65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4493/25
Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.
за участі секретаря судового засідання Волкової Ю.О.
За участю представників сторін:
Прокурор: Кривельова Т. М.;
від відповідача: Васильєв П. П. ордер серія ВН №1149328 від 06.06.2022;
розглянувши клопотання представника Приватного підприємства “Роднік» (вх.№2-1771/25 від 13.11.2025) про застосування зустрічного забезпечення у справі №916/4493/25
за позовом Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул.Дмитрівська, 63, Код ЄДРПОУ: 0352855230) в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл; вул. Соборна, 31 код ЄДРПОУ 03363772), Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, Код ЄДРПОУ: 40477150)
до відповідача Приватного підприємства “Роднік» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, 31/1, Код ЄДРПОУ: 30323216)
про визнання додаткової угоди до договору недійсною та стягнення неустойки в сумі 157 045,5 грн
установив:
06.11.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Південного офісу Держаудитслужби до Приватного підприємства “Роднік», у якій він просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 27.09.2024 до Договору № 384 від 17.05.2024, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Приватним підприємством “Роднік»;
- стягнути з Приватного підприємства “Роднік» на користь Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області пеню в сумі 157 045,5 грн у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору від 17.05.2024 № 384.
Обґрунтовуючи звернення із позовом до суду прокурор зазначає, що за результатами відкритих торгів з особливостями на закупівлю послуг з поточного ремонту між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та ПП “Роднік» укладений договір № 384 від 17.05.2024 про закупівлю послуг. Цим договором було передбачено строк виконання зобов'язань до 30.09.2024, проте, сторони шляхом укладання додаткової угоди № 1 продовжили такий строк до 31.10.2024.
Одночасно із позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову (вх.№2-1739/25 від 06.11.2025), в якій прокурор просить:
- накласти арешт на грошові кошти ПП “Роднік», які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 157 045,5 грн.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 07.11.2025 задовольнив заяву Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 11.11.2025 прийняв позовну заяву, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 10 грудня 2025 року об 11:00.
13.11.2025 до суду надійшло клопотання (вх.2-1769/25) від представника ПП “Роднік» в якому він просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду 07.11.2025.
Також до Господарського суду Одеської області 13.11.2025 надійшло клопотання (вх. 2-1771/25) від представника ПП “Роднік» про застосування зустрічного забезпечення.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання відповідач вказує на те, що ПП «Роднік» наразі виконує ремонті роботи на об'єктах соціальної інфраструктури, а також приймає участь у відновленні житла, постраждалого внаслідок проявів збройної агресії російської федерації. На переконання відповідача, блокування (арешт) обігових коштів, значно ускладнить вчасну закупівлю необхідних будівельних матеріалів та, як наслідок, виконання робіт.
Доводи відповідача мотивовані тим, що безпідставний позов та вжиті на його забезпечення заходи можуть спричинити несвоєчасне виконання ПП «Роднік» своїх зобов'язань за іншими договорами, де також передбачені штрафні санкції за затримку виконання робіт. Збитки лише від неустойки за прострочення виконання цих договорів через неможливість належним чином користуватись обіговими коштами може сягнути суми у розмірі 470 339,98 грн.
Отже відповідач вважає, що достатнім зустрічним забезпеченням буде внесення прокурором на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі застосованого забезпечення 157 045,50 грн.
14.11.2025 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу, якою призначив розгляд клопотання представника Приватного підприємства “Роднік» про скасування заходів забезпечення позову та клопотання про застосування зустрічного забезпечення у справі №916/4493/25 на 18.11.2025 о 10:30 год.
18.11.2025 до суду надійшли заперечення від Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області на клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення, в яких прокурор просить суд відмовити у зустрічному забезпеченні, з огляду на те, що ПП «Роднік» не обґрунтував, чому саме внесення суми, визначеної судом в ухвалі від 07.11.2025 є необхідним і достатнім для захисту його інтересів, а також не надав будь-яких доказів, зокрема банківських виписок щодо залишків коштів на всіх його банківських рахунках, які б свідчили про відсутність інших вільних від арешту коштів у сумах достатніх для здійснення законної господарської діяльності.
Дослідивши зміст клопотання про застосування зустрічного забезпечення, господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та уникнення будь-яких труднощів при виконанні судового рішення у випадку задоволення позову.
