19.09.2025 Справа №463/4192/25 Провадження №2/607/3602/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
з участю секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди в порядку регресу в розмірі 8 231,10 грн, а також сплачений судовий збір - 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог МТСБУ зазначило, що 03 вересня 2023 року о 11:50 в м. Львів, по вул. Повітряна, трапилася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 , та транспортного засобу «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 , а його власнику ОСОБА_2 - завдано шкоди.
Згідно відповіді від НПУ № 3023247529752259 про ДТП та постанови Залізничного районного суду м. Львів від 13 листопада 2023 року у справі № 462/7018/23, ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.
Потерпіла особа - власник транспортного засобу Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 звернулась до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди.
Відповідно до Наказу № 4.1/21812 від 13 грудня 2023 року та вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентної виплати склав 6 981,10 грн, яку МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжної інструкції № 979128 від 14 грудня 2023 року.
Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 1 250,00 грн, які МТСБУ було сплачено особам, що надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди, що підтверджується рахунком-фактурою № 3263, актом виконаних робіт № 95943, платіжною інструкцією № 976048 від 27 вересня 2023 року.
Відповідно до звіту № 3263/23 про оцінку автомобіля, вартість відновлювального ремонту ТЗ Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_3 , з урахуванням зносу, складає 6 981,10 грн.
Таким чином, позивачем були понесені витрати, пов'язані з регламентною виплатою, в розмірі 8 231,10 грн (6 981,10 грн (розмір регламентної виплати) + 1 250,00 грн (витрати на збір документів та визначення розміру шкоди).
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова Боброва Ю. Ю. від 08 травня 2025 року позовну заяву МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу передано на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за підсудністю.
02 червня 2025 року було здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, яким головуючим суддею визначено суддю Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківську О. Я.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
ОСОБА_1 своїм правом на відзив, що передбачено ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не скористався.
Представник МТСБУ в судове засідання не з'явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надав суду.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою учасників справи, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступне.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 13 листопада 2023 року, справа №462/7018/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03 вересня 2023 року серії ААД № 568493, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Суд встановив, що ОСОБА_1 03 вересня 2023 року о 11 год. 50 хв. у м. Львові на вул. Повітряна, 1, керуючи автомобілем Volkswagen, номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не дотримався безпечної швидкості та дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Ford, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого даний автомобіль під дією інерційного руху здійснив зіткнення із автомобілем Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.3 «б», 12.1, 13.1 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За змістом інформації з довідки МТСБУ, поліс на ТЗ № НОМЕР_1 станом на 03 вересня 2023 року не знайдено.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 , серія НОМЕР_4 , його власником є ОСОБА_2 .
У зв'язку з відсутністю чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ прийняло рішення здійснити регламентну виплату на користь потерпілої особи ОСОБА_2 в сумі 6 981,10 грн, що підтверджується наказом позивача № 4.1/21812 від 13 грудня 2023 року.
Регламентна виплата на вищевказану суму була здійснена МТСБУ на підставі заяви від 13 вересня 2023 року від ОСОБА_2 , яка звернулася до МТСБУ про виплату відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, та повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13 вересня 2023 року.
Згідно протоколу огляду транспортного засобу № 3263/23 від 20 вересня 2023 року, власником автомобіля «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_2 , вказані пошкодження цього транспортного засобу
Відповідно до Звіту № 3263/23 про оцінку автомобіля «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 від 20 вересня 2023 року, проведеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників, що підлягають заміні автомобіля «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 , без включення в розрахунку ПДВ, складає: 6 981,10 грн.
Отож, сума регламентної виплати була здійснена позивачем на користь ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією № 979128 від 14 грудня 2023 року на суму 6 981,10 грн, яка є власником автомобіля «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 .
Згідно платіжної інструкції № 922128 від 14 грудня 2023 року МТСБУ переказало на рахунок ОСОБА_2 6 981,10 грн, призначення платежу: виплата по справі № 95943, згідно наказу № 4.1/21812 від 13 грудня 2023 року, т.з. НОМЕР_3 .
Відповідно до рухну фактури № 3263 від 20 вересня 2023 року вартість виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 склали 1 250,00 грн.
Згідно платіжної інструкції № 976048 від 27 вересня року МТСБУ переказало на рахунок ФОП ОСОБА_4 1 250,00 грн, призначення платежу: оплата послуг аваркома (експерта) по справі № 95943, згідно рах. № 3263 від 20 вересня 2023 року, т.з. НОМЕР_3 .
19 січня 2025 року за № СУ/95943/4, ОСОБА_1 було надіслано претензію про регресні вимоги МТСБУ про необхідність компенсації витрат у розмірі 8 231,10 грн, яка залишена відповідачем без реагування, що і стало причиною звернення МТСБУ до суду за захистом своїх прав.
За вказаних обставин до правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.
Відповідно до положень статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV), чинного на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 41 Закону №1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
За змістом п.п. 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).
Первісне (основне) деліктне зобов'язання та зобов'язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним на час настання дорожньо-транспортної пригоди, є спеціальним та регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За змістом частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто в силу презумпції завдавача шкоди відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить інші обов'язкові складові цивільно-правової відповідальності, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправність поведінки, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Таким чином, закон містить вказівку на перерозподіл обов'язку доказування та зобов'язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.
Вина ОСОБА_1 доводиться постановою Залізничного районного суду м. Львова від 13 листопада 2023 року, справа № 462/7018/23, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03 вересня 2023 року серії ААД № 568493, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Ці рішення суду є чинними, і у зв'язку з чимМТСБУ, в силу вимог статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у грудні 2023 року здійснило регламентну виплату власнику автомобіля потерпілого у ДТП - ОСОБА_2 .
Отож, оскільки вина ОСОБА_1 була доведена, МТСБУ здійснило у серпні 2023 року регламентну виплату на користь ОСОБА_2 у сумі 6 981,10 грн, яка спрямована на відшкодування матеріальних збитків внаслідок ДТП, яке трапилося 03 вересня 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 979128 від 14 грудня 2023 року на суму 6 981,10 грн.
Згідно статті 3 Закону №1961-IV, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, МТСБУ має право зворотної вимоги у порядку частини першої статті 1191 ЦК України.
До подібних правових висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах: від 05 червня 2019 року у справі №466/4412/15-ц (провадження №61-37654св18); від 15 серпня 2019 року у справі №756/16649/13-ц (провадження №61-26702св18); від 02 жовтня 2019 року у справі №447/2438/16-ц (провадження №61-26195св18); від 11 грудня 2019 року у справі №601/1304/15-ц (провадження №61-33216св18), від 03 червня 2020 року у справі №345/3335/17 (провадження №61-22598св18), від 07 жовтня 2020 року у справі №742/637/19 (провадження №61-320св20).
Враховуючи викладене, суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, врахувавши вищенаведені положення законодавства, дійшов висновку про те, що позов МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, підлягає задоволенню частково, на суму 6 981,10 грн.
Також позивач покликається на те, що з метою встановлення розміру заподіяння шкоди МТСБУ залучило ФОП ОСОБА_4 , котрим було виконано Звіт № 3263/23 про оцінку автомобіля «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 від 20 вересня 2023 року, вартість цих послуг склала 1 250,00 грн, які просить стягнути з відповідача.
Суд відхиляє такі доводи сторони позивача з огляду на наступне.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону №1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з положеннями ст. 29 Закону №1961-IV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Положеннями п п. 34.2., 34.4. ст. 34, п. 40.3. ст. 40 Закону №1961-IV, які регулюють повноваження МТСБУ щодо залучення аварійних комісарів, експертів та юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, а також інші норми вказаного Закону, не передбачають право МТСБУ на відшкодування з боку винної особи витрат, пов'язаних із залученням вказаних вище осіб.
Крім того, залучення аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, замість власних працівників для вирішення питань, пов'язаних із страховим відшкодуванням, є правом, а не обов'язком МТСБУ.
Нормами Закону №1961-IV, а саме п. 34.3, передбачено лише обов'язок страховика (МТСБУ) відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) в разі, якщо потерпілий самостійно обирає аварійного комісара або експерта. Будь-яких інших випадків, коли витрати на аварійного комісара, експерта або юридичну особу, у штаті якої аварійні комісари чи експерти, підлягають відшкодуванню, цим Законом не передбачено.
Як вбачається зі змісту ст. ст. 28, 29 Закону №1961-IV, до складу витрат, що відшкодовуються страховиком (МТСБУ) та які можуть бути стягнуті в порядку регресу, витрати на аварійного комісара, експерта або оплату послуг юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, також не входять.
Отже, чинним законодавством не передбачено право страховика вимагати стягнення витрат на збір документів та визначення шкоди, у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати складають господарську діяльність страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду, а тому суд не вбачає підстав для відшкодування за рахунок відповідача вартості послуг зі складання звіту, збору документів в сумі 1 250,00 грн.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки МТСБУ при зверненні до суду сплатило судовий збір в розмірі 3 028,00 грн, а відтак на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 2 568,16 грн (6 981,10 * 3 028,00 : 8 231,10), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 247, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу 6 981 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят одну),10 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 2 568 (дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім),16 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ЄДРПОУ 21647131, адреса місцезнаходження: Русанівський бульвар 8, м. Київ, 02002.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Герчаківська О.Я.