20 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 686/29248/24
провадження № 61-11890св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою,за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 серпня 2025 рокуу складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: виділити ОСОБА_1 в користування ізольовану кімнату площею 11,3 кв. м та лоджію площею
1,6 кв. м; виділити ОСОБА_2 в користування кімнату площею 17,9 кв. м з балконом площею 0,9 кв. м, кімнату площею 10,4 кв. м; в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити коридор площею
11,4 кв. м, кладову площею 0,3 кв.м, вбиральню площею 1,3 кв. м, ванну площею 2,8 кв. м, кухню площею 9,6 кв. м.
28 травня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково. Встановив наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : виділив в користування ОСОБА_1 ізольовану житлову кімнату АДРЕСА_2 на плані технічного паспорта площею
10,4 кв. м. В загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив: коридор № 1 на плані технічного паспорта площею - 11,4 кв. м, кладову
№ 2 на плані технічного паспорта площею 0,3 кв. м, вбиральню АДРЕСА_3 на плані технічного паспорта площею 1,3 кв. м, ванну № 4 на плані технічного паспорта площею 2,8 кв. м, кухню № 5 на плані технічного паспорта площею 9,6 кв. м. В задоволенні решти вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу.
Хмельницький апеляційний суд своєю постановою від 14 серпня 2025 року задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2025 року та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив. Встановив наступний порядок користування квартирою
АДРЕСА_1 : виділив в користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 11,3 кв. м з лоджією 1,6 кв. м; виділив в користування ОСОБА_2 житлову кімнату площею
17,9 кв. м з балконом 0,9 кв. м, житлову кімнату площею - 10,4 кв. м; залишив в загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : коридор площею - 11,4 кв. м, кладову площею 0,3 кв. м, вбиральню площею
1,3 кв. м, ванну площею 2,8 кв. м, кухню площею 9,6 кв. м. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
17 вересня 2025 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 серпня 2025 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2025 року.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2025року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
08 жовтня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою,за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 серпня 2025 рокупризначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов