по 09.09.2025, суд зазначає наступне.
З протоколу розрахунку стажу позивача Форми РС-право від 19.09.2025 вбачається, що вищевказані періоди не зараховані до страхового стажу позивача.
Відповідачі зазначають, що чинним законодавством не передбачено зарахування періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону № 1058 при обчисленні пенсії за віком.
Як встановлено судом, позивачу відповідно до довідки МСЕК серії 12ААБ № 050531 від 12.04.2018 встановлена 3 група інвалідності, загальне захворювання до 01.05.2019.
Згідно довідки МСЕК серії 12ААБ № 072880 від 06.05.2019 позивачу підтверджено 3 групу інвалідності, загальне захворювання, врахувати з 01.05.2019, дата чергового огляду до 06.05.2021.
Згідно довідки МСЕК серії 12ААБ № 223803 від 20.05.2021 позивачу підтверджено 3 групу інвалідності, загальне захворювання, інвалідність встановлена до 01.06.2024.
Згідно довідки МСЕК серії 12ААГ № 771674 від 22.05.2024 позивачу підтверджено 3 групу інвалідності загальне захворювання безтерміново.
Крім того, як встановлено судом позивач у період з 12.04.2018 по 09.09.2025 отримувала пенсію по інвалідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій (за винятком пенсії по інвалідності) та виплат за страхуванням на випадок безробіття, включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що період, протягом якого позивач отримувала пенсію по інвалідності відповідач був зобов'язаний включити до страхового стажу як період за який сплачені страхові внески.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29.04.2020 по справі № 266/970/16-а.
Отже, отримання позивачем пенсії по інвалідності у вищевказані періоди не є підставою для невключення відповідних періодів до страхового стажу. Навпаки, закон прямо передбачає, що час отримання пенсії по інвалідності зараховується до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески у розмірі мінімального страхового внеску. Відповідачами не наведено жодних доказів, які б спростовували факт отримання позивачем пенсії по інвалідності або підтверджували наявність правових підстав для виключення зазначених періодів зі страхового стажу.
Таким чином, суд доходить висновку, що періоди, протягом яких позивач отримувала пенсію по інвалідності, а саме: з 25.06.2018 по 31.03.2019, з 20.05.2019 по 31.05.2019, з 29.12.2021 по 31.12.2021, з 16.01.2022 по 31.01.2022, з 17.02.2022 по 28.02.2022, з 08.03.2022 по 31.03.2022, з 17.04.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 31.05.2022, з 15.06.2022 по 30.06.2022, з 15.07.2022 по 31.07.2022, з 04.08.2022 по 14.11.2022, з 01.09.2024 по 09.09.2025, підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до вимог частини першої статті 14 Закону № 1058-IV та частини першої статті 21 Закону № 1533-III.
Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1980 по 20.06.1983 в Міському професійно-технічному училищі № 83, періоду роботи з 28.09.1983 по 16.07.1985 в Красноармійському ОРС Об'єднанні “Красноармійськвугілля» та періоду перебування на пенсії по інвалідності з 25.06.2018 по 31.03.2019, з 20.05.2019 по 31.05.2019, з 29.12.2021 по 31.12.2021, з 16.01.2022 по 31.01.2022, з 17.02.2022 по 28.02.2022, з 08.03.2022 по 31.03.2022, з 17.04.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 31.05.2022, з 15.06.2022 по 30.06.2022, з 15.07.2022 по 31.07.2022, з 04.08.2022 по 14.11.2022, з 01.09.2024 по 09.09.2025 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1980 по 20.06.1983 в Міському професійно-технічному училищі № 83, період роботи з 28.09.1983 по 16.07.1985 в Красноармійському ОРС Об'єднанні “Красноармійськвугілля» та період перебування на пенсії по інвалідності з 25.06.2018 по 31.03.2019, з 20.05.2019 по 31.05.2019, з 29.12.2021 по 31.12.2021, з 16.01.2022 по 31.01.2022, з 17.02.2022 по 28.02.2022, з 08.03.2022 по 31.03.2022, з 17.04.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 31.05.2022, з 15.06.2022 по 30.06.2022, з 15.07.2022 по 31.07.2022, з 04.08.2022 по 14.11.2022, з 01.09.2024 по 09.09.2025 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10.09.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу певних періодів за результатами розгляду заяви від 12.08.2025, то суд зазначає, що таку заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Тому така вимога є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки фактично заява позивача була розглянута уповноваженим територіальним органом Пенсійного фонду України відповідно до принципу екстериторіальності, а отже, відсутні ознаки протиправної бездіяльності з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1980 по 20.06.1983 в Міському професійно-технічному училищі № 83, періоду роботи з 28.09.1983 по 16.07.1985 в Красноармійському ОРС Об'єднанні “Красноармійськвугілля» та періоду перебування на пенсії по інвалідності з 25.06.2018 по 31.03.2019, з 20.05.2019 по 31.05.2019, з 29.12.2021 по 31.12.2021, з 16.01.2022 по 31.01.2022, з 17.02.2022 по 28.02.2022, з 08.03.2022 по 31.03.2022, з 17.04.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 31.05.2022, з 15.06.2022 по 30.06.2022, з 15.07.2022 по 31.07.2022, з 04.08.2022 по 14.11.2022, з 01.09.2024 по 09.09.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1980 по 20.06.1983 в Міському професійно-технічному училищі № 83, період роботи з 28.09.1983 по 16.07.1985 в Красноармійському ОРС Об'єднанні “Красноармійськвугілля» та період перебування на пенсії по інвалідності з 25.06.2018 по 31.03.2019, з 20.05.2019 по 31.05.2019, з 29.12.2021 по 31.12.2021, з 16.01.2022 по 31.01.2022, з 17.02.2022 по 28.02.2022, з 08.03.2022 по 31.03.2022, з 17.04.2022 по 30.04.2022, з 16.05.2022 по 31.05.2022, з 15.06.2022 по 30.06.2022, з 15.07.2022 по 31.07.2022, з 04.08.2022 по 14.11.2022, з 01.09.2024 по 09.09.2025 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10.09.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич