Справа № 420/34501/25
Провадження № 2-а/522/553/25
20 листопада 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси з Одеського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 за підсудністю надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам ст. ст. 161 КАС України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону № 3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Положення ч. 2 ст. 3 та ст. 5 Закону № 3674-VІ, які визначають об'єктів справляння та пільги щодо сплати судового збору, не передбачають жодних підстав звільнення особи від сплати судового збору за подачу адміністративного позову про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зокрема постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 зазначено, що серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором. Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI).
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, до позовної заяви мали бути додано докази сплати судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну позовну вимогу. Однак така вимога ст. 161 КАС України не виконана.
Оскільки, позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС, при визначенні розміру судового збору, що підлягає доплаті позивачем, суд враховує положення ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання позовної заяви до суду мала бути сплачена сума судового збору у розмірі 968,96 гривень (605,6 х 2 x 0,8).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Вказана норма передбачає право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити оплату судового збору.
Враховуючи, що згідно наданих позивачем відомостей, він є працевлаштованим в ТОВ «АКСІОМАПЛЮСГРУП», причини не нарахування заробітної плати суду не повідомив, має у користуванні автомобіль, під час керування яким щодо позивача були складені оскаржувані постанови, суд не вбачає підстав для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви таким способом:
сплатити судовий збір у розмірі 968,96 гривень за дві вимоги немайнового характеру та надати суду докази сплати судового збору, або надати суду належні документи, які підтверджують наявність підстав, визначених Законом України "Про судовий збір", для звільнення позивача від сплати судового збору.
Сплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою у день первинного її подання до адміністративного суду
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 286 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків строк - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Юлія ЧОРНУХА