Справа № 947/42662/25
Провадження № 3/947/5568/25
21.11.2025 року м. Одеса
Cуддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з органів Національної поліції України відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Ураїни, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (протокол серії ВАД № 758763 від 08.11.2025 року) -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів вбачається, що 08.11.2025 о 03:00 год. громадянин ОСОБА_1 (далі - особа, що притягується до адміністративної відповідальності), перебуваючи за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 ,висловлювався нецензурною лайкою погрожував на адресу своєї дружини ОСОБА_2 в присутності його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до статті 1732 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі - умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, дослідивши матеріали справи, суд обґрунтовано приходить до висновку, що в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Так, вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності також підтверджуються зібраними в порядку ст.251 КУпАП доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу.
Суд при накладенні стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що дії правопорушника були направлені на вчинення домашнього насильства.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Беручи до уваги обставини та наслідки, які були спричинені внаслідок домашнього насильства, які регламентовані Конституцією та Законами України, суд вважає, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами необхідним і достатнім стягненням для правопорушника буде доцільним накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
При ухвалені постанови, Суд також бере до уваги, що Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п. b ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні; також, згідно ст. 35 Стамбульської конвенції, Україна як держава учасник, вжила необхідних законодавчих заходів для забезпечення того, щоб умисну поведінку, яка полягає у вчиненні актів фізичного насильства проти іншої особи, було криміналізовано, а саме здійснено криміналізацію систематичного домашнього насильства.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605, 60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 21, 33-35, 40-1, 184, 221, 283, 384, КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України, Суд -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2024 року, що складає 605, 60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси Іванчук В. М.