Справа № 352/832/25
Провадження № 33/4808/755/25
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції КУЗЬМЕНКО С. В.
Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.
21 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., з участю секретаря с/з Когут І.Я., ОСОБА_1 та його адвоката Крупея С.Є., розглянув справу за апеляційною скаргою захисника Крупей С.Є. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тисменицького районного суду від 24.10.2025
1. Зміст постанови суду першої інстанції.
1.1. Суд визнав ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, піддав штрафу 17 000 грн, позбавив права керування транспортними засобами на 1 рік.
1.2. 02.04.2025 о 10:05 год в м. Тисмениця по вулиці Об'їзній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Рено Кліо, (д.н.з. НОМЕР_1 ) із ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, уповільненість, підвищена жвавість мови, неприродна блідість), чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України.
Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився в медичному закладі КНП «ПОК ЦПЗ ІФ-ОР». За висновком лікаря №134 від 02.04.2025 - ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння.
2. Доводи апеляційної скарги.
2.1. Оскаржена постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд повно і об'єктивно не з'ясував всіх обставин справи.
2.2. В оскарженій постанові немає інформації про технічний засіб, яким нібито було здійснено відеофіксацію події, що на думку захисника є істотним порушенням вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП.
2.3. Суд дійшов помилкового висновку, що причиною зупинки була несправність фар. Однак, як видно на відеозаписі причиною зупинки була - «непрацююча лампочка підсвітки номерного знака». Звертає увагу, що на відеозаписі доказів такої несправності немає. Вважає, що всі докази отримані після незаконної зупинки є недопустимими.
2.4. Під час судового засідання 24.10.2025 технічна фіксація не проводилась. Вважає, що такі дії суду свідчать про спрощений та формальний підхід до розгляду справи.
2.5. Суд безпідставно визнав протокол і пояснення поліцейського належним доказом вини, оскільки поліцейський, який складає процесуальні документи, не може одночасно вважатися безпосереднім свідком події.
2.6. Апелянт зазначає, що результат експрес-тесту Wondfo забезпечує лише попередній якісний результат і вимагає підтвердження альтернативним більш специфічним хімічним методом. Стверджує, що без підтверджувального лабораторного дослідження результати експрес тесту не можуть визнаватися допустимими доказами. Медичний заклад підтвердив, що газова хроматографія не проводилась через відсутність реагентів, що на думку захисника є прямим порушенням п. 7, 8 та 22 Інструкції.
2.7. Зазначає, що суд не дослідив який саме індикатор експрес-тесту спрацював - тестовий чи контрольний, а на відеозаписі результат тесту взагалі не зафіксовано. Сам факт наявності лише однієї смужки не дає можливості достеменно встановити, чи був результат дійсно позитивним, чи тест виявився дефектним/непридатним.
2.8. Вказує, що оскаржена постанова суперечить усталеній позиції Івано-Франківського апеляційного суду. Зокрема, апеляційний суд неодноразово зазначав, що експрес-тест не може вважатися лабораторним дослідженням у розумінні Інструкції № 1452/735, а його результати не мають доказового значення без підтвердження специфічними методами.
2.9. Вважає, що визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини поза розумним сумнівом. Оскільки правопорушення не вчинялось, а висновок є недійсним, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тому провадження підлягає закриттю.
Просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
3. Провадження в апеляційному суді.
Апелянт підтримав апеляційну скаргу. Зазначив, що його зупинили неправомірно, несправностей в автомобілі не було. Потом працівники поліції запропонували пройти огляд на вживання наркотиків у медзакладі. Він погодився. Був розгублений, тому піддався на вмовляння працівників поліції щодо визнання факту вживання амфетаміну і не заперечив під час огляду, що вживав напередодні. Адвокат звернув увагу, що попередні результати тесту потребували подальшого дослідження, яке не було проведено всупереч вимогам п. 8 Інструкції. Тому, факт вживання наркотичних засобів достовірно не підтверджений.
4. Апеляційну скаргу належить задовольнити.
4.1. Заборона водієві керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП та п.2.9 «а» ПДР України.
4.2. Ключовим питанням справи є достовірність факту перебування водія під дією наркотичних засобів.
Установлено, що експрес-тест дав позитивний результат. У такому разі згідно з категоричною вимогою п. 8 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Цієї вимоги під час огляду виконано не було через відсутність відповідного реагенту. Але така відсутність реагенту не є підставою для невиконання вимог закону.
Тому, висновок про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння під розумним сумнівом, оскільки достовірно (науково-підтвердженими способами) факт вживання наркотичних засобів не встановлений.
Всі решта тестів, які були проведені щодо Апелянта (поза Ромберга, стан зіниць очей, блідість шкіри, ходамова тощо) вказують тільки на імовірність, тобто припущення про перебування в стані наркотичного сп'яніння, але не дають однозначного, верифікованого на підставі перевірених наукових методів, результату. Невідомо достовірно від дії якої речовини є констатовані лікарем ознаки наркотичного сп'яніння.
Визнання ОСОБА_1 в лікарні того, що він вживав напередодні амфетамін по доказовій силі дорівнюють його ж запереченню цього в судовому засіданні.
Указаний розумний сумнів є підставою для висновку, що належно факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не встановлений, а його вина за ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена. Адже всі сумніви трактуються в користь обвинуваченої особи згідно зі ст. 62 Конституції України.
Решта доводів апеляційної скарги вирішального значення не мають.
За цих обставин апеляційну скаргу належить задовольнити, оскаржену постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Крупей С.Є. - задовольнити.
Постанову Тисменицького районного суду від 24.10.2025 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова не оскаржується.
Суддя А.Ю. Малєєв