Рівненський апеляційний суд
Іменем України
13 листопада 2025 року м. Рівне
Справа № 569/16904/24
Провадження № 11-сс/4815/307/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_7
слідчого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ “Рівненський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2025 року в кримінальному провадженні № 42024180000000049 від 26.08.2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором, і продовженоОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-3, ч. 1 ст. 114-1 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб до 30 листопада 2025 року без визначенням розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 , покликаючись на норми КПК України та практику ЄСПЛ, доводить, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів, які б підтверджували існування ризиків, на які вказує прокурор у клопотанні.
Просить оскаржувану ухвалу скасувати частково та ухвалити нову ухвалу, якою визначити розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_7 , підтримані підозрюваним ОСОБА_6 , на задоволення апеляційної скарги, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 5 Європейської Конвенції з прав людини ( 1995 р.) законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 194 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідством здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024180000000049, внесеного до ЄРДР 26.08.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1, ст. 336, ч. 3 ст. 368-3, ч. 1 ст. 114-1 КК України, у якому 08.08.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів за ч. 3 ст. 368-3, ч. 1 ст. 114-1 КК України - створення умов для перешкоджанню мобілізації осіб призовного віку в особливий період та одержання за це неправомірної вигоди, за які передбачене максимальне покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Сторонами кримінального провадження оскаржувана ухвала слідчого судді щодо тримання під вартою ОСОБА_6 не оскаржується.
Частина 3 статті 183 КПК передбачає, що слідчий суддя або суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
В ході апеляційного розгляду прокурор зазначив, що на даний час в ході досудового слідства проводяться активні процесуальні дії, в тому числі, і допит ряду свідків, які дають викривальні показання, і перебувають в підпорядкуванні ОСОБА_6 , а, відтак, у разі внесення застави є ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків, чинення перешкод слідству з метою уникнення відповідальності та подальшого уникнення правосуддя, з чим, враховуючи обставини інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, погоджується і колегія суддів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2025 року щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 до 30 листопада 2025 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3