21 листопада 2025 року м. ХарківСправа № 922/4049/25
Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І.
без участі представників сторін,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НК БУД" (вх.№26955 від 19.11.2025) про забезпечення позову по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК БУД" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д)
до Товариства з обмеженю відповідальністю "Асгард Компані" (61037, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 247, оф. 907)
про стягнення3663179,00 грн,
14.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "НК БУД" (позивач) надало Господарському суду Харківської області через підсистему "Електронний суд" позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард Компані" (відповідач), в якій просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард Компані" (код ЄДРПОУ 42141140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НК БУД» (Код ЄДРПОУ: 38526899), заборгованість за договором №1405225 від 14.05.2025 в сумі 3663179,00 грн, яка складається з: 3629982,90 грн авансових платежів, 29537,12 грн 3% річних та 3658,98 грн.
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард Компані" (код ЄДРПОУ 42141140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НК БУД» (Код ЄДРПОУ: 38526899) судові витрати у зв'язку з розглядом даної справи.
Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з виконання робіт за договором субпідряду №1405225 від 14.05.2025.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву від 14.11.2025 (вх.№4049/25 від 14.11.2025) про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Асгард Компані" (код ЄДРПОУ 42141140, місцезнаходження: Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, проспект Московський, будинок 247, офіс 907), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на все майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Асгард Компані" (код ЄДРПОУ 42141140, місцезнаходження: Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, проспект Московський, будинок 247, офіс 907), у межах суми позову 3663179,00 грн.
Ухвалою від 17.11.2025 суд повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "НК БУД" заяву від 14.11.2025 (вх.№4049/25 від 14.11.2025) про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою.
Ухвалою від 18.11.2025 суд залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НК БУД" та надав Товариству з обмеженою відповідальністю "НК БУД" строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.
19.11.2025 позивач надав через підсистему «Електронний суд» заяву про забезпечення позову, в якій просить суд з метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Асгард Компані" (код ЄДРПОУ 42141140, місцезнаходження: Україна, 61037, Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, 247, офіс 907), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на все майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Асгард Компані" (код ЄДРПОУ 42141140, місцезнаходження: Україна, 61037, Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, 247, офіс 907), у межах суми позову 3663179,00 грн.
В обґрунтування необхідності застосування вищезазначеного заходу забезпечення позову позивач посилається на те, що він достроково розірвав договір шляхом направлення листа за вих.№081 на електронну пошту відповідача. Незважаючи на те, що відповідач був повідомлений про дострокове розірвання договору 14.07.2025, станом на 14.11.2025 останній, в порушення умов договору, не передав роботи позивачу, а також не повернув суму сплаченого позивачем авансу (3629982,90 грн).
На думку позивача, дані обставини вказують на недобросовісну поведінку відповідача, та вказує на те, що відповідач може вчиняти перешкоди у виконанні рішення у даній справі.
На виконання п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України позивач пропонує зустрічне забезпечення у розмірі 10000,00 грн.
21.11.2025 відповідач надав заперечення проти заяви ТОВ «НК БУД» від 19.11.2025 про забезпечення позову, в якому просить відмовити у задоволенні заяви та зазначає, що позивачем порушено порядок подання заяви, у заяві відсутні підстави для забезпечення позову, позов суперечить та не відповідає фактичним обставинам справи, а також запропоноване позивачем зустріне забезпечення неспівмірно мале порівняно з розміром збитків, які можуть бути спричинені відповідачу забезпечення позову.
За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву "НК БУД" про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
За змістом статті 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20), а також у постанові Верховного Суду від 17.01.2022 у справі №927/461/21.
Натомість Верховний Суд виснував такий правовий висновок у постанові від 06.10.2022 у справі №905/446/22, за яким саме відповідач має доводити недоцільність чи співмірність заходів забезпечення.
Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що ТОВ "Асгард Компані" є юридичною особою, утвореною за законодавством України 17.05.2018, основним видом діяльності якої є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20), що підтверджується копією виписки з ЄДРЮОФОП. Відомості щодо ТОВ "Асгард Компані" у реєстрі боржників відсутні, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру боржників. ТОВ "Асгард Компані" має ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, що підтверджується доданої до заперечень копією. Фінансові показники діяльності ТОВ "Асгард Компані" мають стійку тенденцію до позитивного зростання. Так, згідно із фінансовою звітністю за 2024 рік фінансові показники діяльності ТОВ "Асгард Компані" за 2024 рік мали істотне зростання за усіма критеріями порівняно з 2023 роком, зокрема, чистий дохід від реалізації продукції зріс з 20904,4 до 35744,3 тис грн, а чистий прибуток - з 9,5 до 167,1 тис грн, що підтверджується фінансовою звітністю ТОВ "Асгард Компані" за 2024 рік. Наразі, ТОВ "Асгард Компані" має контракти з різними суб'єктами господарювання на виконання будівельних та ремонтних робіт на території України, зокрема, має довгострокові контракти з ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» на виконання аварійно відновлювальних робіт, поточного ремонту, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення), модернізації, виконання монтажних, пусконалагоджувальних робіт на торгівельних та складських об'єктах ТОВ «СІЛЬПОФУД» (мережа магазинів «Сільпо»), що підтверджується копіями договорів з ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» від 01.12.2024 №2012*-2024-3007 та від 02.12.2024 №2024-12/02. Таким чином, ТОВ "Асгард Компані" є стабільною компанією, яка має стійке фінансове становище та довгострокові контракти на виконання робіт із різними контрагентами. Це вказує на те, що за стабільних умов подальшої діяльності ТОВ "Асгард Компані" і надалі матиме достатні ресурси для забезпечення виконання судового рішення про стягнення коштів на користь ТОВ "НК БУД", яке може бути винесене за його позовом.
Також відповідач зазначає, що арешт фактично унеможливить використання коштів ТОВ "Асгард Компані" на ведення його основної діяльності - придбання матеріалів, забезпечення роботи техніки та оплату праці для виконання будівельних та ремонтних робіт за укладеними із контрагентами договорами, використання наявних матеріалів для виконання таких робіт. Вказане з великою вірогідністю призведе до повної зупинки діяльності ТОВ "Асгард Компані", неможливості виконання взятих ним за договорами зобов'язань, висунення контрагентами вимог до ТОВ "Асгард Компані" щодо сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків, неотримання очікуваного прибутку. Існує велика загроза того, що у разі накладення арешту ТОВ "Асгард Компані" не отримає пролонгації на 2026 рік дії укладених ним із ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» договорів від 01.12.2024 №2012*-2024-3007 та від 02.12.2024 №2024-12/02. Загальний розмір шкоди, що може бути заподіяний ТОВ "Асгард Компані" забезпеченням позову за заявою ТОВ «НК БУД», може сягнути понад 1000000,00 грн.
У постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, від 10.03.2021 у справі №912/1711/20 та від 10.09.2021 у справі №910/18567/20 зроблено висновки, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення.
Саме лише посилання позивачем в заяві про забезпечення позову на неповернення відповідачем у добровільному порядку коштів та існування загрози відчуження ним майна та коштів, що нібито призведе до неможливості виконання рішення суду, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Також суд вважає, що одночасне накладення арешту на грошові кошти та на все майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Асгард Компані", у межах суми позову 3663179,00 грн є неадекватним та надмірним, оскільки не відповідає позовним вимогам, на забезпечення яких він вживається та які стосуються лише стягнення грошових коштів.
Крім того, запропоноване позивачем зустрічне забезпечення у розмірі 10000,00 грн є неспівмірно малим порівняно з розміром збитків, які можуть бути спричинені відповідачу забезпечення позову, а відтак є неприйнятним, оскільки з високим ступенем вірогідності призведе до повної зупинки діяльності відповідача, неможливості виконання взятих ним договірних зобов'язань, висунення контрагентами вимог до нього щодо сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків, неотримання очікуваного прибутку, якщо згодом буде встановлено, що позов був необґрунтованим.
Відтак, позивачем не дотримано співмірність негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Через що відсутня збалансованість інтересів сторін під час вирішення спору.
Натомість відповідачем доведено та підтверджено документально недоцільність, неадекватність та неспівмірність заходів забезпечення.
Оцінивши обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову, та доводи відповідача, викладені у запереченнях, суд дійшов висновку про неналежну обґрунтованість позивачем заяви, оскільки ним не наведено: фактичних обставин, про які може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо); розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відхилити заяву "НК БУД" про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НК БУД" від 19.11.2025 (вх.№26955 від 19.11.2025) про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено та підписано 21.11.2025.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.