Справа № 686/26106/21
Провадження № 2/686/604/25
21 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Гайдуку А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Закон та порядок», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги та договору купівлі-продажу квартири,
встановив:
В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
В судові засідання, які відбулися 31.10.2025 року, 07.11.2025 року та 21.11.2025 року позивач та його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, про що свідчать повідомлення про дату і час засідання із підписами представника позивача Ткачука Б.М., довідки про доставку електронного документу від 21.10.2025 та 08.11.2025, конверти із рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» від 03.10.2025 року та 28.10.2025 року, які повернулися із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки до суду не повідомили, про розгляд справи без його участі в позовній заяві не зазначили.
Представники відповідачів та треті особи у судове засідання також не з'явилися, про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, подав до суду відзив на позов, у якому вказав про розгляд справи без участі представника.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч.1 п.3 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вказано в постанові ВС від 28.07.2021 у справі № 756/6049/19, залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо не з'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020р. у справі № 759/6512/17, від 20 травня 2021 р. у справі № 522/13928/15, від 18 серпня 2021 р. у справі № 495/9414/15-ц, від 10 лютого 2022 р. у справі № 756/16448/18, від 30 червня 2022 р. у справі № 461/1190/21).
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов'язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадження у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ «Каракуця проти України»).
Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 р.).
Особливу стурбованість щодо розгляду справи зобов'язана демонструвати особа, за ініціативою якої розпочато судовий розгляд. Від такої особи вимагається особлива сумлінність. Позивач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд, на який покладено обов'язок керування справою, зобов'язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі передбачені законодавством процесуальні механізми.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2019 р у справі № 9901/949/18 та від 27 травня 2020 р. у справі № 9901/11/19 дійшла висновку, що загальнообов'язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас ці правила прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Закон та порядок», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги та договору купівлі-продажу квартири, слід залишити без розгляду.
Також, слід роз'яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, відповідно до яких особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 257 п.3 ч.1, ч. 2, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Закон та порядок», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги та договору купівлі-продажу квартири - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Сергій Стефанишин