Справа № 592/13036/25
20 листопада 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Сумського районного суду Сумської області у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2025 року представник позивача ТОВ «Він Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 20737,09 грн заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 99781 від 11 березня 2018 року, а також судових витрат, що складаються з суми сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «Авентус Україна» в електронній формі договору позики відповідач отримав кредит на умовах поворотності, строковості та платності. 12 квітня 2018 року ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу №1 з ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», в подальшому перейменованим у ТОВ «Він Фінанс», відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги стягнення заборгованості за укладеним з ОСОБА_1 договором про надання фінансового кредиту № 99781 від 11 березня 2018 року. Однак позичальник ОСОБА_1 порушив умови укладеного договору щодо своєчасності повернення позичених коштів та сплати відсотків та інших платежів, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, у тому числі по поверненню тіла кредиту у розмірі 3500,00 грн, 1890,00 грн. по процентам за користування позикою, а також 10455,00 грн. по штрафам та пені. Крім того, у зв'язку з порушенням строків виконання грошового зобов'язання позичальнику нараховано 3 % річних у розмірі 1427,35 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3464,74 грн. Тому позивач вимушений звернутись із цим позовом до суду.
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 11 березня 2018 року укладено договір про надання фінансового кредиту № 99781, за умовами якого ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти у розмірі 3500,00 грн. на 30 днів, на умовах сплати процентів та зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним згідно з графіком платежів. Фіксована процентна ставка за користування кредитом 1,71 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (624,15% річних) у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього договору, починаючи з наступного дня після надання кредиту. Сукупна вартість кредиту складає 151,30% від суми кредиту у процентному виразі або 5295,50 грн (у грошовому виразі) та включає в себе проценти за користування кредитом 51,30 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 1795,50 грн (у грошовому виразі). У разі порушення строків виконання зобов'язань за договором нараховується процент 1,8 від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом у межах строку надання кредиту. У випадках прострочення повернення кредиту клієнт сплачує пеню в розмірі 3% від суми кредиту за кожен день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення. Строк нарахування пені не може перевищувати 90днів. Крім пені, додатково повинен сплачувати штраф на 4 день у розмірі 100 грн, на 30 день - 300 грн, на 90 день - 500 грн (в електр. вигляді).
Договір зі сторони позичальника підписаний електронним підписом, що створений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А 420500, який сформовано автоматично на стороні товариства та направлено позичальнику на номер мобільного телефону, повідомлений останнім, дата перерахування коштів в сумі 3500,00 грн 11 березня 2018 року, номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 14).
Зарахування 11 березня 2018 року кредитних коштів у розмірі 3500,00 грн. від ТОВ «Авентус Україна» на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова Компанія «Вей Фор Пей» № 5606-ВП від 22 травня 2025 року, відповідно до якої ТОВ ФК «Вей Фор Пей» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, для цього підприємство внесене в Державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серії ФК № 1582 від 02 липня 2015 року), та на підставі угоди на переказ коштів № ВП-200417-1 від 20 квітня 17 року здійснило 11 березня 2018 року за дорученням ТОВ "Авентус Україна" успішний переказ коштів в сумі 3500,00 грн. на картку клієнта (а.с. 19-27).
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з частинами 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відповідно до ст.ст. 546, 548, 549, 550, 551 ЦК України (у редакції, що діяла на час укладення ОСОБА_1 кредитного договору та настання строку виконання зобов'язань за ним), виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім інших видів забезпечення, неустойкою. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З наданої позивачем картки обліку ТОВ «Авентус Україна» за договором № 99781 (розрахунку заборгованості) вбачається, що будь-які платежі у повернення кредитних коштів чи сплати процентів позичальником ОСОБА_1 не здійснювались, що відповідачем не спростовано. Станом на 12 квітня 2018 року нараховано заборгованість у загальному розмірі 15845,00 грн., яка складається із заборгованості по поверненню тіла кредиту 3500,00грн., по сплаті процентів за користування кредитом за період з 11 березня 2018 року по 10 квітня 2018 року за процентною ставкою або 63,00 грн. на день, у загальному розмірі 1890,00 грн., пені за період з 14 квітня 2018 року по 13 липня 2018 року у розмірі 105,00 грн. на день, у загальному розмірі 9555,00 грн., а також штрафи у загальному розмірі 900,00 грн. Перевіривши правильність здійснених розрахунків, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування вказаних платежів згідно з умовами укладеного договору (а.с 30-32).
Так як строк повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами на момент розгляду справи наступив, з огляду на положення ст. ст. 526, 1048, 1049 ЦК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення суми позичених коштів у розмірі 3500,00 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 1890,00 грн., а також неустойки у зв'язку з порушенням умов договору у розмірі 9555,00 грн. (пеня) та 900,00 грн. (штраф).
Статтями 512-514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 12 квітня 2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено договір факторингу № 1, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» за плату права грошових вимог ТОВ «Авентус Україна» до позичальників за кредитними договорами з боржниками фізичними особами, що уклали з ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір та не виконують своїх зобов'язань згідно з реєстрами боржників (а.с. 36-38).
Як вбачається з Реєстру прав вимог № 4 від 17 липня 2018 року до договору факторингу № 1 від 12 квітня 2018 року, передано право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №99781 від 11 березня 2018 року, сума заборгованості позичальника за яким станом на 17 липня 2018 року становить по поверненню основного боргу 3500,00 грн., по відсоткам 1890,00 грн., по штрафам та пені розраховується згідно з діючим кредитним договором (а.с. 11-12).
Наказом директора ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» № 55-к від 25 липня 2024 року вказане товариство перейменовано на ТОВ «Він Фінанс» з 25 липня 2024 року (а.с. 46-47).
Згідно з довідкою ТОВ «Авентус Україна» № 84/25-АГ від 03 квітня 2025 року ТОВ «Авентус Україна» дійсно підтверджує здійснення ТОВ «Він Фінанс» (до зміни назви ТОВ «ФК «Довіра та гарантія») розрахунків за відступлення права вимоги до позичальників ТОВ «Авентус Україна», відступлення яких відбулось на підставі договору факторингу № 1 від 12 квітня 2018 року, з усіма додатковими угодами до нього. Розрахунки проведені в повному обсязі, станом на звітну дату заборгованість відсутня (а.с. 15).
Таким чином, суд встановив, що за зобов'язаннями ОСОБА_1 перед ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором право вимоги у встановленому законом порядку перейшло від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Він Фінанс».
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, ОСОБА_1 ТОВ «Він Фінанс» нараховано інфляційні втрати за період 23 лютого 2019 року до 23 лютого 2022 року у загальному розмірі 3464,74 грн., а також 3 % річних за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року в сумі 1427,35 грн. Перевіривши правильність здійснених розрахунків, суд дійшов висновку про правильність обчислення вказаних сум, враховуючи період нарахування відповідальності у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання в межах заявлених вимог.
Таким чином, загальний розмір грошових вимог, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Він Фінанс», складає: 3500,00 грн. (тіло кредиту) + 1890,00грн. (договірні відсотки) + 9555,00 грн. (пеня) + 900,00 грн. (штраф) + 3464,74 грн. (інфляційні втрати) + 1427,35 грн. (3 % річних) = 20737,09 грн. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані договір № 33 від 22 березня 2024 року про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та АБ «Анастасії Міньковської», Додаткову угоду до вказаного договору, за умовами якої АБ «Анастасії Міньковської» зобов'язалось здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , Акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 04 липня 2025 року за договором про надання правничої допомоги № 33 від 22 березня 2024 року, згідно з яким адвокатом Міньковською А.В. надано ТОВ «Він Фінанс» правничу допомогу з підготовки позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості на загальну суму 5000,00 грн, Детальний опис робіт, виконаний адвокатом, копію свідоцтва про право на зайняття Міньковською А.В. адвокатською діяльністю.
Враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що вказана цивільна справа не є справою значної складності, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 5000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом цього позову, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611,1054 ЦК України, ст. ст. 10-13, 81, 89, 141, 263-265,280-284 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (код ЄДРПОУ 38750239) заборгованості за кредитним договором 20737 (двадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн 09 коп., судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей