Справа № 757/11969/18-к
Провадження №11-кп/991/76/25
Головуючий у суді І інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
11 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42016000000000977 від 11.04.2016.
В провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебуває апеляційна скарга прокурора САП ОСОБА_8 на вирок Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2022 року у кримінальному провадженні № 42016000000000977 від 11.04.2016, яким ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 визнано невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, вирішено питання про скасування арешту майна, долю документів, питання щодо цивільного позову.
31.10.2025 до Апеляційної палати ВАКС від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, в якому він прохає: 1) звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до положень ст. 49 КК України, ст. ст. 284, 286 КПК України; 2) Повернути ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_2 АТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352), сплачений штраф у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, а також 39 283,20 гривень сплачені як відшкодування процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз відповідно до вироку АП ВАКС від 16.02.2024.
В обґрунтування свого клопотання вказує, що кримінальне правопорушення відповідно до пред'явленого обвинувачення було вчинено 26.02.2014 року, з моменту вчинення пройшло більше 10 років, що дає підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Крім того, зазначає, що на виконання вироку АП ВАКС від 16.02.2024, який у подальшому було скасовано постановою Об'єднаної палати ККС ВС від 10.02.2025, ним було сплачено штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, а також 39 283,20 гривень, як відшкодування процесуальних витрат пов'язаних із проведенням судових експертиз.
Позиції сторін.
Після виконання судом положень ч.3 ст.285 КПК України та роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення, наслідків закриття кримінального провадження з підстав, зазначених у його клопотанні, а також права заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідків такого заперечення, обвинувачений ОСОБА_6 підтримав таке клопотання та прохав звільнити його від кримінальної відповідальності за звинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Захисник ОСОБА_7 підтримав заявлене клопотання про закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_8 не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого та підтвердив, що на момент звернення з даними клопотанням у кримінальному провадженні відсутні обставини, які унеможливлюють його задоволення.
Міністерство інфраструктури України, Акціонерне товариство «Укрзалізниця» належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, їх представники в судове засідання не прибули, про поважність причин свого неприбуття не повідомили (т. 38 а. п. 3; 5), відтак, відповідно до ч.4 ст.405 КПК, судовий розгляд проведено за їх відсутності.
Мотиви суду.
Заслухавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів, наведених у клопотаннях, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000000977 від 11.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, був затверджений 03.03.2018 начальником п'ятого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 та поданий до Печерського районного суду міста Києва 03.03.2018 (т. 1 а. п. 1-97; 101-102).
21.05.2018 ухвалою Печерського районного суду міста Києва призначено судовий розгляд кримінального провадження № 42016000000000977 від 11.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України (т. 1 а. п. 237; 240-241).
10.02.2020 ухвалою Печерського районного суду міста Києва кримінальне провадження № 42016000000000977 від 11.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України вирішено направити до Вищого антикорупційного суду за підсудністю (т. 2 а. п. 135).
03.07.2020 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000000977 від 11.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України надійшов до Вищого антикорупційного суду (т. 2 а. п. 161).
27.07.2020 ухвалою Вищого антикорупційного суду призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні № 42016000000000977 від 11.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України (т. 3 а. п.92-93).
18.02.2022 вироком Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 визнано невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України та виправдано. Також цим вироком вирішено питання про скасування арешту майна, долю документів, питання щодо цивільного позову (т. 22 а. п. 202-215).
18.11.2022 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вищевказаний вирок залишено без змін (т. 27 а. п.133-145).
13.06.2023 постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.11.2022 було скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції (т. 28 а. п 266-285).
16.02.2024 вироком Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - вирок Вищого антикорупційного суду від 18.11.2022 скасовано, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки та 6 місяців з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах і організаціях державної чи комунальної форми власності, зі штрафом у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 тисяч грн. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку терміном 2 роки, та покладенням на них процесуальних обов'язків у відповідності до ст. 76 КК України. Цим вироком також вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат (т. 32 а. п.144-175).
10.02.2025 постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, вирок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.02.2024 - скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції (т. 37 а. п. 12-33).
20.02.2025 кримінальне провадженні № 42016000000000977 від 11.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України надійшло до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (т. 37 а. п. 48).
У цей же день протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів у складі головуючого судді - ОСОБА_2 , суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (т. 37 а. п.51).
24.02.2025 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду призначено апеляційний розгляд за апеляційною скаргою прокурора САП ОСОБА_8 на вирок Вищого антикорупційного суду від 18.02.2022 (т. 37 а. п.52-53).
13.05.2025 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання захисників обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Звільнено обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 42016000000000977 від 11.04.2016 щодо обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України (т. 37 а. п. 121-124).
Відповідно до позиції сторони обвинувачення, викладеної в обвинувальному акті, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 постійно обіймаючи посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державній установі, і відповідно, будучи службовими особами в силу примітки до ст. 364 КК України, всупереч державним інтересам у вигляді отримання прибутку від діяльності ДП «УТЛЦ», маючи умисел на зловживання службовим становищем, попри інтереси служби, діючи протиправно у групі осіб за попередньою змовою, з корисливих мотивів, в інтересах підприємств ТОВ «ЕУ-ТРАНС», ТОВ «УТЕК», компанії «ОРЛОНДЕР ЛІМІТЕД», безпідставно, в порушення вимог Порядку встановлення пільгових тарифів на перевезення транзитних вантажів, затвердженого наказом Укрзалізниці від 12 грудня 2013 року № 443-Ц/од, та інших нормативно-правових актів, на підставі яких він був прийнятий, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні тяжкі наслідки та бажаючи їх настання у вигляді недоотримання доходів державного підприємства, 26.02.2014, будучи членами Тарифної комісії Укрзалізниці, діючи на користь ТОВ«ЕУ-Транс», ТОВ «УТЕК» та компанії «ОРЛОНДЕР ЛІМІТЕД», з метою незаконного збагачення названих юридичних осіб створили умови, поставили на обговорення Тарифної комісії Укрзалізниці питання про застосування пільг в інтересах вказаних експедиторів, ініціювали прийняття такого рішення та відповідно, надали цьому рішенню обов'язкового характеру у вигляді підготовки, підписання і забезпечення виконання наказу від імені державної установи, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам Укрзалізниці у вигляді збитків на суму 69 231 464,07 грн., тим самим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.
Таким чином, моментом вчинення інкримінованого, зокрема ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, у даному кримінальному провадженні є 26.02.2014.
Відповідно до вимог ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч.1 ст.285 КПК України).
Статтею 49 КК України визначено строки давності, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави та умови такого звільнення.
Санкцією ч.2 ст.364 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.5 ст.12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Станом на дату звернення обвинуваченого до суду із клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України (11.11.2025) минуло більше 10 років.
Виходячи з положень п.4 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, та за наявності згоди обвинуваченого на звільнення з підстав спливу строків давності.
Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ч.2, ч.3 ст.49 КК України, для зупинення або переривання строків давності, зокрема даних про вчинення ОСОБА_6 нового кримінального правопорушення чи вчинення ними умисних дій, направлених на ухилення від досудового розслідування або суду, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, а також згоду обвинуваченого ОСОБА_6 на звільнення від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, колегія суддів зазначає про наявність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого в цій частині, та звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_6 в частині повернення йому суми сплаченого штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, а також 39 283,20 гривень сплачених як відшкодування процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз відповідно до вироку АП ВАКС від 16.02.2024, колегія суддів зазначає наступне.
Як вже зазначав суд, 16.02.2024 вироком Апеляційної палати ВАКС було скасовано вирок ВАКС від 18.11.2022 та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки та 6 місяців з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах і організаціях державної чи комунальної форми власності, зі штрафом у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 тисяч грн. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку терміном 2 роки, та покладенням на них процесуальних обов'язків у відповідності до ст. 76 КК України. Цим вироком також вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат.
На виконання вказаного вироку АП ВАКС, 08.03.2024 ОСОБА_6 було сплачено штраф у розмірі 17 000 гривень (т. 37, а.п. 249), а 22.03.2024 - 32 283,20 гривень у якості відшкодування процесуальних витрат (т. 38, а.п. 9).
На момент сплати вказаних грошових коштів існували юридичні підстави для здійснення таких платежів, а саме не скасований на той час вирок АП ВАКС від 16.02.2024 та розпорядження ВАКС про виконання вироку, що набрав законної сили, за наслідком якого було відкрито виконавче провадження (т. 32 а. п.144-175; 185). Тобто, на момент сплати ОСОБА_6 штрафу та процесуальних витрат, не можна було вважати, що такі були сплачені помилково чи у спосіб не передбачений законом.
Разом з тим, з огляду на постанову Об'єднаної палати ККС ВС від 10.02.2025, якою вирок АП ВАКС від 16.02.2024 було скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції, з моменту ухвалення рішення суду касаційної інстанції припинили існувати підстави для стягнення штрафу та процесуальних витрат на виконання вироку від 16.02.2024.
Колегія суддів погоджується, що наразі у ОСОБА_6 виникло право вимагати повернення йому грошових коштів, сплачених на виконання вироку, який у подальшому був скасований, оскільки підстава, на якій такі кошти були сплачені, згодом відпала, в той же час, положеннями кримінального процесуального законодавства не передбачені повноваження суду на вирішення питань, пов'язаних з поворотом виконання рішення суду або вирішення кондикційного позову. А відтак такі питання не підлягають вирішенню в порядку кримінального судочинства.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє ОСОБА_6 в задоволенні клопотання в частині повернення коштів сплачених на виконання вироку АП ВАКС від 16.02.2024, а саме штрафу у розмірі 17 000 гривень, а також 32 283,20 гривень сплачених, як відшкодування процесуальних витрат.
Вирішуючи питання щодо пред'явленого до обвинуваченого цивільного позову, колегія суддів виходить із наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, під час судового розгляду представником Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвокатом ОСОБА_15 подано цивільний позов до ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у сумі 69 231 464, 07 гривень (т. 3 а.п. 171-174).
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
У зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину необхідно залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає пред'явленню такого позову в порядку цивільного судочинства.
Відтак, враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст.28, ч. 2 ст.364 КК України у зв'язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності, цивільний позов АТ «Укрзалізниця», слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 372, 284, 285, 417, 419, 532 КПК України, ст. 49 КК України, колегія суддів
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 42016000000000977 від 11.04.2016 щодо обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Цивільний позов акціонерного товариства «Укрзалізниця» - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4