Справа № 947/23956/25
Провадження № 2/947/4297/25
11.11.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Торгонської В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., Одеської регіональної філії ДП «Сетам», ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Бежан Андрія В'ячеславовича, третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, акта про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння,
26.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., Одеської регіональної філії ДП «Сетам», ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Бежан Андрія В'ячеславовича, третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, акта про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме просить визнати електронні торги з продажу частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 недійсними; визнати недійсними акт про проведені електронні торги, виданий 22.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М.; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 2306 від 30.09.2021 року, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бежан А.В.; витребувати з володіння ОСОБА_2 - частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.12.2015 року по справі 520/175/14-ц з неї ОСОБА_1 , солідарно стягнуто на користь ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» заборгованість у розмірі 3752236,87 грн.
18.02.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. відкрито виконавче провадження № 64568302 з примусового стягнення суми заборгованості на користь ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» за виконавчим листом від 11.06.2018 на виконання заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2015 року по справі 520/175/14-ц.
20.07.2021 року приватний виконавець Колечко Д.М. подав до ДП «Сетам» заявку на реалізацію частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності.
17.08.2021 року суддею Київського районного суду м. Одеси Коваленко О.Б., розглянуто заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2021 року у справі 520/175/14-ц за позовною заявою ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалено рішення про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду на 11.10.2021 року о 12 годині 00 хвилин.
Позивачка зазначає, що 14.09.2021 року вона направила до ДП «Сетам» заяву про зупинення електронних торгів у відповідності до п.п. 2.3 гл. XI Порядку реалізації арештованого майна, у зв'язку з оскарженням рішення суду, на підставі якого відбувається продаж вищезазначеного майна з електронних торгів та прийняття такої скарги до розгляду.
21.09.2021 року вищевказана 1/2 частки квартири була продана з електронних торгів «Сетам» (номер лоту 492848, ВП № 64568302) переможцю торгів ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , за ціною 358 600,20 грн.
22.09.2021 року приватний виконавець Колечко Д.М. склав Акт про проведені електронні торги.
30.09.2021 р. на підставі вищезазначеного акту про проведені електронні торги приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бежан А.В. видав переможцю торгів ОСОБА_2 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 2306 від 30.09.2021 р.
Того ж дня 30.09.2021 року приватний нотаріус Бежан А.В. на підставі виданого ним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів вніс запис до державного реєстру прав на нерухоме майно та зареєстрував право власності за ОСОБА_2 .
12.12.2023 року заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2015 року по справі №520/175/14-ц постановою Одеського апеляційного суду було скасовано, в позові відмовлено.
Позивачка зазначає, що вказане вище дає підстави дійти висновку про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі скасованого рішення, що призвело до порушення майнових прав позивача.
При цьому, спірна квартира вибула із володіння позивача та була реалізована на електронних торгах на підставі скасованого рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2015 року, тому спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача поза його волею.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 07.07.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., Одеської регіональної філії ДП «Сетам», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Бежан Андрія В'ячеславовича про визнання недійсними електронних торгів, акта про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без руху. Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: зазначити ціну позову; доплатити судовий збір, відповідно до кількості заявлених вимог, надати докази такої сплати. Роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
11.07.2025 року від позивача до канцелярії суду надійшла заява про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору в сумі 6008,40 грн.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 25.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., Одеської регіональної філії ДП «Сетам», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Бежан Андрія В'ячеславовича про визнання недійсними електронних торгів, акта про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання.
29.08.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначила, що саме скасування судового рішення, згідно положень ЦК України не є підставою для визнання правочину недійсним. За умов чинності рішення суду на момент проведення прилюдних торгів до правовідносин не можуть застосовуватись положення ч.1 ст.215 ЦК України, та у цьому випадку не є вирішальним кінцевий результат розгляду справи про стягнення боргу, що відбувався після проведення прилюдних торгів.
04.09.2025 року від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив, відповідно до якого він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, серед іншого зазначає, що матеріали справи не містять копій звернень позивачки до приватного виконавця із заявами із вимогами про зупинення виконавчого провадження, чи з заявами, у яких викладені факти, що обумовлюють зупинення виконавчого провадження чи відкладення вчинення виконавчих дій. Зазначає також, що ухвала Київського районного суду м. Одеси від 17.08.2021 року про прийняття до розгляду заяви про скасування заочного рішення ні у якому разі не могла бути підставою для зупинення виконавчого провадження у порядку ст.38 ЗУ «Про виконавче провадження», навіть якщо б про її постановлення знав приватний виконавець. Крім того, вказав, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.
01.10.2025 року від позивача надійшли заперечення на відзив, серед іншого зазначає, що виконавче провадження №64568302 від 18.02.2021 року було відкрито незаконно та приватний виконавець Колечко Д.М. грубо порушив п.2 ч.4 ст.4, ст..12 ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до п.5 ч.1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження у разі звернення заінтересованої особи або самого виконавця до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником та незважаючи на наявність обов'язку приватний виконавець Колечко Д.М. не зупинив виконавче провадження та 01.09.2021 року передав майно боржника на реалізацію до ДП «Сетам». Також вказує, що в матеріалах виконавчого провадження та в ЄДРСР була інформація про спірність судового рішення, покупець не міг не знати про оспорювання, мав об'єктивну можливість перевірити, що виключає «необізнаність» і ставить під сумнів його добросовісність. Крім того, продаж відбувся з третіх торгів, де переможець був єдиним учасником, що може свідчити про штучне заниження конкуренції/ринкової ціни з метою «вибити» майно під контроль пов'язаної особи. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
У підготовчому засіданні 02.10.2025 року судом протокольною ухвалою закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання 11.11.2025 року позивачка не з'явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, проте 02.10.2025 року надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.
У судове засідання 11.11.2025 року відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, проте 11.11.2025 року надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання 11.11.2025 року третя особа - ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, проте 10.11.2025 року надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити.
У судове засідання 11.11.2025 року представники відповідачів ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», Одеської регіональної філії ДП «Сетам», Літінська Віолетта Олександрівна, приватний нотаріус Бежан Андрій В'ячеславович, не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки не відомі.
Суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, у січні 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитними договором у розмірі 469440,37 доларів США, що еквівалентно 3752236,87 грн., посилаючись на те, що між позивачем та відповідачами 07 серпня 2006 року був укладений кредитний договір та договори поруки, згідно яких ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 50000 доларів США, на строк по 07 серпня 2016 року (включно), зі сплатою 14% річних, а ОСОБА_5 , на добровільних засадах, взяла на себе зобов'язання відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3 . У зв'язку із несвоєчасним поверненням кредитних коштів та не сплати відсотків за користування кредитними коштами, позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2015 року заяву ОСОБА_6 задоволено. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року скасовано.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0014/82/62326 від 07 серпня 2006 року у розмірі 469 440,37 доларів США, що еквівалентно 3 752 236 гривень 87 копійок.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення від 14 грудня 2015 року залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 12.12.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 було задоволено частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року - скасувано в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен») заборгованості за кредитним договором №014/0014/82/62326 від 07 серпня 2006 року у розмірі 469440,37 доларів США, що еквівалентно 3752236 гривень 87 копійок та судових витрат.
В цій частині ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен») в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен») заборгованості за кредитним договором №014/0014/82/62326 від 07 серпня 2006 року у розмірі 469440,37 доларів США, що еквівалентно 3752236 гривень 87 копійок та судових витрат відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» на користь ОСОБА_5 судові витрати у справі в сумі 2580,75 гривень.
Судом встановлено, що частина квартири, загальною площею 65,1 кв.м., житловою площею 38,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.06.2008 року.
Відповідно до акту про проведені електронні торги від 22.09.2021 року, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитром Миколайовичем, частина квартири, загальною площею 65,1 кв.м., житловою площею 38,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 яка на праві власності належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.06.2008 року була реалізована 21.09.2021 року Державним підприємством «Сетам» за допомогою системи електронних торгів, лот №492848. Майно придбала ОСОБА_2 за ціною 358600,20 грн., що є ціною продажу арештованого майна та відповідає продажній ціні лоту.
ОСОБА_2 на підставі протоколу проведення електронних торгів від 21.09.2021 року за №554320 було видано акт, який є підставою для видачі нотаріусом відповідного свідоцтва. Що підтверджує набуття права власності на частину квартири, загальною площею 65,1 кв.м., житловою площею 38,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 30.09.2021 року приватним нотаріусом Бежан Андрієм В'ячеславовичем Одеського міського нотаріального округу Одеської області зареєстровано право спільної часткової власності на частину квартири, загальною площею 65,1 кв.м., житловою площею 38,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
За змістом ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином, що узгоджується з положеннями ст.ст. 650, 655, ч.4 ст. 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.
Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (ч.1 ст. 215 ЦК України).
При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.
Як зазначалося вище, електронні торги з приводу реалізації арештованого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відбулися, вказане майно було реалізовано 21.09.2021 року Державним підприємством «Сетам» за допомогою системи електронних торгів, лот №492848. Майно придбала ОСОБА_2 за ціною 358600,20 грн., що є ціною продажу арештованого майна та відповідає продажній ціні лоту.
З огляду на викладене, підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу (укладення якого підтверджується протоколом приданих торгів) та дії сторін, спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця (затвердження акта про проведені прилюдні торги, видача або надсилання його покупцю, звернення покупця до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем).
Подальші дії покупця та виконавця спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця. З цією метою виконавець складає акт та видає або надсилає його покупцю, покупець отримує свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, звертається до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі протоколу проведення електронних торгів від 21.09.2021 року за №554320 було видано акт, який є підставою для видачі нотаріусом відповідного свідоцтва. Що підтверджує набуття права власності на частину квартири, загальною площею 65,1 кв.м., житловою площею 38,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 30.09.2021 року приватним нотаріусом Бежан Андрієм В'ячеславовичем Одеського міського нотаріального округу Одеської області зареєстровано право спільної часткової власності на частину квартири, загальною площею 65,1 кв.м., житловою площею 38,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що 14.12.2015 року Київським районним судом міста Одеси, винесено повторне заочне рішення у справі №520/175/14 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заборгованості в загальному розмірі 469 440, 37 дол. США.
На підставі вищевказаного рішення суду було видано виконавчий лист №520/175/14 від 11.06.2018, щодо стягнення боргу з ОСОБА_5 , який було пред'явлено на примусове виконання приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М.
18.02.2021 року приватним виконавцем, на підставі заяви стягувача була винесена постанова про відкриття виконавчого проваджень ВП №64568302 з примусового виконання виконавчого листа №520/175/14 від 11.06.2018, щодо стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 469 440,37 дол. США, правонаступником якого згідно із ухвалою Київського районного суду м. Одеса від 03.02.2021, яка набрала законної сили 05.02.2021, є стягувач.
Вищевказана постанова була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцію з повідомленням про вручення. Того ж дня була винесена постанова про арешт майна боржника та постанова про арешт коштів боржника, яка була надіслана до виконання до 36 банківських установ.
У постанові про відкриття провадження була зазначена вимога про необхідність надання боржницею декларації про доходи та майно, яка виконана не була.
Також у день відкриття провадження були зроблені електронні запити до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, ДФС України.
Факт надсилання постанови про відкриття провадження боржниці підтверджується поштовим повідомленням №6800402808304.
Факт обізнаності боржниці про відкрите виконавче провадження підтверджується тим, що 19.02.2021 ОСОБА_5 звернулась зі скаргою до суду із вимогою про скасування зазначеної постанови (ухвалою Київського районного суду м. Одеса від 10.06.2021 вищевказана скарга була залишена без розгляду.
Крім того, 05.03.2021 у відповідь на заяву боржниці від 05.03.2021 було вислано у тому числі, і постанову про відкриття виконавчого проваджень ВП №64568302 від 18.02.2021.
У ході перевірки майнового стану боржниці було виявлено 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
22.06.2021 року приватним виконавцем було складено вимогу щодо з'явлення боржниці на прийом приватного виконавця з метою надання боржницею письмових пояснень із приводу невиконання рішення суду, надання декларації, довідки про зареєстрованих та технічного паспорту на вищевказану квартиру. Також приватний виконавець у вимозі наголосив увагу боржниці на необхідності надання безперешкодного доступу до зазначеної квартири з метою її опису. Вищевказана вимога, з метою передання боржниці, була вручена під підпис чоловікові боржниці, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є співвласником спірної квартири, солідарним боржником за рішенням суду, яке виконує приватний виконавець у рамках ВП №64568302 та представником боржниці у відповідності до довіреності, виданої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, Поліщук О.В. 28.04.2021 року.
25.06.2021 року за згодою представника стягувача, було складено постанову про опис та арешт майна боржника без доступу до внутрішніх приміщень квартири. Згідно із супровідним листом №4017 від 25.06.2021 боржниці було надіслано відповідну постанову про опис (номер поштового відправлення №6800402913094).
У зв'язку з невиконанням боржницею у добровільному порядку рішення суду, 09.07.2021 року виконавцем було призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені з метою визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника, про що винесено відповідну постанову, копію якої було направлено на виконання суб'єкту оціночної діяльності та до відома сторонам виконавчого провадження (супровідний лист №4344).
Згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 про незалежну оцінку майна від 14.07.2021 року, ринкова вартість об'єкта оцінки складала 512 286,00 грн.
15.07.2021 року на адресу сторін виконавчого провадження було направлено відповідного листа №4497 з повідомленням про оцінку арештованого майна, в якому було зазначено про вартість оціненого майна визначену суб'єктом оціночної діяльності (поштове повідомлення №6800402914597).
Крім того, 19.07.2021 представник боржниці та співвласник квартири, ОСОБА_3 ознайомився із матеріалами виконавчого провадження та під підпис отримав постанову про опис та арешт майна боржника від 25.06.2021 та копію звіту про незалежну оцінку майна.
20.07.2021 року виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника, яка також була надіслана боржниці у відповідністю із супровідним листом №4628 від 20.07.2021. Того ж дня, 20.07.2021 було підготовлено заявку на реалізацію.
21.07.2021 року на сайті ДП Сетам було опубліковано повідомлення щодо лоту №488307 (із продажу спірного майна). У відповідністю із зазначеним повідомленням на 10.08.2021 року було призначено перші торги вже третього кола з реалізації арештованого майна за ціною 512 286,00 грн.
Судом встановлено, що перші торги не відбулися за відсутністю попиту, у зв'язку з чим на 31.08.2021 року були призначені другі торги за ціною 435 443,10 грн., які також не відбулись за відсутністю попиту, у зв'язку з чим на 21.09.2021 було призначено треті торги за ціною 358 600,20 грн.
За результатом проведення відкритого аукціону з продажу лоту №492848 переможцем третіх торгів було визнано ОСОБА_2 , яка придбала майно за стартовою ціною, оскільки не знайшлось інших покупців які б запропонували вищу ставку.
22.09.2021 року виконавцем було видано Акт про проведенні електронні торги на ім'я ОСОБА_2 .
Також судом було встановлено, що після проведення 21.09.2021 року електронних торгів, постановою Одеського апеляційного суду від 12.12.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 було задоволено частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року - скасовано в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен») заборгованості за кредитним договором №014/0014/82/62326 від 07 серпня 2006 року у розмірі 469440,37 доларів США, що еквівалентно 3752236 гривень 87 копійок та судових витрат.
В цій частині ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен») в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен») заборгованості за кредитним договором №014/0014/82/62326 від 07 серпня 2006 року у розмірі 469440,37 доларів США, що еквівалентно 3752236 гривень 87 копійок та судових витрат відмовлено.
Докази щодо порушення вимог порядку про проведення електронних торгів, які б вплинули на їх результат відсутні, позивачем не надані, а проведені 21.09.2021 року електронні торги з реалізації належного позивачці нерухомого майна були проведені на підставі чинного на момент їх проведення виконавчого документа, що узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного суду по справі №644/8749/18 від 11.03.2021 року.
Також упостанові Верховного суду по справі №205/2535/17, провадження № 61-16534св21 від 14.12.2022 року Верховний суд, задовольняючи касаційну скаргу стягувача та органу ДВС зазначив: «Отже, з урахуванням наведеного й відповідних норм ЦК України, суд апеляційної інстанції зробив передчасні висновки про наявність у спірних правовідносинах правових підстав для визнання електронних торгів недійсними, виходячи лише з того, що торги проведено у березні 2017 року на виконання судового рішення, яке в подальшому, у червні 2017 року, було скасовано. При цьому Верховний Суд наголошує, що апеляційний суд, задовольняючи позов, мотивував судове рішення виключно вказаною підставою, помилково вважаючи її належною та достатньою. Саме скасування судового рішення згідно положень ЦК України не є підставою для визнання правочину недійсним.»
Отже, за умов чинності рішення суду на момент проведення прилюдних торгів до правовідносин не можуть застосовуватись положення ч. 1 ст. 215 ЦК України, та у цьому випадку не є вирішальним кінцевий результат розгляду справи про стягнення боргу, що відбувався після проведення прилюдних торгів.
Крім того, у постанові Верховного суду від 06 грудня 2023 року по справі №755/12274/20, провадження №61-12411св22 містяться наступні висновки: «Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2019 року у справі №755/17900/18 було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року, а виданий Дніпровським районним судом міста Києва виконавчий лист у справі №755/17900/18 було визнано таким, що не підлягає виконанню ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2021 року. Тобто на час проведення електронних торгів 21 квітня 2020 року виконавчий лист, виданий 26 березня 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі №755/17900/18, на виконання якого були проведені ці торги, та заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2019 року у справі №755/17900/18 були чинними. [...] Враховуючи викладене, оскільки на момент вчинення приватним виконавцем виконавчих дій, виконавчий документ, на підставі якого приватний виконавець відкрив виконавче провадження, провадження, наклав арешт на спірну квартиру, здійснив її оцінку та передав на реалізацію на електронних торгах, був чинним, такої підстави недійсності не існувало в момент проведення електронних торгів, тому посилання апеляційного суду в оскаржуваному судовому рішенні на порушення приватним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» є необґрунтованим». У позові про визнання торгів недійсним суд по цій справі відмовив.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 03.06.2024 по справі №587/2230/21, провадження № 61-5981 сво 23 містяться наступні висновки: «Аналіз вказаних норм, з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), свідчить про те, що наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлюватися судом саме на момент їх проведення. [...]
По своїй суті публічні торги мають бути найбезпечнішою підставою набуття майна, оскільки публічна процедура реалізації майна має гарантувати невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, набутого у такий спосіб. Очевидно, що використання як підстави для оспорення торгів визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суттєво підриває стабільність обороту та характеристику власне торгів як найбезпечнішої підстави набуття майна, за умови, що такої підстави недійсності не існувало в момент проведення публічних торгів.
Судом установлено, що спірні електронні торги з реалізації належної позивачу квартири відбулись на підставі виконавчого напису нотаріуса від 24 січня 2018 року, проведені 04 жовтня 2018 року, а рішення Сумського районного суду Сумської області від 07 квітня 2021 року у справі №587/167/21, яким визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса від 24 січня 2018 року, набрало законної сили 07 липня 2021 року, тобто з моменту залишення без змін постановою Сумського апеляційного суду у справі № 587/167/21.
Отже, наявність підстав для визнання того чи іншого правочину недійсним має встановлюватися судом саме на момент його вчинення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, у тому числі й щодо недійсності правочину, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ураховуючи фактичні обставини, які склалися у цій конкретній справі, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ухвалено 07 квітня 2021 року, набрало законної сили 07 липня 2021 року, а електронні торги з реалізації належного позивачу нерухомого майна проведені 04 жовтня 2018 року, тобто на час проведення електронних торгів виконавчий напис нотаріуса був чинний.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсними електронних торгів з реалізації належної позивачу квартири.
Верховний Суд погоджується з наведеним висновком апеляційного суду про відсутність підстав для визнання недійсними електронних торгів, проведених на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, оскільки на час проведення електронних торгів виконавчий напис нотаріуса був чинним, а відповідне судове рішення не має зворотної дії в часі.»
Суд також зазначає, що Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у зазначеній постанові відступив від низки висновків, зокрема тих, на які посилається позивач (постанова Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року у справі №712/1317/14-ц (провадження № 61-22566 св 18) та від 07 лютого 2019 року у справі №522/1516/15-ц (провадження № 61-25870 св 18).
Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання електронних торгів з реалізації частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , які були проведені 21.09.2021 року недійсними, тому позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів, акта про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 330 ЦК України встановлено, що, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.
Власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння (ст.387 ЦК України).
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (ч.2 ст. 388 ЦК України).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Положення ст.388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Застосовуючи положення ч.2 ст. 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 592/7963/16-ц, від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18, від 01 вересня 2021 року у справі № 295/3225/17, від 07 травня 2022 року у справі № 640/14276/17 та інших.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 зазначила, що якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, не маючи права його відчужувати, то покупець не набуває право власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від такого набувача лише у випадках, встановлених ч.1 ст. 388 ЦК України (з урахуванням винятків, визначених у ч.2 цієї статті), тоді як у недобросовісного набувача чи у добросовісного, який набув майно безоплатно, власник має право його витребувати у всіх випадках (ст.387, ч.3 ст. 388 ЦК України) Тому, якщо позивач не був стороною договору купівлі-продажу, укладеного на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів є недобросовісним та не набув право власності на придбане приміщення, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права. Для застосування вимоги про витребування майна з чужого володіння немає потреби в оскарженні електронних торгів (відповідного правочину купівлі-продажу), складених на їх підставі протоколу й акта про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу.
Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові також звернула увагу і на те, що питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 зазначено, що вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування ст.388 ЦК України, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (див., зокрема, постанови: від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 38-39, 57), від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1-46.2), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (див., зокрема, постанови: від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 61), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 211), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 55), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.66)).
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16).
З огляду на викладене, відповідачка ОСОБА_2 є добросовісним набувачем частини нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Тому, ретельно зваживши доводи, надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 не підлягають задоволенню.
Також суд враховує, що, як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99).
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., Одеської регіональної філії ДП «Сетам», ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Бежан Андрія В'ячеславовича, третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, акта про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння- залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В. С. Петренко