19 листопада 2025 р. Справа № 902/881/25
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
арбітражний керуючий Белінська Н.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
від АТ "Укрсиббанк" : Мала Х.К. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/881/25 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року відкрито провадження у справі № 902/881/25. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/881/25 арбітражного керуючого Белінську Н.О.. Призначено попереднє засідання у справі на 09.12.2025 року.
При цьому, 22.09.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
08.10.2025 року до суду від АТ "Укрсиббанк" надійшла заява № 5 від 08.10.2025 року (вх.№ 01-36/1263/25) про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 3 154,83 грн у справі № 902/881/25.
Ухвалою суду від 10.10.2025 року призначено заяву АТ "Укрсиббанк" № 5 від 08.10.2025 року (вх. № 01-36/1263/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/881/25 до розгляду в судовому засіданні на 19.11.2025 р. о 10:30 год..
Також, ухвалою суду від 14.11.2025 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Белінської Н.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/881/25, яке призначено на 19.11.2025 р. о 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Крім цього, ухвалою суду від 14.11.2025 року ухвалено забезпечити участь представника АТ "Укрсиббанк" Малої Х.К. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/881/25, яке призначено на 19.11.2025 р. о 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
На визначену дату в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з'явилися арбітражний керуючий Белінська Н.О. та представник АТ "Укрсиббанк".
При цьому, судом встановлено, що 16.10.2025 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення №02-835/6614 від 16.10.2025 року про результати розгляду вимог АТ "Укрсиббанк" у справі №902/881/25.
Судом було оглянуто подане повідомлення та долучено до матеріалів справи.
В ході розгляду справи, представник АТ "Укрсиббанк" підтримала заявлені вимоги у повному обсязі.
Арбітражний керуючий повідомила, що заявлені вимоги визнає в повному обсязі.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви АТ "Укрсиббанк" № 5 від 08.10.2025 року, між Акціонерним Товариством "Укрсиббанк" (надалі - Банк, Кредитор) та ОСОБА_2 (після зміни прізвища ОСОБА_3 ) (надалі - Клієнт, Боржник), укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна № 91738382000 від 02.10.2012 року (договір типу Б, надалі - договір ). Підписуючи цей Договір, Позичальник погоджується з викладено у Правилах споживчого кредитування (оприлюднених у газеті "Голос України" № 85 (5085), 13.06.2011 року із усіма змінами і доповненнями, пропозицією Банку надати Позичальнику споживчий кредит на умовах, встановлених у цьому Договорі та Правилах (копії договору та Правил, як докази надаються).
Водночас, відповідними Правилами передбачені, зокрема, такі умови :
Кредитна картка надається Позичальникам на підставі Кредитного договору або Кредитного договору та Індивідуальної угоди, що укладається в рамках Кредитного договору (далі - Індивідуальна угода) або Повідомлення про надання додаткового кредиту (далі - Повідомлення), які є невід'ємною частиною Кредитного договору (п. 7.1.4.).
Умови та термін (дата) встановлення Банком ліміту кредитування/Доступного ліміту встановлюються Договором (п. 7.1.5.).
Факт користування Позичальником коштами ліміту кредитування підтверджує згоду Позичальника з умовами кредитування, зазначеними в Договорі та інформаційних повідомленнях Банку, згаданих в п. 7.1.6. цих Правил (п. 7.1.7.).
Позичальник зобов'язаний повернути в повному обсязі одержану суму кредиту, сплатити заборгованість по Картковому рахунку та сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі, нараховані за користування/обслуговування кредиту, не пізніше останнього дня терміну дії ліміту кредитування та/або на дату подання Позичальником заяви про закриття Карткового рахунку (п. 7.1.16.).
На підставі вказаного Договору та наданих клієнтом документів банк відкрив клієнту картковий рахунок НОМЕР_4 та встановив ліміт кредитування 10 000,00 грн в межах максимального ліміту 50 000,00 грн., передбаченого п. 13.3 Договору, з процентною ставкою у розмірі 39,00 % річних (п. 13.6 Договору). Відповідно із п. 13.6 Договору максимальна процентна ставка становить 60% річних (п. 13.6 Договору).
У зв'язку з необхідністю виконання постанови НБУ № 89 від 11.09.2017 р. (№ 359 від 16.06.2014 р.) та проведення міграції карткових рахунків на нові балансові рахунки (з 2625, 2605, 2655 на 2620, 2600, 2650) в продуктивних системах Банку, в рамках проекту "2017_02_015 - Card accounts migration to new balance groups (2620, 2600, 2650)" у вересні 2018 року рахунок НОМЕР_4 був змінений на рахунок НОМЕР_2 .
Відповідно до п.п. 13.4 Договору позичальник зобов'язується щомісяця, у період з дати розрахунку процентних платежів до дати платежу, зазначених в Повідомленні про надання додаткового кредиту, здійснювати поповнення карткового рахунку на суму, що не меньша мінімальної суми поповнення карткового рахунку.
Загальні умови кредитування з використанням Кредитної картки, права та обов'язки сторін врегульовано розділом 6 Правил споживчого кредитування (оприлюднених у газеті "Голос України" № 85 (5085), 13.06.2011 року та главою 7 розділу ІІ Правил (Договірні Умови) Споживчого Кредитування Позичальників АТ "УКРСИББАНК" з можливістю відкриття та розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків (з усіма змінами) (Додаток 1 до Наказу від 02.09.2025 р. № II-LEG-2025-67, що є діючими на сьогодні), копія яких, як доказ, надається.
Станом на 17.09.2025 року існує заборгованість Боржника перед банком за картковим рахунком НОМЕР_2 у загальному розмірі 3 154,83 грн, з яких: 2 602,59 грн - заборгованість за кредитом, 552,24 грн - заборгованість за процентами.
На момент подання цієї заяви заборгованість залишається не погашеною.
Водночас, виписка за рахунком (станом на 17.09.2025року) та довідки розрахунки за договором ( за рахунком НОМЕР_4 по 2018 рік, за рахунком 26209005418732 з 2018 року по 17.09.2025), що сформована шляхом витягу зведеної інформації з електронних облікових систем бухгалтерського обліку банку, та як докази встановлення ліміту овердрафту та надання кредитних коштів, користування кредитними коштами, нарахування та погашення платежів, наявність заборгованості за картковим рахунком надаються.
Крім цього, в заставу майно боржника не приймалося.
На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати вимоги АТ "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 , що виникли за договором про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна № 91738382000 від 02.10.2012 року у загальному розмірі 3154,83 грн, з яких : 2 602,59 грн - заборгованість за кредитом, 552,24 грн - заборгованість за процентами , а також судові витрати у розмірі 4 844,80 грн.
Згідно повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-835/6614 від 16.10.2025 року про результати розгляду вимог АТ "Укрсиббанк" у справі № 902/881/25, стосовно договору про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна №91738382000 від 02.10.2012 р., укладеного між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна, визнає вимоги АТ "УкрСиббанк" в розмірі 3 154 грн 83 коп. в повному обсязі.
Крім цього, у вказаному повідомленні зазначено, що заява з грошовими вимогами від АТ "УкрСиббанк" була створена в системі "Електронний Суд" 08.10.2025 року, в зв'язку з чим 30-денний строк не пропущено.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 22.09.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Укрсиббанк" № 5 від 08.10.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/881/25, надійшла до суду 08.10.2025 року за вх. № 01-36/1263/25 (сформована в системі "Електронний суд" - 08.10.2025), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 02.10.2012 між AT "Укрсиббанк" (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна № 91738382000, яким, серед іншого, передбачені такі умови :
Сума кредиту за договором становить 7 528,08 грн (п. 1).
Надання кредиту здійснюється та Позичальник з цим погоджується у термін не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання цього договору (пп. 1.1.).
Повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з Правилами (Договірними умовами) споживчого кредитування позичальників AT "УкрСиббанк" (далі - Правила споживчого кредитування) на рахунок № НОМЕР_3 в АТ УкрСиббанк (пп. 1.2.).
Підписуючи цей Договір, Позичальник погоджується з викладеною у Правилах споживчого кредитування (оприлюднених у газеті "Голос України" № 85 (5085), 13 травня 2011 р. із усіма змінами і доповненнями), пропозицією Банку надати Позичальнику споживчий кредит на умовах, встановлених у цьому Договорі та Правилах споживчого кредитування (п. 2).
Правила споживчого кредитування після підписання Сторонами Договору, стають його невід'ємною частиною. Підписуючи Договір, Сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі та Правилах споживчого кредитування (пп. 2.1.).
Позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів щомісяця, відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 02.10.2015 р., при цьому згідно умов Договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту (п. 4).
Розмір ануїтетного платежу становить 210,00 гривень з моменту укладення Кредитного договору до 02.04.2014 року. З 03.04.2014 року розмір ануїтетного платежу становить 359,00 гривень. Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх платежів (п. 5).
Процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі 0,01% річних (п. 7).
За користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін процентна ставка встановлюється розмірі 7,01 % річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у Кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості (пп. 7.1.).
Нарахування процентів за кредитом здійснюється в порядку передбаченому в п. 1.3 Розділу і Правил споживчого кредитування (п. 8).
У забезпечення виконання всіх грошових зобов'язань Позичальника в повному обсязі за кредитом за цим Договором, Позичальник передав в заставу, а Банк приймає наступне рухоме майно (надалі по тексту - Предмет застави), а саме: Ноутбук, ASER V5-531G; Комплектуючі/запчастини, миша, сумка, сертифікат, антивірус, налаштування (п. 12).
Максимальна процентна ставка за додатковим кредитом становить 60% річних (п.13.6).
Цей договір укладений в 2 (двох) оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони. Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. Підпис Позичальника на цьому договорі є письмовим підтвердженням отримання ним оригіналу свого примірнику Договору в дату укладання Договору (п. 16).
Разом з тим, Заявником долучено до заяви також копії таких документів : Додаток № 1 договору про надання споживчого кредиту № 91738382000 від 02.10.2012 року; довідка розрахунок за договором; Правила (Договірні Умови) Споживчого Кредитування Позичальників АТ "УКРСИББАНК" з можливістю відкриття та розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків (із змінами) (Додаток 1 до Наказу від 02.09.2025 р. № Н-LEG-2025-67).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що згідно наявних у справі виписки за картковим рахунком клієнта за період з 01.06.2023 по 17.09.2025 (Клієнт - ОСОБА_1 ) та довідки розрахунки за договором (за рахунком НОМЕР_4 по 2018 рік, за рахунком НОМЕР_2 з 2018 року по 17.09.2025), Боржнику був встановлений кредитний ліміт в сумі 10 000,00 грн та Боржник користувалася відповідними кредитними коштами.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
За змістом абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до п. 10, п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", у договорі про споживчий кредит зазначаються : порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Судом встановлено, що згідно згаданих вище виписки за картковим рахунком клієнта за період з 01.06.2023 по 17.09.2025, заборгованість Боржника складає у загальному розмірі 3 154,83 грн, з яких: 2 602,59 грн - заборгованість за кредитом, 552,24 грн - заборгованість за процентами.
Також, заборгованість за кредитом в сумі 2 602,59 грн підтверджується вказаною вище довідкою розрахунком за договором.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо спростування або погашення Боржником заборгованості перед АТ "Укрсиббанк" в загальній сумі 3 154,83 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 4 ст. 133 КУзПБ, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Укрсиббанк" № 5 від 08.10.2025 року (вх. № 01-36/1263/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/881/25, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог в розмірі 3 154,83 грн заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна № 91738382000 від 02.10.2012 року, з яких: 2 602,59 грн - заборгованість за кредитом, 552,24 грн - заборгованість за процентами, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Укрсиббанк" № 5 від 08.10.2025 року (вх. № 01-36/1263/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/881/25.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750; вул. Андріївська, буд. 2/12, м. Київ, 04070; рахунок для сплати НОМЕР_5) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 3 154,83 грн заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна № 91738382000 від 02.10.2012 року (друга задоволення вимог кредиторів), з яких: 2 602,59 грн - заборгованість за кредитом, 552,24 грн - заборгованість за процентами; а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/881/25.
3. Арбітражному керуючому (керуючій реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/881/25.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Укрсиббанк" - office@ukrsibbank.com, представнику АТ "Укрсиббанк" Малій Х.К. - ІНФОРМАЦІЯ_3
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.