Справа № 947/41414/25
Провадження № 2-н/947/12083/25
про відмову у видачі судового наказу
21.11.2025 суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., розглянувши матеріали справи з заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський інвестиційний дім» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за надання послуг ЖКГ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський інвестиційний дім» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за надання послуг ЖКГ.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу судовий наказ було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В..
Вивчивши заяву, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п.4 ч. 3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Згідно отриманої судом інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, місцем реєстрації проживання боржників є: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення солідарно суми заборгованості за надані послуги ЖКГ з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Між тим, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, заявником до заяви додано лише Рух коштів по особовому рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , яка є власником лише 1/6 частини майна за яким нарахована заборгованість, що підтверджується інформаційним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частинами 1, 2 ст. 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи неподільність предмета зобов'язання при солідарному стягненні, право регресної вимоги у солідарних боржників, суддя вважає, що у випадку наявності підстав для відмови у видачі судового наказу відносно одного з солідарних боржників, відсутні підстави для видачі наказу відносно інших боржників, оскільки таким шляхом суд змінює порядок стягнення, визначений заявником при подачі заяви, що є недопустимим в наказному провадженні.
Згідно із ч. 3 ст.165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
При таких обставинах, з урахуванням тих обставин, що вимоги за якими видаються судові накази, мають бути безспірними, суддя приходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст. 161, 163, 165, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Європейський інвестиційний дім» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за надання послуг ЖКГ.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі у п'ятнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали апеляційної скарги.
Суддя І. В. Огренич