Справа № 485/1725/25
Провадження №2/485/781/25
іменем України
21 листопада 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Соловйова О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
за участю представника позивача - Данченка А. О.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Горохівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
встановив:
У вересні 2025 року Горохівська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, як органа опіки та піклування, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позов мотивований тим, що відповідачка ОСОБА_1 є матір"ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 28 серпня 2025 року засобами телефонного зв"язку в службу у справах дітей Горохівської сільської ради надійшло повідомлення про те, що відповідачка за місцем свого проживання перебуває в стані сильного алкогольного сп"яніння, на території домогосподарства знаходяться сторонні особи також в нетверезему стані, діти зачинені в будинку. По прибуттю було встановлено, що мати дітей разом зі співмешканцем та сторонніми особами вживали алкогольні напої, веселились і слухали російськомовну музику, її син ОСОБА_5 (3 роки) та ОСОБА_6 (2 роки) були зачинені на замок в темній брудній кімнаті, яка не має світла та не відповідає жодним санітарним нормам, з розеток та вимикачів висить оголений провід, дівчинка лежала на дерев"яному холодному полу без одягу, вся в фекаліях, Христина (9 міс.) знаходилась в дальній кімнаті сама в ліжечку лежачи на спині, що могло призвести до задухи дитини під час викиду газів зі шлунку в дихальні шляхи, що є нормальним фізіологічним процесом. Крім того зазначено, що діти не забезпечені продуктами харчування належної якості, дітей віком 2 і 3 роки годують дитячим харчування (від 6-12 міс.), основні засоби гігієни для дітей та першочергові розвиваючі іграшки відсутні. У зв"язку із загрозою життю та здоров"ю дітей, начальником Горохівської сільської військової адміністрації було видане розпорядження № 457-р/в від 28 серпня 2025 року "Про негайне відібрання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у атері ОСОБА_1 ". На теперішній час діти перебувають на остеженні та під наглядом лікарів в КНП "Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня" Миколаївської обласної ради. Ведучи аморальний спосіб життя, відповідачка не займається вихованням і розвитком дітей, не піклується про їх здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не створює належні умови для розвитку їх природних здібностей, матеріально не забезпечує. Таке відношення матері до дітей негативно позначається на їх загальному розвитку, враховуючи вік дітей створились умови, які шкодять їх інтересам, загрожують життю та здоров"ю. Відповідачка неодноразово погпереджалася про притягнення її до відповідальності у разі не належного виконання обов"язків по вихованню своїх дітей. Працівниками поліції відносно відповідачки складено два протоколи про адміністративні правовпорушення, передбачені ст. 184 КУпАП.
У зв'язку з наведеним, посилаючись на ст.164 СК України, позивач просить суд позбавити відповідачку батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, в обгрунтування надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позові.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що не ухилялась від виконання материнських обов"язків, постійно здійснювала догляд за дітьми, одягала, годувала дітей.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, дослідивши докази по справі, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є одинокою матір"ю по відношенню малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Запис про батька дітей проведено відповідно до частини 1 статті 135 СК України, тобто за вказівкою матері, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про атька відповідно до частини першої статті 135 СК України (а.с.10-12).
Відповідачка значиться зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру від 05 вересня 2025 року (а.с. 42).
Згідно наданої начальником Горохівської сільської військової адміністрації Р.Завадським характристики від 04 вересня 2025 року № 278/02-30/25, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою по АДРЕСА_2 з трьома дітьми та співмешканцем ОСОБА_7 . ОСОБА_8 разом зі своїм співмешканцем систематично вживають алкогольні напої та вчиняють бійки, ведуть аморальний спосіб життя, не працюють. Від мешканців села та сусідів постійно надходять скарги. Сім"я перебуває на обліку Служби у справах дітей Горохівської сільської ради як така, що опинилася в складних життєвих обставинах (а.с. 21).
Відповідно до акту від 27 липня 2025 року обстеження матеріально-побутових умов життя сім"ї ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , комісією в складі начальника служби у справах дітей Горохівської сільської ради Данченка А.О. та провідного спеціаліста служби у справах дітей Артюшенко С.М. встановлено, що сім"я проживає у власному будинку. Діти знаходяться в занедбаному стані. Каміла виглядає хворобливою та не відповідає віковим нормам. Зовнішній вигляд дітей незадовільний. Речі знаходяться в забрудненому стані, в дітей немає розвиваючих іграшок. Продуктами харчування не забезпечені в достатній кількості. Меньшу дитину годують протермінованою дитячою сумішю. Мати зловживає спиртними напоями, не займається вихованням, здоров"ям та розвитком дітей (а.с. 20).
