Справа № 441/885/24
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
заступник начальника другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування до потерпілого ОСОБА_7 грошового стягнення.
Клопотання обґрунтовано тим, що у судовому засіданні 06.11.2025 року потерпілий ОСОБА_7 неодноразово висловлювався у бік суду висловлюваннями образливого та зневажливого характеру, допускав некоректну поведінку, чим виявив неповагу до суду та учасників судового провадження. Вказана поведінка потерпілого у судових засіданнях викликає цілком обґрунтоване занепокоєння, а також носить принизливий та зневажливий характер. Просить застосувати до потерпілого ОСОБА_7 захід процесуального примусу у вигляді накладення грошового стягнення.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, покликаючись на мотиви такого, яке просив задовольнити.
Обвинувачений та його захисники підтримали подане прокурором клопотання.
Потерпілий та його представник заперечили проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що потерпілий вважає його безпідставним та таким, що носить провокативний характер.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_7 , 06.11.2025 року в період часу з 14 год 17 хв. до 15 год. 41 хв. перебуваючи в залі судового засідання № 3 Залізничного районного суду м. Львова під час розгляду кримінального провадження № 12014140000000662 від 24 жовтня 2014 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який в судовому засіданні приймав участь як потерпілий, попри неодноразове роз'яснення головуючим суддею порядку заявлення клопотань у судовому засіданні, свідомо ігнорував законні вимоги суду та зауваження головуючого щодо необхідності дотримання встановленого порядку. Зокрема, ОСОБА_7 , не реагуючи на неодноразові попередження головуючого, будучи попередженим про відповідальність за неповагу до суду, потерпілий продовжував висловлюватися нецензурною лексикою, допускати висловлювання непристойного та дискримінаційного характеру на адресу учасників судового розгляду, перебивати інших учасників процесу, тим самим демонструючи явну неповагу до суду та учасників кримінального провадження. Окрім цього, ОСОБА_7 систематично порушував порядок розгляду заявлених клопотань, зокрема наполягав на негайному розгляді заяви про відвід судді з порушенням визначеної процедури, а після ухвалення судом рішення про залишення такої заяви без розгляду самовільно покинув зал судового засідання.
Незважаючи на зазначені попередження, ОСОБА_7 і надалі ухилявся від виконання розпоряджень головуючого та продовжував вчиняти дії, які свідчать про явну зневагу до суду та містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.
До проявів неповаги до суду належать, зокрема: порушення порядку під час проведення судового засідання; вчинення дій, які свідчать про очевидну зневагу до суду та встановлених у суді правил; невиконання сторонами розпоряджень головуючого.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 330 КПК України у разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.
Статтею 329 КПК України визначено, що особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Відхилення від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні. Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні. Сторони та учасники кримінального провадження звертаються до суду «Ваша честь» або «Шановний суд».
Недотримання цих правил є проявом неповаги до суду і винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», у кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 258 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Відповідно до ст. ст. 221, 221-1 КУпАП дані справи розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами та Верховним Судом. Така справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП.
Таким чином, з моменту оголошення перерви у судовому розгляді справи або одразу після закінчення судового засідання суд фактично констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію ст. 185-3 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до наступної стадії, якою є розгляд справи про адміністративне правопорушення. Зважаючи на це, інші підготовчі дії до розгляду справи про адміністративне правопорушення, які передбачені ст. 278 КУпАП, судом (суддею) не проводяться.
Зазначені висновки повністю узгоджуються Рекомендаціями щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, надані Радою суддів України у рішенні від 04.11.2016 року № 74 (зі змінами від 26.10.2018 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 185-3 КУпАП неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судоустрою.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає вчиненні таких дій: у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Правопорушення передбачене даною статтею може вчинюватися шляхом різноманітних дій: у вербальній формі, шляхом жестикуляції, шляхом бездіяльності під час непідкорення вимогам головуючого у судовому засіданні, неявки до суду осіб, які визнані у встановленому законодавством порядку свідками, потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами тощо.
Суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере участь у судовому засіданні, зокрема, учасник кримінального провадження (крім обвинуваченого).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що вказують наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи ОСОБА_7 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що умисність, протиправність та систематичність дій ОСОБА_7 підтверджується тим, що незважаючи на численні роз'яснення головуючою встановленого порядку ведення судового процесу, належності поведінки, неодноразові попередження про протиправний характер його дій та наслідки продовження їх вчинення, ОСОБА_7 не змінив свою поведінку, продовжував некоректно висловлювався в сторонусуду, чим унеможливлював проведення судового засідання, нехтуючи вимогами КПК України та розпорядженнями головуючої судді.
Вказане повністю підтверджується журналом та відеозаписом судового засідання від 06.11.2025 року.
Суд не бере до уваги мотиви, допущених ОСОБА_7 порушень, оскільки жодних провокативних дій зі сторони суду щодо потерпілого ОСОБА_7 не здійснювалось, а доводи щодо наявності провокації є фактичним визнанням потерпілим дій, які свідчать про неповагу до суду.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт вчиненням ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Крім цього, суд зазначає, що розгляд клопотання прокурора щодо притягнення потерпілого до відповідальності за неповагу до суду не був здійснений безпосередньо під час судового засідання 06.11.2025 року у зв'язку з відсутністю представника потерпілого, відсутність якого могла б призвести до порушення прав і процесуальної рівності сторін. Тому суд обґрунтовано відклав розгляд указаного клопотання до наступного судового засідання, забезпечивши можливість повноцінної участі сторони потерпілого та дотримання гарантій справедливого судового розгляду.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, який притягується до адміністративної відповідальності, матеріальне становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і прийшов до переконання, що необхідним та достатнім стягненням для виправлення ОСОБА_7 та попередження скоєння даною особою нових адміністративних правопорушень буде накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 185-3, 247, 251-252, 280, 283 -287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1