21 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 758/6771/23
провадження № 61-14515ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до ОСОБА_1 , Громадської організації «Агентство вільної інформації» про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,
У червні 2023 року Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (далі - ПАТ «Центренерго») звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , Громадської організації «Агентство вільної інформації» (далі - ГО «Агентство вільної інформації»), в якому просило суд:
1.1) визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ПАТ «Центренерго» інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1
у відеозаписі з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8» на хостингу «Youtube», а саме:
- інформацію з 02:02 по 02:36 хвилини відеозапису: «...Конкретно про Публічне акціонерне товариство «Центренерго». В 23-му році я довів, що колишній гендиректор Центренерго ОСОБА_6 тільки за рік, тобто з 2021 по 2022 рік причинив збитки цьому підприємству на 14 млрд. гривень, з яких сім мільярдів реальні фізичні гроші, які були вкрадені, банально, брутально вкрадені і перекладені в кишені злочинців...»;
- інформацію з 04.24 по 04.40 хвилини відеозапису: «…Перше, що він зробив, це почав проштовхувати на посаду генерального директора Центренерго випадкову людину ОСОБА_2 , в якого немає жодного досвіду корпоративного управління, взагалі нема фахових навичок, але чогось ОСОБА_3 почав його штовхати...»;
- інформацію з 05.26 по 5.54 хвилини відеозапису: «...Тому 11 грудня голова Фонду держмайна ОСОБА_3 діючи всупереч інтересам служби і держави зустрівся з членами наглядової ради Центренерго і почав склоняти їх до підтримки кандидатури ОСОБА_8, поставивши перед фактом, що начебто ОСОБА_4 людина, за яку піклуються десь там дуже зверху...»;
- інформацію з 06.00 по 06.15 хвилини відеозапису: «...Та діяв ОСОБА_3 почав грубо, брутально і примітивно шантажувати, заявивши, що якщо члени наглядової ради не підтримають кандидатуру ОСОБА_4 , то вони всі будуть звільнені з цих посад...»;
- інформацію з 07.06 по 07.10 хвилини відеозапису «…Достатньо було перших тижнів щоб зрозуміти, що ОСОБА_4 взагалі не готовий керувати підприємством...»;
- інформацію з 07.24 по 07.45 хвилини відеозапису «…Але ж який можна мати інтерес від людини, яка просто випадково опинилася на цій посаді. Все дуже просто, маніпулювати цією людиною, використовуючи її непрофесіоналізм, відсутність фаху і безумовність, безпринципність. І шантаж членів наглядової ради дуже яскраво про це свідчить...»;
- інформацію з 07.56 по 08.15 хвилини відеозапису: «...Результат не затримав себе довго чекати. Лише за перший квартал під керівництвом ОСОБА_8 Центренерго отримало 700 млн гривень збитку. І тепер держава буде гасити ці збитки з держбюджету...»;
- інформацію з 08.34 по 08.36 хвилини відеозапису: «...Але ж ОСОБА_4 спокійно ці гроші профукав...»;
- інформацію з 08.48 по 09.24 хвилини відеозапису: «...Я розумію, що ця кандидатура була узгоджена і в Офісі Президента, я розумію, що і ОСОБА_5 це знає. І це тільки підтверджує той факт, що працювало організоване угрупування з однією ціллю: вкрасти у держави гроші…Нерозуміння як керувати таким великим підприємством, відсутність системного підходу до управління, критичного мислення, що просто обов'язково для керівника такого рівня, призвело до того, що на складах Центренерго відсутні стратегічні запаси вугілля...»;
- інформацію з 09.34 по 09.38 хвилини відеозапису: «...Більш того ОСОБА_4 реалізував електричну енергію за цінами нижче ринкових і собівартості...»;
- інформацію з 10.59 по 11.04 хвилини відеозапису: «...Завдяки солдатським комітетам змінено три генеральних директора Центренерго. Особливо я знаю, що там відбувається...».
1.2) визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ПАТ «Центренерго» інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 у публікації на веб-порталі «Цензор.НЕТ» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9», а саме:
- «...Славнозвісне ПАТ «Центренерго» (надалі: «ЦЕ») підпорядковане ФДМУ. Всі роки свого існування виконувало роль механізму висмоктування грошей з держбюджету і перекладання їх у кишені злочинців. Генеральні директори, які призначалися на цю посаду ніколи не були самостійними, їх завдання полягало у сліпому виконанні наказів тих, хто їх призначав і не ставленні зайвих питань. В такому руслі справи йдуть і до сьогодні...»;
- «...Після звістки, що на «ЦЕ» йде ОСОБА_4 трудовий колектив заштормило, бо призначенець не має досвіду корпоративного управління, у нього відсутні необхідні фахові навички. Більшість членів наглядової ради (надалі: HP) «ЦЕ» також виказали неприйняття цієї кандидатури, а без їх погодження ОСОБА_4 не може розпочинати виконання обов'язків гендиректора. Позиція колективу та HP зрозуміла, тому що таке призначення, після вкрадених мільярдів Довгалем, нормальними людьми сприймається, як треш. Невже таке можливе? Замість праженого корупціонера керувати стратегічним підприємством ставлять випадкову людину...»;
- «...Безвідповідальне відношення до виконання своїх службових обов'язків, з боку ОСОБА_4 , призвело до відсутності стратегічних запасів вугільної продукції складах ТЕС, невиконання планів капітальних ремонтів. Робота по відновленню виробництва, яке було пошкоджено під час воєнних дій ведеться вкрай негативно. Водночас керівництво «ЦЕ», маючи негативні фінансові наслідки, продає вироблену електричну енергію за ціною, нижче ринкової та її собівартості...»;
- «...Крім того, некомпетентність ОСОБА_4 , відсутність системного мислення, яке просто необхідне для керівника такого рівня, безвідповідальність на рівні підлітка, призвели не тільки до фінансових збитків, а і до трагічних подій. 27 грудня 2023 р. наглядовою радою «ЦЕ» було надано доручення в.о. гендиректора ОСОБА_4 , про виконання розпорядження КМУ 481 від 26.04.2022 року «Деякі питання роботи суб'єктів господарювання державного сектору економіки на період воєнного стану». ОСОБА_4 його проігнорував, що призвело до загибелі двох працівників Зміївської ТЕС. Тобто, за відсутність досвіду, совісті та фаху у тих, кого призначають на високі державні посади, українці сплачують своїм життям, і не тільки на фронті, а і на підприємствах, які підпорядковані Голові ФДМУ ОСОБА_3...».
2) зобов'язати ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили оприлюднити на своєму каналі в «Youtube» (назва « ІНФОРМАЦІЯ_3 », нікнейм користувача - ІНФОРМАЦІЯ_10) та на власному блозі під своїм іменем на веб-порталі «Цензор.НЕТ» відеозапис та пост про спростування із заголовком: «Увага! Спростування недостовірної інформації» наступного змісту:
«Інформація, поширена мною у відео на каналі «Youtube» від ІНФОРМАЦІЯ_4 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та у публікації на веб-порталі «Цензор.НЕТ» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від ІНФОРМАЦІЯ_11 стосовно ПАТ «Центренерго» є недостовірною, а саме: що колишній гендиректор Центренерго ОСОБА_6 тільки за рік, тобто з 2021 по 2022 рік причинив збитки цьому підприємству на 14 млрд. гривень, з яких сім мільярдів реальні фізичні гроші, які були вкрадені, банально, брутально вкрадені і перекладені в кишені злочинців. Недостовірною є також моя інформація, що Голова Фонду державного майна України ОСОБА_7 проштовхував ОСОБА_8 на посаду генерального директора ПАТ «Центренерго», зокрема, шляхом шантажу членів наглядової ради ПАТ «Центренерго». Недостовірною є інформація про в.о. Генерального директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_8 , а саме що він є випадковою людиною без жодного досвіду корпоративного управління, немає фахових навичок, є креатурою Офісу Президента. Недостовірною є інформація, що керівником ПАТ «Центренерго» ОСОБА_8 за перший квартал 2023 року профукано 700 млн. грн., і що цей збиток має відшкодовуватись з Державного бюджету України. Недостовірною є інформація, що на ПАТ «Центренерго» працювало організоване угрупування з однією ціллю: вкрасти у держави гроші, що на складах ПАТ «Центренерго» відсутні стратегічні запаси вугілля, та що ПАТ «Центренерго» реалізовувало електричну енергію за цінами нижче ринкових і собівартості. Недостовірною є інформація, що завдяки «солдатським комітетам» змінено три генеральних директора Центренерго. Недостовірною є інформація, що бездіяльність в.о. Генерального директора ПАТ «Центренерго» призвела до загибелі двох працівників Зміївської ТЕС. Недостовірною є інформація, що ПАТ «Центренерго» виконує роль механізму висмоктування грошей з держбюджету і перекладання їх у кишені злочинців».
3) стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Центренерго» моральну шкоду у сумі 200 000,00 грн.
4) зобов'язати ГО «Агентство вільної інформації» протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили видалити з веб-сайту «Цензор.НЕТ» публікацію
ОСОБА_1 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », яка розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня
2025 року, відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Центренерго» до ОСОБА_1 , ГО «Агентство вільної інформації» про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.
19 листопада 2025 року представник ПАТ «Центренерго» - адвокат Шевченко О. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня
2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року (надійшла до суду 19 листопада 2025 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.
Встановлено, що повний текст оскаржуваної ухвали складений 21 жовтня 2025 року, тому тридцятий день подачі касаційної скарги припадає на 20 листопада 2025 року.
Оскільки касаційна скарга була подана до Верховного Суду 19 листопада 2025 року, тобто в межах тридцятиденного строку, то процесуальний строк не був пропущений.
Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ПАТ «Центренерго»- адвоката Шевченка О. В. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі представник заявника зазначає підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований
в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи майнового характеру, а саме позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
ПАТ «Центренерго» звернулося до суду з позовом у 2023 році та заявляло три позовні вимоги немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру - про відшкодування моральної шкоди, яка пов'язана із позовними вимогами про захист честі та гідності.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 073,60 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги
у розмірі 9 780,48 грн:
1) Судовий збір за 3 позовні вимоги немайнового характеру - 3 112,80 грн (1 073,60*3= 3 112,80);
2) Ціна позову (вимога майнового характеру) - 200 000,00 грн;
3) Судовий збір позовну вимогу майнового характеру - 3 000,00 грн (200 000,00*1,5%=3 000,00);
4) Судовий збір за подачу касаційної скарги 9 780,48 грн ((3 112,80+3 000,00)*200%)*0,8=9 780,48).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць