Ухвала
20 листопада 2025року
м. Київ
справа № 752/18476/13-ц
провадження № 61-8421св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання недійсними та скасування рішень, визнання права користування земельною ділянкою
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката - Кобилянського Віктора Ананійовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року,
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 14 жовтня 2010 року № 134/4946 «Про передачу громадянам ОСОБА_2 1/2 від 0,10 га та ОСОБА_4 1/2 від 0,10 га у спільну часткову приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 »;
визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку на 1/2 від 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним виданий ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку на 1/2 від 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;
відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання за ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_5 , права користування земельною ділянкою 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У травні 2023 року ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про зміну предмета позову, в якій просила визнати недійсним та скасувати рішення Київської міської ради від 14 жовтня 2010 року № 134/4946 та рішення Київської міської ради від 14 липня 2011 року № 818/6205 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі м. Києва» в частині передання у спільну часткову приватну власність ОСОБА_2 1/2 частини земельної ділянки від 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0999 га, кадастровий номер 8000000000:79:256:0030, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд;
визнати за ОСОБА_1 право користування 1/4 частиною земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0999 га, кадастровий номер 8000000000:79:256:0030, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.
Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від 26 вересня 2023 року позов задовольнив. Визнав недійсним та скасував рішення Київської міської ради від 14 жовтня 2010 року № 134/4946 та рішення Київської міської ради від 14 липня 2011 року № 818/6205 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі м. Києва» в частині передання у спільну часткову приватну власність ОСОБА_2 1/2 частини земельної ділянки від 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0999 га, кадастровий номер 8000000000:79:256:0030, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд. Визнав за ОСОБА_1 право користування 1/4 частиною земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0999 га, кадастровий номер 8000000000:79:256:0030, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.
Київський апеляційний суд постановою від 21 березня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 задовольнив частково. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав недійсним та скасував рішення Київської міської ради від 14 жовтня 2010 року № 134/4946 та рішення Київської міської ради від 14 липня 2011 року № 818/6205 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі м. Києва» в частині передання у спільну часткову приватну власність ОСОБА_2 1/2 частини земельної ділянки від 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0999 га, кадастровий номер 8000000000:79:256:0030, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд. В іншій частині позову відмовив.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Кобилянський В. А. посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
30 вересня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання недійсними та скасування рішень, визнання права користування земельною ділянкою за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката - Кобилянського Віктора Ананійовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов