Справа № 953/10637/25
н/п 2/953/4389/25
21 листопада 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Кошова О.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
07 жовтня 2025 року представник позивача Дідух Є.О., який діє в інтересах ТОВ «Українські фінансові операції» на підставі довіреності, звернувся засобами «Електронний суд» до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 69 306,25 грн, судовий збір у розмірі 2422, 40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 31 травня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений договір № 4698825 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами вказаного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язалося надати клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Умовами договору встановлено, що сума кредиту становить 12 000 грн, строк кредитування - 360 днів, з 31 травня 2024 року по 26 травня 2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Відповідно до умов договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за вказаним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 12 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку.
27 лютого 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладений договір факторингу № 27/02/2025, за умовами якого до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4698825 від 31 травня 2024 року у розмірі 69306,25 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11 650,71 грн, заборгованість за процентами - 42 451,36 грн. Представник позивача зазначає, що у межах строку договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою за 87 календарних дні у сумі 15 204,17 грн.
Представник позивача зазначив, що станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена, у зв'язку з чим ТОВ «Українські фінансові операції» просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 69 306,25 грн, а також судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422, 40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву. Витребувано з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо відкриття на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжної картки № НОМЕР_1 ; інформацію щодо зарахування (надходження) коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , банком-емітентом якої є АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», за період з 31.05.2024 включно та протягом наступних п'яти календарних днів у сумі 12000 грн. за ініціативою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК».
31 жовтня 2025 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій зазначив, що позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» визнає частково, визнає заборгованість у розмірі 12 000 грн, при цьому заперечує щодо нарахованої позивачем суми процентів за користування кредитними коштами у розмірі 57 306, 25 грн. Також заперечує щодо заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу.
Представник позивача ТОВ «Українські фінансові операції» у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд встановив, що 31 травня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений договір № 4698825.
Положеннями п. 1.1. Договору встановлено, що укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефона клієнта, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
За змістом п. 1.2 Договору Товариство зобов'язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 12 000 грн.
Відповідно до п. 1.3 Договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору, Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Згідно з п. 1.4 Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить - 1,50 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору; знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 29 червня 2024 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Положеннями п. 1.4.3 Договору встановлено, що розмір процентів за користування кредитними коштами протягом строку дії договору, може бути змінений у бік зменшення для клієнта у випадку та на умовах, визначених у п. 1.4.2 договору, зокрема у випадку отримання клієнтом знижки на стандартну процентну ставку. Якщо клієнт не отримав індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку відповідно до програми лояльності, цей підпункт договору до клієнта не застосовується.
Згідно з п. 1.5 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк кредиту 9 541,79 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 3 327,55 % річних.
Відповідно до п. 2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .
Згідно з п. 2.2. Договору суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору.
Положеннями п. 4.4 Договору передбачено, що у разі затримання клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.
За змістом п. 5.4.1 Договору клієнт зобов'язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
Вимогами п. 9.7.1 Договору встановлено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами в договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів) в Особистий кабінет/мобільний застосунок для ознайомлення та підписання.
Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 11666.
31 травня 2024 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписав Паспорт споживчого кредиту, зі змісту якого слідує, що відповідач ознайомився з основними умовами кредитування, інформацією щодо орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із порядком повернення кредиту, а також наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит.
Окрім того, 31 травня 2024 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписав Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Зі змісту інформаційного повідомлення вбачається, що ОСОБА_1 , як споживач фінансових послуг ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», надав згоду товариству на передачу особам, зазначеним у цьому інформаційному повідомленні, інформації про укладення ним договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються у разі невиконання зобов'язання за договором за споживчий кредит або відповідно до законодавства України.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4698825 від 31 травня 2024 року ОСОБА_1 станом на 27 лютого 2025 року має заборгованість у розмірі 60 502,07 грн, з яких: 400 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 102,07 грн - заборгованість за відсотками.
27 лютого 2025 року між ТОВ «Українські фінансові операції» (Фактор) та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) укладений договір факторингу № 27/02/2025 за умовами якого (п.1.1) фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) заплату, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Згідно з п. 1.2. Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 27/02/2025 від 27 лютого 2025 року фактор та клієнт уклали даний акт про те, що згідно з вимогами п.1.2 договору факторингу № 27/02/2025 від 27 лютого 2025 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 3557 клієнта.
З Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 27/02/2025 від 27 лютого 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 (порядковий номер 761) є боржником за кредитним договором № 4698825, сума заборгованості становить 60102,07 грн.
Відповідно до інформації, наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 та 31 травня 2024 року на вказаний рахунок були перераховані грошові кошти у розмірі 12 000 грн.
Окрім того, позивачем у межах строку дії договору № 4698825 від 31 травня 2024 року, нараховані відповідачу проценти за стандартною процентною ставкою у сумі 15204,12 грн за 87 календарних днів.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Суд встановив, що ОСОБА_1 підписав з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договір № 4698825 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 31 травня 2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 11666.
Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір № 4698825 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 31 травня 2024 року містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредитного договору.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свого зобов'язання та не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Суд зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердив те, що ознайомився з текстом договору, отримав всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодився з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, був обізнаний про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою у повному розмірі не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідач на час розгляду справи судом, не надав доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Щодо незгоди сторони відповідача з розміром нарахованих процентів, то слід зазначити таке.
Сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи розмір заборгованості відповідача за договором № 4698825 від 31 травня 2024 року, надав до суду розрахунок заборгованості за кредитним договором, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25 травня 2025 року становить 69 306,25 грн, з яких: 11 650,71 грн - заборгованість за тілом кредиту, 42451,36 грн - заборгованість за відсотками, нараховані первісним кредитором; 15 204,17 - заборгованість за відсотками, нараховані позивачем в межах строку кредитування.
Відповідно до п. 1.3 Договору№ 4698825 від 31 травня 2024 року строк кредиту 360 днів.
Отже, сторони укладаючи кредитний договір № 4698825 від 31 травня 2024 року, погодили строк кредитування - 360 днів.
Вирішуючи питання про правомірність нарахування Банком процентів за кредитним договором суд бере до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 про те, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором. При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування, тобто після спливу 360 днів з дня укладення кредитного договору.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, Банк здійснив нарахування відсотків відповідачу за користування кредитними коштами в межах строку кредитування з 28 лютого 2024 року по 25 травня 2025 року, визначеного умовами договору.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено нарахування відсотків відповідно до вимог чинного законодавства, а тому доводи відповідача суд не бере до уваги.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 4698825 від 31 травня 2024 року у розмірі 69306,25 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права вимоги грошової вимоги ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на користь ТОВ «Українські фінансові операції» до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4698825 від 31 травня 2024 року у загальному розмірі 69 306,25 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року, укладений між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідух Є. О.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 5972/10, акт приймання-передачі наданих послуг № 4698825 до договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року, детальний опис (наданих робіт) № 4698825 від 18 вересня 2025 року.
Зі змісту акту приймання-передачі наданих послуг № 4698825 до договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року вбачається, що адвокатом Дідух Є. О. були надані ТОВ «Українські фінансові операції» юридичні послуги, а саме - підготовка та подача позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 4698825 про надання споживчого кредиту від 01 серпня 2024 року, вартістю - 10 000 грн.
Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, позовна заява подана засобом «Електронний суд», справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з'явилися, тобто надання правничої допомоги ТОВ «Українські фінансові операції» адвокатом Дідух Є. О. в даній справі зводилося до складання позовної заяви, поданої засобом «Електронний суд».
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Українські фінансові операції», до 5000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором № 4698825 від 31 травня 2024 року у розмірі 69 306 (шістдесят дев'ять тисяч триста шість) гривень 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 21 листопада 2025 року.
Суддя С. В. Демченко