Справа № 639/8721/25
Провадження № 2/639/2906/25
21 листопада 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В. В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про поділ спільного майна подружжя,-
18 листопада 2025 року до Новобаварського районного суду міста Харкова звернувся ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Маламуж-Корнієко Тамари Станіславівни, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про поділ спільного майна подружжя, згідно якої просила суд:
розірвати шлюб, зареєстрований 18.10.2013 Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції за актовим записом №524 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 від 09.10.2025;
припинити право власності ОСОБА_2 на частку у праві власності
на автомобіль марки OPEL модель ASTRA STATION WAGON, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 та припинити право власності ОСОБА_1 на частку у праві власності на гараж № НОМЕР_4 в Автогаражному кооперативі «Геркулес», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка, 5 (ЄДРПОУ 23147332);
визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на гараж № НОМЕР_4 в Автогаражному кооперативі «Геркулес», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка, 5 (ЄДРПОУ 23147332) та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на автомобіль марки OPEL модель ASTRA STATION WAGON, 2008 року випуску, державний номерний знак; НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 .
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Натомість, за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, стороною позивача заявлено до відповідача позов про розірвання шлюбу та про поділ спільного майна подружжя, який має одночасно майновий і немайновий характер.
Отже, у позові заявлено дві позовні вимоги: вимога немайнового характеру (розірвання шлюбу) та вимогу майнового характеру (про поділ майна подружжя).
Разом з цим, представник позивача посилається на те, що позивача ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки він є учасником бойових дій.
Розглядаючи питання щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору позивача на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, суд враховує наступне.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Конструкція пункту 13, в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.
Зазначена норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов'язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24), якою справу № 567/79/23 повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено, що "Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості" (пункт 83 ухвали).
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.
У цьому спорі при зверненні до суду позивач ОСОБА_1 , який є учасником бойових дій, просить суд розірвати шлюб та поділити спільне майно подружжя. Даний спір не пов'язаний з наявністю та відсутністю у заявника (відповідача) статусу учасника бойових дій та у даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов'язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.
Отже, підстав для звільнення від сплати судового позивача ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, відсутні, а томупозивачу необхідно сплатити судовий збір за дві позовні вимоги майнового ( 2 920,00 грн.) та немайнового ( у розмірі 1 211, 20 грн.) характеру.
Крім того,пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить, зокрема припинити право власності ОСОБА_1 на частку у праві власності на гараж № НОМЕР_4 в Автогаражному кооперативі «Геркулес», що знаходиться за адресою: м. Хфків, вул. Китаєнка, 5 (ЄДРПОУ 23147332); визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на гараж № НОМЕР_4 в Автогаражному кооперативі «Геркулес», що знаходиться за адресою: м. Халків, вул. Китаєнка, 5.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №11від 21грудня 2007року «Про практику застосування судами законодавствапри розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4ст. 65 СК).
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Однак, стороною позивача не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що гараж № НОМЕР_4 в Автогаражному кооперативі «Геркулес», який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка, 5, належить на праві власності подружжю.
Отже, позивачу необхідно: 1) сплатити судовий збір за дві позовні вимоги майнового ( 2 920,00 грн.) та немайнового ( у розмірі 1 211, 20 грн.) характеру, на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів а саме: отримувач коштів:ГУК Харків обл./м. Харків/ Новобаварський, Код отримувача: (ЄДРПО) 37874947,Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA808999980313141206000020658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету:Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Призначення платежу:*;101;______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Новобаварський районний суд міста Харкова (назва суду, де розглядається справа); 2) надати правовстановлюючі документи на гараж № НОМЕР_4 в Автогаражному кооперативі «Геркулес», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка, 5.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини, зокрема, у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про поділ спільного майна подружжя підлягає залишенню без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 21.11.2025
Суддя В.В. Труханович