8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/580/25 (619/4503/25)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс"
до ОСОБА_1
про стягнення коштів в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1
без виклику учасників справи
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/580/25 затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
У серпні 2025 року ТОВ “ТАЛІОН ПЛЮС» звернулось до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 83 430 грн.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю “Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 01.09.2025 у справі №619/4503/25 Цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано для розгляду по суті до Господарського суду Харківської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 19.09.2025 здійснено автоматичний розподіл зазначеної справи між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи №922/580/25 (619/4503/25) та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А. в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 прийнято до провадження справу №922/580/25 (619/4503/25) в межах справи №922/580/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
07.10.2025 відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження в господарській справі №922/580/25 (619/4503/25) щодо розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 до моменту набрання судовим рішенням про закриття провадження по справі №922/580/25 законної сили на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 09.10.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача вх. №23255 від 07.10.2025 про зупинення провадження у справі №922/580/25 (619/4503/25).
Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
12.09.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі Товариство) та ОСОБА_1 (далі Відповідач або Позичальник) було укладено Договір кредитної лінії № 944188042 (далі - Договір), у формі електронного документа, відповідно до якого Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 27 000,00 грн.
Відповідно до умов Розділу 2 Договору, Товариство зобов'язалося надати Відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила), що є невід'ємною частиною Договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua.
Згідно умов Договору грошові кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної Позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше, ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання Позичальником чергового траншу за Договором.
Так, на виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_2 , яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору. Відповідно до п. 5.3. Договору Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
Відповідно до ч. З статті 13 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» № 1953-ІХ надавачі фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Національним банком України здійснюють діяльність з надання фінансових платіжних послуг відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".
У відповідності до норм статті 32 Закону України «Про платіжні послуги» обов'язок надавала платіжних послуг щодо повідомлення користувача (у спосіб, визначений договором) про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі інформування надавачем платіжних послуг користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем).
З матеріалів справи вбачається, що кредитні кошти в загальному розмірі 27 000,00 грн були перераховані товариством на користь відповідача 12.09.2024, у відповідності з умовами Кредитного договору та Правил, Закону України «Про платіжні послуги» та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої виключно від Відповідача при заповненні ним Заявки.
Проте, в порушення умов Договору та Правил, Позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.
Відповідач добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків власноручно заповнив заявку на отримання кредитних коштів з використанням мережі Інтернет, а саме: в своєму особистому кабінеті на сайті Товариства, зазначивши свої персональні дані, в тому числі: паспортні дані, дані про електронну пошту та абонентський номер, реквізити банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит та ін.
Після автоматизованої обробки заяви на отримання кредитних коштів та її схвалення інформаційно-комунікаційна система Товариства згенерувала електронний договір, що є офертою у розумінні ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України і містить усі істотні умови та надала Позичальнику для ознайомлення в його особистому кабінеті, а також направила на електронну поштову скриньку, що належить Відповідачу та вказана ним у Заявці на отримання кредитних коштів.
Відповідно до умов Договору Відповідач, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписане відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: ввів у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови Договору, одноразовий ідентифікатор, який відповідає вимогам п. З ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати».
Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора для підписання Договору та одноразового ідентифікатора для підписання паспорту кредиту. Після підпису електронного повідомлення Відповідачем, зазначене повідомлення надійшло в інформаційно-комунікаційну систему Товариства, відповідно, з цього моменту Товариство повідомлене про те, що Відповідач надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) щодо укладання Договору.
Моментом підписання цього Договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування та надання на ознайомлення Відповідачу оферти, а також генерація та направлення йому одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Відповідача є направлення повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через особистий кабінет.
Порядок укладення Договору, детальна інформація щодо верифікації та створення електронного підпису сторонами визначена в Розділі 4 Договору.
Так, Договір між Товариством та Відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором накладено на Договір та інформація про підпис (дату та час) міститься в Розділі 15 Договору.
Після створення сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором, текст оферти, реквізити електронного підпису одноразовим ідентифікатором, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною зі сторін дій, спрямованих на підписання цього Договору, та реквізити сертифікату кваліфікованої електронної печатки Товариства, зберігаються в файлі такого формату, що унеможливлює зміну, чи видалення такої інформації.
Щодо електронної форми правочину:
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - ЗУ «Про електронну комерцію»), електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
В ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію»;
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання виключно електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ст.ст. 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»), електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприймання його змісту людиною.
Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством. У визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі, у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.
В подальшому, 11.02.2025 відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариство відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі Позивач або Новий кредитор) за Договором Факторингу № МВ-ТП/21 (далі Договір Факторингу). Копія договору факторингу та витяг з реєстру прав вимоги додано до позовної заяви.
На виконання вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» та у спосіб, узгоджений сторонами у Договорі, Товариство повідомило Позичальника про відступлення права вимоги шляхом відправлення електронного листа на електронну адресу, зазначену ним при укладанні Договору. Копія повідомлення додана до позовної заяви.
Пунктом 9.1.1.5 Договору сторони визначили, що Товариство має право в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема, договору факторингу.
Пунктом 6.2. Правил визначено, що Позичальник повідомлений про можливе укладення кредитодавцем. договору відступлення права вимоги за відповідним електронним договором або договору факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого новий кредитор набуває статусу володільця персональних даних Позичальника.
Зазначене кореспондується з приписами статті 512 ЦК України, якою визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 4.1. Договору Факторингу наявне право вимоги переходить від Товариства до Позивача з моменту підписання Реєстру прав вимоги.
Відповідно до умов Договору факторингу, Фактор зобов'язався сплатити Клієнту суму фінансування відповідно до реєстру переданих прав грошової вимоги.
На підтвердження виконання фінансових зобов'язань Фактором, до позовної заяви надано платіжну інструкцію, яка свідчить про оплату Фактором Клієнту суми фінансування за Договором факторингу.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач під час підписання Договору ознайомився з усіма умовами, на яких здійснюється кредитування та загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов'язаних з користуванням кредитом та самостійно обрав умови кредитування, викладені в Договорі, виявивши волю на вступ у договірні відносини шляхом його підписання та отримання кредитних коштів у тимчасове користування.
Розмір кредиту визначений у Розділі 2 Договору.
Розділом 5 Договору визначено порядок надання кредиту, а саме шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, що вказаний у Договорі.
Розділом 7 Договору встановлено, що Відповідач зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту (у разі наявності). Визначено також порядок повернення кредиту та погашення нарахованих процентів та комісій.
Відповідно до Розділу 8 Договору, Відповідач за користування кредитними коштами зобов'язаний сплачувати Товариству проценти за його користування. Загальні витрати та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Відповідача і прораховується в порядку, описаному у Розділі 8.
Зокрема, за умови нездійснення Позичальником дострокового повернення кредиту або непродовження дисконтного періоду, проценти за Договором нараховуються за Базовою ставкою. Базова процентна ставка за Договором складає 1,00 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника, за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 9.1.1.1. Договору Товариство має право вимагати від Відповідача повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх
інших зобов'язань, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 9.1.1.7. Договору у разі затримання Відповідачем сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць, новий кредитор має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Відповідача про дострокове припинення Договору. При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту Відповідача. Повідомлення про дострокове розірвання договору додається до позовної заяви.
Так, зобов'язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу, Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконав.
У зв'язку з чим позивач звернувся з цим позовом про стягнення з відповідача 83 430,00 грн з яких: 27 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту та 56 430,00 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.
Дослідивши розрахунок позовний вимог, поданий позивачем до його позовної заяви, судом встановлено, що проценти за користування кредитними коштами, які позивач просить стягнути з відповідача нараховані за період з 12.09.2025 по 06.07.2025.
В свою чергу суд зазначає наступне.
10.03.2025 Господарським судом Харківської області було відкрито провадження у справі №922/580/25 про неплатоспроможність громадянина України - ОСОБА_1 (боржник), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника.
Таким чином, нарахування позивачем відсотків на заборгованість відповідача після 10.03.2025, є безпідставним.
Підсумовуючи вищевикладене та відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 ЦК України.
За приписами частин 1, 2 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
З вищевикладеного слідує, що Відповідач не виконує умови Договору у добровільному порядку, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у примусовому порядку.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідачем не оспорено наявність заборгованості, відзиву на позовну заяву не надано.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 27 000,00 грн заборгованості з тіла кредиту та 24 300 грн нарахованих позивачем процентів за користування кредитними коштами за період до 10.03.2025 обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 32 130 грн процентів за користування кредитними коштами слід відмовити як в таких, що нараховані після 10.03.2025, тобто після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Шевченка Дмитра Владиславовича.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір та витрати позивача на правову допомогу, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково
Стягнути з Шевченка Дмитра Владиславовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39700642, адреса: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13) 27 000,00 грн заборгованості по кредиту та 24 300 грн нарахованих процентів.
В задоволенні позову в частині стягнення 32 130 грн процентів відмовити.
Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам
Стягнути з Шевченка Дмитра Владиславовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39700642, адреса: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13) 1 489,50 грн судового збору та 3 074,43 грн витрат на правничу допомогу.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "21" листопада 2025 р.
Суддя С.А. Прохоров