номер провадження справи 33/99/25
17.11.2025 Справа № 908/1899/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., при секретарі судового засідання Драковцевій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву вих. без номеру від 31.10.2025 (вх.№22062/08-08/25 від 03.11.2025)
Товариства з обмеженою відповідальністю “КАМЕЛОТ» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.08.2025 у справі № 908/1899/25
за позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КАМЕЛОТ» (69063, м.Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 32, ідентифікаційний код 30651338)
про стягнення 179726,19 грн.
за участю представників:
від позивача (стягувача) - Савченко І.Г., витяг з ЄДР;
від відповідача (боржника) - Железняк-Кранг І.В., ордер серії АР №1199266 від 02.10.2025; Апресова З.Л., наказ б/н від 14.02.2021;
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.08.2025 у справі №908/1899/25 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “КАМЕЛОТ» на користь Запорізької міської ради заборгованість за договором оренди землі №201507000100421 за період з 01.01.2018 по 31.12.2021 в розмірі 179 726,19 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі №908/1899/25 вказане судове рішення залишено без змін.
06.10.2025 матеріали справи №908/1899/25 надійшли до Господарського суду Запорізької області.
06.10.2025 Господарським судом Запорізької області видано накази на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.08.2025 у справі № 908/1899/25.
03.11.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява боржника про розстрочення виконання рішення у справі №908/1899/25 в частині стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості за договором оренди землі №201507000100421 за період з 01.01.2018 по 31.12.2021 в розмірі 179 726,19 грн. та судового збору в сумі 2422,40 грн. на 10 місяців, шляхом сплати щомісячно, до останнього дня кожного місяця, рівними частинами по 18 214,86 грн., а саме: у листопаді 2025 року - суми 18 214,86 грн. до 30.11.2025, у грудні 2025 року - суми 18214,86 грн. до 31.12.2025, у січні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 31.01.2026, у лютому 2026 року - суми 18214,86 грн. до 28.02.2026, у березні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 31.03.2026, у квітні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 30.04.2026, у травні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 31.05.2026, у червні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 30.06.2026, у липні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 31.07.2026, у серпні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 25.08.2026.
В обґрунтування поданої заяви боржник вказує, що наразі не має фінансової спроможності сплатити повну суму за рішенням суду одним платежем, однак намагається виконувати оплати з обов'язкових платежів, що підтверджується доданою довідкою, та також не відмовляється і бажає добровільно сплатити призначену до стягнення судом суму позивачу.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.11.2025 заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.11.2025 у справі №908/1899/25 прийнято до розгляду заяву боржника про розстрочення виконання рішення, призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 17.11.2025 об 11 год. 00 хв., запропоновано стягувачу до судового засідання надати відзив на заяву про розстрочення виконання судового рішення.
В судовому засіданні 17.11.2025 були присутні представники обох сторін, здійснювалося технічне фіксування судового засідання за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Представник боржника оголосив заяву про розстрочення виконання рішення, просив долучити до матеріалів справи доказ про арешт коштів боржника.
Представник стягувача заперечив проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.
Суд ухвалив заяву боржника про розстрочення виконання рішення залишити без задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
За приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Судове рішення, виконання якого просить розстрочити боржник, ухвалено 25.08.2025. Отже, термін надання розстрочки не може перевищувати 25.08.2026.
Боржник просить надати розстрочку виконання судового рішення в частині стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості за договором оренди землі №201507000100421 за період з 01.01.2018 по 31.12.2021 в розмірі 179 726,19 грн. та судового збору в сумі 2422,40 грн. на 10 місяців, шляхом сплати щомісячно, до останнього дня кожного місяця, рівними частинами по 18214,86 грн., а саме: у листопаді 2025 року - суми 18 214,86 грн. до 30.11.2025, у грудні 2025 року - суми 18214,86 грн. до 31.12.2025, у січні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 31.01.2026, у лютому 2026 року - суми 18214,86 грн. до 28.02.2026, у березні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 31.03.2026, у квітні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 30.04.2026, у травні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 31.05.2026, у червні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 30.06.2026, у липні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 31.07.2026, у серпні 2026 року - суми 18214,86 грн. до 25.08.2026.
Підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В обґрунтування необхідності надання розстрочки виконання судового рішення боржник вказує, що наразі не має фінансової спроможності сплатити повну суму за рішенням суду одним платежем, однак намагається виконувати оплати з обов'язкових платежів, що підтверджується доданою довідкою, та також не відмовляється і бажає добровільно сплатити призначену до стягнення судом суму позивачу.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підтвердження обставин, викладених у заяві про розстрочення виконання судового рішення, боржник надав довідку про обіги та сальдо по рахунку боржника в АТ КБ «Приватбанк» за період з квітня по вересень 2025 року, згідно з якою вихідний залишок на рахунку боржника складає 42623,47 грн.
Також на підтвердження свого майнового стану боржником надано податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 9 місяців 2025 року, яка подана податковому органу 28.10.2025.
Крім того, боржник вказує, що Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю. в процесі виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 06.10.2025 у справі №908/1899/25 винесено постанову від 12.11.2025 ВП 79584156 про арешт коштів боржника в межах суми 201301,45 грн., а платіжною інструкцією №PBDC0NJOHD від 13.11.2025 боржником сплачено на рахунок приватного виконавця в межах даного виконавчого провадження суму 95071,40 грн.
Проаналізувавши зміст наданої боржником податкової декларації, судом встановлено, що за 9 місяців 2025 року боржник отримав дохід у розмірі 2366420,00 грн. (два мільйони триста шістдесят шість тисяч чотириста двадцять грн. 00 коп.). Загальна сума нарахованого єдиного податку за цей період складає 118231,00 грн. (сто вісімнадцять тисяч триста двадцять одна грн. 00 коп.), з них до сплати - 31651,00 грн. (тридцять одна тисяча шістсот п'ятдесят одна грн. 00 коп.). Сума нарахованого військового збору за податковий період - 23664,20 грн. (двадцять три тисячі шістсот шістдесят чотири грн. 20 коп.), з них до сплати - 6330,20 грн. (шість тисяч триста тридцять грн. 20 коп.).
Отже, за вирахуванням задекларованих сум єдиного податку та військового збору, розмір задекларованого доходу боржника є достатнім для сплати стягнутої судовим рішенням заборгованості за договором оренди в розмірі 179 726,19 грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять шість грн. 19 коп.) та витрат на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.(дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).
Арешт на кошти боржника накладено приватним виконавцем у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Запорізької області в даній справі в межах суми стягнення та витрат виконавчого провадження.
З наданих боржником доказів не вбачається наявність обставин, що роблять неможливим або ускладнюють виконання ним рішення суду в повному обсязі на даний час.
Суд також враховує, що стягувач заперечує проти надання боржнику розстрочки виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суди повинні враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
На державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).
За таких обставин, суд не встановив правових підстав для надання боржнику розстрочки виконання судового рішення. У зв'язку з цим суд залишив заяву боржника про розстрочення виконання рішення без задоволення.
Керуючись статтями ст. ст. 234, 235, 255, 256, 331 ГПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КАМЕЛОТ» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.08.2025 у справі №908/1899/25 залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалу буде складено в повному обсязі та підписано 21.11.2025.
Суддя М.В.Мірошниченко