19 листопада 2025 року
м. Київ
Справа № 361/3526/20
Провадження № 14-130зц25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О. С.,
суддів: суддів: Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Дашутіна І. В., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Стрелець Т. Г., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.
перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2025 року у Великій Палаті Верховного Суду у зв'язку з неоднаковим застосуванням норм права, невідповідністю висновкам Великої Палати Верховного суду та невиконанням вказівок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області, Міськрайонне управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про державну реєстрацію, припинення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
У червні 2020 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про державну реєстрацію, припинення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2022 року в частині скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2024 року постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року в частині задоволених позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2022 року в частині вирішення позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння змінено, викладено його мотивувальну частину, в редакції цієї постанови.
13 лютого 2025 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року.
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2025 року постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року залишено без змін.
07 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою в якій просить залучити справу № 361/3526/20 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду та вирішити питання про неоднакове застосування норм матеріального права судами апеляційної та касаційної інстанції. Визнати, що постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року порушено обов'язкові вказівки суду касаційної інстанції та висновки Великої Палати Верховного Суду. У разі задоволення заяви, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду, вивчивши заяву ОСОБА_1 та додатки до неї, зазначає таке.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 і № 29465/04, § 24).
Відповідно до частини другої статті 6 і частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Чинний процесуальний закон не передбачає інституту перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень після їх перегляду у касаційному порядку, як це було визначено у розділі V глави 3 ЦПК України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.
Отже, після прийняття Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду постанови від 15 травня 2025 року у Великої Палати Верховного Суду відсутні повноваження для прийняття та розгляду заяви ОСОБА_1 .
Тобто у цій справі Велика Палата Верховного Суду не є судом, встановленим законом, для такого розгляду.
Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції. У складі Верховного Суду діють, зокрема, Касаційний цивільний суд і Велика Палата Верховного Суду (частина перша статті 36, пункти 1, 5 частини другої статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 45 цього Закону Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права у випадку передачі справи на розгляд Великої Палати судом касаційної інстанції відповідно до статті 403 ЦПК України.
Порядок передання справи до Великої Палати Верховного Суду передбачений у частинах третій - шостій статті 403 ЦПК України (ці приписи викладено в параграфі 3 глави 2 розділу V «Касаційний розгляд» ЦПК України). Згідно із наведеними правилами саме після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду до Великої Палати Верховного Суду передається відповідна цивільна справа.
За змістом заяви, поданої до Великої Палати Верховного Суду, ОСОБА_1 не погоджується як із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, так і з постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2025 року, якою ці рішення залишено без змін, та просить їх переглянути.
Чинний процесуальний закон не передбачає інституту перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, оскільки зазначені рішення є остаточними і подальшому оскарженню не підлягають, а також не передбачає вирішення учасником справи питання про передачу Великій Палаті Верховного Суду на розгляд цивільної справи за межами повноважень, передбачених ЦПК України.
Отже, правових підстав для розгляду поданої заяви ОСОБА_1 немає, Велика Палата Верховного Суду відмовляє у її прийнятті та повертає її заявникові. Така відмова не порушує право ОСОБА_1 на доступ до суду, оскільки він реалізував право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Звернення до Великої Палати Верховного Суду з проханням про здійснення ще одного розгляду справи фактично спрямоване на перегляд рішень судів трьох інстанцій, коли немає для цього визначеної процесуальним законом підстави. Такий перегляд є неможливим, оскільки ставить під сумнів гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції принцип остаточності судового рішення (res judicata).
Керуючись статтями 388, 391, 393, 394, 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
У прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2025 року у Великій Палаті Верховного Суду у зв'язку з неоднаковим застосуванням норм права, невідповідністю висновкам Великої Палати Верховного суду та невиконанням вказівок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області, Міськрайонне управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про державну реєстрацію, припинення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння -відмовити.
Заяву разом з доданими матеріалами повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Ткачук
Судді: О. О. Банасько С. І. Кравченко
О. В. Білоконь О. В. Кривенда
О. Л. Булейко М. В. Мазур
І. А. Воробйова С. Ю. Мартєв
О. А. Губська К. М. Пільков
І. В. Дашутін Т. Г. Стрелець
А. А. Ємець І. В. Ткач
Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич
В. В. Король Н. В. Шевцова