В ході перевірки матеріально-побутових умов життя сім"ї ОСОБА_1 28 серпня 2025 року провідними спеціалістами служби у справа дітей Горохівської сільської ради зафіксовано на фото- та відеозапис, який досліджено в судовому засіданні, з якого вбачається що у вечірній час в темну пору доби відповідачка разом зі співмешканцем та сторонніми особами вживали алкогольні напої, веселились і слухали музику, малолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в цей час були зачинені на замок в темній брудній кімнаті, яка не має світла та не відповідає санітарним нормам, з розеток та вимикачів висить оголений провід, на підлозі мається купа різного мотлоху, ОСОБА_6 лежала на дерев"яному холодному полу повністю без одягу, вся в фекаліях, Христина знаходилась в дальній кімнаті сама в ліжечку (а.с.38-40, 57).
Також комісією служби у справах дітей встановлено, що діти не забезпечені продуктами харчування належної якості, дітей віком 2 і 3 роки годують дитячим харчування (від 6-12 міс.), тоді як дітям такого віку потрібно м"ясо, риба, яйця, молочні продукти (сир, йогурт), овочі та фрукти, продукти переробки зернових (каші), рослинні жири (олі, масло). Також у дітей відсутні основні засоби гігієни (підгузки, серветки, шампунь, мило, тощо) та окрім іграшок, які не придатні для того, щоб діти ними гралися через занедбаний стан та бруд на них, не виявлено першочергових розвиваючих іграшок.
28 серпня 2025 року начальником Горохівської сільської військової адіністрації підписано розпорядження № 457-р/в "Про негайне відібрання дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у матері ОСОБА_1 " у зв"язку із безпосередньою загрозою життю та здоров"ю малолітніх дітей (а.с. 14).
Відповідно до актів проведення оцінки рівня безпеки дітей складених службою у справах дітей Горохівської сільської ради 28 серпня 2025 року вбачається, що маються наявні фізичні та поведінкові ознаки, що можуть свідчити про жорстоке поводження з дітьми, наявні зовнішні ознаки недогляду, а саме низький рівень гігієни, поруч з дітьми відчувається неприємний запах, одяг дітей не відповідає віку та сезону, діти одягнуті в брудний одяг, діти перебували у зачиненій на ключ темній, брудній кімнаті, ОСОБА_6 перебувала на полу замащена фекаліями. У ОСОБА_5 на обличчі та руках має порізи, подряпини, у Каміли синці й подряпини на голові, обличчі та лікоті, вага, зріст значною мірою не відповідають віку, дитина не ходить, не сидить, не розмовляє на рівні її віку, несиметрична конституція тіла, зовнішній вигляд не відповідає віку, у Христини також спостерігається несиметрично розвинена конституція тіла. Помешкання, в якому проживають діти, перебуває в антисанітарному стані, наявні клопи, є небезпека пожежі, домашні меблі непридатні для використання, з розеток та вимикачів стирчать дроти. Наявні ознаки незабезпечення дітей належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, доглядом, який відповідає віку та сезону. Мати та її співмешканець перебували у стані алкогольного сп"яніння, також встановлено, що у помешканні перебувають інші особи, які ймовірно у стані алкогольного сп'яніння. За висновками щодо рівня безпеки дітей є дуже небезпечно, дітей доставлено до лікарні (а.с. 22-36).
На теперішній час діти, згідно пояснень представника позивача, перебувають в патронатній родині.
За нестворення умов для проживання дітей, згідно постанов Снігурівського районного суду Миколаївської області, ОСОБА_1 11 вересня 2025 та 03 жовтня 2025 року притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 та ч. 2 ст. 184 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.
Відповідачка також раніше попереджалася 30 грудня 2023 року та 11 липня 2024 року про наслідки ухилення від виконання передбачених законодавством обов"язків щодо забезпечення необхідних умов утримання, навчання та виховання дітей (а.с.18-19).
У висновку органу опіки та піклування Горохівської сільської ради від 07 жовтня 2025 року № 2, визнано за доцільне та таке, що відповідає інтересам дітей позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.51).
Разом з тим, при проведенні повторного на час розгляду справи у суді 17 листопада 2025 року фахівцями обстеження матеріально-побутових умов проживання відповідачки ОСОБА_1 за адресою по АДРЕСА_2 , встановлено що з моменту вилучення дітей поприбирали в хаті, придбали одну постільну білизну на трьох дітей, тверджим паливом не забезечені в достатній кількості, медичними засобами першої необхідності не забезпечені, засобів гігієни вдостатній кількості, пмперсів не має. Продукти харчування є. Мати не змінила свого ставлення до дітей, не цікавилась їхнім станом здоров"я, не контактувала з патронатними вихователями.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
У відповідності до ст.150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про стан її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов"язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто перелік підстав батьківських прав є вичерпним.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування; медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Тлумачення пункту 2 частини 1 статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини (справа "Хант проти України" від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.
Також у своїй практиці, зокрема у справі "М.С. проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Суд бере до уваги, що висновок про позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися саме на оцінці особистості матері, батька та їх поведінки щодо виконання батьківських обов"язків по вихованню дитини.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад (п. п. 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд вважає обґрунтованим та законним рішення служби у справах дітей Горохівської сільської ради Миколаївської області про відібрання малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у їх матері, оскільки на той час існували та наразі існують всі підстави для відібрання дітей від матері.
За наведених вище конкретних обставин цієї справи суд вважає, що на день відібрання дітей існували умови, загрозливі для їх життя, здоров'я та були підстави для негайного відібрання дітей від матері.
Разом з тим, на думку суду, представлені позивачем докази в обґрунтування позову про позбавлення батьківських прав відповідачки не є достатніми для застосування такого виняткового заходу, однак є достатніми для висновку про відібрання дітей за нестворення нею достатніх умов для проживання, непідтвердження джерел доходів та вилікування від алкогольної залежності, є небезпечним для їх життя та здоров'я.
Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав, який носить рекомендаційний характер, не містить обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування щодо останньої такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, а тому відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд не погоджується з цим висновком.
Як встановлено судом, наразі в помешканні належні умови для проживання малолітніх дітей створені не достатньо. Мати після відібрання в неї дітей їхнею доленою не цікавилась. Твердження, що в неї немає коштів аби відвідати дітей суд вважає безпідставними, оскільки вона мала можливість, але не скористалась нею, дінатися номер телефону та за допомогою відеозв"язку поспілкуатися з дітьми да дізнатися про їх стан.
Відповідачка твердить, що любить своїх дітей та має намір змінитися на краще, створити належні умови для проживання дітей, на теперішній час має підробітки.
На думку суду, незначне покращення житлових умов, факт заперечення відповідачкою проти позову про позбавлення її батьківських прав, з"явлення на усі судові засідання, бажання повернути дітей і відновити спілкування з ними, брати участь в їх вихованні, в сукупності свідчать про інтерес відповідачки до дітей, а тому суд дійшов висновку, про необхідність надати можливість відповідачці та дітям налагодити їх родинні стосунки та зберегти сім"ю.
Суд зауважує, що відібрання дитини у матері це санкція за невиконання батьківських обов'язків. Ця санкція є більш м'якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.
Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом, а відповідачка відповідно до ч.3 ст. 170 СК України не позбавлена можливості повернути дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному їх вихованню, і суд за заявою матері може ухвалити рішення про повернення їй дітей.
За частиною 4 статті 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Оскільки малолітні діти відповідачки не отримують від неї грошової та іншої допомоги, аліменти підлягають примусовому стягненню.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до вимог ст.182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Датою подачі позову є 05 вересня 2025 року.
На підставі викладеного, суд приходить висновку про часткове задоволення позову.
Враховуючи те, що при відібранні дітей від матері не позбавляє її обов'язку утримувати своїх дітей, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки аліменти на утримання малолітніх дітей на користь тих осіб або установ, яким будуть передані діти, в розмірі 1/4 (в заявлених позовних вимог) частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до повноліття дітей.
У силу п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 265 ЦПК України, ст. 164 СК України суд,
ухвалив:
Позов Горохівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Відібрати без позбавлення батьківських прав у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати орану опіки та піклування Горохівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, для їх подальшого влаштування.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь тих осіб або установ, яким будуть передані діти, аліменти на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 вересня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судові витрати у справі в розмірі 1211,20 грн.
Допустити негайне стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено - 21 листопада 2025 року.
Суддя О. В. Соловйов