20 листопада 2025 рокуСправа №160/27019/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 26 серпня 2025 року №045650023290 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, на підставі заяви від 19 серпня 2025 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15) та п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року N?213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з дати звернення - з 19 серпня 2025 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2, періоди роботи з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року, з 01.08.2012 року по 30.06.2013 року, з 01.07.2013 року по 20.07.2015 року, з 21.07.2015 року по 02.08.2016 року, з 03.08.2016 року по 30.06.2017 року та з 01.07.2017 року по 09.07.2018 року, на підставі довідок від 23.07.2025 №89/16-90, №89/16-91, №89/16-92, №89/16-93, №89/16-94 та №89/16-95, та здійснити нарахування та виплату призначеної пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії та рішенням відповідача було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з довідками, оскільки в довідках відсутня інформації про перебування у відпустках без збереження заробітної плати. Позивач оскаржуване рішення вважає протиправним, оскільки останнє порушує її право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.08.2025 № 04565002290, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії. Відмовляючи в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виходило з наступних обставин: необхідний вік для призначення пенсії становить 55 років. Вік позивача 51 рік. Необхідний страховий стаж становить не менше 20 років у жінок (з них не менше 10 років на зазначених роботах) за списком №2. Страховий стаж позивача становить 33 роки 9 місяців 11 днів. Пільговий стаж позивача за списком №2 7 років 0 місяців 19 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з довідками від 23.07.2025 № 89/16-90, № 89/16-91, № 89/16-92, № 89/16-93, № 89/16-94 та № 89/16-95, оскільки в довідках відсутня інформація про перебування у відпустках без збереження заробітної плати. Враховуючи вищезазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , у зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого частиною 2 п.2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
19.08.2025 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Заяву ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням ПФУ в Харківській області.
Рішенням Головного управління ПФУ в Харківській області від 26.08.2025 року №045650023290 про відмову у призначенні пенсії, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.
Так, в рішенні від 26.08.2025 року №045650023290 зазначено зокрема наступне.
Необхідний вік становить 55 років. Вік заявника 51 рік. Необхідний страховий стаж становить не менше 20 років у жінок (з них не менше 10 років на зазначених роботах) за списком №2
Страховий стаж заявника становить 33 роки 9 місяців 11 днів. Пільговий стаж заявника за списком №2 7 років 0 місяців 19 днів.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з довідками від 23.07.2025 №89/16-90, № 89/16-91, № 89/16-92, № 89/16-93, № 89/16-94 та № 89/16-95, оскільки в довідках відсутня інформація про перебування у відпустках без збереження заробітної плати.
Відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого частиною 2 п.2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Не погоджуючись із не зарахуванням спірних періодів роботи та відмовою у призначенні пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 01.04.1994, працювала у спірні періоди:
- запис 16 - 01.06.2012 Дніпропетровська виправна колонія №89. Прийнята на посаду медичної сестри 3 відділення спеціалізованої туберкульозної лікарні (наказ №24о/с від 31.05.2012);
- запис 17 - 01.08.2012 призначена сестрою медичною 3 відділення спеціалізованої туберкульозної лікарні (наказ37 від 01.08.2012);
- запис 18 - 01.07.2013 призначена сестрою медичною відділення спеціалізованої туберкульозної лікарні (наказ 23 від 01.07.2013);
- запис 19 - 21.07.2015 призначена на посаду старшої сестри медичної 1 відділення спеціалізованої туберкульозної лікарні (наказ 27 від 16.07.2015);
- запис 21 - 21.01.07.2017 призначено на посаду старшої сестри медичної 1 відділення спеціалізованої туберкульозної лікарні при установі для чоловіків засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)";
- запис 22 - 09.07.2018 звільнено за п.5 ст.36 КЗпП України в порядку переведення (наказ 165 від 09.07.2018);
- запис 23 - 10.07.2018 прийнята на посаду старшої сестри медичної Дніпропетровської спеціалізованої туберкульозної лікарні 89 філії ЦОЗ ДКВЗ України у Дніпропетровській та Донецькій областях в порядку переведення.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості.
Підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім, досягнення відповідного віку, наявність потрібного стажу, наявність професії та виробництва в зазначених списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 № 442 (далі - Порядок № 442), за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах повний робочий день. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Згідно довідки уточнюючої особливий характер роботи, або умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах від 23.07.2025 №89/16-90, ОСОБА_1 , працювала повний робочий день в спеціалізованій туберкульозній лікарні для засуджених ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)" з 01.06.2012 по 31.07.2012 виконувала находження в середовищі мікобактерії туберкульозу, безпосереднє обслуговування хворих у туберкульозних установах, відділеннях за посадою палатна медична сестра відділення (середній медичний персонал), що передбачена списком 2 розділ 24 підрозділ 24а постанови №36 від 16.01.2003, за період з 01.06.2012 по 01.08.2012 стаж 1 місяць, 30 днів.
Згідно довідки уточнюючої особливий характер роботи, або умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах від 23.07.2025 №89/16-91, ОСОБА_1 , працювала повний робочий день в спеціалізованій туберкульозній лікарні для засуджених ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)" з 01.08.2012 по 30.06.2012 виконувала находження в середовищі мікобактерії туберкульозу, безпосереднє обслуговування хворих у туберкульозних установах, відділеннях за посадою палатна медична сестра відділення (середній медичний персонал), що передбачена списком 2 розділ 24 підрозділ 24а постанови №36 від 16.01.2003, за період з 01.08.2012 по 30.06.2013 стаж 10 місяців, 29 днів.
Згідно довідки уточнюючої особливий характер роботи, або умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах від 23.07.2025 №89/16-92, ОСОБА_1 , працювала повний робочий день в спеціалізованій туберкульозній лікарні для засуджених ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)" з 01.07.2013 по 20.07.2015 виконувала находження в середовищі мікобактерії туберкульозу, безпосереднє обслуговування хворих у туберкульозних установах, відділеннях за посадою палатна медична сестра відділення (середній медичний персонал), що передбачена списком 2 розділ 24 підрозділ 24а постанови №36 від 16.01.2003, за період з 01.07.2013 по 20.07.2015 стаж 2 роки, 00 місяців, 19 днів.
Згідно довідки уточнюючої особливий характер роботи, або умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах від 23.07.2025 №89/16-93, ОСОБА_1 , працювала повний робочий день в спеціалізованій туберкульозній лікарні для засуджених ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)" з 21.07.2015 по 02.08.2016 виконувала находження в середовищі мікобактерії туберкульозу, безпосереднє обслуговування хворих у туберкульозних установах, відділеннях за посадою палатна медична сестра відділення (середній медичний персонал), що передбачена списком 2 розділ 24 підрозділ 24а постанови №36 від 16.01.2003, за період з 21.07.2015 по 02.08.2016 стаж 00 місяців, 11 днів.
Згідно довідки уточнюючої особливий характер роботи, або умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах від 23.07.2025 №89/16-94, ОСОБА_1 , працювала повний робочий день в спеціалізованій туберкульозній лікарні для засуджених ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)" з 03.08.2016 по 30.06.2017 виконувала находження в середовищі мікобактерії туберкульозу, безпосереднє обслуговування хворих у туберкульозних установах, відділеннях за посадою палатна медична сестра відділення (середній медичний персонал), що передбачена списком 2 розділ 24 постанови №461 від 24.06.2016, за період з 03.08.2016 по 30.06.2017 стаж 10 місяців, 27 днів.
Згідно довідки уточнюючої особливий характер роботи, або умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах від 23.07.2025 №89/16-95, ОСОБА_1 , працювала повний робочий день в спеціалізованій туберкульозній лікарні для засуджених ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)" з 01.07.2017 по 09.07.2018 виконувала находження в середовищі мікобактерії туберкульозу, безпосереднє обслуговування хворих у туберкульозних установах, відділеннях за посадою палатна медична сестра відділення (середній медичний персонал), що передбачена списком 2 розділ 24 постанови №461 від 24.06.2016, за період з 01.07.2017 по 09.07.2018 стаж 00 місяців, 08 днів.
Згідно оскаржуваного рішення, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з довідками від 23.07.2025 №89/16-90, № 89/16-91, № 89/16-92, № 89/16-93, № 89/16-94 та № 89/16-95, оскільки в довідках відсутня інформація про перебування у відпустках без збереження заробітної плати.
Доводи відповідача щодо не можливості зарахувати до пільгового стажу періоду роботи згідно довідок від 23.07.2025 №89/16-90, № 89/16-91, № 89/16-92, № 89/16-93, № 89/16-94 та № 89/16-95 з підстав того, що відсутня інформація про перебування у відпустках без збереження заробітної плати, тобто містять певні недоліки в оформлені не спростовує того факту, що позивач не займав посаду, що відносяться до пільгового стажу.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача врахувати довідки від 23.07.2025 №89/16-90, № 89/16-91, № 89/16-92, № 89/16-93, № 89/16-94 та № 89/16-95, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Щодо недосягнення позивачем пенсійного віку, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який був прийнятий на зміну положення Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Отже, оскільки і Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і Закон України “Про пенсійне забезпечення» регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України “Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, суд наголошує на існуванні і виключень з даного загального правила.
Згідно з п. “б» ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (у редакції від 02.03.2015 р. № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України від 02.03.2015 №213-VIII раніше передбачений пункт “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» віковий ценз для жінок у 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.
Закон України від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015р.
Згідно з п. 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в» - “е» та “ж» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Отже, і після набуття чинності нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правила призначення пенсій за Списком №2 регламентувались п. “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII (11.10.2017), яким текст Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» був доповнений, зокрема, ст. 114, згідно з частини 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Разом з цим, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII у новій редакції був викладений п. 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017р.
Таким чином, з 01.10.2017р. правила призначення пенсій за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 “У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII».
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти “б» - “г» статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б» - “г» статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б» - “г» статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: “ На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам…».
Відтак, з 23.01.2020р. в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч. 2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Таким чином, правила означених законів містять розбіжність відносно позивача щодо вікового цензу, який складає 50 років за пунктом “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та 55 років за п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Враховуючи частину першу статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі “Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі “Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років.
Так у цих рішеннях зазначено, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі “якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу “якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Аналізуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача, а саме: така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України.
Таке застосування судом вказаних вище норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Відтак, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як встановлено судом з матеріалів справи, на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 - 19.08.2025р., позивачці виповнилось 50 років, що підтверджується копією паспорта позивача.
Тобто, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач досягла необхідного віку (50 років).
За викладеного, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п. “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № l-p/2020 від 23.01.2020 року.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Судом встановлено, що позивачка має страховий стаж роботи 33 роки 9 місяців 11 днів, пільговий стаж складає не менше 7 років 6 місяців (враховуючи зарахування судом спірних періодів, станом на дату звернення 7 років 0 місяців 19 днів), тобто достатній для призначення пенсії. За пенсією звернулась 19.08.2025р.
Підставами для відмови у призначенні пільгової пенсії була недостатність пільгового стажу та необхідного віку 50 років (на момент звернення позивача - 51 років), однак підставу недостатності віку визнано судом необґрунтованою, також судом зараховані спірні періоди до пільгового стажу за Списком №2.
Отже, встановлені у цій справі обставини є достатніми для повного та ефективного захисту прав позивачки шляхом саме зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня її звернення із відповідною заявою.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в загальному розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, судовий збір у сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 ПІД'ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26 серпня 2025 року №045650023290 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи ОСОБА_1 з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року, з 01.08.2012 року по 30.06.2013 року, з 01.07.2013 року по 20.07.2015 року, з 21.07.2015 року по 02.08.2016 року, з 03.08.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 09.07.2018 року, на підставі довідок від 23.07.2025 №89/16-90, №89/16-91, №89/16-92, №89/16-93, №89/16-94, №89/16-95 Державної установи "Дніпровської виправної колонії (№89)".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком за Списком №2 з 19.08.2025 року, відповідно до пункту “б» частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 року №213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 ПІД'ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова