ЄУН 201/13938/25
Провадження 1-кс/201/4946/2025
Іменем України
20 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_5 від розгляду скарги адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП у Дніпропетровській області в порядку ст. 303 КПК України,
18.11.2025р. на розгляд судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 надійшла вищевказана заява, яка обґрунтована тим, що слідчим суддею ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024042130000119 від 11.11.2024р. винесено ухвалу від 05.02.2025р. про обрання ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України. Крім того, вказаною ухвалою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 попри те, що сама ОСОБА_3 та її захисники були відсутні під час судового засідання. Також вказує, що існування сумніву неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 підтверджується ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 від 13.11.2025р. про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду скарги ОСОБА_3 на повідомлення про підозру.
На підставі викладеного, просить відвести слідчого суддю ОСОБА_5 від розгляду адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП у Дніпропетровській області в порядку ст. 303 КПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначена суддя ОСОБА_1 .
Представник заявниці ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 надав заяву про вирішення питання про відвід слідчого судді без його участі.
Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви про відвід судді були повідомлені належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подавали.
Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про відвід слідчого судді у зв'язку з чим, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось в силу ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, вивчивши подану заяву про відвід, дослідивши матеріали скарги, встановив наступне.
Згідно з ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Частинами 3-5 ст. 80 КПК України визначено, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
При чому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі, то вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суб'єктивна оцінка учасників кримінального провадження щодо змісту процесуальних рішень суду з точки зору їх відповідності КПК України не може бути підставою для відводу. У разі незгоди з прийнятим судом рішенням, процесуальний закон передбачає певний механізм висловлення заперечень, які можуть бути розглянуті та враховані під час апеляційного або касаційного перегляду справи.
Так, Європейським судом з прав людини у п.66 у рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria)
Отже, на думку суду, з матеріалів провадження не вбачається недотримання слідчим суддею ОСОБА_5 зазначених вище суб'єктивних елементів стандарту неупередженості.
Водночас, викладені стороною захисту у заяві обставини за «об'єктивним критерієм неупередженості» є обставиною, що може викликати сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 при розгляді поданої скарги.
У цьому випадку суддя вважає, що з метою усунення всіх можливих сумнівів щодо неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 , подану заяву про відвід необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 371, 372 КПК України, суд,
Заяву задовольнити.
Відвести слідчого суддю Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_5 від розгляду скарги адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП у Дніпропетровській області в порядку ст. 303 КПК України - ЄУН 201/13938/25 (провадження № 1-кс/201/4946/2025).
Скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП у Дніпропетровській області в порядку ст. 303 КПК України - ЄУН 201/13938/25 (провадження № 1-кс/201/4946/2025) передати до канцелярії Соборного районного суду міста Дніпра для здійснення повторного автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1