Водночас процесуальний закон передбачає також право господарського суду застосувати зустрічне забезпечення до особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, що передбачено статтею 141 ГПК України.
Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача відповідно до статті 146 ГПК України, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Згідно з ч. 2 ст. 141 ГПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 4 ст.141 ГПК України).
Отже, на відміну від забезпечення позову, яке застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та виконання судового рішення та вживається судом виключно за заявою учасника справи, зустрічне забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін та мінімізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, і може застосовуватися судом за власною ініціативою. Окрім того, зустрічне забезпечення позову застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
У постанові від 19 вересня 2022 року у справі №757/36870/20 (провадження№ 61-2976св21) Верховний Суд висновує, що метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору.
Таким чином для вирішення питання зустрічного забезпечення за клопотанням відповідача, він повинен зазначити, які саме збитки можливо будуть понесені відповідачем від вжиття ухвалою суду від 07.11.2025 заходів забезпечення позову, а також вказати і розмір відповідних збитків.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
За приписами статей 73-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Дослідивши надані суду докази на обґрунтування заяви про зустрічне забезпечення судом встановлено, що відповідачем не надано доказів, ані на підтвердження сплати грошових коштів для використання закупівлі будівельних матеріалів, товарно-матеріальних цінностей, оплати субпідрядних організації, ані взагалі інформації про залишок коштів наявних на рахунках відповідача, які могли б підтвердити відсутність таких коштів для ведення господарської діяльності, зокрема банківські виписки, бухгалтерські документи, що відображають стан рахунків.
В частині наявності у відповідача ймовірних збитків у вигляді неустойки у розмірі 470 339,98 грн за прострочення виконання договорів: підряду № 20/01-1 від 20.10.2025; № 2 від 26.09.2025: № 577 від 14.10.2025; № 540 від 23.09.2025; № 579 від 14.10.2025; № 567 від 06.10.2025; № 573 від 07.10.2025; № 566 від 06.10.2025, суд зазначає, що умовами цих договорів передбачено строк закінчення виконання робіт/надання послуг до 28.11.2025, до 30.11.2025, до 05.12.2025, до 14.11.2025, до 27.11.2025, до 17.11.2025, до 21.11.2025, до 17.11.2025. Тобто виконання відповідачем робіт/послуг вже знаходяться на заключному етапі.
При цьому, намір відповідача забезпечити виконання робіт за допомогою тих коштів, на які накладено арешт, не цілком зрозумілий, із врахуванням того, що наведені ним договори укладені у рази більше суми позову.
Відтак суд фактично позбавлений можливості встановити реальність понесення відповідачем збитків за прострочення виконання договорів у загальному розмірі 470 339,98 грн.
Суд погоджується з доводами прокурора, що відповідач не надав будь-яких доказів щодо кількості найманих працівників та сум нарахованої заробітної плати, не надав також і документів, які б підтверджували факт зупинки будівельних робіт, припинення поставок чи нарахування неустойки контрагентами на момент подання клопотання.
Суд також враховує той факт, що Ізмаїльська окружна прокуратура Одеської області не є розпорядником бюджетних коштів та фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету України.
З огляду на зазначене та враховуючи встановлені судом вище обставини, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та вжиття зустрічних заходів забезпечення, оскільки відповідач не надав належних та достатніх доказів понесення ним збитків (в частині реальних збитків) та не обґрунтовано ймовірність понесення (в частині упущеної вигоди) таких збитків в майбутньому.
Надані заявником докази є недостатніми для суду, а застосування зустрічних заходів забезпечення позову наразі оцінюються судом виключно як припущення відповідача настання для нього негативних наслідків, які станом на дату винесення даної ухвали не є доведеними.
За сукупністю зазначеного судом вище, суд дійшов висновку, що вжиття заходів зустрічного забезпечення у розмірі 157 045,50 грн є необґрунтованим в силу недоведеності належними та допустимими доказами обставин та розміру понесення відповідачем збитків, що наразі свідчить пор не співмірність зустрічних заходів із вже вжитими судом заходами забезпечення позову, а відтак у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Роднік» про застосування зустрічного забезпечення слід відмовити.
Керуючись статтями 136, 137, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1.У задоволенні клопотання Приватного підприємства “Роднік» про застосування зустрічного забезпечення у справі №916/4493/25 - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 18.11.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повну ухвалу складено 21.11.2025.
Суддя Т.І. Демченко