номер провадження справи 22/130/25
19.11.2025 Справа № 908/2533/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.
За участю представників учасників справи:
від позивача - адвокат Стадніченко Я.М., ордер АР № 1251892 від 11.08.2025
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2533/25
за позовом: ТИМОШЕНКО ЮЛІЇ ВАСИЛІВНИ (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса, зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_2 )
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства “Спеціалізована медико-санітарна частина» Енергодарської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець ТИМОШЕНКО ВІКТОР ПРОХОРОВИЧ (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 )
про стягнення 409 059,70 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
20.08.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № б/н від 20.08.2025) ТИМОШЕНКО ЮЛІЇ ВАСИЛІВНИ до відповідача: Комунального некомерційного підприємства “Спеціалізована медико-санітарна частина» Енергодарської міської ради Запорізької області про стягнення 300000,00 грн. основної суми заборгованості, 84061,89 грн. інфляційних витрат, 24997,81 грн. 3% річних.
Позов обґрунтовано несплатою відповідачем отриманих послуг за договором № 50-У від 23.03.2022, укладеним між відповідачем та ФОП ТИМОШЕНКОМ В.П., права вимоги за яким перейшли до позивача на підставі договору відступлення права вимоги № 08/08 від 08.08.2025, укладеним із ФОП ТИМОШЕНКОМ В.П.
09.10.2025 через систему «Електронний суд», на виконання ухвали суду від 23.09.2025, надійшли додаткові пояснення, до якого долучено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 . Зазначено, що відповідачем за час дії договору були здійснені сплати виконаних робіт за період із квітня по липень 2022. Остання сплата була здійснена у вересні 2022. Однак, починаючи з актів за серпень 2022 у відповідача виник борг. Посилання відповідача на нібито несплату за періоди з серпня по грудень 2022 через окупацію лікарні не підтверджені жодним доказом. Відповідачем не доведено ані факту окупації лікарні збройними силами російської федерації, ані факту співпраці колишнього керівника Селевича С.О. з окупаційною владою м. Енергодар. За наявною усною інформацією, дана особа перебуває за кордоном. Отже, наразі відсутні причини та обставини, за якими відповідач не має сплачувати борг за період з серпня по грудень 2022.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
11.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Договір № 50-У від 23.03.2022, укладений між відповідачем та ФОП ТИМОШЕНКОМ В.П., є нікчемним у силу ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки на момент укладення договору обидві його сторони мали місцезнаходження на тимчасово окупованій території. Відтак, немає правових наслідків для сторін цього договору. З 04.03.2024 будівля КНП «СМСЧ» ЕМР була захоплена окупаційною владою росії, а директор підприємства Селевич С.О. підтримав «нову» владу та співпрацював із окупантами. У період із 24.02.2022 по 06.03.2024 мав місце факт розкрадання коштів із рахунків відповідача. Як було повідомлено Селевичем С.О. на звернення прокуратури, у вересні та жовтні 2022 на території лікарні у м. Енергодарі та за місцем мешкання співробітників була викрадена вся бухгалтерська, кадрова та інша документація лікарні на паперових та електронних носіях, за весь період роботи лікарні. З вересня 2022 ФОП ТИМОШЕНКО В.П. не міг продовжувати виконання робіт за договором у зв'язку з відсутністю доступу до приміщення КНП «СМСЧ» ЕМР. 23.12.2024 представник позивачки адвокат Шоніна О.В. надіслала відповідачу вимогу та просила підписати акти надання послуг, які наразі покладені у підставу позову. Тобто, станом на 23.12.2024 акти підписані не були. При цьому, на актах підпис ФОП ТИМОШЕНКА В.П. є факсиміле. 07.03.2025 інший представник позивачки адвокат Сивова Я.В. звернулася до відповідача з претензією про сплату боргу, до якої були долучені вже підписані акти приймання наданих послуг директором Селевичем С.О., повноваження якого були припинені ще у лютому 2024. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.07.2025 у справі № 908/756/25 аналогічний позов за заявою представника позивача ФОП ТИМОШЕНКА В.П. був залишений без розгляду. Адвокат Сивова Я.В. не змогла пояснити суду, чому її клієнт не може надіслати власноруч підписаний договір та підписати документ. 11.08.2025 від ФОП ТИМОШЕНКА В.П. надійшов лист з копією договору відступлення права вимоги, підписаного ним нібито власноруч. Вважає, що цей договір було укладено фіктивно з викладених вище підстав. Надані журнали технічного обслуговування ліфтів вважає підробленими.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, щодо позову або відзиву
Письмових пояснень щодо позову або відзиву до суду не надійшло.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
4. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2533/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.08.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2533/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.09.2025. На підставі ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізичну особу-підприємця ТИМОШЕНКА ВІКТОРА ПРОХОРОВИЧА.
Ухвала була доставлена до електронних кабінетів учасників справи 26.08.2025, що підтверджується відповідними довідками.
Ухвалою суду від 23.09.2025, у зв'язку з неявкою третьої особи та витребуванням доказів у позивача, підготовче засідання відкладено на 21.10.2025.
Ухвалою від 23.09.2025 витребувано у Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію щодо того, чи було зареєстровано факт смерті фізичної особи: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
07.10.2025 на електронну пошту суду надійшов лист від 07.10.2025 № 1375/32.8-01-27 Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому зазначено, що відсутність в ухвалі персональних даних особи, щодо якої запитується інформація, зокрема дати та місця її народження, перешкоджає належній перевірці факту державної реєстрації смерті. Додатково повідомлено, що за результатами перевірки у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян не виявлено актовий запис про смерть на ТИМОШЕНКА В.П.
Ухвалою суду від 21.10.2025, що була занесена до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті 19.11.2025.
У судове засідання 19.11.2025 з'явився представник позивача.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник відповідача не з'явився, телефонним зв'язком повідомив про свою участь у іншому судовому засівданні.
Третя особа у судове засідання не з'явилася. Згідно наданої відповідачем копії свідоцтва про смерть, ФОП ТИМОШЕНКО В.П. (третя особа у справі) помер.
19.11.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, згідно якого просив приєднати до матеріалів справи: копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.11.2025, копію ухвали Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 06.11.2025, копію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 04.11.2025 з додатком.
Як зазначено у клопотанні, у відзиві відповідач зазначав про направлення 09.09.2025 заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення до відповідних правоохоронних органів та повідомляв, що суду будуть надані документи, отримані у ході розслідування кримінального провадження. Кримінальне провадження за заявою відповідача було відкрито 13.11.2025 лише на виконання вимог ухвали Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 06.11.2025. Про відкриття кримінального провадження відповідач повідомлений не був та дізнався про наведений факт у телефонному режимі. Відтак, відповідач не міг надати докази у підготовчому провадженні.
Представник позивача проти задоволення клопотання не заперечив.
Відповідно ч. 1 ст. 207 ГПК України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Враховуючи наведені у клопотанні обставини, оскільки докази були створені після закриття підготовчого провадження у справі, суд вважає за необхідне клопотання відповідача задовольнити, докази долучити до матеріалів справи та прийняти до розгляду.
У судовому засіданні 19.11.2025 справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
5. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
Згідно матеріалів справи, між Комунальним некомерційним підприємством “Спеціалізована медико-санітарна частина» Енергодарської міської ради Запорізької області, в особі директора Селевича С.О. (замовник, відповідач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ТИМОШЕНКОМ ВІКТОРОМ ПРОХОРОВИЧЕМ (виконавець) було підписано договір № 50-У від 23.03.2022.
За умовами п. 1.1 договору, даний договір укладається за результатом проведення процедури відкритих торгів на закупівлю за предметом: Послуги з технічного обслуговування ліфтів код CPV за ДК 021:2015 - 50750000-7 (Технічне обслуговування ліфтів), відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно п. 1.2, замовник у відповідності до п. 2.19.2 Комплексної програми розвитку охорони здоров'я м. Енергодара на 2020-2022 роки доручає, а виконавець зобов'язується власними та залученими силами, з використанням матеріалів та обладнання виконавця, вчасно та у повному обсязі надати у 2022 році послуги з технічного обслуговування ліфтів (далі - устаткування) на об'єктах КНП «СМСЧ», а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах, визначених цим договором.
Обсяги, перелік, періодичність послуг обумовлюється Технічним завданням (додаток № 1), який погоджується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.3).
Відповідно п.п. 3.1, 3.2, ціна цього договору визначена за результатом проведеного аукціону і становить 540000,00 грн. без ПДВ, де: 532482,00 грн. без ПДВ - кошти місцевого бюджету, 7518,00 грн. без ПДВ - власні кошти. Щомісячна вартість послуг становить 60000,00 грн. без ПДВ.
Згідно п. 4.1, замовник щомісячно проводить оплату наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 календарних днів з дня підписання акту-приймання наданих послуг. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 10 робочих днів з дати отримання замовником бюджетних коштів на фінансування закупівлі на свій рахунок.
Місце надання послуг: 71503, Україна, Запорізька область, Василівський р-н, місто Енергодар, пр. Будівельників, будинок 33. Термін надання послуг визначений цим договором та технічним завданням (додаток № 1) і обліковується з моменту підписання договору по 31.12.2022 (пункт 5.1).
За умовами п. 5.3, під час надання послуг виконавцем є обов'язковою присутність відповідального представника замовника, який має зафіксувати факт реального надання послуг, про що поставити свій підпис у журналі надання послуг.
Відповідно п. 11.1, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022, в частині розрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
До договору підписано додаток № 1 «Технічні вимоги».
З матеріалів справи слідує, що між сторонами вказаного договору (з боку замовника - директором Селевичем С.О.) були підписані та затверджені, а також оплачені у повному обсязі замовником (відповідачем):
- Акт надання послуг № 258 від 30.04.2022 на суму 60000,00 грн., оплата на підставі платіжного доручення № 1060 від 29.06.2022;
- Акт надання послуг № 320 від 31.05.2022 на суму 60000,00 грн., оплата на підставі платіжного доручення № 1082 від 29.06.2022;
- Акт надання послуг № 372 від 30.06.2022 на суму 60000,00 грн., оплата на підставі платіжного доручення № 1132 від 27.07.2022;
- Акт надання послуг № 434 від 31.07.2022 на суму 60000,00 грн., оплата на підставі платіжного доручення № 1162 від 16.09.2022.
Як зазначив позивач, на виконання умов вказаного договору виконавцем було надано послуги, які прийняті замовником шляхом підписання (з боку замовника - директором Селевичем С.О.) наступних документів, які не оплачені:
- Акт надання послуг № 486 від 31.08.2022 на суму 60000,00 грн.;
- Акт надання послуг № 506 від 30.09.2022 на суму 60000,00 грн.;
- Акт надання послуг № 613 від 31.10.2022 на суму 60000,00 грн.;
- Акт надання послуг № 689 від 30.11.2022 на суму 60000,00 грн.;
- Акт надання послуг № 725 від 31.12.2022 на суму 60000,00 грн.
Таким чином, заборгованість з оплати послуг за договором № 50-У від 23.03.2022 складає 300000,00 грн.
На підтвердження фактичного надання послуг за договором до позову додано копії Журналів з технічного обслуговування ліфтів.
Як зазначив позивач, з метою досудового врегулювання спору, 07 березня 2025 року відповідачу засобами електронного та поштового зв'язку було направлено претензію щодо виконання його обов'язків за договором № 50-У від 23.03.2022 протягом трьох робочих днів. Вказана претензія підписана представником ФОП ТИМОШЕНКА В.П. - адвокатом СИВОВОЮ Я.В.
08.08.2025 між Фізичною особа-підприємцем ТИМОШЕНКОМ ВІКТОРОМ ПРОХОРОВИЧЕМ (первісний кредитор) та ОСОБА_3 (новий кредитор, позивач) був укладений договір № 08/08 відступлення права вимоги.
Згідно п. 1.1 договору, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимагати виконання зобов'язань з боку боржника і стає кредитором (стороною, на користь якої повинні бути виконані юридично значимі дії - сплата заборгованості КНП “Спеціалізована медико-санітарна частина» Енергодарської міської ради Запорізької області (далі - боржник).
По даному договору новий кредитор набуває право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання наступного зобов'язання: виконання у повному обсязі зобов'язань перед первісним кредитором, які виникли на підставі договору № 50-У від 23.03.2022, укладеним між первісним кредитором та боржником (пункт 2 договору).
Згідно пункту 3 договору, право вимоги засновано на: договорі № 50-У від 23.03.2022 (з додатками); акті надання послуг № 486 від 31.08.2022 на суму 60000,00 грн.; акті надання послуг № 506 від 30.09.2022 на суму 60000,00 грн.; акті надання послуг № 613 від 31.10.2022 на суму 60000,00 грн.; акті надання послуг № 689 від 30.11.2022 на суму 60000,00 грн.; акті надання послуг № 725 від 31.12.2022 на суму 60000,00 грн.
Компенсація за відступлене право вимоги складає 20000000 грн. Сума компенсації має бути оплачена новим кредитором впродовж 180 робочих днів з моменту підписання даного договору (п.п. 5, 6).
Згідно п. 7, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора, які існують на момент укладання даного договору.
У матеріалах справи наявний лист від 11.08.2025 ФОП ТИМОШЕНКА В.П., адресований відповідачу, в якому повідомлено про укладення вказаного договору № 08/08.
Доказів надіслання/вручення цього листа відповідачу матеріали справи не містять.
Посилаючись на укладення договору № 08/08 від 08.08.2025, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором № 50-У від 23.03.2022.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За змістом ч. 1 ст. 903 цього Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, та діє на час розгляду справи судом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон України № 1207), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України № 1207, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.
Згідно абзацу першого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно п.п. 45.1, 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 “Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Енергодарська міська територіальна громада Василівського району Запорізької області тимчасово окупована російською федерацією з 04.03.2022.
Військова агресія російської федерації проти України, як і тимчасова окупація російською федерацією м. Енергодара Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області є загальновідомими фактами, а відтак не потребують доказуванню у силу статті 75 ГПК України.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 викладено правовий висновок, згідно якого: визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (пункти 94-95 постанови).
Як слідує з матеріалів справи, договір № 50-У був підписаний між Комунальним некомерційним підприємством “Спеціалізована медико-санітарна частина» Енергодарської міської ради Запорізької області та Фізичною особою-підприємцем ТИМОШЕНКОМ ВІКТОРОМ ПРОХОРОВИЧЕМ 23.03.2022.
У договорі місцезнаходженням відповідача зазначено: Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 33; ФОП ТИМОШЕНКА В.П. - АДРЕСА_4 .
Згідно даних системи «Опендатабот», зміна адреси ФОП ТИМОШЕНКА В.П. з АДРЕСА_4 на вільну територію України: АДРЕСА_5 , була здійснена 09.02.2024.
Зміна адреси КНП “Спеціалізована медико-санітарна частина» на вільну територію України: Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, була здійснена 04.04.2024, згідно наказу начальника Енергодарської міської військової адміністрації від 27.03.2024 № 03.
Тобто, договір № 50-У від 23.03.2022, що покладений у підставу позову, та за яким, за твердженням відповідача виникла заборгованість у сумі 300000,00 грн., був підписаний сторонами коли їх місцезнаходженням та, відповідно податковими адресами, була та залишається тимчасово окупована територія України: місто Енергодар Запорізької області.
А відтак, цей договір № 50-У від 23.03.2022 у силу ч. 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є нікчемним. Тобто розглядається з точки зору права як такий, що юридично не мав місця, не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов'язань, що у ньому закріплені.
Зміна у подальшому місцезнаходження та податкових адрес ФОП ТИМОШЕНКОМ В.П. та відповідачем на вільну територію України не змінює висновків суду та не може змінити правовий статус сторін договору за період часу з березня по грудень 2022 року.
Посилання позивача на підписані між ФОП ТИМОШЕНКОМ В.П. та КНП “Спеціалізована медико-санітарна частина» акти та здійснену за ними оплату не спростовують висновку суду щодо нікчемності правочину. Суд при розгляді цієї справи не досліджує правомірність дій вказаних осіб щодо підписання актів та їх оплати.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.
У відповідь на запит № 51-1519вих-23 від 23.05.2023 директор КНП “Спеціалізована медико-санітарна частина» Селевич С. листом від 25.05.2023 № 32-1 повідомив Виконавчий комітет Енергодарської міської ради та Василівську окружну прокуратуру, що у вересні та жовтні 2022 на території лікарні за адресою: м. Енергодар, пр. Будівельників, 33, та за місцем мешкання співробітників, окупантами російської федерації з застосуванням насилля та погроз життю та здоров'ю працівникам КНП «СМСЧ» ЕМР, викрадена вся бухгалтерська, кадрова та інша документація лікарні на паперових та електронних носіях, за весь період роботи лікарні. Окупантами викрадені всі первинні документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал підприємства. Про вказані дії КНП «СМСЧ» ЕМР повідомило органи поліції, шляхом подання письмової заяви про скоєний злочин, на підставі якої Василівським РУП ГУНП в Запорізькій області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.03.2022 за № 120223082190000116 за ч. 1 ст. 438 КК України. Крім того, у керівництва КНП «СМСЧ» ЕМР відсутній доступ до приміщення лікарні та до казначейського рахунку, останній був заблокований російськими окупантами.
Розпорядженням від 26.02.2024 № 1-кп Енергодарського міського голови звільнено ОСОБА_4 з посади директора Комунального некомерційного підприємства “Спеціалізована медико-санітарна частина» Енергодарської міської ради Запорізької області 27.02.2024 за власним бажанням. Зобов'язано директора КНП «СМСЧ» ЕМР Селевича С.О. у строк до 27.02.2024 передати Дербун О.Ф. усі справи, документи та печатку Підприємства.
23.12.2024 представником ФОП ТИМОШЕНКА В.П. - адвокатом Шоніною О.В. було надіслано на електронну пошту відповідача вимогу (б/н та без дати) про підписання та оплату актів наданих послуг за договором № 50-У від 23.03.2022, а саме: актів, що покладені у підставу цього позову (складені за період із 31.08.2022 по 31.12.2022).
До вимоги були додані вказані акти, що підписані та затверджені ФОП ТИМОШЕНКОМ В.П.
Тобто, станом на 23.12.2024 вказані акти відповідачем підписані не були.
Однак, у матеріалах цієї справи наявні копії підписаних, як ФОП ТИМОШЕНКОМ В.П., так і відповідачем акти, що складені у період із 31.08.2022 по 31.12.2022. Інших дат їх (актів) підписання, ніж дати їх складення, в цих актах не зазначено.
У відповідь на цю вимогу, відповідач листом від 23.12.2024 № 123 зазначив, що вказані акти підписані бути не можуть до з'ясування ситуації, яка виникла на підприємстві, а саме: до моменту деокупації м. Енергодара, відновлення документації підприємства, яка залишилася на окупованій частині, та налагодження роботи підприємства. Зазначено, що при звільненні директор КНП «СМСЧ» ЕМР Селевич С.О. не передав первинні документи по підприємству.
У листі від 16.04.2024 № 22 в.о. директора КНП «СМСЧ» ЕМР Дербун О. повідомила Запорізьку міську раду про невиконання п. 5 розпорядження Енергодарського міського голови від 26.02.2024 № 1-кп «Про звільнення ОСОБА_4 », а саме: про не передачу усіх справ, документів та печатки підприємства Селевичем С.О. в.о. директора КНП «СМСЧ» ЕМР Дербун О.
Згідно повідомлення від 07.04.2025 вих. № 2670/80/02-2025 Василівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, у провадженні слідчого відділення Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025082050000002 від 11.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом розкрадання грошових коштів КНП «СМСЧ» ЕМР.
13.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025087000000390 внесено відомості про заяву КНП «СМСЧ» ЕМР щодо кримінального правопорушення, а саме: підроблення офіційних документів. Згідно заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 04.11.2025 відповідач вважає, що група осіб, серед яких ФОП ТИМОШЕНКО В.П., ТИМОШЕНКО Ю.В., СЕЛЕВИЧ С.О. намагаються привласнити кошти підприємства, шляхом підроблення ряду документів.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК).
За приписами ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦК).
Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті "нівелювання" правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).
Відтак, у зв'язку з недійсністю вимоги, тобто вимоги, яка не має правової підстави оскільки ґрунтується на нікчемному правочині № 50-У від 23.03.2022, у силу ст. 519 ЦК України, відповідальність перед новим кредитором (позивачем у справі) несе первісний кредитор (ФОП ТИМОШЕНКО В.П.) за недійсність переданої ним вимоги.
Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.
Відтак, новий кредитор (позивач у справі) не набуває права вимагати виконання від відповідача, оскільки первинний договір є нікчемним з моменту його укладення.
На підставі викладеного вище, у задоволенні позовним вимог судом відмовляється у повному обсязі.
7. Розподіл судових витрат
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
У зв'язку з відмовою у позові, судовий збір за подання позовної заяви та інші судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 21 листопада 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко