12 листопада 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового засідання: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08.11.2025 року в кримінальному провадженні №62025240050000529 щодо ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 410 КК України,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 листопада 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС п'ятого слідчого відділу (з дислокацією у місті Чернівцях) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Хмельницькому ОСОБА_8 та застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія-заправника автомобільного взводу автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів в/ч НОМЕР_1 , не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 03 січня 2026 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, визначено йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
В разі внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти, покладено на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України та роз'яснено, що він має виконувати обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. ЄУНСС 727/14279/25 НП 11сс/822/349/25 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_9 .
На вказану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в частині визначення розміру застави та ухвалити нову ухвалу, якою визначити підозрюваному розмір застави у вигляді 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень.
При цьому вказував, що в клопотанні про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 вказано, що ОСОБА_7 проходить військову службу на посаді водія-заправника автомобільного взводу автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів в/ч НОМЕР_1 . В протоколах про хід проведення НСРД відносно ОСОБА_7 , які долучені до клопотання слідчого, підтверджується лише факт того, що ОСОБА_7 здійснював перевезення паливно-мастильних матеріалів, відповідно до своїх функціональних обов'язків на підставі виданих йому товарно-транспортних документів на паливно-мастильні матеріали. Також розмір завданих матеріальних збитків, на яку вказує слідчий, є безпідставним та не підтверджений доказами, висновками експертиз, а є лише припущенням органу досудового розслідування.
Вважає, що органом досудового розслідування не надано фактів чи відомостей про причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому діянь.
Зазначав, що ризики, на які посилався слідчий, є лише припущенням, обґрунтованих доводів щодо наявності цих ризиків в судовому засіданні надано не було. ОСОБА_7 має стійкі соціальні зв'язки, є військовослужбовцем Збройних Сил України, одружений та готовий у бідь який час з'являтися на виклики слідчого, суду. Вважає, що клопотання слідчого та ухвала слідчого судді ґрунтується лише на припущеннях або можливих діях, які підозрюваний ніби може вчинити, що є неприпустимим.
Стверджував, що слідчий суддя не повній мірі врахував майовий та сімейний стан ОСОБА_7 , обставини кримінального провадження та визначив заставу в розмірі, що є непомірним для підозрюваного. На думку апелянта, не було враховано, що ОСОБА_7 є лише водієм-заправником та виконував накази командирів та начальників підрозділів. Крім того, до клопотання не додано доказів того, що ОСОБА_7 перебував у злочинній змові із службовими особами в/ч НОМЕР_1 . Також кошти за паливно-мастильні матеріали не отримував, його єдиним джерелом доходу є заробітні плата, яка становить близько 50 тис. грн.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, який просив відмовити в задоволенні вимог захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з матеріалами клопотання п'ятим слідчим відділом (з дислокацією у місті Чернівцях) Територіального управління ДБР, розташованого в м. Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025240050000529 від 19.05.2025, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , який є солдатом в/ч НОМЕР_1 та призначений на посаду водія-заправника автомобільного взводу автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів в/ч НОМЕР_1 разом з старшим лейтенантом ОСОБА_11 , який перебуває на посаді начальника служби військової техніки озброєння в/ч НОМЕР_1 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими на даний час військовослужбовцями та військовими службовими особами військової частини НОМЕР_1 , у спосіб, який на теперішній час встановлюється досудовим розслідуванням, здійснили привласнення ввіреного майна військової частини НОМЕР_1 , а саме: дизельного палива у кількості 88 тон та у подальшому у незаконний спосіб із залученням транспортних засобів, що не перебувають у власності в/ч НОМЕР_1 , а власником яких є дружина ОСОБА_11 , здійснили транспортування та реалізацію вказаних ПММ на територію Чернівецької, Дніпровської та Київської областей.
05.11.2025 ОСОБА_7 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
06.11.2025 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 410 КК України.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
В свою чергу слідчим та прокурором, враховуючи обсяг відомостей кримінального провадження, доведено, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри, а саме наявності у матеріалах провадження доказів, які формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому протиправних дій.
Щодо доводів сторони захисту про відсутность доказів вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та причетності до домовленостей із іншими особами, слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ст. 183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що вона має реальну можливість їх здійснити.
Висновки слідчого судді про доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого, і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні під час воєнного стану умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, йому відомі всі обставини кримінального провадження, він знайомий зі свідками та іншим підозрюваним в цьому кримінальному провадженні, а тому існують ризики того, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного в цьому ж кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо доцільності та необхідності, за встановлених обставин кримінального провадження, застосувати до підозрюваного саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Що стосується доводів захисника про непомірний розмір застави, то на переконання колегії суддів, з урахуванням доведених у судовому засіданні ризиків, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ст. 177 КПК України.
Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів і не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного та таким, що суперечить положенням ст. 182 КПК України, колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував всі обставини кримінального провадження та вимоги КПК України, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, застосувавши щодо підозрюваного ОСОБА_7 саме такий запобіжний захід.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді та визначення підозрюваному меншого розміру застави немає.
А тому в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 необхідно відмовити.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
В задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 відмовити, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 листопада 2025 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя