Cправа №991/10607/25
Провадження №11-сс/991/704/25
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
13 листопада 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 ,
представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 та представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 24 жовтня 2025 року клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт із забороною володіння, користування та розпорядження на майно, вилучене 07.10.2025, за результатом проведення обшуку автомобіля «Rivian R1S» зеленого кольору, VIN: НОМЕР_1 , а саме: мобільний телефон чорного кольору марки SAMSUNG, з надписом на звороті - ІМЕІ: НОМЕР_2 , SM- НОМЕР_3 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ; НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 . У решті клопотання відмовлено. Повернуто ОСОБА_6 мобільний телефон IPhone 16 Pro Мах, версія iOS 18.6.2, s/n НОМЕР_5 , IMEI: НОМЕР_6 .
На вказане рішення слідчого судді подали апеляційні скарги прокурор САП та представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 .
Прокурор САП у своїй апеляційній скарзі з доповненнями посилається на такі обставини.
У слідчого судді не було підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на мобільний телефон IPhone 16 Pro Max s/n: НОМЕР_5 imei: НОМЕР_6 , який вилучено у ОСОБА_6 .
Відеозаписом обшуку підтверджується, що мобільний телефон у ОСОБА_6 вилучено саме з автомобіля, коли ОСОБА_6 перебувала в ньому під час проведення в ньому обшуку за дозволом слідчого судді, а тому висновок слідчого судді, що вилучення мобільного телефону IPhone 16 Pro Max, що належить ОСОБА_6 , відбулося не в результаті обшуку автомобіля, а за рішенням детектива в особи, що не перебувала в автомобілі, не відповідає дійсним обставинам.
Помилковим є висновок слідчого судді про те, що процедура проведення обшуку житла або іншого володіння особи не передбачає повноважень слідчого, детектива щодо особистого обшуку осіб, які мали намір відвідати це житло або інше володіння особи, оскільки ОСОБА_6 була пасажиркою обшуканого автомобіля, в багажник якого поміщено її валізу, що дає підстави вважати, що така вже була пасажиром, а тому була учасником обшуку. При цьому, в момент видачі ОСОБА_5 свого мобільного телефону перебувала на передньому пасажирському сидінні обшукуваного автомобіля, тобто всередині об'єкта обшуку.
Обшук ОСОБА_6 фактично не здійснювався, так як мобільний телефон передано ОСОБА_6 спочатку ОСОБА_5 , а ним вже видано детективу, а тому будь-якого фізичного контакту між двома особами протилежної статі під час вилучення речового доказу не відбулось.
Просить ухвалу слідчого судді від 24.10.2025 в частині відмови в арешті мобільного телефону IPhone 16 Pro Max s/n: НОМЕР_5 imei: НОМЕР_6 , скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора третього відділу САП ОСОБА_9 задовольнити повністю, наклавши арешт також і на вилучений 24.10.2025 за результатами проведення обшуку автомобіля «RIVIAN R1S», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_7 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_8 , мобільний термінал систем зв'язку: мобільний телефон IPhone 16 Pro Max s/n: НОМЕР_5 imei: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 .
Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 , у своїй апеляційній скарзі з доповненнями посилається на таке.
Вилучене та арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, таке майно та відомості, що знаходяться в ньому, не можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні № 52024000000000548 від 22.10.2024, оскільки на момент обшуку ОСОБА_5 надав доступ до мобільного телефону та детективом по ключовим словам й номерам телефонів проведено пошук і не знайдено інформацію та контакти, що мають відношення до справи.
У протоколі обшуку не відображено відомостей щодо особистого обшуку ОСОБА_5 , який видав телефон на вимогу детектива під час особистого обшуку.
Момент з обшуку автомобіля та особистого обшуку ОСОБА_5 , під час якого було вилучено його мобільний телефон, на відеозаписі відсутній.
Під час проведення обшуку детективами допущено ряд порушень.
Поняті, залучені до проведення обшуку, були зацікавленими особами, оскільки детективи до початку проведення обшуку підійшли вже з такими особами. Права та обов'язки понятим не роз'яснювались.
Детективом не роз'яснено права та обов'язки ОСОБА_5 , а також ОСОБА_6 , яка не була залучена як учасник під час початку обшуку, та їй не роз'яснено права та обов'язки учасника обшуку.
Телефон ОСОБА_5 вилучено ще до початку обшуку та без оформлення протоколу особистого обшуку, відеозапис починається з того, як мобільний телефон ОСОБА_5 уже перебуває в руках детектива, моменту вилучення мобільного телефону у ОСОБА_5 на відео немає.
Під час завершення слідчої дії та складення протоколу телефони не були запечатані в сейф-пакети, і станом на момент завершення слідчої дії та оформлення протоколу сейф-пакети пусті.
У протоколі зафіксовано, що телефон вилучено в автомобілі, але в дійсності проводився особистий обшук ОСОБА_6 та, в результаті психологічного тиску під погрозами застосувати силу та примусово вилучити телефон, такий був відібраний у неї.
Крім того, у протоколі вказано недостовірні відомості, що ОСОБА_5 відмовився надавати пароль телефону.
У порушення положень ст. 104 КПК України в протоколі не зазначено будь-яких відомостей, які нібито було виявлено детективом та які ніби мають відношення до справи, а зазначено лише те, що виявлена якась інформація.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді ВАКС від 24.10.2025 в частині накладення арешту із забороною володіння, користування та розпорядження на майно, вилучене 07.10.2025, за результатом проведення обшуку автомобіля «Rivian R1S» зеленого кольору, VIN: НОМЕР_1 , а саме: - мобільний телефон чорного кольору марки SAMSUNG, з надписом на звороті - ІМЕІ: НОМЕР_2 , SM- НОМЕР_3 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ; НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 , та в цій частині відмовити в задоволені клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна та повернути вилучене у ОСОБА_5 07.10.2025 під час обшуку тимчасово вилучене майно - мобільний телефон.
ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибула, про поважність причин неприбуття суд не повідомила.
Згідно із ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, а тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаної особи.
У судовому засіданні ОСОБА_5 та представники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтримали вимоги апеляційної скарги ОСОБА_7 , проти апеляційної скарги прокурора заперечили, прокурор САП ОСОБА_9 підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив проти задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_5 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників, ОСОБА_5 , прокурора САП, перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданих апеляційних скарг.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000548 від 22.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування у м. Києві діє організована група осіб, яка систематично впливає на діяльність службових осіб державних підприємств та акціонерних товариств, серед яких AT «Укрзалізниця» та ДП «Ліси України», з метою надання незаконних переваг наперед визначеним компаніям, забезпечення їх перемоги в конкурсних торгах, які організовуються цими підприємствами (товариствами) та їх афілійованими особами, придбання у цих компаній товарів за цінами, що вищі за ринкові. Натомість службові особи
AT «Укрзалізниця» та ДП «Ліси України» отримують від членів організованої групи або компаній неправомірну вигоду (частину предмету заволодіння) за таке сприяння.
Так, члени організованої групи незаконно впливали на службових осіб ДП «Ліси України» в ході закупівель пластикових касет (постачальник - ТОВ «Ремкомплектбуд») та металевих піддонів (постачальники ТОВ «Югсталь» та ТОВ «Стілс Україна»). Вартість цієї продукції була завідомо завищеною, а різниця (неправомірна вигода/предмет заволодіння) розподілялася між учасниками групи та службовими особами державного підприємства.
До складу організованої групи входять ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші члени організованої групи, які протиправно організувались по постачанню товарів, робіт та послуг до ДП «Ліси України», за завищеною вартістю.
ОСОБА_5 упродовж 2024 року неодноразово спілкувався з ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , яка на час вчинення злочинів займала посаду заступника керівника Департаменту закупівель ДП «Ліси України», та іншими членами організованої групи, щодо постачання товарів, робіт та послуг до ДП «Ліси України», обговорювали номенклатуру таких поставок та строки оплати.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 17.09.2025 у справі № 991/9542/25 надано прокурорам групи прокурорів та детективам слідчої групи у кримінальному провадженні № 52024000000000548 від 22.10.2024 дозвіл на проведення обшуку автомобіля «Rivian R1S» зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_9 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_8 , що перебуває у власності та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання таких речей та/або документів:
-які містять відомості про участь ТОВ «Ремкомплектбуд», ТОВ «Югсталь», ТОВ «Стілс Україна», ТОВ «Євро Трейд Енерджі», інших компаній в постачанні продукції до ДП «Ліси України», номенклатуру та ціни цієї продукції, неформальні домовленості щодо такого постачання та перемоги в торгах зазначених компаній (зокрема з представниками компаній, ОСОБА_12 , службовими особами підприємства, іншими співучасниками), посередництво щодо такого постачання, спілкування з представниками та менеджментом цих компаній чи службовими особами ДП «Ліси України», взаємодія іншими членами організованої групи з цих питань, погоджені та отримані/передані розміри неправомірної вигоди (предмету заволодіння), вплив ОСОБА_5 на діяльність ДП «Ліси України», інші обставини злочину;
-електронні носії інформації (жорсткі диски, карти пам'яті, флеш носії, оптичні диски, мобільні телефони, якими користується ОСОБА_13 , інші мобільні телефони, планшети комп'ютери, інші носії інформації), які містять або можуть містити згадані вище відомості (зокрема електронне спілкування та листування ОСОБА_14 з співучасниками злочину, іншими особами щодо обставин злочину, службовими особами ДП «Ліси України», представниками перелічених компаній);
-звичайні носії інформації (договори, документи, листування, паперові аркуші, записники, щоденники, блокноти, тощо), які містять описані вище відомості.
На підставі вищезазначеної ухвали детективом НАБУ 07.10.2025 проведено обшук автомобіля «Rivian R1S» зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_9 , та вилучено майно, яке в подальшому, на підставі постанови детектива НАБУ від 08.10.2025, визнано речовими доказами, зокрема мобільні телефони IPhone 16 Pro Мах та SAMSUNG.
Прокурор САП звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов таких висновків: арешт мобільного телефону SAMSUNG з надписом на звороті - ІМЕІ: НОМЕР_2 , SM- НОМЕР_3 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ; НОМЕР_4 є необхідною умовою проведення експертного дослідження; з відеозапису проведення обшуку зрозуміло, що вказаний мобільний телефон було вилучено в ході обшуку автомобіля, тому такий вилучено в ході законно проведеного обшуку, дозвіл на який надано слідчим суддею, а отже вилучення телефону не відбулося в результаті особистого обшуку ОСОБА_5 ; мобільний телефон чорного кольору марки SAMSUNG, який належить ОСОБА_5 , містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що мають встановлюватися під час цього кримінального провадження, а тому відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів; негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який у цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_5 , не встановлено; з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів, накладення арешту є пропорційним та співрозмірним із завданням кримінального провадження та виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_5 ; вилучення речового доказу (мобільного телефону IPhone 16 Pro Мах, версія iOS 18.6.2, s/n НОМЕР_5 , IMEI: НОМЕР_6 ) стороною обвинувачення проведено не в результаті обшуку автомобіля, а за рішенням детектива в особи, що не перебувала в автомобілі, - є порушенням суттєвих умов наданого судом дозволу на обшук автомобіля, що у свою чергу, згідно зі ст. 87 КПК України є істотним порушенням прав людини; процедура проведення обшуку житла або іншого володіння особи не передбачає повноважень слідчого, детектива щодо особистого обшуку осіб, які мали намір відвідати це житло або інше володіння особи; детективом не дотримано вимог ч. 5 ст. 236 КПК України, зокрема здійснення обшуку особи тієї самої статі.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків слідчого судді.
Положенням ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого крім іншого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 84 КПК України).
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 86 КПК України).
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, у випадку здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
Твердження прокурора щодо правомірності вилучення мобільного телефону ОСОБА_6 , оскільки такий вилучено коли ОСОБА_6 перебувала в автомобілі під час проведення його обшуку за дозволом слідчого судді, колегія суддів вважає неспроможним.
Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 2 ст. 235 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про: житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Ухвалою від 17.09.2025 у справі № 991/9542/25 слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля «Rivian R1S» зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_9 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_8 , що перебуває у власності та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 , з метою виявлення документів та речей, які встановлюють вплив останнього на діяльність ДП «Ліси України», електронних носіїв, з метою виявлення електронного спілкування та листування з співучасниками злочину, іншими особами щодо обставин злочину, службовими особами ДП «Ліси України», представниками перелічених компаній, а також з метою встановлення інших обставин злочину.
Дослідивши відеозапис обшуку, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 на початку обшуку не знаходилась у автомобілі ОСОБА_5 , а перебувала на вулиці неподалік (хоча й на достатній відстані) від автомобіля та мала намір залишити цю територію. Водночас детективом, який проводив обшук, було прийняте рішення оглянути її речі, які знаходяться при ній, та надано розпорядження озброєному працівнику НАБУ заблокувати рух ОСОБА_6 . Надалі детективом ОСОБА_6 було висунуто вимогу підійти до автомобіля та показати вміст її сумочки. У подальшому ОСОБА_6 все ж сіла в автомобіль, у якому віддала детективу свій телефон.
З огляду на встановлені вище обставини обшуку, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що телефон ОСОБА_6 вилучено не в результаті обшуку автомобіля, а отримано за рішенням детектива в особи, яка не перебувала в автомобілі.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку. Хід і результати особистого обшуку підлягають обов'язковій фіксації у відповідному протоколі.
А відтак, оскільки слідчим суддею надавався дозвіл на обшук транспортного засобу, і на початок проведення обшуку ОСОБА_6 не перебувала в ньому, а її присутність в автомобілі зумовлена виключно подальшими діями детектива, як і вилучення її телефону, безпідставними є доводи апеляційної скарги прокурора, які зводяться до голослівного твердження про дотримання детективом вимог КПК України.
Посилання апеляційної скарги прокурора на те, що ОСОБА_6 була пасажиркою автомобіля, і в момент видачі ОСОБА_5 свого мобільного телефону перебувала на передньому пасажирському сидінні є неспроможними з огляду на те, що не містить доводів на спростування висновку слідчого судді про те, що ОСОБА_6 сіла в автомобіль, звідки й передала мобільний телефон детективу, внаслідок рішення детектива оглянути її речі та заблокувати її рух.
Тому, слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для арешту мобільного телефону у ОСОБА_6 .
Разом з тим, слушним є посилання прокурора на відсутність будь-якого фізичного контакту між двома особами протилежної статі під час вилучення мобільного телефону ОСОБА_6 , оскільки такий передано ОСОБА_6 спочатку ОСОБА_5 , а ним вже видано детективу.
Відеозаписом обшуку зафіксовано як ОСОБА_6 на прохання ОСОБА_5 надала йому свій мобільний телефон, який в подальшому ОСОБА_5 пред'явив детективу.
Отже, особистого обшуку ОСОБА_6 безпосередньо детективом НАБУ не проведено, однак, таке твердження прокурора не спростовує факт обшуку та вилучення мобільного телефону ОСОБА_6 з істотним порушенням вимог КПК України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Посилання представника ОСОБА_7 на невідповідність мобільного телефону ОСОБА_5 вимогам ст. 98 КПК України, оскільки сам мобільний телефон та відомості на ньому не можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, колегіє суддів вважає безпідставним.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Під час проведення обшуку детективом при огляді телефону ОСОБА_5 відшукано контакт особи, листування з яким може мати значення для встановлення обставин кримінального провадження.
При цьому ОСОБА_5 хоч і надав телефон для огляду детективу, проте відмовився повідомити пароль, а тому цей телефон вилучено в ході обшуку.
09.10.2025 року постановою детектива НАБУ призначено комплексну судову комп'ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій стосовно мобільного телефону чорного кольору марки SAMSUNG, з надписом на звороті - ІМЕІ: НОМЕР_2 , SM- НОМЕР_3 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ; НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 , з метою подолання системи логічного захисту телефона та виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування.
Таким чином, зважаючи на дозвіл слідчого судді на вилучення мобільного телефону ОСОБА_5 , який може містити листування з іншими учасниками кримінального провадження або особами, які мають відношення до компаній, зазначених в ухвалі слідчого судді про обшук, а також на дії ОСОБА_5 , який відмовився повідомити органу досудового розслідування пароль доступу до телефону, що не виключає намагання останнього приховати причетність до подій, які є предметом досудового розслідування, правильним є висновок слідчого судді, що мобільний телефон може містити файли/листування з причетними до вчинення злочину особами, документи стосовно діяльності зазначених у клопотанні компаній, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні, вказаний мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України.
Твердження представника ОСОБА_7 , що телефон ОСОБА_5 вилучено не в автомобілі, а з барсетки ОСОБА_5 , що була при ньому, при цьому в протоколі не відображено відомостей щодо особистого обшуку ОСОБА_5 , який видав телефон на вимогу детектива під час особистого обшуку, колегія суддів вважає безпідставним.
У постанові ККС ВС від 28.09.2022 року (справа № 225/373/21, провадження № 51-227км22) суд дійшов висновку, що особистий обшук особи, що проведений під час обшуку її домоволодіння на підставі ухвали слідчого судді відповідно до положень ч. 5 ст. 236 КПК України, не є окремою слідчою дією і складання окремого протоколу особистого обшуку за таких обставин кримінальним процесуальним законом не передбачено, як не передбачено і отримання окремого дозволу слідчого судді для проведення особистого обшуку особи за вказаних обставин.
З урахуванням вищевикладеного, а також дозволу слідчого судді на обшук автомобіля, який належить ОСОБА_5 , з метою віднайдення та вилучення, крім іншого мобільного телефону, який належить ОСОБА_5 , детектив не мав підстав для відображення в протоколі інших відомостей, крім відомостей про проведення обшуку автомобіля.
Посилання в апеляційній скарзі представника ОСОБА_7 на порушення порядку залучення понятих, колегія суддів вважає голослівним.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 223 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, крім особливостей, встановлених статтею 615 цього Кодексу. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі представника ОСОБА_7 не наведено обставин на підтвердження, що поняті є потерпілими, родичами учасників обшуку, працівниками правоохоронних органів, а також особами, заінтересованими в результатах кримінального провадження, що будь-яких заперечень щодо участі понятих ОСОБА_5 під час обшуку не надав, нема підстав для висновку про порушення порядку залучення понятих.
Твердження в апеляційній скарзі представника ОСОБА_7 про не роз'яснення понятим їх прав спростовується відеозаписом обшуку, з якого вбачається, як детективом на початку обшуку встановлено особи понятих, та роз'яснено їхнє право бути присутніми при всіх діях, які проводяться в процесі обшуку, робити заяви, що підлягають занесенню в протокол.
Посилання в апеляційній скарзі представника ОСОБА_7 на те, що під час завершення слідчої дії та складення протоколу телефони не були запечатані в сейф-пакети, і станом на момент завершення слідчої дії та оформлення протоколу сейф-пакети пусті є неспроможним, оскільки ст. 236 КПК України, яка визначає порядок виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, не встановлюються вимоги щодо збереження речових доказів, а відтак не може бути предметом апеляційного розгляду питання щодо використання сейф-пакетів для уникнення пошкодження чи неконтрольованого доступу до мобільних телефонів.
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_7 , що у протоколі вказано недостовірні відомості про відмову ОСОБА_5 надати пароль телефону не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді, так як ОСОБА_5 підтвердив, що надав телефон у розблокованому стані для огляду, однак відмовився надати пароль блокування телефону.
Відтак, за викладених вище обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на мобільний телефон SAMSUNG, який належить ОСОБА_5 , та відсутності підстав для накладення арешту на мобільний телефон IPhone 16 Pro Max, який належить ОСОБА_6 , у зв'язку з чим апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 та представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3