Ухвала від 13.11.2025 по справі 991/11699/25

Справа № 991/11699/25

Провадження 1-кс/991/11789/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника заявника скарги ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у місті Києві скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальні правопорушення від 06.11.2025 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданої скарги та позиції сторін

12.11.2025 року до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про кримінальні правопорушення та визнання потерпілим у кримінальному провадженні від 06.11.2025 року.

Скарга обґрунтовується наступними доводами:

- 06.11.2025 року до НАБУ від заявника надійшла заява про внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 374, ч. 2 ст. 376 Кримінального кодексу України (далі - КК) та про визнання його потерпілим;

- заяву про кримінальні правопорушення було одержано НАБУ 06.11.2025 року, підтвердженням чого є відмітка про отримання на другому примірнику заяви;

- викладені у заяві обставини свідчать про наявність ознак вчинення, зокрема, кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК, а тому відповідно до абз. 5 п. 1 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) зазначені у заяві кримінальні правопорушення є підслідними детективам НАБУ;

- станом на час подання скарги відомості про вчинені кримінальні правопорушення до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 скаргу підтримав, надав пояснення по її суті та просив задовольнити.

Представник НАБУ у судове засідання не з'явився, викликався належним чином, направив на адресу суду пояснення. У поясненнях зазначено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 про кримінальні правопорушення не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР щодо вчинення кримінального корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, яке підслідне НАБУ. Поряд з цим, у цій заяві містяться посилання на можливі кримінальні правопорушення суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - ККС ВС), передбачені ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 374, ч. 2 ст. 376 КК, які підслідні слідчим органам Державного бюро розслідувань. У зв'язку з цим цю заяву в частині можливого вчинення зазначених кримінальних правопорушень було скеровано за підслідністю.

Представникзаявника ОСОБА_3 заперечив проти пояснень представника НАБУ. Зазначив, що вони надані з пропуском строку, оскільки відомості до ЄРДР мають бути внесені протягом 24 годин. Крім того, НАБУ вдається до оцінки обставин, яку воно мало б здійснювати лише в межах кримінального провадження, а не до його початку. Щодо зазначення про непідслідність кримінальних правопорушень, то це не є підставою для відмови у внесенні відомостей до ЄРДР та у такому разі НАБУ мало б передати кримінальне провадження за підслідністю, але не відмовляти у його початку. Отже, на переконання представника заявника скарги, зазначене у поясненнях представника НАБУ не є підставою для відмови у внесенні відомостей до ЄРДР.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК відсутність представника НАБУ не є перешкодою для розгляду скарги.

2. Мотиви слідчого судді

Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, пояснення представника НАБУ, заслухавши позицію представника заявника скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що заява ОСОБА_4 про кримінальні правопорушеннябула подана через канцелярію НАБУ 06.11.2025 року, підтвердженням чого є копія другого примірника заяви з відміткою про отримання.

У заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник скарги вказує на те, що деякі судді ККС ВС, будучи помилково переконаними в його причетності до кримінального провадження № 52023000000000503 від 03.10.2023 (яке стосується імовірної корупції суддів Верховного Суду, включно з колишнім головою цього суду) та переслідуючи особисту мету у вигляді відповіді заявника скарги за нібито «причетність» до цього провадження, вчинили злочинні дії стосовно порушення його права на захист та на доступ до суду.

На переконання заявника, кримінальні правопорушення суддів ККС ВС виявляються, зокрема, у відмові в направленні кримінального провадження № 12024000000002733 від 17.12.2024, в якому він є обвинуваченим, до іншого суду з метою забезпечення оперативності та ефективності такого провадження. Так, кримінальне провадження щодо нього, як особи, що тримається під вартою, має здійснюватися невідкладно і розглядатися судом першочергово. Проте підготовче судове засідання в районних судах м. Києва не відбувалося протягом тривалого часу, що порушувало розумні строки розгляду справи, а також не було розглянуто клопотання про звільнення заявника від кримінальної відповідальності через сплив строків давності. При цьому, судді ККС ВС безпідставно відмовили у задоволенні клопотань сторони захисту про передачу судової справи до Соборного районного суду м. Дніпра, що призвело до зволікання у проведенні судових засідань та, як наслідок, до безпідставного та необґрунтованого продовження перебування заявника під вартою.

Крім цього, заявник скарги вбачає ознаки кримінальних правопорушень у діях суддів ККС ВС, що виявляються у їх відмові в направленні апеляційного провадження до іншого суду через неможливість формування складу суду в Київському апеляційному суді. У цьому суді фактично було неможливо утворити колегію суддів для перегляду ухвали про продовження тримання під вартою заявника, оскільки більшість суддів відповідної спеціалізації були відведені від розгляду справи. Неможливість утворити склад суду призвела до того, що заявник був позбавлений права на апеляційний перегляд не тільки у встановлений законом строк, а й взагалі протягом строку дії такої ухвали. Незважаючи на клопотання заявника та подання голови Київського апеляційного суду, судді ККС ВС відмовили у передачі справи до іншого апеляційного суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Внаслідок цього, строк дії оскаржуваної ухвали сплив, а апеляційний перегляд так і не відбувся.

До того ж, на думку заявника, наявні ознаки кримінальних правопорушень з боку суддів ККС ВС у зв'язку з їх відмовою надати йому можливість перебувати під час судових засідань поруч із захисниками поза межами скляного боксу. Заявника умисно залишили у цьому боксі, що позбавило його можливості повноцінно брати участь у судовому засіданні, консультуватися із захисниками, подавати зауваження, уточнювати позицію захисту або реагувати на дії сторони обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.

Стаття 33-1 КПК встановлює, що ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.

Отже, заява ОСОБА_4 про кримінальні правопорушення від 06.11.2025 року не може бути предметом судового контролю з боку слідчого судді ВАКС в частині, що стосується ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 374, ч. 2

ст. 376, які не належать до підсудності ВАКС.

Перевіряючи наявність підстав для зобов'язання уповноважених осіб НАБУ внести інформацію до ЄРДР у частині заяви ОСОБА_4 , яка стосується ймовірного вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Пунктом 2 глави 3 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними з огляду на недостатню обізнаність заявника та початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій, але в той же час мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння як кримінального правопорушення за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, через занадто абстрактний характер та неможливість встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, предмета, меж та напрямку досудового розслідування, яке ініціюється заявником.

Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ККС ВС від 16.05.2019 року (справа

№ 761/20985/18, провадження № 51-8007 км 18), відповідно до якої у разі, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 року (справа

№ 818/15/18, провадження № 11-1466апп18) зазначає , що у межах процедури за правилами п. 1

ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 364 КК передбачає кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. В свою чергу, диспозиція ч. 2 ст. 364 КК визначає відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності таких ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди (або тяжких наслідків) охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК.

Викладена у заяві про кримінальні правопорушення від 06.11.2025інформація стосовно вчинення суддями ККС ВС кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КПК, зводиться до незгоди із судовими рішеннями, постановленими зазначеними в ній суддями. Таким чином, ця заява не містить обставин, які б свідчили про вчинення суддями умисних дій з використанням влади чи службового становища всупереч інтересам служби, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, що є обов'язковою умовою для здійснення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК.

Водночас, обов'язковою умовою застосування ч. 2 ст. 364 КК є вчинення діяння, яке спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Частиною 4 Примітки до

ст. 364 КК передбачено, що тяжкими наслідками у статтях 364-367 КК вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Проте у заяві про кримінальні правопорушення не зазначено фактів, які могли б свідчити про наявність тяжких наслідків у відповідних розмірах, нібито спричинених неправомірними діями суддів ККС ВС.

Частина 1 статті 214 КПК не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.

Відповідно до ст. 128 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, а ст. 126 Конституції України забороняє вплив на суддю у будь-який спосіб. Таким чином, на переконання слідчого судді, доводів, наведених у поданій заяві про вчинення кримінальних правопорушень та скарзі, яка її дублює, (в частині, яка належить до підсудності ВАКС) недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження стосовно вказаних осіб, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування лише з огляду на суб'єктивні припущення заявника про вчинення ними протиправних дій.

Отже, у даному випадку відсутня бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 , оскільки викладені заявником скарги обставини або не належать до підсудності ВАКС, або не містять фактичних відомостей про вчинення кримінальних правопорушень.

Тому слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись статтями 303, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальні правопорушення від 06.11.2025 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131931218
Наступний документ
131931220
Інформація про рішення:
№ рішення: 131931219
№ справи: 991/11699/25
Дата рішення: 13.11.2025
Дата публікації: 25.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вищий антикорупційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Подано апеляційну скаргу (21.11.2025)
Дата надходження: 12.11.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
13.11.2025 11:45 Вищий антикорупційний суд
24.11.2025 14:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
26.11.2025 11:30 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
28.11.2025 09:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
03.12.2025 11:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду