Справа № 727/13875/25
Провадження № 2-н/727/5023/25
20 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В., розглянувши заяву КП «Чернівціводоканал» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, -
Заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши подану заяву, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Частиною 3 ст. 19 ЦПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено вичерпний перелік житлово-комунальних послуг. Так, до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
На підтвердження укладення з боржником договору про надання послуг заявник надав копію типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до п.п.10, 13 типового договору, КП «Чернівціводоканал» забезпечує постачання послуг у відповідній кількості та якості згідно з вимогами п.7 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуг виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
Обсяг спожитої у будинку послуги з централізованого водопостачання як обсяг питної води, спожитої в будинку, за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку обліку або розрахунків відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №315. Обсяг наданих споживачеві послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води.
Згідно з п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України, за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальним споживачем є власник (співвласник) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, саме на власника покладається тягар утримання майна.
Так, в обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що згідно витягу інформації з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 являється власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, як вбачається з наданої заявником інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 20.10.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка, площею 0,0673 га.
Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0673 га.
При цьому вказані витяги з інформації не містить відомостей про те, що на вказаній земельній ділянці знаходиться житлове чи нежитлове приміщення, яке було здане в експлуатацію.
Таким чином, матеріали даної справи не містять доказів, які підтверджують виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, зокрема, відсутні відомості про те, що за адресою: АДРЕСА_1 розташоване приміщення, до якого заявником були надані житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Зважаючи на спрощений порядок розгляду вимог у наказному провадженні, і відсутність у боржника можливості заперечувати проти таких вимог на стадії їх розгляду судом, заява про видачу судового наказу та додані до неї документи мають містити вичерпні відомості про підстави та час виникнення у заявника права вимоги, а також її розмір.
Отже, з поданої заяви про видачу судового наказу і поданих документів вбачається спір про право, що за правилами п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, є підставою для відмови у видачі судового наказу, відповідно заявлений спір має бути вирішений у порядку позовного провадження, а тому у видачі судового наказу з приводу заявлених вимог необхідно відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.160,165 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою КП «Чернівціводоканал» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Одовічен Я.В.