21 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 925/1498/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2025
(суддя Зарічанська З. В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025
(головуючий - Андрієнко В. В., судді: Шапран В. В., Буравльов С. І.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого кооперативу "Хвиля-2"
про визнання недійсним рішення загальних зборів.
1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Хвиля-2" (далі - відповідач), в якому просив визнати недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколом 24-1 загальних зборів від 27.07.2024 в частині виключення позивача зі складу членів обслуговуючого кооперативу.
2. В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем встановленого статутом та законом порядку скликання та проведення загальних зборів, неповідомлення його про дату та час проведення зборів, що позбавило його можливості бути присутнім на них, а також відсутність підстав для його виключення зі складу членів кооперативу.
3. 24.04.2025 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
4. Місцевий господарський суд встановив обставини повідомлення позивача, наявність кворуму, а також підстави для виключення його зі складу членів кооперативу, тому дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність порушень обслуговуючим кооперативом під час ухвалення рішення загальними зборами членів кооперативу про виключення зі складу членів ОСОБА_1 .
5. 27.10.2025 позивач надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
6. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та установив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, викладених статтею 290 ГПК України, тому наявні підстави для залишення її без руху з огляду на таке.
7. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
9. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
10. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
11. Процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
12. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження є випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
13. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України).
14. Відповідно до сталої практики Верховного Суду у цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
15. В обґрунтування цієї підстави скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 908/1879/17, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19.
16. Однак скаржник чітко не зазначає, яку(які) саме норму(норми) права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо) суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували чи не застосували в оскаржуваних рішеннях.
17. Крім того у касаційній скарзі міститься посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, від 17.04.2020 у справі № 905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 27.11.2019 у справі № 1540/3778/18, від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 05.11.2019 у справі № 922/80/18, від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 28.01.2020 у справі № 924/641/17, а також на норми статей 7, 83 Цивільного кодексу України, статей 12, 15 Закону України "Про кооперацію", статтю 167 Господарського кодексу України.
18. Натомість у цій частині скаржник не визначає підстави/підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 287 ГПК України.
19. У касаційній скарзі скаржник також посилається на порушення судами норм процесуального права (статей 73, 74, 77, 79, 80 ГПК України) й зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, суд першої інстанції в порушення вимог частини п'ятої статті 80 ГПК України прийняв як доказ копію протоколу № 24-1 від 10.07.2024 Зборів правління обслуговуючого кооперативу "Хвиля-22".
20. Верховний Суд звертає увагу, що враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, передбачені вимогами статті 300 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга подається у зв'язку з порушенням норм процесуального права щодо дослідження доказів, то підставою касаційного оскарження в такому разі є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України.
21. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
22. Таким чином скаржнику слід уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень.
23. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.
24. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 925/1498/24 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у цій ухвалі;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати відповідачу, надавши суду докази такого надіслання з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова