ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.11.2025Справа № 910/1943/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.» про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи № 910/1943/23
за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко."
про стягнення 861 454,55 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
про визнання незаконним та скасування рішення,
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 861 454,55 грн. заборгованості за необліковану електричну енергію на підставі ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
31.03.2023 до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко" до Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про визнання незаконним та скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські регіональні електромережі", оформлене протоколом № 269 від 22.02.2021 року та розрахунком обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, як таке, що було прийняте з порушенням норм законодавства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про визнання незаконним та скасування рішення, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі на 10.05.2023 року.
15.10.2025 року відповідачем за первісним позовом до суду подано заяву про ухилення суду від виконання завдань підготовчого провадження, що полягає в ухиленні від визначення обставин справи, які підлягають встановленню, визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, ухиленні від вирішення питань, що мають бути вирішені на стадії підготовчого провадження згідно до вимог ст.177,182 ГПК України, в якій просив здійснити у підготовчому засіданні у даній справі наступні процесуальні дії: визначити предмет спору та характер заявлених сторонами спірних правовідносин ґрунтуючись на нормах матеріального права, якими вказані правовідносини регулюються, роз'яснити учасникам справи зміст цих норм; визначити обставини справи, які підлягають встановленню у даному спорі, на підставі відповідних норм матеріального права визначити вид порушень, що розглядаються; роз'яснити учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування та які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясувати надали чи ні сторони докази, на які вони посилаються, а також докази, були витребувані судом чи причини їх неподання; вирішити питання про призначення експертиз, розглянути і вирішити заяви і клопотання, що були подані з вище вказаних питань; на стадії підготовчого провадження встановити порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, що зазначається в протоколі судового засідання.
У підготовчому судовому зсіданні 15.10.2025 року суд ухвалив оголосити перерву у справі на 13.11.2025 року.
20.10.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." до суду подано зауваження щодо протоколу судового засідання від 15.10.2025 року у справі, в яких заявник просив з метою приведення даних протоколу судового засідання від 15.10.2025 року у відповідність даним технічного звукозапису судового засідання від 15.10.2025 року у справі, внести у зміст даного протоколу наступні зміни: Графа 58 (час 17:05:30), зміст: "суд ухвалив прийняти заяву від 15.10.25 року до розгляду" замінити змістом: "суд ухвалив прийняти заяву від 15.10.25 року до розгляду і розглядати при розгляді справи по-суті"; Графа 63 (час 17:09:44), представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом Зозуля Олександр Григорович: "Подав заперечення проти того щоб зазначені у заяві від 15.10.2925 року питання, які за правилами господарського судочинства мають бути розглянуті та вирішені на стадії підготовчого провадження, були віднесені судом для розгляду на стадії по суті"; Графа 64 (час 17:10:57), суддя Чебикіна Світлана Олександрівна: "Суд наголосив, що заперечення приймається".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 року судом враховано частково зауваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." щодо протоколу судового засідання від 15.10.2025 року у справі № 910/1943/23 в частині граф 63, 64, в іншій частині зауваження відхилено.
13.11.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." до суду подано заяву про усунення правової невизначеності процесуального документа, в якій заявник просив прослухати фрагмент технічного звукозапису судового засідання від 15.10.2025 року у справі № 910/1943/23, час: 05:26- 05:32 та з'ясувати дійсний зміст вказаного фрагменту звукозапису, результати оформити актом у передбаченому процесуальному порядку, відобразити у протоколі судового засідання висновки.
У підготовчому судовому зсіданні 13.11.2025 року суд протокольно ухвалив задовольнити клопотання відповідача за первісним позовом в частині прослуховування фрагменту звукозапису судового засідання від 15.10.2025, а в іншій частині - відмовити.
У судовому засіданні суд прослухав зазначений фрагмент запису судового засідання від 15.10.2025 року.
У підготовчому судовому зсіданні 13.11.2025 року відповідач за первісним позовом оголосив усну заяву про відвід судді та про оголошення перерви у зв'язку з наміром подати заяву про відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи.
У підготовчому судовому засіданні 13.11.2025 року судом оголошено перерву у справі на 17.11.2025 року.
17.11.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." подано до суду заяву про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. у справі № 910/1943/23 у зв'язку з наявністю підстав, що викликають сумнів у її об'єктивності та неупередженості.
17.11.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." до суду подано зауваження щодо протоколу судового засідання від 13.11.2025 року у справі, в яких заявник зазначив, що 13.11.2025 року відбулося судове засідання у справі № 910/1943/23, була розглянута заява учасника справи ТОВ "Укрінвест Ко. Ко." від 13.11.2025 року про усунення правової невизначеності процесуального документа: ухвали суду постановленій у судовому засіданні від 15.10.2025 року, якою судом була вирішена заява ТОВ "Укрінвест Ко. Ко." від 15.10.2025 року про здійснення у підготовчому провадженні процесуальних дій передбачених для даної стадії судового процесу, суд ухвалив: "прийняти дану заяву до розгляду і розглядати при розгляді справи по-суті", що підтверджено офіційними даними технічного звукозапису судового засідання від 15.10.2025 року, час ухвалення: 05:26-05:32 та змістом заперечення, яке одразу ж було подане представником ТОВ "Укрінвест Ко. Ко.", час звукозапису: 09:30-10:48.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. у справі № 910/1943/23 у зв'язку з наявністю підстав, що викликають сумнів у її об'єктивності та неупередженості залишено без розгляду у зв'язку з визнанням подання цієї заяви зловживанням процесуальними правами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року зауваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." щодо протоколу судового засідання від 13.11.2025 року у справі № 910/1943/23 з приводу неправильності чи неповноти протоколу судового засідання відхилено.
19.11.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." до суду подано заяву про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. у справі № 910/1943/23 у зв'язку з підставами, що викликають сумнів у її об'єктивності та неупередженості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 визнано заяву представника відповідача за первісним позовом від 19.11.2025 року про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. у справі № 910/1943/23 необґрунтованою. Заяву представника відповідача за первісним позовом від 19.11.2025 року про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. у справі № 910/1943/23 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2025 заяву Товариства обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи №910/1943/23 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.
Згідно з ч. 1 та 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Розглядаючи подану заяву Товариства обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко." про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи №910/1943/23, суд встановив наступне.
Подана заявником Товариством обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко." заява про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. у справі № 910/1943/23 обґрунтована наступним: « 13.11.2025 року учасник справи ТОВ «Укрінвест Ко.» висловив суду недовіру судді Чебикіній С.О. у зв?язку з наявністю підстав, що викликають сумнів у її об'єктивності та неупередженості у вирішенні спору у справі Nє 910/1943/23. Дані підстави для заявлення недовіри та відводу судді виникли та отримали підтвердження під час судового засідання у даній справі від 13.11.2025 року. Письмову заяву про відвід судді Чебикіної С.О. було подано до суду з дотриманням процесуальних строків та вимог передбачених ч.3 ст.38 та ч. 1,4 ст. 116 ГПК України. Дана заява про відвід була подана вперше, з підстав щодо сумніву у об?єктивності та неупередженості судді Чебикіної С.О., які судом раніше не розглядалися і не вирішувалися, є належним чином вмотивованою та обгрунтованою. Приписи частини 5 ст.38 ГІК України дотримані. Подання учасником справи ТОВ «Укрінвест Ко.» даної заяви про відвід судді не є зловживанням процесуальними правами і такого судового рішення дана справа не містить. У даному випадку вказана заява учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.» про відвід судді, з підстав які не залежали від заявника була залишена судом без розгляду. Відповідно, обгрунтування даної заяви судом не розглядалися. Подання заяви про відвід судді е законим процесуальним правомучасника справи, яке не може бути обмежене. Враховуючи, що дана заява про відвід судді Чебикіної С.О. відповідає вимогам, передбаченим ст.38 ГПК України, була подана з дотриманням процесуальних строків, але не була розглянута судом з причин, які не залежали від заявника, що є підставою для поновлення процесуальних строків згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.» обґрунтовано вважає, що його право на розгляду даної заяви про відвід має бути реалізоване. Надає заяву про відвід судді Чебикіної С.О. у справі №910/1943/23 з урахуванням рекомендацій суду, що були надані у судовому засіданні 17.11.2025. Підставою для подання даної заяви про висловлення недовіри та відвід судді Чебикіної С.О. стали наступні події, що мали місце під час розгляду справи №910/1943/23, а саме: у судовому засіданні від 15.10.2025 у даній справі №910/1943/23 після розгляду заяви учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.» від 15.10.2025 про здійснення у підготовчому провадженні процесуальних дій, які передбачені правилами господарського судочинства для даної стадії судового процесу, суд постановив усну ухвалу: «прийняти дану заяву до розгляду і розглядати при розгляді справи по суті», що підтверджується офіційними даними технічного звукозапису судового засідання від 15.10.2025 року, час ухвалення 05:26 - 05:32; а також, результатами прослуховування даного фрагмента звукозапису у судовому засіданні від 13.11.2025 року. Після оголошення судом змісту даної ухвали представник учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.» зазначив, що питання вирішення яких є завданням підготовчого провадження мають бути вирішені саме у підготовчому провадженні, а не інакше, це закон, (дані звукозапису від 15.10.2025 року, час: 09:30 - 10:48); учасник справи ТОВ «Укрінвест Ко.» обґрунтовано вважає, що оскільки технічний звукозапис судового засідання від 15.10.2025 року у справі № 910/1943/23 є офіційним, дані цього звукозапису офіційно відображають зміст постановленої судом у даному судовому засіданні ухвали від 15.10.2025 року, а саме: "прийняти дану заяву до розгляду і розглядати при розгляді справи по-суті". Але як з'ясувалося, у протоколі судового засідання від 15.10.2025 року зміст даної ухвали відображено не було. Відповідно, учасник справи ТОВ «Укрінвест Ко.» звернувся до суду з проханням усунути в порядку статті 224 ГПК України цей недолік та внести у протокол дану ухвалу. Натомість суд письмово зазначив, що даний технічний звукозапис містить не такий зміст, а інший: "Суд ухвалив прийняти заяву від 15.10.25 до розгляду. і врахувати при розгляді справи по-суті". Мав місце факт того, що у матеріалах справи внесено завідомо неправді відомості: судом, або учасником справи ТОВ «Укрінвест Ко.». В наслідок здійснення даної підміни було змінено процесуальний зміст вище вказаної судової ухвали на інший, що є грубим порушенням принципу законності у господарському судочинстві. З метою з'ясування даної обставини та встановлення істини, учасник справи ТОВ «Укрінвест Ко.» на підставі своїх процесуальних прав наполіг на прослуховуванні даного фрагмента звукозапису у найближчому судовому засіданні 13.11.2025 року і внесенні результатів даної процесуальної дії у протокол судового засідання.
Як зазначено заявником, за результатами прослуховування даного фрагмента звукозапису у судовому засіданні від 13.11.2025 року було з?ясовано, що зміст вище вказаної ували суду від 15.10.2025 року є наступним: "прийняти дану заяву до розгляду і розглядати при розгляді справи по-суті"; Разом з цим було встановлено, що зазначений судом зміст : "Суд ухвалив прийняти заяву від 15.10.25 до розгляду. І врахувати при розгляді справи по-суті" - є неправдивим. Після завершення процедури прослуховування, отримані результати даної процесуальної дії у протокол судового засідання від 13.11.2025 року також не були внесені, не зважаючи на вимоги до суду представника ТОВ «Укрінвест Ко.». Відтак, заявник зазначає, що дії судді Чебикіної С.О. стали причиною висловлення їй недовіри та заявлення відводу, зважаючи на те, що ці дії були вчиненні нею свідомо та упереджено і спрямовані на порушення прав учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.»».
Також заявником у поданій заяві про недовіри, та відвід судді Чебикіної С.О. у справі №910/1943/23 у зв'язку з підставами, що викликають сумнів у її об'єктивності та неупередженості зазначено про наступне: «У даній справі розглядається спір за первісним та зустрічним позовами. Предметом спору за первісним позовом зазначено порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРЕЕ), а саме, втручання в роботу прибору обліку електроенергії, що мало наслідком зупинення розрахункового механізму і споживання електроенергії поза обліком. У зустрічному позові позивач повністю заперечує наявність події втручання у роботу прибору обліку електроенергії, зупинення розрахункового механізму і споживання електроенергії поза обліком, заперечує наявність та застосування магніту, а також зазначає про істотні порушення відповідачем норм ПРРЕЕ у розрахунку обсягів і вартості недоврахованої електроенергії, вказує на наявність ознак підробляння Акту про порушення, на підставі якого ґрунтується первісний позов. Відповідно, предмет спору у даній справі має визначатися судом виходячи з наявних у справі вимог та заперечень обох сторін, а не однієї. Натомість, суддя Чебикіна С.О. на передбачене статтею 182 ГПК України звернення учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.» визначити у чому полягає предмет спірних правовідносин, що розглядаються у даній справі, зазначила: "це стягнення з вас коштів у зв'язку з тим, що лічильником зафіксована крадіжка вами електроенергії, що магнітом електроенергію", а також: "яке це має значення для встановлення даної обставини, яка є основоположною для вирішення даного спору", дані технічного звукозапису судового засідання від 13.11.2025 року, час: 43:20 - 43:32; 48:54 - 49:06. Зважаючи на вказане визначення змісту спірних правовідносин у даній справі, надане суддею Чебикіною С.О., маємо обґрунтовані підстави вважати, що її позиція у даній справі одностороння та упереджена, що є очевидним. Суддя не може робити визначення у справі яку розглядає ґрунтуючись на позиції лише однієї з сторін спору, оминаючи при цьому позицію іншої сторони. Такі дії можуть свідчити про порушення суддею принципу безсторонності та неупередженості у судовому процесі. Якщо суддя під час слухання справи висловився неврівноважено про спірне питання, виникає обґрунтована підозра в його упередженості, це може бути підставою для відводу судді, щоб забезпечити безсторонність розгляду справи. Окремо звертаємо увагу суду на те, що вище зазначена підстава відводу судді Чебикіної С.О. у зв??язку з обґрунтованою підозрою у її односторонності та упередженості у вирішенні спору у даній справі не може розцінюватися, як зведення заяви про відвід до незгоди з процесуальними рішеннями судді».
Відповідно до поданої заявником заяви, ним фактично викладено незгоду з процесуальним рішенням судді Чебикіної С.О. у судовому засіданні 15.10.2025 щодо зазначення змісту протокольної ухвали, оголошеної в судовому засіданні.
21.11.2025 через відділ документообігу суду заявником (представником ТОВ «Укрінвест Ко.») подано до суду заяву: «Про надання суддею Чебикіною С.О. в ухвалі від 19.11.2025 про визнання необґрунтованим її відводу у справі №910/1943/23 завідомо недостовірних даних, що не відповідають матеріалами справи; значна частина заяви про відвід у вказаній ухвалі не відображені і не розглянута». Дана заява наступного змісту: « 20.11.2025 року відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/1943/23 між суддями Господарського суду міста Києва, за результатами якого заяву учасника даної справи ТОВ «Укрінвест Ко.» від 19.11.2025 року про висловлення недовіри та відвід судді Чебикіної С.О. у справі № 910/1943/23 було передано для визначення судді Блажівській О.Є. Заявником було детально вивчено зміст ухвали судді Чебикіної С.О. від 19.11.2025 про визнання необґрунтованим її відводу у справі № 910/1943/23. Було встановлено, що дана ухвала містить дані, які є недостовірними, не відповідають матеріалам справи. Також, було встановлено, що у даній ухвалі не відображена і не розглянута значна частина заяви про відвід. Оскільки вказані недоліки є істотними і можуть вплинути на остаточне вирішення питання про відвід що розглядається, вважаємо необхідним повідомити суду наступне: 1. Подана учасником справи ТОВ «Укрінвест Ко.» заява від 19.11.2025 року про недовіру судді Чебикіній С.О. та її відвід у справі № 910/1943/23 у зв??язку з наявністю підстав, що викликають сумнів у її об?єктивності та неупередженості ґрунтується на двох обставинах: 1. Суддя Чебикіна С.О, вчинила незаконну дію у справі № 910/1943/23, а саме: здійснила підміну змісту ухвали від 15.10.2025 року у даній справі про встановлення порядку розгляду заяви учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.» яка має важливе значення у розгляді справи та для захисту законних інтересів даного учасника справи. В наслідок здійснення даної підміни було замінено процесуальний зміст вказаної судової ухвали на інший, що є грубим порушенням суддею принципу законності у господарському судочинстві. Має місце факт того, що у матеріали справи Nє 910/1943/23 суддею Чебикіною С.О. були внесені завідомо неправдиві відомості. Даний факт має документальне підтвердження у матералах справи. Так, (коротке викладення обставини): У судове засідання 15.10.2025 року учасник справи ТОВ «Укрінвест Ко.» подав письмову заяву про здійснення у підготовчому провадженні процесуальних дій, які передбачені правилами господарського судочинства для даної стадії судового процесу. Суддя постановила усну ухвалу: "прийняти дану заяву до розгляду і розглядати при розгляді справи по-суті"; що підтверджено офіційними даними технічного звукозапису від 15.10.2025 року, час 05:26 - 05:32; результатами прослуховування даного фрагмента звукозапису у судовому засіданні від 13.11.2025 року. При огляді протоколу судового засідання з'ясувалося, що зміст даної ухвали у протоколі судового засідання від 15.10.2025 року не відображено. Відповідно, учасник справи ТОВ «Укрінвест Ко.» подав зауваження для усунення вказаного недоліку в порядку передбаченому ст. 224 ГПК України. Дане зауваження було вирішене ухвалою суду від 22.10.2025 року постановленою письмово. Суддя письмово зазначила, що даний технічний звукозапис містить не такий зміст, а інший: "Суд ухвалив прийняти заяву від 15.10.25 до розгляду. І врахувати при розгляді справи по-суті". Тобто, мав місце факт того, що у матеріали справи внесено завідомо неправдиві відомості: судом, або учасником справи ТОВ «Укрінвест Ко.». На обґрунтовану письмову вимогу учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.» судом у судовому засіданні від 13.11.2025 року було здійснено прослуховування зазначеного фрагменту технічного звукозапису від 15.10.2025 року. Було підтверджено, що зміст вище вказаної ували суду від 15.10.2025 року: "прийняти дану заяву до розгляду і розглядати при розгляді справи по-суті"; Разом з цим було встановлено, що зазначений суддею у письмовій ухвалі від 22.10.2025 року зміст : "Суд ухвалив прийняти заяву від 15,10,25 до розгляду. І врахувати при розгляді справи по-суті" - є неправдивим. Правильність вище зазначених даних може бути перевірена будь-коли. За необхідності, буде проведена експертиза. Дані дії судді Чебикіної С.О. стали першою причиною висловлення їй недовіри і заявлення відводу, зважаючи на те, що ці дії були вчинені нею свідомо та упереджено, були спрямовані на порушення прав учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.». Враховуючи суть вказаної обставини (першої обставини), якою обґрунтовано заяву про відвід судді Чебикіної С.О., вважаємо необхідним звернути увагу суду на те, що в ухвалі від 19.11.2025 р. про визнання необґрунтованою підставу її відводу наведено лише зміст заяви, перелік зауважень та зміст заяви про відвід що були надані учасником справи ТОВ «Укрінвест Ко.» суду. Але саму вище вказану обставину, яка є підставою для відводу судді Чебикіної С.О. - у даній ухвалі розглянуто не було. Обґрунтовано вважаємо, що оскільки вище вказану обставину не було розглянуто, висновок судді про те, що ця обставина зводиться до незгоди із процесуальними рішеннями судді - є беззмістовним та позбавлений сенсу. Також слід зазначити, шо у вказаній ухвалі від 19.11.2025 року суду у значній мірі змістив акцент (увагу) на другорядні елементи - зауваження до протоколів судових засідань, що не має прямого значення для даної обставини, якою незалежно від цих протоколів конкретно обґрунтовується незаконність дій судді Чебикіної С.О., та яка є однією з підстав для її відводу у заяві про відвід. 2) Суть другої обставини, якою обґрунтовано заяву учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.» від 19.11.2025 року про недовіру та відвід судді Чебикіній С.О. у зв'язку з її упередженістю полягає у наступному:
Предметом спору за первісним позовом зазначено порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), а саме, втручання в роботу прибору обліку електроенергії, що мало наслідком зупинення розрахункового механізму і споживання електроенергії поза обліком. У зустрічному позові позивач повністю заперечує наявність події втручання у роботу прибору обліку електроенергії, зупинення розрахункового механізму і споживання електроенергії поза обліком, заперечує наявність та застосування магніту, а також зазначає про істотні порушення відповідачем норм ПРРЕЕ у розрахунку обсягів і вартості недоврахованої електроенергії, вказує на наявність ознак підробляння Акту про порушення, на підставі якого ґрунтується первісний позов. Відповідно, предмет спору у даній справі має визначатися судом виходячи з наявних у справі вимог та заперечень обох сторін, а не однієї. Натомість, суддя Чебикіна С.О. на передбачене статтею 182 ГПК України звернення учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.» визначити у чому полягає предмет спірних правовідносин, що розглядаються у даній справі, зазначила: "це стягнення з вас коштів у зв?язку з тим, що лічильником зафіксована крадіжка вами електроенергії, що магнітом електроенергію", а також: "яке це має значення для вставлення даної обставини, яка є основоположною для вирішення даного спору", дані технічного звукозапису судового засідання від 13.11.2025 року, час: 43:20 - 43:32; 48:54 - 49:06; Зважаючи на вказане визначення змісту спірних правовідносин у даній справі, надане суддею Чебикіною С.О., маємо обґрунтовані підстави вважати, що її позиція у даній справі одностороння та упереджена, що є очевидним. Суддя не може робити визначення у справі яку розглядає ґрунтуючись на позиції лише однієї з сторін спору, оминаючи при цьому позицію іншої сторони. Такі дії можуть свідчити про порушення суддею принципу безсторонності та неупередженості у судовому процесі. Якщо суддя під час слухання справи висловився неврівноважено про спірне питання, виникає обґрунтована підозра в його упередженості, це може бути підставою для відводу судді, щоб забезпечити безсторонність розгляду справи. Окремо звертаємо увагу суду на те, що вище зазначена підстава відводу судді Чебикіної С.О. у зв?язку з обґрунтованою підозрою у її односторонності та упередженості у вирішенні спору у даній справі не може розцінюватися, як зведення заяви про відвід до незгоди з процесуальними рішеннями судді. Але в ухвалі судді Чебикіної С.О. про від 19.11.2025 року про визнання її відводу необґрунтованим - дана обставина взагалі не згадується та не розглядалася. Внесення суддею Чебикіною С.О. завідомо недостовірних даних у зміст ухвали від 19.11.2025 року про необґрунтованість її відводу полягає у наступному: У даній ухвалі зазначено, що заяву учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.» про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. з підстав, що викликають сумнів у її об'єктивності та неупередженості ухвалою від 17.11.2025 року було залишено без розгляду у зв?язку з визнанням подання цієї заяви зловживанням процесуальними правами. Обґрунтовано зазначаємо, що вказана заява про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О, була подана суду вперше, з підстав які судом раніше не розглядалися і не вирішувалися. Згідно з приписом частини 5 статті 38 ГПК України, суд залишає заяву про відвід без розгляду, якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше. Заява учасником справи ТОВ «Укрінвест Ко.» про відвід недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. не визнана судом зловживанням процесуальними правами, справа такого не містить. Таке рішення має зазначатися у резолютивній частині ухвали. Подання заяви про відвід судді є законним процесуальним правом учасника справи, яке не може бути обмежене. Зважаючи на наявність вище наведених обставин, висловлення недовіри та відвід судді Чебикіній С.О. у справі № 910/1943/23 є вірним та необхідним рішенням. Обґрунтовано вважаємо, що вище надані суду у даній заяві відомості мають значення для повноти та об'єктивності розгляду заяви учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.» про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О.».
Відповідно до заяви від 21.11.2025, заявником викладено позицію з врахуванням викладеної позиції у заяві від 19.11.2025 про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи №910/1943/23 та надається оцінка змісту ухвали судді Чебикіної С.О. від 19.11.2025 про визнання необґрунтованим її відводу у справі №910/1943/23. У своїй заяві від 21.11.2025 заявник просить врахувати надані відомості у розгляді заяви учасника справи ТОВ «Укрінвест Ко.» про висловлення недовіри та відвід судді Чебикіної С.О. від 19.11.2025 у справі №910/1943/23.
Відповідно до частин першої-третьої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим.
Оскільки стаття 35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов'язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), лежить в межах повноважень Суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Водночас частиною четвертою статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та
(ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пп. 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії' (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії', заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
За суб'єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п.п. 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пп. 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії' (Fey v. Austria) від 24.02.1993; п. 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії' (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (п. 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (п.38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Втім, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб' єктивний критерій) (див. п.119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. п.32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"(Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішенняу справі "Де Куббер проти Бельгії', від 26.10.1984, А, N 86).
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді , однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, або ж за своїм змістом є незгодою з процесуальним рішенням.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.08.2023 у справі № 902/975/21.
Також аналогічні положення виснувала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.09.2022 при розгляді справи №201/10234/20.
З матеріалів справи вбачається, що 20.10.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." до суду подано зауваження щодо протоколу судового засідання від 15.10.2025 року у справі, в яких заявник просив з метою приведення даних протоколу судового засідання від 15.10.2025 року у відповідність даним технічного звукозапису судового засідання від 15.10.2025 року у справі, внести у зміст даного протоколу наступні зміни: Графа 58 (час 17:05:30), зміст: "суд ухвалив прийняти заяву від 15.10.25 року до розгляду" замінити змістом: "суд ухвалив прийняти заяву від 15.10.25 року до розгляду і розглядати при розгляді справи по-суті"; Графа 63 (час 17:09:44), представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом Зозуля Олександр Григорович: "Подав заперечення проти того щоб зазначені у заяві від 15.10.2925 року питання, які за правилами господарського судочинства мають бути розглянуті та вирішені на стадії підготовчого провадження, були віднесені судом для розгляду на стадії по суті"; Графа 64 (час 17:10:57), суддя Чебикіна Світлана Олександрівна: "Суд наголосив, що заперечення приймається".
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 року судом враховано частково зауваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." щодо протоколу судового засідання від 15.10.2025 року у справі № 910/1943/23 в частині граф 63, 64, в іншій частині зауваження відхилено.
13.11.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." до суду подано заяву про усунення правової невизначеності процесуального документа, в якій заявник просив прослухати фрагмент технічного звукозапису судового засідання від 15.10.2025 року у справі № 910/1943/23, час: 05:26- 05:32 та з'ясувати дійсний зміст вказаного фрагменту звукозапису, результати оформити актом у передбаченому процесуальному порядку, відобразити у протоколі судового засідання висновки.
У підготовчому судовому зсіданні 13.11.2025 року суд протокольно ухвалив задовольнити клопотання відповідача за первісним позовом в частині прослуховування фрагменту звукозапису судового засідання від 15.10.2025, а в іншій частині - відмовити.
У судовому засіданні суд прослухав зазначений фрагмент запису судового засідання від 15.10.2025 року.
17.11.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." до суду подано зауваження щодо протоколу судового засідання від 13.11.2025 року у справі, в яких заявник зазначив, що 13.11.2025 року відбулося судове засідання у справі № 910/1943/23, була розглянута заява учасника справи ТОВ "Укрінвест Ко. Ко." від 13.11.2025 року про усунення правової невизначеності процесуального документа: ухвали суду постановленій у судовому засіданні від 15.10.2025 року, якою судом була вирішена заява ТОВ "Укрінвест Ко. Ко." від 15.10.2025 року про здійснення у підготовчому провадженні процесуальних дій передбачених для даної стадії судового процесу, суд ухвалив: "прийняти дану заяву до розгляду і розглядати при розгляді справи по-суті", що підтверджено офіційними даними технічного звукозапису судового засідання від 15.10.2025 року, час ухвалення: 05:26-05:32 та змістом заперечення, яке одразу ж було подане представником ТОВ "Укрінвест Ко. Ко.", час звукозапису: 09:30-10:48.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 зауваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." щодо протоколу судового засідання від 13.11.2025 року у справі № 910/1943/23 з приводу неправильності чи неповноти протоколу судового засідання відхилити.
Суд в даній ухвалі зазначив, що протокол судового засідання від 13.11.2025 року містить усі передбачені ч. 2 ст. 223 Господарського процесуального кодексу України відомості, оскільки судом безпосередньо досліджено протокол судового засідання, а також технічний запис судового засідання від 13.11.2025 року та встановлено відсутність неповноти та неправильності записів у протоколі судового засідання від 13.11.2025 року, у протоколі судового засідання належно зазначено хід судового засідання, а тому він відповідає вимогам статті 223 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, суд при розгляді звернув увагу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." на те, що зауваження щодо протоколу судового засідання 15.10.2025 року розглянуто судом, про що постановлено ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 року, а у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин може бути визнане зловживанням процесуальними правами.
Незгода з даним викладом процесуального рішення (ухвали) обумовила заявника (ТОВ «Укрінвест Ко.») на подачу заяви від 19.11.2025 про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. у справі №910/1943/23 у зв'язку з наявністю підставі, що викликають сумнів у її об'єктивності та неупередженості.
Відповідно до змісту поданої заяви в цій частині, суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів не свідчить про їх упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість та не є підставою для відводу останніх відповідно до приписів ГПК України.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що доводи заявника в частині щодо необхідності відводу судді саме з підстав незгоди з її правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.
Отже, незгода з судовим рішенням, протокольною ухвалою суду від 15.10.2025 у справі № 910/1943/23 не може бути підставою для відводу судді, передбаченої чинним процесуальним законодавством без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення цією суддею саме необ'єктивності чи упередженості при ухвалені такого судового рішення, висловлення окремої думки на користь однієї із сторін. Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості та об'єктивності судді в цій частині ним не зазначено.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до прослуханого звукозапису судового засідання від 15.10.2025, при розгляді заяви суддею Чебикіною С.О. зазначено «Суд ухвалив прийняти заяву від 15.10.25 до розгляду. І розглядати при розгляді справи по суті». Також відповідно до матеріалів справи, а саме п. 58 протоколу зазначено: «Суд ухвалив прийняти заяву від 15.10.2025 до розгляду».
Також в матеріалах справи містяться зауваження заявника (ТОВ «Укрінвест Ко.») на протокол судового засідання від 15.10.2025, на зауваження судом ухвалено процесуальне рішення (ухвалу) від 22.10.2025, відповідно до якої зазначено, що оскільки представником позивача за зустрічним позовом було подано зауваження до протоколу судового засідання від 15.10.2025 року у справі в межах визначеного частиною 1 статті 224 Господарського процесуального кодексу України строку та такі зауваження частково відповідають дійсності в частині граф 63, 64, суд з метою забезпечення позивачу можливості реалізувати своє відповідне процесуальне право вважає за можливе врахувати письмові зауваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." щодо протоколу судового засідання від 15.10.2025 року у справі в зазначеній частині. В частині графи 58 зауваження не враховуються, оскільки відповідно до технічного запису графи 58: "Суд ухвалив прийняти заяву від 15.10.25 до розгляду. І врахувати при розгляді справи по суті", а відтак, судом враховано частково зауваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." щодо протоколу судового засідання від 15.10.2025 року у справі № 910/1943/23 в частині граф 63, 64.
Відповідно до вищезазначеного, суд при вирішенні заяви про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. у справі №910/1943/23, зазначає, що судом при проголошенні протокольної ухвали без оформлення окремого документа відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України зазначив: «Суд ухвалив прийняти заяву від 15.10.25 до розгляду. І врахувати при розгляді справи по суті». А, відповідно до письмового оформлення постановленої судом ухвали без оформлення окремого документа зазначеного у протоколі у судового засіданні від 15.10.2025 у п. 58, який міститься у матеріалах справи зазначено: «Суд ухвалив прийняти заяву від 15.10.2025 до розгляду». В подальшому судом ухвалою від 22.10.2025 було прийнято зауваження заявника до протоколу та відповідно до ухвали від 22.10.2025 зазначено: «Врахувати частково зауваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Ко. Ко." щодо протоколу судового засідання від 15.10.2025 року у справі № 910/1943/23 в частині граф 63, 64. В іншій частині зауваження відхилити».
Відтак, суд приходить до висновку, що усне формулювання та формулювання викладене секретарем судового засідання в протоколі судового засідання від 15.10.2025 при проголошенні процесуального рішення суддею щодо заявленого клопотання за своїм змістом не впливають на зміст процесуального рішення (ухвали) судді, оскільки відповідно до приписів ст.ст. 209, 210 ГПК України буде вирішуватися під час розгляду справи по суті. Отже, вказане вище є незгодою заявника з процесуальним рішенням (ухвалою).
Довіра до судів - ключова умова демократичного суспільства (Hauschildt Case, 24.05.1989, № 11/1987/134/188, § 48).
Для гарантування судочинства незалежним і безстороннім судом, крім автоматизованого розподілу справ, передбачений відвід (самовідвід) судді як інструмент забезпечення дотримання судом принципів поведінки («Адміністративний процес України: теорія, практика», Смокович М.І., Бевзенко В.М.).
Відвід судді - це висловлення недовіри через його переконання або поведінку, які свідчать про упередженість чи прихильність. Для забезпечення справедливого розгляду незалежним і неупередженим судом, як передбачає ч. 1 ст. 6 ЄКПЛ та ст.ст. 1 та 7 Закону «Про судоустрій і статус суддів».
Мета відводу - гарантія безсторонності суду для запобігання упередженості судді при розгляді справи, тоді як самовідвід покликаний усунути будь-які сумніви у безсторонності судді (ВП ВС, 02.11.2021, № 11-202сап21, КАС ВС, 13.05.2024, № 215/2945/23).
Щодо доводів заявника про те, що предметом спору у даній справі має визначатися судом виходячи з наявних у справі вимог та заперечень обох сторін, а не однієї, суд зазначає наступне.
Нормами ст. 35 ГПК України передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Аналогічний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 25 жовтня 2024 року у cправі №910/8714/18.
За ч. 3-4 ст. 38 ГПК України - відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Отже, стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості Суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Так, у рішенні від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02, пункт 49) ЄСПЛ зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", від 10 червня 1996 року, пункт 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Відтак, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 13 грудня 2024 року у справі №990/210/24, від 21 листопада 2024 року у справі №380/793/24.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23 (далі - Бангалорські принципи), суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення (пункти 1.1-1.2).
Об'єктивність судді, згідно з Бангалорськими принципами, є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Зазначений принцип передбачає те, що при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Відповідно до Бангалорських принципів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до правової позиції викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справа № 908/137/18 для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Згідно із ст. 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з'їзду суддів України 18 вересня 2024 року, суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності суддів та присяжних під час здійснення правосуддя.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, що довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві, є важливим елементом права, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У рішенні "Газета-Центр проти України" від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться".
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10 червня 1996 року).
У справі П'єрсак проти Бельгії ЄСПЛ, встановивши порушення положень частини 1 статті 6, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду. Необхідно пам'ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Розглядаючи справу, в якій фігурує якась близька судді людина, йому дуже складно переконати суспільство у своїй неупередженості. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року).
Відводу підлягає суддя не лише у разі існування конкретних фактів що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до вище зазначеного, заява про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. у справі №910/1943/23 у зв'язку з підставами, що викликають сумнів у її об'єктивності та неупередженості від 19.11.2025 не підлягає задоволенню з огляду на зазначені обставини.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви Товариства обмеженою відповідальністю «Ко.» про недовіру та відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи №910/1943/23 - відмовити.
2. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА