Справа № 199/9643/25
(3/199/5169/25)
26.08.2025 м.Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпра в складі головуючого судді Корнєєвої В.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.-на України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 51 КУпАП, -
До АНД районного суду м.Дніпра надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч.3 ст.51 КУпАП. Як вбачається з протоколу серії ВАД №077452 від 23.06.2025 року, гр.-н ОСОБА_1 23.06.2025 року близько 10-53 год. за адресою: м.Дніпро, вул. Шолохова, 7 VARUS 42 таємним шляхом викрав з полиці магазину товар- шоколад Мілка -4 шт, морозиво Баунти -2щт на загальну суму 382грн.80 коп., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлялася належним чином. Відповідно до ч.1 ст.268КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. Враховуючи обізнаність правопорушника про час та місце судових засідань, норми ст. 268 КУпАП, принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків:
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», за яким кримінальна відповідальність настає за крадіжку, якщо вартість викраденого становить вище 3028 грн. та змінено санкцію статті 51 КУпАП, зокрема в бік посилення відповідальності особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Адміністративним порушенням відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП визнається дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
У пункті 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України зазначено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Стаття 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги» містить перелік різних податкових соціальних пільг, але для справ про адмінправопорушення потрібен розмір, що визначений у підпункті 169.1.1 - це 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно ст.7 Закону України « Про державний бюджет на 2025 рік» встановлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 гривень. Тобто, для кваліфікації дій за ч.1 ст.51 КУпАП, сума крадіжки не має перевищувати 1514 грн.00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.51 КУпАП дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, -тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Згідно ч.3 ст.51 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Як вбачається з матеріалів справи особою, яка склала протокол відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.51 КУпАП, на підтвердження його вини надано лише заяву та пояснення представника магазину щодо вчинення з цього магазину крадіжки невідомою особою, довідку про вартість викраденого майна,акт інвентарізації та рапорт працівника поліції, роздруківку з адмінпрактики стосовно ОСОБА_1 .
Інших доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 вчинив крадіжку за вищевказаних обставин( фото та відео фіксація, показання свідків, протокол затримання після вчинення правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1 , протокол огляду місця події, протокол вилучення викраденої продукції тощо) особою, яка складала протокол, до суду не надано.
Окрім того, з врахуванням норми ч.3 ст.51 КУпАП, законодавцем передбачено відповідальність за вчинення крадіжки повторно протягом року. Оособою, яка склала протокол, до суду не надано копії судових рішень щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.51 КУпАП до цього протягом року.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що особою, яка склала та направила адмінпротокол до суду, не надано належниї та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адмінстративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.51 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Тобто, суд позбавлений можливості самостійно збирати додаткові докази по справі.
У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності гр.-на ОСОБА_1 за ч.3 ст.51 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
Керуючись ст.ст. 8, 33,51, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.51 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В.Корнєєва