20 листопада 2025 року Справа №160/30967/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
27 жовтня 2025 року ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) в особі представника Мамедова Гумбата Тахір Огли, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області (вул. В'ячеслава Липинського, буд. 7, м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49000; ІК в ЄДРПОУ 37806243), з вимогами:
- визнати противоправним і скасувати Рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській від 30.01.2025 р. №1201110100016428 про заборону в'їзду в Україну терміном на 3 (три) року громадянину республіки Узбекистан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 28.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.11.2025 до суду від представника Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що представником також заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що оскаржуване позивачем рішення у цій справі прийнято 30.01.2025. Зазначає, що позивач дізнався про рішення стосовно нього про заборону в'їзду в Україну 11.02.2025 під час отримання рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання від 07.02.2025 № НОМЕР_2 .Окрім того, позивач сам зазначає, в свої позовній заяві у справі №160/7018/25 яка була подана до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 05.03.2025 про те, що він знав про прийняте стосовно нього рішення про заборону в'їзду на територію України.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
За сталою судовою практикою строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Водночас термін "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Наведене дає підстави стверджувати, що строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав та інтересів, й такий строк, у разі його пропуску, може бути поновлений лише з поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Згідно змісту позовних вимог позивач просить, визнати противоправним і скасувати Рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській від 30.01.2025 №1201110100016428 про заборону в'їзду в Україну терміном на 3 (три) року громадянину республіки Узбекистан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, судом встановлено, що до Дніпропетровського окружного адміністративного суду Уткіровим Жавлоном було подано позовну заяву до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просив:
- визнати противоправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській від 07.02.2025 №12031300024226 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути питання відносно оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину республіки Узбекистан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування означених позовних вимог позивачем було зазначено, що: «…11 лютого 2025 року позивач отримав рішення відповідача від 07 лютого 2025 року №12031300024226 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання на підставі підпунктів 2, 11 пункту 61 Порядку №322 (іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в'їзду (підпункт 2); в інших випадках, передбачених законом (підпункт 11))…В подальшому від відповідача позивач дізнався про те, що Головним управлінням Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області було прийнято рішення про заборону в'їзду позивачеві в Україну, яке і стало підставою для винесення рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, однак, саме рішення про заборону в'їзду в Україну позивачеві надане не було.».
Окрім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 у справі №160/7018/25 було встановлено, що: «…Про існування рішення від 30.01.2025 №1201110100016428 про заборону в'їзду в Україну позивача повідомлено листом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 07.02.2025 №1201.3.1-1404/000393-25 і факт обізнаності позивача щодо існування цього рішення також підтверджено самим позивачем шляхом безпосереднього зазначення про це у поданій ним позовній заяві.».
Разом з цим, суд наголошує, що до суду із вимогою визнати противоправним і скасувати Рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській від 30.01.2025 №1201110100016428 про заборону в'їзду в Україну терміном на 3 (три) року громадянину республіки Узбекистан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся 27.10.2025, тобто, з пропуском, установленого законом строку звернення до суду.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Втім, позивач вказаних вимог закону не дотримався та разом з позовною заявою не подав клопотання (заяву) про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Також суд роз'яснює, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом (пункт 7 частини 1 статті 240 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков