Рівненський апеляційний суд
Іменем України
11 листопада 2025 року м. Рівне
Справа № 572/1499/25
Провадження № 11-кп/4815/508/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ? ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженогоОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року у справі за клопотанням захисника ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого,
засудженого вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2022 року за ч.3 ст.286 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, -
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 .
В поданих апеляційних скаргах захисник та засуджений просять скасувати ухвалу суду від 28 квітня 2025 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання захисника ОСОБА_8 та застосувати до засудженого ОСОБА_6 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2022 року у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Захисник ОСОБА_8 вказує, що судом першої інстанції при розгляді його клопотання застосовано спрощений підхід до питання оцінки ступеня виправлення засудженого лише з характеризуючих даних, наданих адміністрацією установи та даних про кількість застосованих до нього стягнень. При цьому не надано оцінки тому, які саме дисциплінарні стягнення до засудженого було застосовано та чи є вони визначальними для формування висновку про те, що засуджений не став на шлях виправлення, оскільки вважає, що такі порушення як відсутність у їдальні під час прийому їжі, нетактовна поведінка не вказують про неможливість виправлення останнього, при цьому обумовлені метою створення штучних перешкод для реалізації ОСОБА_6 його прав на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміни покарання більш м'яким. Зауважує, що ОСОБА_6 засуджений за необережний злочин, ним відшкодована шкода в повному обсязі, а претензії з боку потерпілих відсутні, що вочевидь вказує на усвідомлення засудженим наслідків злочину та цілеспрямованість наміру усунути заподіяну шкоду, та свідчить про його виправлення. Також наголошує, що ним, як захисником, 09.05.2025 року до Сарненської окружної та Рівненської обласної прокуратур оскаржувався висновок щодо ступеня виправлення засудженого від 27.03.2024 року, в якому містяться очевидні арифметичні помилки, які, на його думку, зроблені умисно адміністрацією установи для заниження оціночних балів, однак дані помилки усунуті не були.
Засуджений ОСОБА_6 зазначає, що судом помилково вказано, що він не працює, оскільки він працевлаштований як ФОП, крім того він мав заохочення у вигляді додаткових 3 діб побачення, однак дане заохочення в особову справу внесено не було. Доводить, що він незаконно відбуває покарання в ДУ «Катеринівська ВК (№46)», оскільки засуджений за злочин, вчинений з необережності, а дана установа спеціалізується на умисних злочинах. Наголошує, що судом в оскаржуваній ухвалі зазначено про вчинення ним нового кримінального правопорушення, при цьому не вказано якого саме, що є наклепом, оскільки за час відбування покарання у слідчому ізоляторі та виправній колонії він не вчиняв жодних правопорушень, тому вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи засудженого та його захисника на підтримання поданих апеляційних скарг, думку прокурора, який заперечив проти їх задоволення, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника та засудженого не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно роз'яснень, які містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст.50 КК України.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального Кодексу України, тобто не є обов'язком суду, а є правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення з урахуванням власного внутрішнього переконання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 засуджений вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2022 року за ч.3 ст.286 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Початок строку - 28.02.2021 року, кінець строку - 28.02.2027 року.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
У відповідності до положень п.17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, суду слід ретельно з'ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо залучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
На думку апеляційного суду, судом першої інстанції надано належну оцінку характеризуючим даним щодо засудженого ОСОБА_6 у даній справі, який визнав вину, щиро розкаюється, підтримує соціальні зв'язки з рідними та близькими, під час відбування покарання було зареєстровано шлюб та народилася дитина, усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення, підтримує позитивні стосунки з рідними загиблих та матеріально допомагає їм, у зв'язку з чим потерпілі не мають ні моральних, ні матеріальних претензій до засудженого, які засвідчені нотаріально. Однак попри це ОСОБА_6 має 14 стягнень, з яких - п'ять суворих доган, п'ять доган, одна з них погашена, тричі застосовувалось ДІЗО та одне попередження, заохочень не має, в установі не працевлаштований, що свідчить про те, що поведінка засудженого протягом всього часу відбуття покарання не є такою, що доводить про його виправлення, а відтак клопотання захисника є передчасним і підстави для застосування відносно нього положень ст.81 КК України відсутні.
Під час апеляційного розгляду засуджений та захисник зазначили, що ОСОБА_6 відшкодував потерпілим моральну шкоду згідно вироку суду в сумі 1 000 000 грн., під час відбування покарання одружився та в нього народилася дитина, вказали, що засуджений в установі не працевлаштований, однак він зареєстрований як ФОП, має магазин, яким керує його дружина, тобто сплачує податки та допомагає військовим ЗСУ, тому вважають, що він став на шлях виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Разом з тим, прокурор в ході апеляційного розгляду наголосив, що головною умовою для умовно-дострокового звільнення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, проте засуджений протягом всього періоду відбування покарання характеризується негативно, має 14 стягнень, з яких погашене лише 1 стягнення, в установі не працював та бажання працювати не виявляв, крім того в 2024 році йому було відмовлено в заміні покарання більш м'яким, що свідчить про те, що засуджений ОСОБА_6 не став шлях виправлення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду та вважає, що саме по собі відбуття необхідної частини строку покарання для умовно-дострокового звільнення без врахування поведінки засудженого саме за весь період відбуття покарання не можуть слугувати підставою для застосування до засудженого ОСОБА_6 умовно-дострокового звільнення, оскільки висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Доводи засудженого про упереджене ставлення до нього працівників ДУ «Катеринівська ВК (№46)» є необґрунтованими, оскільки жодних доказів про вчинення ними таких дій чи бездіяльності (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було, а навпаки в матеріалах справи міститься відповідь прокурора Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_9 на скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_6 щодо необґрунтованості висновків комісії ДУ «Катеринівська ВК (№46)» про ступінь виправлення засудженого та характеристики щодо нього, з якої вбачається, що порушень, зокрема, щодо необґрунтованості таких висновків чи допущення арифметичних помилок за результатами перевірки не встановлено.
Колегія суддів, беручи до уваги встановлені судом обставини вважає, що поведінка засудженого ОСОБА_6 не є бездоганною зважаючи на застосовані до нього стягнення за весь період відбування покарання, накладені за порушення ним правил і норм, які регулюють порядок відбування покарання, та відсутність заохочень свідчать, що останній не довів своє виправлення, яке є необхідною умовою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, у зв'язку з чим клопотання захисника є передчасним, оскільки відсутні підстави вважати, що засуджений остаточно став на шлях виправлення.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав вважати, що засуджений вже довів своє виправлення та цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, у зв'язку з чим пільга у виді умовно-дострокового звільнення на даний час є передчасною.
За таких обставин, колегія апеляційного суду прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог захисника та засудженого не вбачається.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, ?
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання залишити без зміни, а апеляційні скарги захисника та засудженого - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3